Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
13 червня 2012 р. Справа № 2а/0570/6315/2012
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови:
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Череповський Є.В.
при секретарі Пригода О.В.
за участю:
прокурора не з'явився
представника позивача Муравйова О.М.
відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Донецьку адміністративну справу за позовом Костянтинівської міжрайонної прокуратури в інтересах держави в особі Костянтинівського міського центру зайнятості до ОСОБА_2 про відшкодування безпідставно отриманої допомоги по безробіттю у розмірі 2568,50 гривень,
Костянтинівська міжрайонна прокуратура звернулась до Донецького окружного адміністративного суду в інтересах держави в особі Костянтинівського міського центру зайнятості з адміністративним позовом до ОСОБА_2 про відшкодування безпідставно отриманої допомоги по безробіттю у розмірі 2568,50 гривень.
В обґрунтування позову зазначила, що 17.05.2011 року до позивача за сприянням у працевлаштуванні звернувся відповідач, у зв'язку з чим 24.05.2011 року відповідачу було надано статус безробітного та призначено виплату допомоги по безробіттю.
24.05.2011 року ОСОБА_2 подала заяву про надання статусу безробітного с проханням назначити виплату допомоги по безробіттю, де зазначила, що у разі подання до центру зайнятості документів, що містять неправдиві відомості, а також неповідомлення про отримання будь-якого доходу в період перебування на обліку в службі зайнятості, зобов'язуюсь добровільно повернути зайво виплачене мені матеріальне забезпечення на випадок безробіття.
У період з 24.05.2011 року по 31.08.2011 року відповідачу була нарахована допомога по безробіттю на загальну суму 2568,50 гривень.
На підставі отриманих відповідей від ДПА (2 квартал 2011 року), акту № 23 від 07.03.2012 року встановлено, що ОСОБА_2 працювала в Костянтинівському міському управлінні освіти за сумісництвом з 12.01.2011 року по 17.05.2011 року та була звільнена за власним бажанням. Але останнім записом в трудовій книжці було про звільнення з основного місця роботи Костянтинівської районної школи мистецтв 04.04.2011 року по п. 1 ст. 36 КЗпПУ за згодою сторін. Сама ОСОБА_2 відомостей про працевлаштування за сумісництвом до центру зайнятості не надала, чим, на думку позивача, порушила п. 2 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», неподання своєчасно даних про обставини, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення.
Костянтинівським міським центром зайнятості прийнято рішення про повернення незаконно отриманих коштів з відповідача за період з 24.05.2011 року по 31.08.2011 року у розмірі 2568,50 гривень.
23.03.2011 року на адресу відповідача була направлена претензія № 07-997 від 23.03.2011 року та наданий добровільний строк для повернення незаконно отриманих коштів у 15-денний термін.
На підставі викладеного позивач просив стягнути з відповідача безпідставно отриману допомогу по безробіттю в сумі 2568,50 гривень.
Прокурор в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив задовольнити їх в повному обсязі.
Відповідач у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог у повному обсязі.
За таких обставин і відповідно до ст. 128 КАС суд визнав можливим розглянути справу без участі сторін, які не з'явились та на підставі доказів наявних у матеріалах справи.
Заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Так, судом встановлено, що відповідач звернулася до Костянтинівського міського центру зайнятості з метою працевлаштування та за особистою заявою від 17.05.2011 року, у зв'язку з чим 24.05.2011 року відповідачу було надано статус безробітного та призначено виплату допомоги по безробіттю.
24.05.2011 року ОСОБА_2 подала заяву про надання статусу безробітного с проханням назначити виплату допомоги по безробіттю, де зазначила, що у разі подання до центру зайнятості документів, що містять неправдиві відомості, а також неповідомлення про отримання будь-якого доходу в період перебування на обліку в службі зайнятості, зобов'язуюсь добровільно повернути зайво виплачене мені матеріальне забезпечення на випадок безробіття.
У період з 24.05.2011 року по 31.08.2011 року відповідачу була нарахована допомога по безробіттю на загальну суму 2568,50 гривень.
На підставі отриманих відповідей від ДПА (2 квартал 2011 року), акту № 23 від 07.03.2012 року встановлено, що ОСОБА_2 працювала в Костянтинівському міському управлінні освіти за сумісництвом з 12.01.2011 року по 17.05.2011 року та була звільнена за власним бажанням. Але останнім записом в трудовій книжці було про звільнення з основного місця роботи Костянтинівської районної школи мистецтв 04.04.2011 року по п. 1 ст. 36 КЗпПУ за згодою сторін. Сама ОСОБА_2 відомостей про працевлаштування за сумісництвом до центру зайнятості не надала, чим, на думку позивача, порушила п. 2 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», неподання своєчасно даних про обставини, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення.
23.03.2011 року на адресу відповідача була направлена претензія № 07-997 від 23.03.2011 року та наданий добровільний строк для повернення незаконно отриманих коштів у 15-денний термін.
На підставі п. 2 ст. 121 Конституції України на органи прокуратури України покладено функції представництва інтересів держави у суді.
Відповідно до ч. 2 ст. 36-1 ЗУ «Про прокуратуру» підставою представництва органами прокуратури України в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або державою.
У відповідності до статті 14 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування страхові фонди є органами, які здійснюють керівництво та управління окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, провадять роботу по збору акумуляції страхових внесків, контролюють використання коштів, забезпечують фінансування виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням та здійснюють інші функції, згідно з затвердженими статутами.
Управління страховими Фондами здійснюються Правлінням фонду. Виконавча дирекція страхового Фонду є виконавчим органом правління Фонду, який забезпечує виконання рішень правління. Робочими органами виконавчої дирекції є її відділення.
Отже, у відповідних правовідносинах виконавчі дирекції Фонду соціального страхування, їх робочі органи виступають як суб'єкти владних повноважень у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Костянтинісвький міський центр зайнятості у відповідності до ст. 12 3акону України N1533 від 02.03.2000р. "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" є робочим органом виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, на якого п. 2 ст. 12 вищезгаданого Закону та Положенням покладені всі повноважні функції і центр зайнятості у даному випадку виступає як суб'єкт владних повноважень у відповідності до норм діючого законодавства.
Згідно ст. 1 Закону України «Про зайнятість населення» №803-ХІІ від 01.03.1991р., зайнятість - це діяльність громадян, пов'язана із задоволенням особистих та суспільних потреб і така, що приносить доход у грошовій або іншій формі. Громадяни України вільно обирають види діяльності, які не заборонені законодавством, у тому числі і не пов'язані з виконанням оплачуваної роботи. До зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців.
Відповідно до ст. 2 зазначеного Закону, безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу.
Виходячи із вищенаведених статей, право на отримання допомоги мають особи, які не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 була звільнена з останнього місця роботи 17.05.2011 року. Костянтинівським МЦЗ їй було надано статус безробітного та призначено виплату допомоги по безробіттю 24.05.2011 року. Отже, на момент отримання допомоги по безробіттю від позивача відповідач ніде не працювала та не отримувала ніяких інших доходів.
Так, ОСОБА_2, мала право на отримання допомоги, оскільки під час отримання допомоги не мала ніяких інших доходів.
Враховуючи вищенаведене суд приходить до висновку про те, що позов задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 8-11, 17-20, 69-72, 88, 158-163, 167, 185, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,
В задоволені позову Костянтинівської міжрайонної прокуратури в інтересах держави в особі Костянтинівського міського центру зайнятості до ОСОБА_2 про відшкодування безпідставно отриманої допомоги по безробіттю у розмірі 2568,50 гривень - відмовити в повному обсязі.
Постанова набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України
Вступну та резолютивну частини постанови виготовлено у нарадчій кімнаті та проголошено 13 червня 2012 року.
Повний текст постанови виготовлено 15 червня 2012 року.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У випадку подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Череповський Є.В.