12 червня 2012 року 2а-87/10/1070
приміщення суду за адресою: м. Київ, бул. Лесі Українки, 26 ,
час прийняття постанови : 15 год. 40 хв.
Київський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Лиска І.Г.
при секретарі - Васковець М.С.
за участю представників сторін Ступака Р.В., Вишняка О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Фастівської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області до Дочірнього підприємства Публічного акціонерного товариства "Оболонь" "Пивоварня Зіберта", 3-тя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Ефективна юстиція" про стягнення в доход держави коштів, отриманих за нікчемною угодою,
Фастівська об'єднана державна податкова інспекція Київської області звернулась до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Дочірнього підприємства Публічного акціонерного товариства "Оболонь" "Пивоварня Зіберта", 3-тя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Ефективна юстиція" про стягнення в доход держави коштів у розмірі 326672 грн., як таких, що одержані за нікчемними угодами.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що працівниками Фастівської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області 01.09.2008 року була проведена невиїзна документальна перевірка Дочірнього підприємства Публічного акціонерного товариства "Оболонь" "Пивоварня Зіберта" з питань правових відносин з ТОВ «Катко»за період 01.12.2007 по 29.02.2008 р.
За результатами перевірки складено акт від 04.09.2008 № 290/52/2302-00382533. В ході перевірки встановлено, що 05.12.2007 року між Дочірнім підприємством Публічне акціонерного товариство "Оболонь" "Пивоварня Зіберта" та ТОВ «Катко»було укладено письмовий договір за №05/12 про виконання робіт по улаштуванню монолітної плити М-1 і мережі каналізації К-3, К-9, К-2 ЦТК на об'єктах замовника.
На виконання вказаного правочину, згідно податкових накладних від 26.12.2007 № 812/3, від 23.01.2008 № 117, актів приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2007 року № 1 та № 2 та довідки про вартість виконаних робіт за грудень 2007 року, ТОВ «Катко»реалізував відповідачу зазначені послуги по виконанню робіт по ЦТК на загальну суму 326 000,00 грн., в т.ч. ПДВ на загальну суму 54 333,33 грн.
Позивач вважає, що на вчинення зазначеного правочину волевиявлення ОСОБА_4, як директора TOB «Катко»не було, а від імені ТОВ «Катко»правочин вчинено невідомою особою, яка не була наділена відповідними правами та обов'язками користуватись реквізитами TOB «Катко»та здійснювати від імені останнього фінансово-господарську діяльність, тобто з порушенням вимог ст. 203 ЦК України, тому цей правочин є таким, що суперечить моральним засадам суспільства, вчинений без цілі створення взаємних прав та обов'язків, з метою ухилення від сплати податків, що суперечить інтересам держави та суспільства, тобто є нікчемним відповідно до ч. 1 ст. 203, ч. 2 ст. 215 ЦК України, і не може породжувати жодних-правових наслідків.
Оскільки договір є нікчемним, позивач просив суд застосувати наслідки нікчемного правочину, передбачені статтею 208 Господарського кодексу України, - стягнути в доход держави все одержане відповідачем за нікчемним зобов'язанням.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити адміністративний позов.
Відповідач позову не визнав. У судовому засіданні представник відповідача наполягав на безпідставності вимог позивача. На думку представника відповідача, договір, що укладений між Дочірнім підприємством Публічне акціонерного товариство "Оболонь" "Пивоварня Зіберта" та ТОВ «КАТКО»відповідає вимогам чинного законодавства, повністю відповідає загальним вимогам додержання яких необхідне для чинності правочину, передбачених ст.203 ЦК України, ст.ст. 179, 180 ГК України. Зміст правочину не суперечить ЦК України та укладений відповідно до ст.712 ЦК України, спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, оскільки його умови, а саме роботи по ЦКТ (монолітна плита М-1 і улаштування мережі каналізації К-3, К-9, К-2) реально виконані. Отже висновок позивача про недодержання вимог ст.203 ЦК України не відповідає дійсності та чинному законодавству. Крім того, відповідно до п.11 ст.10 Закону України «Про державну податкову службу»органи податкової служби можуть визнавати угоди недійсними лише в судовому порядку.
У судове засідання представник третьої особи, повідомлений належним чином про дату, час та місце судового розгляду не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позов не надав.
Заслухавши представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню виходячи з наступного.
Дочірнє підприємство Закритого акціонерного товариства «Оболонь»«Пивоварня Зіберта», створено шляхом реорганізації філії ЗАТ «Оболонь»«Фастівський пивзавод»та є його правонаступником.
Дочірнє підприємство Закритого акціонерного товариства «Оболонь»«Пивоварня Зіберта» зареєстровано 24.06.1996 року розпорядженням Фастівського міськвиконкому Київської області за № 313, за юридичною адресою: вул. Пушкіна, 3 м. Фастів Київської області та включено до ЄДРПОУ за номером 00382533.
10 травня 2011 року державним реєстратором виконавчого комітету Фастівської міської ради Київської області на основі протоколу Загальних зборів акціонерів Закритого акціонерного товариства «Оболонь»№1 від 27 квітня 2011 року, проведено державну реєстрацію змін до установчих документів Дочірнього підприємства Закритого акціонерного товариства «Оболонь»«Пивоварня Зіберта». З моменту державної реєстрації підприємство почало мати назву - Дочірнє підприємство публічного акціонерного товариства «Оболонь»«Пивоварня Зіберта», ідентифікаційний код 00382533, індивідуальний податковий номер 003825310246 - залишилися без змін
ТОВ «Катко» було зареєстровано Васильківською міською Радою Київської області 13.04.2007 року за №13561020000000793, як юридичну особу.
19.04.2007 року ТОВ «Катко»взято на податковий облік Васильківською ОДПІ, та отримало свідоцтво про реєстрацію платником ПДВ від 03.05.2007р. № 100038702, яке отримав ОСОБА_5 за довіреністю.
ТОВ «Катко» згідно ухвали Господарського суду Київської області від 22.03.2010 року у справі № Б19/387-09 визнаний банкрутом та його юридичну особу припинено у зв'язку з банкрутством, про що здійснено запис до ЄДРПОУ про припинення юридичної особи ТОВ «КАТКО».
01.09.2008 року Фастівською ОДПІ на підставі пунктів 1,3,4 ст. 11 Закону України від 04.12.1990 № 509-ХХІІ «Про державну податкову службу в Україні», зі змінами і доповненнями, проведено невиїзну документальну перевірку Дочірнім підприємством Публічне акціонерного товариство "Оболонь" "Пивоварня Зіберта" з питань правових відносин з Товариством з обмеженою відповідальністю «Катко»м. Васильків Київської області за період з 01.12.2007р. по 29.02.2008р.
За результатами перевірки 04.09.2008р. складено акт за № 290/52/2302-00382533, на підставі якого 16.09.2008року начальником Фастівської ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення форми «В-1»№ 0000052302/0, яким Дочірнім підприємством Публічне акціонерного товариство "Оболонь" "Пивоварня Зіберта" на підставі пп. 7.4.5 п. 7.4 ст.7 Закону України від 03.04.1997 року № 168/91-ВР «Про податок на додану вартість»зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, далі ПДВ, на суму 54 333,00 грн.
Вказаною перевіркою встановлено, що 05.12.2007 року між Дочірнім підприємством Публічне акціонерного товариство "Оболонь" "Пивоварня Зіберта" та ТОВ «КАТКО»було укладено письмовий договір за №05/12 про виконання робіт по улаштуванню монолітної плити М-1 і мережі каналізації К-3,К-9,К-2 ЦТК на об'єктах замовника.
На виконання вказаного правочину, згідно податкових накладних від 26.12.2007 р. № 812/3, від 23.01.2008 № 117, актів приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2007 року № 1 та № 2 та довідки про вартість виконаних робіт за грудень 2007 року ТОВ «Катко»реалізував відповідачу зазначені послуги по виконанню робіт по ЦТК на загальну суму 326 000,00 грн. грн., в т.ч. ПДВ на загальну суму 54 333,33 грн.
Розрахунок між суб'єктами господарювання проводився у безготівковій формі шляхом перерахування коштів в розмірі 326 672,00 грн. на банківський рахунок ТОВ «Катко»що підтверджується банківськими виписками TOB «УніКредіт Банк»від 26.12.2007року та від 23.01.2008 року.
На момент укладання відповідачем письмового договору №05/12 від 05.12.2007року з ТОВ «Катко», останній був належним чином зареєстрований державним реєстратором виконавчого комітету Васильськівської міської ради Київської області 19.04.2007 року, взятий на облік платника податку Васильківською ОДПІ та отримав 03.05.2007 року свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість №100038702. ТОВ «Катко»надав відповідачу документи, які відповідали вимогам діючого законодавства, згідно яких були вчинені записи в бухгалтерському та податковому обліках та укладено даний договір. Тобто ТОВ «Катко»мав право укладати договір з відповідачем та виконувати господарські зобов'язання по укладеному договору. За результатами виконаних робіт згідно договору №05/12 від 05.12.2007року по улаштуванню мережі каналізації (К-3,К-9, К-2) ЦКТ, що знаходиться на території відповідача, складено акт приймання виконаних робіт за формою КБ-2 за грудень 2007року №1 на загальну суму 120 000,00 грн. За результатами виконаних робіт по улаштуванню монолітної плити М-1 ЦКТ на території відповідача складено акт приймання виконаних робіт за формою КБ-2 за грудень 2007 року №2 на загальну суму 206 000,00 грн.
Відповідач відповідно до отриманих від ТОВ «Катко»податкових накладних №117 від 23.01.2008 року та 812/3 від 26.12.2007 року на рахунок останього 26.12.2007року перерахував 120 000,00грн., а 23.01.2008 року перерахував 206 000,00 грн. Тобто обидві сторони договору свої зобов'язання по договору №05/12 виконали в повному обсязі.
Посадовими особами податкового органу зроблено висновок про те, що договір №05/12 від 05.12.2007року є таким, що вчинений без цілі створення взаємних прав та обов'язків, з метою ухилення від сплати податків, що суперечить економічним інтересам держави та суспільства, та одночасно є таким, що суперечать моральним засадам суспільства, тобто є нікчемним, у зв'язку з наступним.
ТОВ «Катко»фактично за вказаною в статутних документах адресою відсутнє, від КП КОР Васильківського МБТІ отримано довідку про відсутність інформації за адресою: м. Васильків, вул. Курчатова, 6-А.
Бобруйським міжрайонним відділом Управління Департаменту фінансових розслідувань Комітету державного контролю Республіки Білорусь по Могилевській області на запит ГУПМ ДПА України отримано пояснення від засновника ТОВ «Катко»ОСОБА_6 який пояснив, що працює слюсарем ВАТ «Спецавтотехніка», статут ТОВ «Катко»підписав за грошову винагороду в розмірі 200 доларів США, внесків до статутного фонду ТОВ «Катко»не здійснював, протоколи зборів учасників ТОВ «Катко»від 30.03.2007 № 1, від 22.06.2007 № 2 про призначення директором ТОВ «Катко»ОСОБА_4 та довіреностей на ім'я ОСОБА_5 він не підписував і не мав відношення до підприємницької діяльності ТОВ «Катко».
За результатами розгляду, постановою від 12.06.2008 року в адміністративній справі № 2а-532/2008 Васильківський міськрайонний суд Київської області визнав недійсними: установчі документи (статут) ТОВ «Катко»з 13.04.2007 року, тобто; свідоцтво про реєстрацію ТОВ «Катко»платником ПДВ з 03.05.2007; первинні бухгалтерські документи з реквізитами ТОВ «Катко» (накладні, акти прийому - передачі виконаних робіт, рахунки-фактури, акти прийому - передачі векселів, векселя та інше) з моменту видачі.
Підставами для визнання недійсними статутних, первинних документів та свідоцтва платника ПДВ було створення ТОВ «Катко»без наміру здійснення підприємницької діяльність, відсутністю за вказаною в статутних документах адресою.
З постанови слідчого СВ Васильківського MB ГУ МВС України в Київській області Глущенка М.П. від 25.02.2008 року про проведення виїмки по кримінальній справі № 08-2043 випливає, що органами досудового слідства встановлено, що директор ТОВ «Катко»ОСОБА_4 до створення та діяльності товариства відношення не має, податкову звітність останнього не підписував та до Васильківської ОДПІ не подавав, господарські документи щодо здійснення фінансових операцій не підписував, доручень іншим особам щодо здійснення господарської діяльності від імені ТОВ «Катко»не надавав, розрахункові рахунки в банківських установах не відкривав.
За наведених обставин посадовими особами податкового органу зроблено висновок про те, що правочин є таким, що вчинений без цілі створення взаємних прав та обов'язків, з метою ухилення від сплати податків, що суперечить економічним інтересам держави та суспільства, та одночасно є таким, що суперечить моральним засадам суспільства, тобто є нікчемним.
Таким чином, оскільки вищезазначений правочин, на думку позивача, є нікчемним, то до відповідача слід застосувати наслідки нікчемного правочину та стягнути в доход держави все одержане відповідачем за нікчемним зобов'язанням.
Щодо посилання позивача на нікчемність договору №05/12 від 05.12.2007року слід зазначити наступне.
У відповідності до ст.203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Відповідно до ч. 1 ст.215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Відповідно до частини другої ст. 215 ЦК України недійсним є правочини, якщо його недійсність установлено законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання судом такого правочину недійсним не вимагається. Нікчемний правочин є недійсним на підставі закону, а тому також не створює інших наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
Згідно зі ст.228 ЦК України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.
При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.
З вищенаведених законодавчих положень випливає, що визнання вказаного договору недійсним з підстав його невідповідності закону та суперечливості інтересам держави і суспільства є можливим лише в судовому порядку, а не з субєктивної оцінки відповідача. Однак з даного приводу відповідач до суду не звертався і вказані правочини недійсними судом не визнавалися, що також є свідченням необґрунтованості конкретної позиції відповідача.
Жодних доказів того, що договір №05/12 від 05.12.2007року було вчинено без цілі створення взаємних прав та обов'язків з метою ухилення від сплати податків і суперечить економічним інтересам держави та суспільства відповідач не наводить. Обгрунтовуючи свої припущення посиланням на факт відсутності ТОВ «Катко» в момент підписання договору її місцезнаходженням, є нічим іншим, як свідченням порушення відповідною особою вимоги законодавства, яке стосується його реєстрації, як суб'єкта підприємницької діяльності чи платника податків і зобов'язує його повідомляти реєструючи органи про зміну свого місця знаходження, а у випадку порушення даної вимоги передбачає персональну відповідальність такої особи та її посадових осіб.
До того ж, слід додати, що Пленум Верховного суду України в своїй постанові від 06 листопада 2009 року №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»роз'яснив, що нікчемними правочинами, які порушують публічний порядок, визначені статтею 228 ЦК України, є правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.
Правочини, які посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема є: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини спрямовані на відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучення з обігу об'єктів цивільного права, тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок. При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражатиметься в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним.
Таким чином законодавець розмежовує поняття "порушення публічного порядку" та "недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам". Дані обставини передбачають різний порядок визнання правочину недійсним та різні правові наслідки.
Положеннями Податкового Кодексу України та інших законодавчих актів не передбачено такого права, як визнання в односторонньому порядку господарських правочинів нікчемними.
Договір №05/12 від 05.12.2007року повністю відповідає загальним вимогам додержання яких необхідне для чинності правочину, передбачених ст.203 ЦК України, ст.ст. 179, 180 ГК України. Зміст правочину не суперечить ЦК України та укладений відповідно до ст.712 ЦК України. Договір укладено у письмовій формі відповідно до ст. 207, 208 ЦК України. Договір спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, оскільки його умови, а саме роботи по ЦКТ (монолітна плита М-1 і улаштування мережі каналізації К-3, К-9, К-2) реально виконані.
Порядок дій органів ДПС при визнанні нікчемності правочинів регламентується та роз'яснюється наказами ДПА України від 22.02.08 року № 106 «Про організацію роботи юридичних підрозділів в органах державної податкової служби»та наказом від 18.04.08р. № 266 «Про організацію взаємодії органів держаної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів»(надалі по тексту наказ ДПА України № 266), Методичними рекомендаціями органів державної податкової служби по розслідуванню схем ухилення від оподаткування та формуванню доказової бази у справах про стягнення коштів, отриманих за нікчемними угодами, доведеними до регіональних ДПА Листом від 03.02.09р. № 2010/7/10-1017/256.
Метою застосування вищезазначених Методичних рекомендацій є формування належної доказової бази у справах про стягнення в дохід держави коштів, отриманих за нікчемними правочинами, як засіб протидії застосуванню схем ухилення від оподаткування недобросовісними платниками, а також необхідність дослідження документообігу (аналіз усіх документів, де відображаються господарські операції), форм здійснення розрахунків, товарного потоку (дослідження фактичного руху товарів від товаровиробника по ланцюгу постачання до кінцевого споживача) для виявлення ознак нікчемності правочину.
Така ж сама правова позиція чітко викладена у листі № 20289/7/16-1617 від 29.09.2010 року, як висновок у цьому листі зазначено, що ДПА зобов'язує голів ДПА в АР Крим, областях, м. Києві та м. Севастополі забезпечити належний збір доказової бази для визнання нікчемними правочинів та припинити складання Довідок про начебто нікчемність правочинів, ґрунтуючись виключно на даних Автоматизованої системи співставлення податкового кредиту та податкових зобов'язань в розрізі контрагентів на рівні ДПА України.
Для прийняття рішення зі спору необхідно встановлювати, у чому конкретно полягала завідомо суперечна інтересам і суспільства мета укладення угоди, якою із сторін і в якій мірі виконано угоду, а також вину сторін у формі умислу.
Наявність умислу у сторін (сторони) угоди означає, що вони (вона), виходячи з обставин справи, усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність укладуваної угоди і суперечність її мети інтересам держави та суспільства і прагнули або свідомо допускали настання протиправних наслідків. Умисел юридичної особи визначається як умисел тієї посадової особи або іншої фізичної особи, що підписала договір від імені юридичної особи, маючи на це належні повноваження. За відсутності таких повноважень наявність умислу у юридичної особи не може вважатися встановленою.
Аналізуючи наведені норми, суд дійшов висновку, що відповідно до презумпції правомірності правочину укладені між сторонами правочини є чинними, якщо їх недійсність прямо не встановлена законом (нікчемні правочини). В усіх інших випадках питання про недійсність правочину має бути встановлено судом на підставі заяви зацікавленої особи після повного та всебічного розгляду питання про недійсність такого правочину. Про недійсність правочину ухвалюється судове рішення.
Правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлені цим правочином, про що йдеться в акті, визначається законом як фіктивний (ст. 234 ЦК України). Фіктивні правочини не віднесено законом до нікчемних, їх недійсність визнається тільки судом.
Позивачем не надано суду доказів визнання договору, укладеного між ТОВ «Катко» та відповідачем , недійсними у судовому порядку.
Також, в матеріалах справи відсутні будь-які докази наявності судових рішень, які б набрали законної сили, з приводу незаконних дій посадових осіб відповідача або ТОВ «Катко».
Не беруться судом до уваги, також посилання позивача на те, що постановою від 12.06.2008 року в адміністративній справі № 2а-532/2008 Васильківський міськрайонний суд Київської області визнав не дійсними: установчі документи (статут) ТОВ «Катко»з 13.04.2007 року, тобто з дати державної реєстрації; свідоцтво про реєстрацію ТОВ «Катко»платником ПДВ з 03.05.2007р; первинні бухгалтерські документи з реквізитами ТОВ «Катко»(накладні, акти прийому - передачі виконаних робіт, рахунки-фактури, акти прийому - передачі векселів, векселя та інше) з моменту видачі, з огляду на наступне.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 27.05.2009 року Постанову Васильківського міськрайонного суду Київської області у справі №2а-532/2008 скасовано, провадження по справі закрито з огляду на неправильно визначену предметну підсудність.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 23 лютого 2010 року у справі №2а-532/2008, Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27.05.2009 року скасовано, справу направлено на новий розгяд до суду першої інстанції.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2010 року у справі №2а-3774/10/1070 провадження по справі за позовом Васильківської ОДПІ Київської області до ТОВ «Катко», ОСОБА_6, 3-тя особа -Виконавчий комітет Васильківської міської ради про скасування державної реєстрації ТОВ «КАТКО», визнання недійсними установчих документів ТОВ «КАТКО»з моменту їх державної реєстрації, первинних документів ТОВ «КАТКО»та Свідоцтва про реєстрацію платником податку на додану вартість ТОВ «КАТКО»з моменту його складання закрито. Вказана ухвала набрала законної сили 02 листопада 2010 року.
У відповідності до ч.1 ст.208 ГК України якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.
Оскільки господарські зобов'язання відповідачів судом не визнані недійсними як такі, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то і відсутні підстави застосування до відповідачів наслідків ч.1 ст.208 ГК України.
З огляду на зазначене, суд вважає позовні вимоги необґрунтованим, а позов таким, що не підлягає до задоволення.
Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Відповідач не надав суду доказів понесення ним судових витрат, тому підстави для присудження на його користь судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позову Фастівської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області до Дочірнього підприємства Публічного акціонерного товариства "Оболонь" "Пивоварня Зіберта", 3-тя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Ефективна юстиція" про стягнення в доход держави коштів, отриманих за нікчемною угодою - відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Лиска І.Г.
Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 15 червня 2012 р.