Справа № 22-ц/1690/1652/2012
Головуючий по 1-й інстанції Водолага А.В.
Суддя-доповідач: Корнієнко В. І.
13 червня 2012 року м.Полтава
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:
Головуючого судді: Корнієнка В.І.,
Суддів: Карпушина Г.Л., Абрамова П.С.,
При секретарі: Коротун І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засідання в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2
на заочне рішення Зіньківського районного суду Полтавської області від 27 вересня 2011 року
у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк»до ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості по кредитному договору № 05-05/262 від 10 травня 2007 року, -
Рішенням Зіньківського районного суду м. Полтави від 27 вересня 2011 року заявлені ПАТ «ВТБ Банк»в особі Полтавської філії позовні вимоги задоволено в повному обсязі.
Стягнуто солідарно з фізичної особи ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь ПАТ «ВТБ Банк»в особі філії відділення Полтавська регіональна дирекція ПАТ «ВТБ Банк»( 36000, м. Полтава, вул.. Жовтнева, 19, МФО 321767, код ЄДРПО 143593119,р/р 37394000002179 в ПАТ «ВТБ Банк») заборгованість за кредитним договором № 05-05/262 від 10 травня 2007 року в сумі 254 299 ( двісті п'ятдесят чотири тисячі двісті дев'яносто дев'ять) гривень 40 копійок, 1700 ( одна тисяча сімсот) гривень витрат по сплаті державного мита, 120 ( сто двадцять)гривень витрат по сплаті ІТЗ, всього підлягає стягненню 256 129 ( двісті п'ятдесят шість тисяч сто дев'ятнадцять ) гривень 40 копійок.
З метою забезпечення позову накладено арешт на майно, що належить на праві власності ОСОБА_2, ОСОБА_4, на житлову будівлю, що розташована АДРЕСА_1, а також грошові кошти, що знаходяться на рахунках: р/р НОМЕР_2, МФО 331401, код 2790214539 в філії Полтавське ГРУ ЗАТ «ПриватБанк»м. Полтава, р/р 26054054500024 МФО 331401, код 2790214539 в філії Полтавське ЗАТ «ПриватБанк»м. Полтава і належать на праві приватної власності ОСОБА_3.
З рішенням суду не погодилася ОСОБА_2. та подала на нього апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог банку до неї у повному обсязі.
Апелянт вважає рішення суду таким, що ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, вказуючи на те, що ніякого договору поруки ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 не укладала, внаслідок чого ніяких зобов'язань у неї не виникло.
Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що скарга не підлягає до задоволення, за наступних підстав.
Відповідно п.1 ч.1 ст.307 ЦПК України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.
Згідно ч. 1 ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Так, судом першої інстанції вірно встановлено, та підтверджується матеріалами справи в їх сукупності, що 10 травня 2007 року між ВАТ ВТБ Банк, правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «ВТБ Банк», та відповідачем ОСОБА_3 був укладений кредитний договір № 05-05/262, відповідно до умов якого останній отримав у кредит кошти в сумі 210 000 гривень, строком користування до 10 травня 2012 року, зі сплатою за користування коштами 18 відсотків річних. Погашення кредиту та сплата процентів за користування коштами мало відбуватися в порядку та строки, встановлені відповідно графіку повернення кредиту, п. 3.1. кредитного договору.
Окрім того, згідно пункту 8.1 вказаного кредитного договору визначено, що у разі прострочення позичальником зобов'язання з погашення кредиту або сплати процентів за його користування ат/або інших процентів згідно умов кредитного договору більше 3-х банківських днів, позичальник зобов'язаний сплатити на користь кредитора ( позивача ) пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожний день прострочення виконання зобов'язання.
Також судом встановлено, що ОСОБА_3 порушив взяті на себе зобов'язання, починаючи з 11 червня 2007 року несвоєчасно здійснює повернення кредитних коштів згідно встановленого графіка погашень заборгованості за кредитним договором № 05-05/262 від 10 травня 2007 року, в результаті чого станом на 25 травня 2001 року утворилася заборгованість в сумі 254299 гривень 40 копійок, що складається з: 160 121 гривень 04 копійки -боргу за кредитом з урахуванням індексу інфляції на 3 % річних; 12827 гривень 88 копійок -пені, нарахованої у зв'язку з несвоєчасною сплатою кредиту; 73358 гривень 51 копійки -боргу за процентами з урахуванням 3 % річних; 7991 гривні 97 копійок -пені, нарахованої у зв'язку з несвоєчасною сплатою відсотків.
Відповідно до умов п.п. 5.6.6 кредитного договору відповідач ОСОБА_3 взяв на себе зобов'язання повністю повернути кредит та сплатити нараховану суму плати за користування кредитом, незалежно від настання строку виконання зобов'язання у випадку несплати процентів за користування кредитом та кредиту згідно графіку, якщо прострочення цих зобов'язань більше 3-х банківських днів.
З метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором з відповідачами ОСОБА_2 та ОСОБА_4 10 травня 2007 року були укладені договори поруки № 05-05/262/2 та № 05-05/262/1, за умова яких останні поручилися перед позивачем за виконання ОСОБА_3 зобов'язань щодо повернення кредиту, плати за користування кредитом, пені, комісії, інших платежів, передбачених кредитним договором, відшкодування збитків.
Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З урахуванням викладеного, керуючись нормами ст.ст. 525, 526, 530, 548-554, 610, 611, 1048-150, 1054 ЦК України, суд першої інстанції дійшов вірного та обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог ПАТ «ВТБ Банк»та стягнення у солідарному порядку з боржника за кредитним договором ОСОБА_3 та поручителів ОСОБА_2 і ОСОБА_4 суми заборгованості, що становить 254 299 гривень 40 копійок.
В свою чергу, доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції та не підтверджують їх неправомірність належними доказами.
Посилання ОСОБА_2 не заслуговують на увагу, оскільки договір поруки, що міститься у матеріалах справи не викликає сумнівів його достовірності. Апелянтом не надано жодних доказів у підтвердження того, що нею не підписувався договір поруки. При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що дана обставина має доказуватися відповідними засобами, до яких може бути віднесено проведення почеркознавчої експертизи.
Також ОСОБА_2 ухилялася від явки в судове засідання, з вимогами про визнання договору поруки недійсним не зверталася, як із клопотанням про виключення його з числа доказів у справі в порядку ч. 2 ст. 185 ЦПК України, як такого, що викликає сумнів з приводу його достовірності або є фальшивим.
Окрім того, колегія суддів звертає увагу на те, що суд помилково дійшов висновку про покладення солідарного обов'язку на відповідачів у відшкодуванні позивачу судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, оскільки норма цивільного права, що визначає солідарний обов'язок поручителя у борговому зобов'язанні, не містить такого обов'язку у відшкодуванні судових витрат. Проте, виходячи з норм ч. 1 ст. 303 ЦПК України та ч. 2 ст. 308 ЦПК України, судова колегія не вбачає підстав для зміни рішення.
Враховуючи викладене, судова колегія дійшла висновку про те, що судом першої інстанції з'ясовано всі обставини та надано їх належну правову оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які б могли призвести до зміни чи скасування заочного рішення Зіньківського районного суду Полтавської області від 27 вересня 2011 року судовою колегією не встановлено.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 -відхилити.
Заочне рішення Зіньківського районного суду Полтавської області від 27 вересня 2011 року -залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.
Головуючий суддя : /підпис/ В.І. Корнієнко
Судді: /підпис/ Г.Л. Карпушин /підпис/ П.С. Абрамов
ВІРНО: Суддя апеляційного суду
Полтавської області ________ В.І. Корнієнко
Головуючий: В. І. Корнієнко
Судді: