Справа № 22-ц/1690/2342/2012
Головуючий по 1-й інстанції Івко В.М.
Суддя-доповідач: Корнієнко В. І.
13 червня 2012 року м.Полтава
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:
Головуючого судді: Корнієнка В.І.,
Суддів: Винниченка Ю.М., Абрамова П.С.,
При секретарі: Коротун І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засідання в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою Новосанжарського районного територіального центру соціального обслуговування ( надання соціальних послуг)
на рішення Новосанжарського районного суду Полтавської області від 14 травня 2012 року
у справі за позовом ОСОБА_3 до Новосанжарського районного територіального центру соціального обслуговування ( надання соціальних послуг), ОСОБА_4, з участю третьої особи: Новосанжарська центральна районна лікарня, про визнання незаконним наказу про звільнення з роботи, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди, -
Рішенням Новосанжарського районного суду Полтавської області від 04 травня 2012 позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено частково.
Визнано незаконним та скасовано наказ директора Новосанжарського районного територіального центру соціального обслуговування ( надання соціальних послуг ) від 06 лютого 2012 року № 9/06 про звільнення ОСОБА_3 з посади водія, з 06 лютого 2012 року, згідно ст. 40 п. 2 КЗпП України, у зв'язку з невідповідністю його займаній посаді, внаслідок погіршення стану здоров'я, що перешкоджає продовженню роботи.
Поновлено ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 на посаді водія Новосанжарського районного територіального центру соціального обслуговування ( надання соціальних послуг).
Стягнуто з відповідача -Новосанжарського районного територіального центру соціального обслуговування ( надання соціальних послуг ): за адресою: 39300, смт. Нові Санжари, вул.. Леніна, 30/1, на користь позивача ОСОБА_3, що мешкає: АДРЕСА_1, середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 2 770 ( дві тисячі сімсот сімдесят ) гривень 85 копійок, з відрахуванням обов'язкових платежів.
Покладено на співвідповідача -директора Новосанжарського районного територіального центру соціального обслуговування ( надання соціальних послуг ) ОСОБА_4, обов'язок покрити шкоду, заподіяну установі, у зв'язку з оплатою позивачу ОСОБА_3 часу вимушеного прогулу.
Стягнуто з відповідача Новосанжарського районного територіального центру соціального обслуговування ( надання соціальних послуг ) на користь позивача 1094 ( тисячу дев'яносто чотири ) гривні на відшкодування моральної шкоди.
В решті позовних вимог відмовлено.
Стягнуто з відповідача -Новосанжарського районного територіального центру соціального обслуговування ( надання соціальних послуг ) на користь держави судовий збір в розмірі 214 грн. 60 коп.
З рішенням суду не погодився Новосанжарський районний територіальний центр соціального обслуговування ( надання соціальних послуг) та подав на нього апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове.
Апелянт вважає рішення суду таким, що ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права , вказуючи також на невідповідність висновків суду обставинам справи.
Доводи апеляційної скарги вмотивовує тим, що звільнення позивача було здійснено з дотриманням вимог чинного законодавства, внаслідок отримання листа Новосанжарської ЦРЛ про непридатність до керування автотранспортом категорії «В», «С», «Д», «Е»водія ОСОБА_3 на підставі захворювання вказаному у «Переліку захворювань і вад, при яких особа не може бути допущена до керування транспортним засобом», затвердженого наказу МОЗ України від 24 грудня 1999 року № 299, а також надання згоди профспілкового комітету на звільнення ОСОБА_3 із займаної посади.
Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що скарга не підлягає до задоволення, за наступних підстав.
Відповідно п.1 ч.1 ст.307 ЦПК України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.
Згідно ч. 1 ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Так, судом першої інстанції вірно встановлено та підтверджується матеріалами справи в їх сукупності, що ОСОБА_3 01 березня 2011 року був прийнятий на посаду водія Новосанжарського районного територіального центру соціального обслуговування ( надання соціальних послуг). За ним був закріплений легковий автомобіль ВАЗ-21043.
Згідно посвідчення водія НОМЕР_1 від 22 травня 2004 року позивач був допущений до керування транспортними засобами категорії А,В,С,Д,Е.
Також судом встановлено, що наказом директора територіального центру ОСОБА_4 від 06 лютого 2012 року № 9/06 позивач ОСОБА_3 був звільнений з посади водія відповідно до ст. 40 п. 2 КЗпП України, у зв'язку з невідповідністю працівника займаній посаді, внаслідок погіршення стану здоров'я, що перешкоджає продовженню роботи.
Підставою для звільнення вказана довідка Новосанжарської ЦРЛ № 235 від 03 лютого 2012 року.
Вирішуючи питання щодо правомірності звільнення позивача, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з наступного.
Відповідно до п. 2 ст. 40 КЗпП України визначено право власника або уповноваженого ним органу щодо розірвання трудового договору, укладеного на невизначений строк, а також строкового трудового договору до закінчення строку його чинності, зокрема, у разі виявленої невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров'я, які перешкоджають продовженню роботи.
Згідно п. 21 Постанови Пленуму ВСУ від 06 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів, із послідуючими змінами, пов'язується законність звільнення працівника за п. 2 ст. 40 КЗпП України, якщо воно проведено на підставі фактичних даних, які підтверджують наявність у нього стійкого зниження працездатності, в результаті чого працівник не може належно виконувати покладених на нього трудових обов'язків чи їх виконання протипоказано за станом здоров'я, або небезпечне для членів трудового колективу чи громадян, яких він обслуговує, і неможливо перевести за його згодою на іншу роботу.
Порядок проведення позачергового медичного огляду водіїв транспортних засобів визначений Положенням про медичний огляд кандидатів у водії та водіїв транспортних засобів, затвердженим наказом МОЗ України та МВС України № 124/345 від 05 червня 2006 року.
Згідно п. 4.1 цього Положення позачерговий медичний огляд водія транспортного засобу проводиться за направленням власника підприємства, установи, організації на підставі медичних даних про стале погіршення стану здоров'я чи виявлення ознак захворювання або вади, включених до Переліку.
Пунктом 4.2 Положення визначено, що подальший порядок проведення позачергового медичного огляду відповідає порядку проведення періодичних медичних оглядів водіїв.
Встановивши, що Новосанжарською ЦРЛ не були належним чином виконані вимоги Положення про медичний огляд кандидатів у водії та водіїв транспортних засобів, оскільки фактично відсутній висновок комісії за результатами медичного огляду водія ОСОБА_3, як цього вимагає п. 3.5 Положення, та встановивши відсутність оригіналу листа -відповіді директору територіального центру ОСОБА_4 головного лікаря Новосанжарської ЦРЛ від 22 лютого 2012 року № 340 за № 01-01-19/97 від 21 лютого 2012 року, у якому зазначено, що водій ОСОБА_3 до керування іншими видами транспортних засобів ( категорія «Б», «С», «Д», «Е») не придатний за станом здоров'я, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для звільнення позивача з роботи з підстав невідповідності працівника займаній посаді, внаслідок погіршення стану здоров'я, що перешкоджає продовженню роботи.
Окрім того, відповідно до ст. 43 КЗпП України, подання власником або уповноваженого ним органу щодо попередньої згоди профспілкового комітету на звільнення працівника, зокрема і на підставі пункту 2 ст. 40 КЗпП України, має розглядатися у присутності працівника, на якого воно внесено.
Розгляд подання, у разі відсутності працівника, допускається лише за його письмовою заявою.
Матеріалами справи підтверджується, що на засідання профкому 06 лютого 2012 року позивач не запрошувався, з невідомих причин, хоча і був присутній цього дня на роботі.
У зв'язку з цим, районний суд правомірно дійшов висновку, що суттєво порушені права позивача внаслідок недотримання процедури звільнення працівників з вказаних підстав.
Встановивши факт неправомірності звільнення ОСОБА_3 з посади та дійшовши висновку про його поновлення на посаді, вірним є покладення обов'язку на Новосанжарський районний територіальний центр соціального обслуговування ( надання соціальних послуг ) виплатити позивачу середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 2 770 грн. 85 коп. з відрахуванням обов'язкових платежів, та в силу ст. 237 КЗпП України обов'язку на директора центру ОСОБА_4 відшкодувати шкоду, заподіяну установі у зв'язку з оплатою позивачу часу вимушеного прогулу.
В свою чергу, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не підтверджують їх неправомірність належними доказами, оскільки відповідачем був порушений порядок звільнення ОСОБА_3 з займаної посади, визначений нормами трудового законодавства.
Враховуючи викладене, судова колегія дійшла висновку про те, що судом першої інстанції з'ясовано всі обставини та надано їх належну правову оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які б могли призвести до зміни чи скасування рішення Новосанжарського районного суду Полтавської області від 14 травня 2012 року судовою колегією не встановлено.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, -
Апеляційну скаргу Новосанжарського районного територіального центру соціального обслуговування ( надання соціальних послуг) -відхилити.
Рішення Новосанжарського районного суду Полтавської області від 14 травня 2012 року -залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.
Головуючий суддя : /підпис/ В.І. Корнієнко
Судді: /підпис/ Ю.М. Винниченко /підпис/ П.С. Абрамов
ВІРНО: Суддя апеляційного суду
Полтавської області ________ В.І. Корнієнко
Головуючий: В. І. Корнієнко
Судді: