ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"12" червня 2012 р. Справа № 2a-1344/12/0970
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
Судді Кафарського В.В.
за участю секретаря Дубінської І.В.
представників:
від позивача: Маланюк О.Я.
від відповідача: не з"явився.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ТрансКомСервіс Плюс"
до відповідача: Управління Пенсійного фонду України в м. Калуші та Калуському районі
про визнання нечинною вимоги про сплату боргу,-
16.05.2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ТрансКомСервіс Плюс" (далі -позивач) звернулося з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Калуші та Калуському районі (далі -відповідач) про визнання нечинною вимоги про сплату боргу № Ю-2у від 05.03.2012 року.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач протиправно, на підставі висновків про допущення порушення ним вимог Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування", які не відповідають дійсності прийняв оскаржувану вимогу за № Ю-2у від 05.03.2012 року, яку відповідно до заяви від17.04.2012 року було надіслано до Державної виконавчої служби Івано-Франківського МУЮ.
З посиланням на ст.17 та ст..19 Закону України «Про виконавче провадження»Управління Пенсійного фонду України в м.Калуші та Калуському районі постановою про відкриття виконавчого провадження просило накласти арешт на майно боржника в межах суми боргу та оголосити заборону на його відчуження.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з мотивів викладених в позовній заяві. Просив позов задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні 25.05.2012 року щодо задоволення позовних вимог заперечив, мотивуючи тим, що в результаті проведеної в лютому інвентаризації заборгованості платників встановлено, що за період з 20.12.2010 року по 20.01.2011 року у позивача виникла заборгованість по сплаті страхових внесків.
Розглянувши позовну заяву, заслухавши представника позивача, дослідивши та оцінивши подані докази, суд дійшов висновку, що в задоволенні позову слід відмовити, з наступних підстав.
Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ТрансКомСервіс Плюс" діє на підставі статуту та зереєстроване Калуською міською радою 11.09.2006 року, крім того відповідно до статті 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" та частини 1 статті 14, статті 15 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" є страхувальником і платником страхових внесків відповідно до цього Закону.
Відповідно до частини третьої статті 106 Закону територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.
Страхувальник у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки, зазначеної у вимозі про сплату недоїмки, узгоджує її з органами Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, а в разі неузгодження вимоги із органами Пенсійного фонду має право на оскарження вимоги в судовому порядку.
В лютому 2012 року відповідачем проведено інвентеризацію заборгованості платників та встановлено, що за період з 20.12.2010 року по 20.01.2011 року у позивача виникла заборгованість по сплаті страхових внесків в сумі 1983,14 грн. та пені 104,86грн.
За наслідками проведеної інвентаризації, відповідачем після проходження відповідної процедури враховуючи положення ч.4 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов»язкове державне соціальне страхування»вимогу від 05.03.2012 року за № Ю-2у направлено на виконання до органів ДВС.
Однак, 08.06.2012 року на адресу суду подано лист Управління Пенсійного фонду України в м. Калуші та Калуському районі від 08.06.2012 року за № 5498/04 за підписом начальника управління, в якому зазначено, що вимогу № Ю-2у від 05.03.2012 року відізвано з відділу Державної виконавчої служби Івано-Франківського міського управління юстиції та скасовано.
Відповідно до статті 47 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо є письмова заява стягувача.
Данні обставини підтверджуються заявою управління Пенсійного фонду України в м.Калуші та Калуському районі від 28.05.2012 року, адресованої начальнику Державної виконавчої служби Івано-Франківського МУЮ відповідно до якої вимогу № Ю-2у від 05.03.2012 року просить повернути без виконання.
Як наслідок, суд приходить до висновку, що оскаржувана вимога за № Ю-2у від 05.03.2012 року є відкликаною з 28.05.2012 року -з дня направлення до відділу Державної виконавчої служби Івано-Франківського міського управління юстиції заяви за № 5145/04 про відкликання вимоги .
У відповідності до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Виходячи з того, що оскаржувана позивачем вимога за № Ю-2у від 05.03.2012 року є відкликаною та скасованою, то дана вимога суб'єкта владних повноважень не встановлює будь-яких обов'язків для позивача та не є такою, згідно якої до позивача застосовуються певні санкції, а отже не порушує прав, свобод та інтересів позивача.
Враховуючи вищенаведене заявлений Товариством з обмеженою відповідальністю "ТрансКомСервіс Плюс" до Управління Пенсійного фонду України в м. Калуші та Калуському районі позов про визнання нечинною вимоги про сплату боргу до задоволення не підлягає.
На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-
В задоволенні позову відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.
Суддя: /підпис/ Кафарський В.В.
Постанова складена в повному обсязі 18.06.2012 року.