м.Вінниця
14 червня 2012 р. Справа № 2а/0270/2365/12
Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Свентуха Віталія Михайловича,
за участю:
секретаря судового засідання: Олексієнко Юлії Володимирівни
позивача: ОСОБА_1;
відповідача: ОСОБА_2 - представник за довіреністю;
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: ОСОБА_1
до: комунального підприємства "Вінницьке обласне об'єднане бюро технічної
про: визнання протиправним та скасування рішення № 28 від 05.04.2012р. та зобов'язання до вчинення дій
В травні 2012 року до Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до комунального підприємства "Вінницьке обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації" про визнання протиправним та скасування рішення № 28 від 05.04.2012р. та зобов'язання до вчинення дій.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що 05.04.2012р. реєстратором комунального підприємства "Вінницьке обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації" Сисним О.О. розглянуто заяву про державну реєстрацію прав від 16.03.2012р. за № 54, подану позивачем для проведення державної реєстрації прав власності на нежитлову будівлю, що розташована в АДРЕСА_1, на підставі свідоцтва про право власності, виданого виконавчим комітетом Козинецької сільської ради Липовецького району Вінницької області, на підставі рішення № 42 від 25.11.2010р. В результаті, 05.04.2012р. за № 28 відповідач прийняв рішення про відмову в державній реєстрації прав, яке ґрунтується на наступних правових підставах, а саме, п. 1.6, 3.4, 3.5.4 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно зі змінами за наказом Міністерства юстиції України № 1692/5 від 28.07.2010р. На думку позивача, вказане рішення є протиправним та підлягає скасуванню, а порушені права мають бути захищені судом шляхом зобов'язання відповідача вчинити певні дії.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав повністю та, посилаючись на обставини викладені у позовній заяві та пояснення, надані у судовому засіданні, просив позов задовольнити повністю.
Представник відповідача позовні вимоги не визнала з підстав викладених у письмових запереченнях від 12.06.2012 р., в яких, зокрема, зазначено, що КП "ВООБТІ" відмовляючи в державній реєстрації прав власності на нежитлову будівлю ОСОБА_1 діяло згідно із нормами чинного законодавства на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому адміністративний позов не підлягає задоволенню.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.
16 березня 2012 року позивач звернувся до комунального підприємства "Вінницьке обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації" із заявою № 54 щодо проведення державної реєстрації права власності на нежитлові будівлі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, на підставі свідоцтва про право власності, виданого виконавчим комітетом Козинецької сільської ради Липовецького району Вінницької області, на підставі рішення № 42 від 25.11.2010р.
5 квітня 2012 року комунальним підприємством "Вінницьке обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації" прийнято рішення № 28 (а.с. 6), яким відмовлено в проведенні державної реєстрації прав. Рішення органу реєстрації мотивоване тим, що подані документи не відповідають вимогам, установленим Положенням та іншими нормативно-правовими актами (підпункт 3.5.4 пункту 3.5 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно) (надалі - Тимчасове положення). Невідповідність полягає у тому, що згідно із матеріалами інвентаризаційної справи № 11, на земельній ділянці розташовані: будівля конюшні літ. "А" загальною площею 634,3 кв.м., і будь-які документи, які б підтверджували прийняття в експлуатацію вказаного нерухомого майна - відсутні.
При цьому, суд встановив, що підставою для звернення позивача до комунального підприємства із заявою щодо реєстрації права власності слугувало рішення № 42 виконавчого комітету Козинецької сільської ради Липовецького району Вінницької області від 25 листопада 2010 року, а також отримання свідоцтва (а.с. 5), яким підтверджується оформлення права власності на нежитлову будівлю за ОСОБА_1.
Даючи правову оцінку рішенню органу реєстрації, суд зважає на таке.
Нормативними актами, що визначають порядок проведення державної реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, є Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", а також Тимчасове положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затверджене наказом Міністерства юстиції України від 07 лютого 2002 року №7/5. При цьому, норми Тимчасового положення діють в тій частині, що не суперечить вимогам Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у відповідній редакції.
Під державною реєстрацією прав розуміється офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, а також права власності на об'єкти незавершеного будівництва шляхом внесення відповідного запису до Реєстру прав власності на нерухоме майно (пункт 1.2 Тимчасового положення).
Розділами ІІ та ІІІ Тимчасового положення деталізовано порядок подання документів для державної реєстрації прав та процедуру проведення самої реєстрації прав.
При цьому, пунктом 3.5 Тимчасового положення визначені підстави, за яких реєстратор БТІ відмовляє у проведенні державної реєстрації прав. Однією із підстав передбачено таку: подані документи не відповідають вимогам, установленим Положенням та іншими нормативно-правовими актами, або не дають змоги установити відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства (підпункт 3.5.4 пункту 3.5 Тимчасового положення).
Саме на цю підставу і послався орган БТІ, відмовляючи у проведенні державної реєстрації.
Проте, суд не погоджується із висновками, викладеними у рішенні комунального підприємства "Вінницьке обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації" № 28 від 05 квітня 2012 року, враховуючи наступне.
Посилаючись на підпункт 3.5.4 пункту 3.5 Тимчасового положення як на підставу для відмови у здійсненні реєстрації, відповідач вказує на невідповідність поданих документів вимогам пункту 1.6 Тимчасового положення, адже у матеріалах інвентаризаційної справи відсутні документи, які б свідчили про прийняття в експлуатацію відповідного об'єкта.
Так, пунктом 1.6 Тимчасового положення визначено, що державній реєстрації підлягає право власності на закінчене будівництвом нерухоме майно, яке прийняте в експлуатацію у встановленому законодавством порядку.
Особливості прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів визначено Порядком, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 461 від 13 квітня 2011 року. Зокрема, пунктом 11 цього Порядку передбачено, що датою прийняття в експлуатацію об'єкта є дата реєстрації декларації або видачі сертифіката.
При цьому, у пункті 13 Порядку зазначено, що зареєстрована декларація або сертифікат є підставою для "… та оформлення права власності на нього", тобто на об'єкт.
З аналізу наведених положень випливає, що зареєстрована декларація або сертифікат як завершальний етап прийняття в експлуатацію відповідного об'єкта передує процедурі оформлення права власності на цей об'єкт, а тому, оформлення права власності на певний об'єкт та видача відповідного свідоцтва не може бути реалізовано без відповідних документів, які підтверджуватимуть прийняття об'єкта в експлуатацію.
Оскільки, рішенням № 42 Козинецької сільської ради Вінницького району від 25 листопада 2012 року оформлено право власності на нежитлову будівлю, яка розташована в АДРЕСА_1, на ОСОБА_1 та видано свідоцтво про право власності на цей об'єкт, тому реєстратором БТІ необґрунтовано не враховано такої обставини.
За наведених обставин, рішення комунального підприємства "Вінницьке обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації" про відмову в реєстрації прав з тих підстав, що зазначені у ньому, є протиправним та підлягає скасуванню.
Також, з метою надання повного захисту правам та інтересам позивача задоволенню підлягає і вимога щодо зобов'язання відповідача вчинити дії щодо державної реєстрації за позивачем права власності на нежитлові будівлі в цілому. При цьому, суд звертає увагу на тому, що послідовність таких дій реєстратора БТІ (дій, що передують самій державній реєстрації) визначена у розділах І та ІІ Тимчасового положення.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
В той же час згідно ч. 2 ст. 71 цього Кодексу в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.
Відтак, з огляду на матеріали справи, суд вважає, що відповідачем не наведено ґрунтовних аргументів, що підтверджували б правомірність прийнятого рішення, а тому адміністративний позов належить задовольнити повністю.
Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. В зв'язку із тим, що суд дійшов висновку щодо задоволення адміністративного позову повністю, а також підтвердження сплати позивачем 32 грн. 19 коп. судового збору, вказану суму належить стягнути на користь позивача.
Враховуючи вимоги п. 4 ч. 1 ст. 163 КАС України, суд дійшов висновку про необхідність встановлення відповідачам строку для подання звіту про виконання судового рішення по даній справі.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 256, 257, 267 КАС України, Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", Тимчасовим положенням про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 07 лютого 2002 року №7/5, суд, -
1. Позов задовольнити.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення комунального підприємства "Вінницьке обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації" про відмову в державній реєстрації прав за № 28 від 05.04.2012р.
3. Зобов'язати комунальне підприємство "Вінницьке обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації" вчинити дії щодо державної реєстрації за ОСОБА_1 права власності на об'єкт нерухомого майна - нежитлову будівлю, що розташована в АДРЕСА_1, яка складається з будівлі конюшні літ. "А" загальною площею 634,3 кв.м., основної площі 616,3 кв.м.: конюшня -1, підсобне приміщення -2, підсобне приміщення -3, конюшня-4.
4. Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 (с. Косаківка, Липовецький район, Вінницька область, 22530) судовий збір в розмірі 32 грн. 19 коп. (тридцять дві грн. 19 коп.) шляхом його безспірного списання органом Державної казначейської служби
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Свентух Віталій Михайлович