Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
06 червня 2012 р. Справа № 2а-19626/10/0570
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови:
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Зеленова А.С.
при секретарі Кобець О.А.
за участю:
прокурора Вартанової О.М.,
представника позивача Піттєль І.В.,
представника відповідача Шестакова М.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за адресою: м. Донецьк, 83017, вул. 50-ї Гвардійської дивізії, 17, адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Зовнішньоторговельна фірма» до Державної податкової інспекції у м. Краматорську Донецької області Державної податкової служби про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, -
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Зовнішньоторгівельна фірма», звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у місті Краматорську Донецької області про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень № 0001622302/0/72699 (№ 0001622302/1/7084, № 0001622302/3/29090) про визначення податкового зобов'язання по сплаті податку на прибуток в сумі 247 625,00 гривень та застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 123 812,50 гривень, та № 0001642302/0/72701 (№ 0001642302/1/7082, № 00001642302/3/29103) про зменшення сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 52 100,00 гривень та застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 26050,00 гривень.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що на підставі висновків акту планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства від 25.11.2009 № 2949/23-2-30250316 відповідач прийняв податкові повідомлення-рішення № 0001622302/0/72699 від 04.12.2009 про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 247 625,00 гривень та застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 123 812,50 гривень, № 0001632302/0/72700 про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 4 738,00 гривень та застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 2 369,00 гривень, № 0001642302/0/72701 про зменшення сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 52100,00 гривень та застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 26 050,00 гривень.
Позивач оскаржив прийняті податкові повідомлення-рішення в адміністративному порядку до Державної податкової інспекції в місті Краматорську. За наслідками оскарження були прийняті податкові повідомлення-рішення № 0001622302/1/7084 від 17.02.2010, № 0001632302/1/7083 від 17.02.2010, № 0001642302/1/7082, аналогічні раніше прийнятим.
За наслідками адміністративного оскарження зазначених податкових повідомлень-рішень до Державної податкової адміністрації у Донецькій області податкове повідомлення-рішення № 0001632302/1/7083 від 18.02.2010 скасовано, а інші податкові повідомлення-рішення - залишені без змін.
Також позивач оскаржив прийняті податкові повідомлення-рішення до Державної податкової адміністрації України, але скарга позивача була залишена без задоволення, внаслідок чого прийняті податкові повідомлення-рішення № 0000164302/3/3129103 про зменшення сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 52 100,00 гривень та застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 26 050,00 гривень, та № 0001622302/3/29090 про визначення податкового зобов'язання по сплаті податку на прибуток в сумі 247 625,00 гривень та застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 123 812,50 гривень.
Позивач вважає прийняті податкові повідомлення-рішення незаконними, оскільки вони ґрунтуються на помилкових висновках акту перевірки про порушення позивачем пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» у вигляді неправомірного віднесення до складу валових витрат, витрат на придбання консультаційних, агентських, маркетингових послуг та шеф-монтажних робіт на загальну суму 935 600 гривень, та, відповідно, підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» у вигляді неправомірного віднесення до складу податкового кредиту з податку на додану вартість у лютому 2008 року податку у сумі 52 100 гривень по зазначеним господарським операціям.
Просив позов задовольнити (том 1 аркуші справи 4-11).
Ухвалою суду від 06.06.2012 відповідача Державну податкову інспекцію у м. Краматорську замінено на його правонаступника Державну податкову інспекцію у м. Краматорську Донецької області Державної податкової служби.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні надав письмові заперечення проти позову, у яких зазначив, що проведеною перевіркою позивача було встановлено, що у порушення вимог пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» позивач відніс до складу валових витрат витрати, які не підтверджені документально, зокрема: по контракту з приватним підприємством «Станкодеталь» № ВТФ10 від 24.08.2005 про надання консультаційних і маркетингових послуг у сумі 80 000 гривень у 1 кварталі 2007 року (акт від 03.01.2007 б/н), 130000,00 гривень у 4 кварталі 2007 року (акт від 20.12.2007 б/н), 150 000 гривень у 1 кварталі 2008 року (акт від 04.02.2008 б/н), 160 000 гривень у 1 кварталі 2008 року (акт від 26.03.2008 б/н), 90 000 гривень у 1 кварталі 2008 року (акт від 20.02.2008 б/н); по контракту з товариством з обмеженою відповідальністю «Асткон» № 0312/07-2 від 03.12.2007 про надання агентських послуг у сумі 260 500 гривень у 1 кварталі 2008 року (акт від 15.02.2008); за контрактом з приватним підприємством «Станкодеталь» № 696/11ШМ від 10.06.2008 про виконання робіт по шеф-монтажу верстата 1836М.10 у сумі 65100 гривень у 2 кварталі 2008 року (акт від 30.06.2008). Представник відповідача зазначив, що на підставі наданих до перевірки первинних документів не можливо визначити зміст та обсяг господарських операцій, одиниці виміру господарських операцій, їх використання у власній господарській діяльності позивача.
Крім того, перевіркою було встановлено порушення позивачем пункту 4.7 статті 4, підпункту 7.3.1 пункту 7.3 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» у вигляді заниження суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість по господарській операції з укладання комісійного договору з приватним підприємцем ОСОБА_4 від 04.06.2009 № 690/0506. На виконання зазначеного договору позивачем у червні 2009 року було отримано передплату у сумі 33 840,07 гривень, в тому числі податок на додану вартість - 5 640,01 гривень, яка не була віднесена позивачем до складу податкових зобов'язань червня 2009 року.
Також перевіркою позивача було встановлено порушення підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» у вигляді неправомірного віднесення до складу податкового кредиту лютого 2008 року суми податку на додану вартість 52 100 гривень по операціях, не пов'язаним з господарською діяльністю підприємства (за контрактом з товариством з обмеженою відповідальністю «Аскон» від 03.12.2007 № 0312/07-2).
Вважає прийняті податкові повідомлення-рішення правомірними, з огляду на що просив у задоволенні позову відмовити (том 2 аркуші справи 4-8).
Прокурор у судовому засіданні також заперечувала проти задоволення позову з підстав, аналогічних викладеним представником відповідача.
Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах заявлених позовних вимог, суд встановив наступне.
Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Зовнішньоторговельна фірма» зареєстровано в якості юридичної особи 15.03.2006 виконавчим комітетом Краматорської міської ради Донецької області, включено до ЄДРПОУ за № 30250316, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 606676 (том 1 аркуш справи 14), довідкою Відділу статистики у місті Краматорську № 02-14-334 від 22.03.2006 (том 1 аркуш справи 15).
Позивач здійснює діяльність відповідно до статуту, затвердженого загальними зборами засновників товариства, протокол № 1 від 06.12.2005 (зі змінами) (том 1 аркуші справи 16-21).
Позивач з 22.12.1998 перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції у місті Краматорську, правонаступником якої є відповідач у справі.
З 02.11.2009 по 20.11.2009 Державною податковою інспекцією у місті Краматорську проводилась планова виїзна перевірка з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2006 по 30.06.2009, за результатами якої складено акт від 25.11.2009 № 2949/23-2-30250316 (далі - акт перевірки) (том 1 аркуші справи 22-58).
Відповідно до висновку акту перевірки, податковим органом встановлено, серед іншого, порушення наступних вимог законодавства:
1. пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», внаслідок яких підприємством занижено податок на прибуток всього у сумі 247 625 гривень, у тому числі за 1 квартал 2007 року у сумі 20 000 гривень, за 4 квартал 2007 року у сумі 32 500 гривень, за 1 квартал 2008 року у сумі 165 125 гривень, за 2 квартал 2008 року у сумі 16 275 гривень, за 1 квартал 2009 року у сумі 13 725 гривень;
2. пункту 4.7 статті 4, підпункту 7.3.1 пункту 7.3, підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», внаслідок чого занижено суму податкових зобов'язань з податку на додану вартість на загальну суму 56 838 гривень, у тому числі за березень 2008 року у сумі 52 100 гривень, за червень 2009 року у сумі 4738,00 гривень.
На підставі зазначених висновків акту перевірки Державною податковою інспекцією в місті Краматорську прийняті податкові повідомлення-рішення:
- від 04.12.2009 № 0001622302/0/72699, яким за порушення позивачем пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 371 437,50 гривень, у тому числі за основним платежем - 247 625,00 гривень, за штрафними (фінансовими) санкціями - 123 812,50 гривень (том 1 аркуш справи 93);
- від 04.12.2009 № 0001632302/0/72700, яким за порушення позивачем пункту 4.7 статті 4, підпункту 7.3.1 пункту 7.3 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 7 107,00 гривень, у тому числі за основним платежем - 4 738,00 гривень, за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 2 369,00 гривень;
- від 04.12 2009 № 0001642302/0/72701, яким за порушення позивачем підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість по декларації за березень 2008 року на 52 100,00 гривень та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 26 050,00 гривень (том 1 аркуш справи 94).
Позивач оскаржив прийняті податкові повідомлення-рішення в адміністративному порядку до Державної податкової інспекції в місті Краматорську (том 1 аркуші справи 90-91). Рішенням відповідача скарга позивача була залишена без задоволення, а податкові повідомлення-рішення - без змін (том 1 аркуші справи 86-88). За наслідками оскарження були прийняті податкові повідомлення-рішення:
- від 17.02.2010 № 0001622302/1/7084, яким за порушення позивачем пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 371 437,50 гривень, у тому числі за основним платежем - 247 625,00 гривень, за штрафними (фінансовими) санкціями - 123 812,50 гривень (том 1 аркуш справи 85);
- від 17.02.2010 № 0001632302/1/7083, яким за порушення позивачем пункту 4.7 статті 4, підпункту 7.3.1 пункту 7.3 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 7 107,00 гривень, у тому числі за основним платежем - 4 738,00 гривень, за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 2 369,00 гривень (том 2 аркуш справи 24);
- від 17.02.2010 № 0001642302/1/7082, яким за порушення позивачем підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість по декларації за березень 2008 року на 52 100,00 гривень та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 26 050,00 гривень (том 1 аркуш справи 84).
Внаслідок адміністративного оскарження зазначених податкових повідомлень-рішень до Державної податкової адміністрації у Донецькій області (том 1 аркуші справи 77-78) податкове повідомлення-рішення від 17.02.2010 № 0001632302/1/7083 (від від 04.12.2009 № 0001632302/0/72700) скасовано, а інші податкові повідомлення-рішення - залишені без змін (том 1 аркуші справи 72-75), з огляду на що відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення:
- від 14.05.2010 № 00001642302/2/20150, яким за порушення позивачем підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість по декларації за березень 2008 року на 52 100,00 гривень та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 26 050,00 гривень (том 1 аркуш справи 67);
- від 14.05.2010 № 0001622302/2/20151, яким за порушення позивачем пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 371 437,50 гривень, у тому числі за основним платежем - 247 625,00 гривень, за штрафними (фінансовими) санкціями - 123 812,50 гривень (том 1 аркуш справи 68).
Також позивач оскаржив прийняті податкові повідомлення-рішення до Державної податкової адміністрації України (том 1 аркуші справи 69-71), але скарга позивача була залишена без задоволення (том 1 аркуші справи 62-64), внаслідок чого відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення:
- від 19.07.2010 № 00001642302/3/29103, яким за порушення позивачем підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість по декларації за березень 2008 року на 52 100,00 гривень та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 26 050,00 гривень (том 1 аркуш справи 60);
- від 19.07.2010 № 0001622302/3/29090, яким за порушення позивачем пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 371 437,50 гривень, у тому числі за основним платежем - 247 625,00 гривень, за штрафними (фінансовими) санкціями - 123 812,50 гривень (том 1 аркуш справи 61).
Не погоджуючись із прийнятими відповідачем податковими повідомленнями-рішеннями, позивач 03.08.2010 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із даним адміністративним позовом (том 1 аркуші справи 4-11).
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади й органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.
У відповідності до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та
законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для
прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій
дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими
несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на
досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» органи державної податкової служби України у своїй діяльності керуються Конституцією України, законами України, іншими нормативно-правовими актами органів державної влади.
Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суд приходить до висновку, що відповідач не довів правомірність прийнятих ним податкових повідомлень-рішень з таких підстав.
1. Порушення вимог Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», якими обґрунтовані спірні податкові повідомлення-рішення про донарахування податкових зобов'язань з податку на прибуток у розмірі 371 437,50 гривень, у тому числі за основним платежем - 247 625,00 гривень, за штрафними (фінансовими) санкціями - 123 812,50 гривень, згідно акту перевірки виразилися у тому, що у період з 01.07.2006 по 30.06.2009 позивачем допущено завищення валових витрат в загальній сумі 990 500 гривень (у тому числі за 1 квартал 2007 року - 80 000,00 гривень; за 4 квартал 2007 року - 130 000,00 гривень; за 1 квартал 2008 року в сумі 660 500,00 гривень; за 2 квартал 2008 року в сумі 65 100,00 гривень; за 1 квартал 2009 року в сумі 54 900,00 гривень) внаслідок неправомірного включення позивачем до складу валових витрат сум витрат по господарських операціях з наступними контрагентами: з приватним підприємством «Станкодеталь» на виконання контракту №ВТФ 10 від 24.08.2005 (том 1 аркуші справи 30-33); з товариством з обмеженою відповідальністю «Асткон» на виконання контракту на надання агентських послуг №0312/07-2 від 03.12.2007 (том 1 аркуш справи 34); з приватним підприємством «Станкодеталь» на виконання контракту №696/11ШМ від 10.06.2008 (том 1 аркуш справи 34).
Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем (Замовником) та приватним підприємством «Станкодеталь» (Виконавцем) було укладено контракт № ВТФ 10 від 24.08.2005, предметом якого є виконання робіт з дослідження ринку виробництва та продажу верстатного обладнання (товару), що виробляється відкритим акціонерним товариством «КЗВВ». Зокрема, відповідно до пункту 1.1 контракту Виконавець зобов'язується провести роботу по дослідженню ринку виробництва та продажу верстатного обладнання (товару), виробляємого на ВАТ «КЗВВ». Замовник зобов'язується оплатити Виконавцю виконану роботу відповідно до умов контракту. Також зазначеним контрактом встановлено, що виконана робота може оформлюватися у вигляді звітів і рекомендацій в довільній формі або надаватися Замовнику в усній формі. По закінченню виконання умов Контракту Сторони підписують двосторонній Акт прийому-передання виконаних робіт.
Фактичне виконання контракту № ВТФ 10 від 24.08.2005 підтверджене такими документами:
- актом виконаних робіт б/н від 03.01.2007, звітом від 03.01.2007 про виконання умов контракту №ВТФ 10 від 24.08.2005, рахунком № 3 від 03.01.2007, згідно з якими Виконавцем виконані роботи по дослідженню ринку продажу верстатного обладнання, яке виробляється ВАТ «КЗВВ», в результаті чого Замовником укладено зовнішньоекономічний контракт №60692 від 01.03.2006, загальна вартість робіт 80000,00 грн. без ПДВ;
- актом б/н від 20.12.2007, звітом від 03.12.2007 про виконання умов контракту №ВТФ 10 від 24.08.2005, згідно з якими Виконавець протягом 2006-2007р.р. забезпечив Замовника наступними заявками: ЗАТ «Машпром», Росія, контракт №406/690 від 21.11.2006; «Радомир Метал Индъстрийз АД», Болгарія, контракт №690/21 від 21.06.2007; ВАТ «Волжско-Уральская транспортная компания», Росія, контракт №690/25 від 21.06.2007; ТОО «Фарт», Казахстан, контракт №690/12 від 10.10.2007; АТ «Лиепая Металургс», Латвія, протокол по питанню виготовлення вальцетокарного станка; «Вагонорем. Завод-99 АД» Болгарія, поставка 3-х танків залізничної тематики; ВАТ «Саста», Росія, поставка 3-х танків залізничної тематики; ЗАТ «Запорожкран» Україна, ремонт модернізація станків; ТОВ «ССМ-Тяжмаш», Росія, ремонт токарного станка; загальна вартість робіт 130000,00 грн. без ПДВ;
- актом б/н від 04.02.2008, звітом від 31.01.2008 про виконання умов контракту №ВТФ 10 від 24.08.2005, згідно з якими Виконавець протягом 2006-2007р.р. забезпечив Замовника наступними заявками: ТОВ «Дальремсерівс ДВ», Росія, контракт №690/03 від 25.04.2006; Via Trieste, Італія, контракт №690/10 від 31.05.2006; ТОВ «Капітель Т» Росія, поставка запчастин; ТОВ «ДИВИ К», Латвія, поставка запчастин; ДП «Укррефтранс», Україна, поставка запчастин; АТ «Петропавлівський завод тяж.машинобудування», Казахстан, поставка 7 станків залізничної тематики; ВАТ «Тіжперсмаш», Росія, контракт на поставку запчастин і капітальний ремонт станка; Астраханський тепловозоремонтний завод», поставка 2 станків залізничної тематики; ЗАТ «Локомотив», Росія, поставка 1 станків залізничної тематики; ПО «Політ», Росія, поставка станка КЖ9905; НПО «Вагонник», Росія, запчастини та ін.; загальна вартість робіт -150000,00 грн. без ПДВ;
- актом б/н від 20.02.2008, звітом від 01.02.2008 про виконання умов контракту №ВТФ 10 від 24.08.2005, згідно з якими Виконавцем виконані роботи по дослідженню ринку продажу верстатного обладнання яке виробляється ВАТ «КЗВВ», в результаті чого Замовником укладено зовнішньоекономічний контракт (№690/10 від 19.12.2007), інший знаходиться на підписанні; загальна вартість робіт 90000,00 грн. без ПДВ;
- актом б/н від 26.03.2008, звітом від 24.03.2008 про виконання умов контракту №ВТФ 10 від 24.08.2005, згідно з якими Виконавцем виконані роботи по дослідженню ринку виробництва і купівлі-продажу верстатного обладнання, яке виробляється ВАТ «КЗВВ», а саме: проведено дослідження ринку бувшого в застосуванні верстатного обладнання; підібраний б/у станок 1863Б, 1986р.в.; проведена дефектація станка; підписаний контракт на придбання станку; знайдені замовники на цей станок -ДП «Железные дороги Молдовы», ТОВ «Медіум Т» Росія, ТОВ «Інтерком» Росія. Згідно з Додатком до звіту б/н від 24.03.2008 відповідно до умов контракту №ВТФ 10 від 24.08.2005 і Завдання від 10.09.2007 Виконавцем виконано роботи по дослідженню ринку продажу верстатного обладнання, виробляємого ВАТ «КЗВВ», і передаються заявки підприємств, зацікавлених в придбанні станка колісотокарного мод.1836Б: ТОВ «Шадрінське тепловозо-вогоноремонтне об'єднання, Росія; Навоїнський ГМК, Узбекистан; ВАТ «Красноярський електровагоноремонтний завод», Росія; ТОВ «ТПК «Лідер» Росія. Загальна вартість робіт 160000,00 грн. без ПДВ.
Також, між позивачем (Замовником) та приватним підприємством «Станкодеталь» (Виконавцем) було укладено контракт № 690/11ШМ від 10.06.2008, предметом якого є виконання робіт з шеф-монтажу, наладки, регулювання і пуску в експлуатацію станка 1836М.10, який знаходиться у ТОВ ВО «Вагонмаш». Згідно умов цього контракту, Замовник з отримання повідомлення Виконавця про закінчення робіт зобов'язаний в двотижневий строк провести приймання станку. Приймання станку повинно бути оформлено приймально-здавальним актом в 2-х екземплярах за підписами сторін. Вартість виконання робіт по контракту складає 120000,00 грн. (в т.ч. 90 000 грн. - шеф-монтажні і налагоджувальні роботи; 30 000,00 грн. - роботи по регулюванню і пуску в експлуатацію). Форма оплати - 100% передплата.
Фактичне виконання умов контракту № 690/11ШМ від 10.06.2008 підтверджується такими документами:
- актом б/н від 30.06.2008, відповідно до якого виконані роботи по шеф-монтажу станка 1836М.10, який знаходиться на ТОВ ПО «Вагонмаш» м. Железногорськ-2, Росія; загальна вартість робіт без ПДВ складає 65100грн. (том 1 аркуш справи 98);
- актом б/н від 19.08.2008, відповідно до якого виконані роботи по налагоджуванню, регулюванню і пуску в експлуатацію станка 1836М.10, який знаходиться на ТОВ ПО «Вагонмаш» м.Железногорськ-2, Росія; загальна вартість робіт без ПДВ складає 54900грн. (том 1 аркуш справи 97).
Крім того, між товариством з обмеженою відповідальністю «Зовнішньоторговельна фірма» (Принципалом) та товариством з обмеженою відповідальністю «Асткон» (Комерційним агентом) укладено контракт №0312/07-2 від 03.12.2007, згідно з умовами якого Комерційний агент за винагороду від імені і за рахунок Принципала з метою сприяння в укладенні ним контракту по продажу станка колесотокарної моделі 1836М.10 зобов'язується здійснити комерційно-маркетингові дослідження ринку з метою пошуку покупців, знайти для принципала потенційних покупців, проводити переговори з покупцями та ін. Згідно з пунктом 4.1 розділу 4 контракту, розмір винагороди визначається сторонами по факту виконання доручення. За надані послуги Принципал сплачує винагороду, узгоджений розмір якої зазначається в акті приймання-передачі виконаних робіт і складає 312600,00 гривень з ПДВ. Підставою для виплати винагороди є повне надходження грошових коштів на розрахунковий рахунок Принципала за продукцію по контракту купівлі-продажу, укладеному при сприянні комерційного агента, і оформлений сторонами акт приймання-передачі виконаних робіт. Оплата винагороди здійснюється в гривнях на розрахунковий рахунок Комерційного агента не пізніше 60 днів з моменту підписання сторонами акта виконаних робіт.
Фактичне виконання умов контракту підтверджується такими документами:
- актом приймання-передачі виконаних робіт б/н від 15.02.2008, згідно з яким Комерційним агентом виконані передбачені контрактом послуги, що сприяло укладенню між Принципалом і товариством з обмеженою відповідальністю «Вагонмаш» контракту на поставку станка колесотокарного моделі 1836М.10 в кількості 1шт.; вартість послуг склала 312 600,0 гривень з урахуванням ПДВ;
- банківською випискою від 19.02.2008, згідно з якою товариством з обмеженою відповідальністю «Зовнішньоторговельна фірма» перераховано на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Асткон» суму 312 600,00 гривень з призначенням платежу «За надання агентських послуг згідно контракту №0312/07-2 від 03.12.2007, ПДВ 52 100 гривень».
У відповідності до пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Згідно з п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 цього Закону, до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.
До того ж, у Постанові Президії Верховного Суду України та Президії Ради суддів України № 7 від 03.04.2009 «Про стан здійснення судочинства адміністративними судами» наголошується, що згідно з практикою Верховного Суду України у даній категорії справ під час судового засідання судом мають з'ясовуватися обставини щодо фактичного наміру підприємства одержати економічний ефект у результаті підприємницької або іншої економічної діяльності.
Обов'язок позивача оплатити послуги, надані приватним підприємством «Станкодеталь» та товариством з обмеженою відповідальністю «Асткон» встановлені умовами проаналізованих вище контрактів. Оплата за надані послуги у даному випадку є виконанням з боку позивача господарського договору, тобто пов'язана зі здійсненням господарської діяльності.
Крім того, та обставина, що отримані за контрактом послуги є пов'язаними із господарською діяльністю позивача підтверджено, зокрема, укладеними договорами між позивачем та підприємствами «Радомир», «Машпром», «Укррефтранс» та ін. Копії зазначених договорів наявні у матеріалах справи.
З огляду на вищевикладене, суд вважає доведеним факт використання отриманих послуг за контрактами з приватним підприємством «Станкодеталь» та товариством з обмеженою відповідальністю «Асткон» у власній господарській діяльності позивача.
Суд також вважає необґрунтованими доводи податкового органу про те, що сума валових витрат у вигляді оплати за отримані від зазначених контрагентів послуги не підтверджена відповідними первинними документами, оскільки досліджені судом вище документи містять усі необхідні реквізити, передбачені п.п. 1, 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».
Таким чином, з огляду на положення пункту 5.1 статті 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" позивач правомірно включив до складу валових витрат суму витрат на оплату послуг за контрактами, укладеними приватним підприємством «Станкодеталь» та товариством з обмеженою відповідальністю «Асткон».
Зазначений висновок суду також узгоджується з висновком судово-економічної експертизи № 317/24 від 04.05.2012, яка проводилась на підставі ухвали суду від 29.09.2010 (том 3 аркуші справи 2-44).
Згідно з заключною частиною висновку експертизи, експерт дійшов висновку, що на підставі норм Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в результаті дослідження первинних бухгалтерських документів і облікових регістрів та іншої документації по спірним питанням ТОВ «Зовнішньоторгова фірма» встановлено:
в рамках господарської діяльності на виконання контракту №ВТФ 10 від 24.08.2005 з ПП «Станкодеталь» на підставі відповідних первинних документів (звітів про виконання умов контракту №ВТФ 10 від 24.08.2005р. та актів виконаних робіт) значиться отриманими результати консультаційних і маркетингових робіт, які відображені в бухгалтерському і податковому обліку ТОВ «Зовнішньоторгова фірма» відповідно до норм п.п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону: в сумі 80000грн. без ПДВ в 1-му кварталі 2007р.; в сумі 130000грн. без ПДВ в 4-му кварталі 2007р.; в сумі 400000грн. без ПДВ в 1-му кварталі 2008р.;
в рамках господарської діяльності на виконання контракту №696/11ШМ від 10.06.2008 з ПП «Станкодеталь» на підставі відповідних первинних документів (актів виконаних робіт) значиться отриманими результати робіт по шеф-монтажу, наладці, регулюванню і пуску в експлуатацію станка колісотокарного мод. 1836М.10, які відображені в бухгалтерському і податковому обліку ТОВ «Зовнішньоторгова фірма» відповідно до норм п.п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону: в сумі 65100грн. без ПДВ в 2-му кварталі 2008р. (червні 2008р.); в сумі 54900грн. без ПДВ в 3-му кварталі 2008р. (серпні 2008р.);
в рамках господарської діяльності на виконання контракту №0312/07-2 від 03.12.2007 з ТОВ «Асткон» на підставі відповідних первинних документів (актів виконаних робіт, платіжних документів) значиться отриманими результати робіт по сприянню в укладенні контракту з ТОВ «Вагонмаш» на продаж станка колесо токарної моделі 1836М.10 які відображені в бухгалтерському і податковому обліку ТОВ «Зовнішньоторгова фірма» відповідно до норм п.п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону в сумі 260500 грн. без ПДВ в 1-му кварталі 2008р. (лютому 2008р.).
Таким чином, на підставі норм Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в результаті дослідження первинних бухгалтерських документів і облікових регістрів, податкової звітності та іншої документації по спірним питанням ТОВ «Зовнішньоторгова фірма» висновки акту перевірки ДПІ у м. Краматорську №2949/23-2-3025031 від 25.11.2009р. щодо порушення п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», які призвели до заниження податку на прибуток в сумі 247625грн. (в т.ч. за 1 квартал 2007р. - 20000грн., за 4 квартал 2007р. - 32500грн., за 1 квартал 2008р. - 165125грн., за 2 квартал 2008р. - 16275грн., за 1 квартал 2009р. - 13725грн.), не підтверджуються (том 3 аркуш справи 43).
Допитаний в судовому засіданні експерт ОСОБА_7, якому було доручено проведення зазначеної експертизи, пояснив, що висновок експертизи ним складено на підставі дослідження первинних документів, бухгалтерських проводок та ін., які свідчать про здійснення підприємством валових витрат в рамках господарської діяльності.
З огляду на викладене, а також на підставі вимог статтей 81, 82, 86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приймає зазначений висновок експертизи як доказ у даній адміністративній справі.
Таким чином, суд вважає необґрунтованим висновок податкового органу про порушення позивачем пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», внаслідок якого позивачу був донарахований податок на прибуток у розмірі 247 625,00 гривень.
Оскільки суд прийшов до висновку про необґрунтованість донарахування позивачу податкових зобов'язань, тому, відповідно, є необґрунтованим застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій на підставі підпункту 17.1.3 пункту 17.3 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у розмірі 123 812,50 гривень.
2. Порушення вимог Закону України «Про податок на додану вартість», якими обґрунтовані спірні податкові повідомлення-рішення про зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість по декларації за березень 2008 року на 52 100,00 гривень та застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 26 050,00 гривень, згідно акту перевірки, виразилися у тому, що підприємством необґрунтовано віднесено до податкового кредиту суму податку по операціям, не пов'язаним з господарською діяльністю підприємства (за контрактом про надання агентських послуг №0312/07-2 від 03.12.2007, укладеним між ТОВ «Зовнішньоторговельна фірма» і ТОВ «Асткон»).
Суд вважає необґрунтованим зазначений висновок відповідача з таких підстав.
Згідно з приписами підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника.
Як вбачається з матеріалів справи, за наслідками зазначеної господарської операції ТОВ «Асткон» виписало позивачу податкову накладну № 522 від 15.02.2008 на суму поставки 312600 грн., у т.ч. ПДВ 52 100 грн., яку позивач включив до реєстру отриманих податкових накладних, та на підставі якої позивач сформував податковий кредит лютого 2008 року.
У відповідності до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 вищевказаного Закону встановлено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Як встановлено судом вище, оплата за послуги, надані позивачу ТОВ «Асткон» за контрактом №0312/07-2 від 03.12.2007 про надання агентських послуг, є витратами, понесеними у зв'язку із здійсненням господарської діяльності підприємства, а також діяльність щодо відносин позивача із ТОВ «Асткон», є такою, що пов'язана з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг), у зв'язку з чим є безпідставним висновок відповідача щодо неправомірності включення позивачем зазначеної у податковій накладній суми податку на додану вартість до складу податкового кредиту.
Зазначений висновок суду також узгоджується з висновком судово-економічної експертизи № 317/24 від 04.05.2012, яка проводилась на підставі ухвали суду від 29.09.2010 (том 3 аркуші справи 2-44).
Згідно з заключною частиною висновку експертизи, експерт дійшов висновку, що на підставі норм Закону України «Про податок на додану вартість» в результаті дослідження первинних документів і облікових регістрів податкового і бухгалтерського обліку ТОВ «Зовнішньоторгова фірма» з урахуванням висновків цього дослідження по питанню віднесення до складу валових витрат сум витрат по господарчих операціях з отримання послуг згідно акту приймання-передачі виконаних робіт б/н від 15.02.08р. по контракту про надання агентських послуг №0312/07-2 від 03.12.07р. з ТОВ «Асткон», висновки акту перевірки ДПІ у м. Краматорську №2949/23-2-30250316 від 25.11.2009 щодо порушення ТОВ «Зовнішньоторгова фірма» норм п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про додану вартість», які призвели до завищення бюджетного відшкодування податку на додану вартість на суму 52100,00грн. документально не підтверджуються (том 3 аркуш справи 44).
З огляду на викладене, а також на підставі вимог статтей 81, 82, 86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приймає зазначений висновок експертизи як доказ у даній адміністративній справі.
Згідно з пунктом 1.8 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість», бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою у випадках, визначених цим Законом.
Відповідно до п. 1.8 ст. 1 , пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» сумою, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету, у зв'язку з надмірною сплатою є саме від'ємне значення за результатами звітного періоду. Від'ємне значення ПДВ є коштами платника податку, які він сплатив продавцям товару відповідно до вимог Закону України «Про податок на додану вартість».
Згідно підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:
а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);
б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Отже, позивачем було цілком обґрунтовано заявлено до бюджетного відшкодування у березні 2008р. суму податку на додану вартість у розмірі 52 100,00 грн., яка була ним фактично сплачена постачальнику у попередньому податковому періоді.
Таким чином, суд вважає необґрунтованим висновок податкового органу про порушення позивачем підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», внаслідок якого позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість по декларації за березень 2008 року на 52 100,00 гривень.
У зв'язку з тим, що суд прийшов до висновку про необґрунтованість зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування, тому, відповідно, є необґрунтованим застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій на підставі підпункту 17.1.3 пункту 17.3 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у розмірі 26 050,00 гривень.
Оскільки приписами ст. 55 Податкового кодексу України передбачено можливість скасування податкових повідомлень-рішень, а не визнання їх недійсними, як просить позивач у позовній заяві, суд вважає за необхідне з метою повного та всебічного захисту порушених прав позивача скасувати податкові повідомлення-рішення від 19.07.2010 № 00001642302/3/29103, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість по декларації за березень 2008 року на 52 100,00 гривень та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 26 050,00 гривень, та від 19.07.2010 № 0001622302/3/29090, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 371 437,50 гривень, у тому числі за основним платежем - 247 625,00 гривень, за штрафними (фінансовими) санкціями - 123 812,50 гривень.
У задоволенні позовних вимог про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень №№ № 0001622302/0/72699, 0001622302/1/7084, 0001642302/0/72701, № 0001642302/1/7082 суд відмовляє, оскільки вони вважаються відкликаними відповідно до підпункту 6.4. «б» пункту 6.4 статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», пунктів 6.1, 6.3 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 21.06.2001 № 253 (у редакції наказу Державної податкової адміністрації України від 27.05.2003 № 247), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11 червня 2003 р. за № 467/7788. Тобто, у цій частині предмет спору відсутній.
Таким чином, з урахуванням наведених правових норм та наданих письмових документів, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Зовнішньоторговельна фірма» підлягають частковому задоволенню.
На підставі ст. 94 КАС України, суд присуджує до стягнення з Державного бюджету України на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору (том 1 аркуш справи 3) та на проведення судової економічної експертизи (том 3 аркуші справи 69,71,73), що документально підтверджені, пропорційно задоволеним позовним вимогам, тобто у розмірах 1,13 гривень та 5 333,33 гривні.
Керуючись ст. ст. 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Зовнішньоторговельна фірма» до Державної податкової інспекції у м. Краматорську Донецької області Державної податкової служби про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень - задовольнити частково.
Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Краматорську від 19.07.2010 № 00001642302/3/29103, яким товариству з обмеженою відповідальністю «Зовнішньоторговельна фірма» зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість по декларації за березень 2008 року на 52 100,00 гривень та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 26 050,00 гривень.
Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Краматорську від 19.07.2010 № 0001622302/3/29090, яким товариству з обмеженою відповідальністю «Зовнішньоторговельна фірма» визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 371 437,50 гривень, у тому числі за основним платежем - 247 625,00 гривень, за штрафними (фінансовими) санкціями - 123 812,50 гривень.
Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Зовнішньоторговельна фірма» витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 (одна) грн. 13 коп. та з проведення судово-економічної експертизи у розмірі 5 333 (п'ять тисяч триста тридцять три) гривні 33 копійки.
Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошена її вступна та резолютивна частина у судовому засіданні 06 червня 2012 року в присутності прокурора і представників сторін. Постанова виготовлена в повному обсязі 11 червня 2012 року.
Апеляційну скаргу на постанову може бути подано до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя Зеленов А. С.