12 червня 2012 року 2а-183/12/1070
приміщення суду за адресою:м. Київ, бул. Лесі Українки, 26,
час прийняття постанови : 10 год. 15 хв.
Київський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Лиска І.Г.
при секретарі - Васковець М.С.
за участю представників сторін
від позивача Вітер І.О.
від відповідача Мамаєва Д.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Баришівської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області
до Підприємства "Березаньтепломережа"
про стягнення заборгованості,
До Київського окружного адміністративного суду звернулась Баришівська об'єднана державна податкова інспекція Київської області з позовом до Підприємства "Березаньтепломережа" про стягнення заборгованості у розмірі 75544 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у відповідача наявний податковий борг у сумі 75544 грн. Вказаний борг утворився у зв'язку з несплатою відповідачем податкового зобов'язання по податку на додану вартість відповідно до податкової декларації з податку на додану вартість №9012551818 за листопад 2011 року.
Під час судового розгляду представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд позов задовольнити.
Відповідач адміністративний позов не визнав. В обґрунтування заперечень позовних вимог, відповідач зазначив, що підприємством сплачено податкове зобов'язання, що підтверджується наявними у відповідача платіжними дорученнями, в яких у графі призначення платежу відповідач зазначив період, за який здійснюється погашення податкового зобов'язання та графіком погашення заборгованості, який підписаний в грудні 2011 року з відповідачем. У зв'язку з цим, на думку відповідача, вимоги податкового органу є необґрунтованими.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню, з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, Комунальне підприємство Підприємство "Березаньтепломережа" зареєстроване Виконавчим комітетом Березанської міської ради Київської області як юридична особа 25.05.1998 року, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи Серії А00 №591712.
19.12.2011 року відповідачем до Баришівської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області подано податкові декларації з податку на додану вартість за листопад 2011 року №9012551818
У вказаних деклараціях відповідачем визначено суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет -75544 грн.
Оскільки, відповідачем не було сплачено узгоджену суму нарахування, в останнього утворилась заборгованість, відповідно до податкової декларації з податку на додану вартість № 9006967884 за листопад 2011 року №9012551818 у сумі 75544грн, що підтверджується зворотнім боком облікової картки Підприємства «Березаньтепломережа»
Як зазначив суду представник відповідача, підприємством сплачено суму податкового зобов'язання, на підтвердження даної обставини, відповідач надав суду копії платіжних доручень від 01 грудня 2011 року №506 на суму 6000 грн, від 26 грудня 2011 року №544 на суму 100000 грн.; від 4 листопада 2011 року №460 на суму 10000грн, від 20 грудня 2011 року на суму 4000грн. В даних платіжних дорученнях у графі "призначення платежу" Підприємство "Березаньтепломережа" зазначено «погашення податкової заборгованості за грудень 2011 р., ПДВ за грудень 2011 р., погашення податкової заборгованості за листопад 2011 р. Жодна з копій наданих представником відповідача платіжних доручень не містить в графі призначення платежу «ПДВ за листопад 2011 року, згідно податкової декларації №9012551818»
У судовому засіданні представник позивача зазначив, що у зв'язку з наявністю у відповідача заборгованості за минулі періоди, сплачені підприємством кошти відповідно до даних платіжних доручень були зараховані податковим органом в рахунок погашення заборгованості за минулі періоди.
Водночас, як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, у зв'язку з наявністю у відповідача заборгованості, відповідачу надіслано першу податкову вимогу від 17.12.2003 № 1/176 та другу податкову вимогу від 21.01.2004 № 2/10.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.
Порядок справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначено приписами Податкового кодексу України.
Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Згідно з пунктом 54.2 статті 54 Податкового кодексу України грошове зобов'язання щодо суми податкових зобов'язань з податку, що підлягає утриманню та сплаті (перерахуванню) до бюджету в разі нарахування/виплати доходу на користь платника податку - фізичної особи, вважається узгодженим податковим агентом або платником податку, який отримує доходи не від податкового агента, в момент виникнення податкового зобов'язання, який визначається за календарною датою, встановленою розділом IV цього Кодексу для граничного строку сплати податку до відповідного бюджету.
Пунктом 54.3 статті 54 Податкового кодексу України визначено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію; дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках; згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган; рішенням суду, що набрало законної сили, особу визнано винною в ухиленні від сплати податків; дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом.
Відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з пунктом 57.2 статті 57 Податкового кодексу України у разі коли відповідно до цього Кодексу або інших законів України контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків з причин, не пов'язаних з порушенням податкового законодавства, такий платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму податкового зобов'язання у строки, визначені в цьому Кодексі, а якщо такі строки не визначено, - протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення про таке нарахування.
Пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України визначено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Відповідно до пункту 200.2 статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.
Згідно з пунктом 203.1 статті 203 Податкового кодексу України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Пунктом 203.2 статті 203 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.
Згідно з пунктом 59.1 статі 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.
Згідно з пунктом 89.7 статті 89 Податкового кодексу України У разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.
Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Пунктом 131.1 статті 131 Податкового кодексу України нараховані контролюючим органом суми пені самостійно сплачуються платником податків.
Відповідно до пункту 131.2 статті 131 Податкового кодексу України при погашенні суми податкового боргу (його частини) кошти, що сплачує такий платник податків, у першу чергу зараховуються в рахунок податкового зобов'язання. У разі повного погашення суми податкового боргу кошти, що сплачує такий платник податків, в наступну чергу зараховуються у рахунок погашення штрафів, в останню чергу зараховуються в рахунок пені.
Якщо платник податків не виконує встановленої цим пунктом черговості платежів або не визначає її у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеного порядку), орган державної податкової служби самостійно здійснює такий розподіл такої суми у порядку, визначеному цим пунктом.
Таким чином, податковий орган зарахувавши сплачені відповідачем кошти у період листопад -груднь 2011 року в рахунок погашення податкових зобов'язань, які виникли у минулих періодах, діяв правомірно та у відповідності до вимог Податкового кодексу України.
Право органів податкової служби звертатись до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини передбачене підпунктом 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 Податкового Кодексу України.
Відповідно до пункту 95.1 статті 95 Податкового Кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника шляхом стягнення коштів, які перебувають у власності, а вразі їх недостатності -шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Отже, враховуючи, викладене вище та з огляду на те, що заборгованість з податку на додану вартість у сумі 75544 грн. відповідачем у добровільному порядку не сплачена, позовні вимоги про стягнення з відповідача податкового боргу є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони -суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтвердженні судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з Підприємства "Березаньтепломережа" (код ЄДРПОУ -20615577) до Державного бюджету України податковий борг у розмірі 75544 (сімдесят п'ять тисяч п'ятсот сорок чотири) грн. 00 копійок.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Лиска І.Г.
Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 14 червня 2012 р.