Справа № 22-ц/1690/2010/2012
Головуючий по 1-й інстанції Киричок А.М.
Суддя-доповідач: Корнієнко В. І.
28 травня 2012 року м.Полтава
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:
Головуючого судді: Корнієнка В.І.,
Суддів: Винниченка Ю.М., Абрамова П.С.,
При секретарі: Коротун І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засідання в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 та ОСОБА_3
на рішення Новосанжарського районного суду Полтавської області від 20 квітня 2012 року
у справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -
Рішенням Новосанжарського районного суду Полтавської області від 20 квітня 2012 року у задоволенні позову ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди -відмовлено.
З рішенням суду не погодилися ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та подали на нього апеляційну скаргу, в якій просять рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити заявлені ними позовні вимоги про відшкодування шкоди.
Апелянти вважають висновки суду такими, що не відповідають дійсним обставинам справи, вказуючи на те, що у матеріалах цивільної справи є заключення судово-медичних експертиз відносно того, що тілесні ушкодження були отримані від побиття коровою, надані чеки, які підтверджують матеріальну шкоду. В судовому засіданні також було встановлено , що свідок ОСОБА_5 бачив як корова відповідача 30 вересня 2011 року повалила ОСОБА_3 на землю.
Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що скарга не підлягає до задоволення, за наступних підстав.
Відповідно п.1 ч.1 ст.307 ЦПК України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.
Згідно ч. 1 ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Так, судом першої інстанції вірно встановлено, та підтверджується матеріалами справи в їх сукупності, а також не заперечується сторонами у справі, що відповідач ОСОБА_4 являється власником корови «Ласуня», 2009 року народження, чорно-рябої масті, ідентифікаційний номер UA5300063585.
Також, згідно пояснень позивачів, судом встановлено, що 29 вересня 2011 року близько 18 години в с. Пудлівка Новосанжарського району Полтавської області на пасовищі корова, власницею якої є ОСОБА_4 вдарила позивача ОСОБА_2 у область грудної клітини та по ногах, заподіявши їй легкі тілесні ушкодження, які спричинили короткочасний розлад здоров'я, що вказано у акті судово-медичного обстеження ( а.с. 10 )
30 вересня 2011 року, виходячи з пояснень позивача ОСОБА_3, на пасовищі та ж сама корова завдала їй ряд ударів, поваливши на землю, в результаті чого їй згідно акту судово-медичного обстеження ( а.с. 11 ), були завдані легкі тілесні ушкодження, які спричинили короткочасний розлад здоров'я.
Відповідно до пояснень спеціаліста -головного ветеринарного лікаря Новосанжарського району Полтавської області Ащеулової З.А., отриманих судом першої інстанції в судовому засіданні, встановлено, що корова дійсно є великою твариною, по відношенню до якої потрібно виконувати правила безпеки, так як вона може при певних обставинах напасти та спричинити тілесні ушкодження. На поведінку тварини може впливати велика кількість факторів, у тому числі пора року, так як при першому весняному вигоні на пасовище корови ведуть себе збуджено, фізіологічні особливості, правильність годування корови, наявність захворювань тощо. Спровокувати напад корови може також поведінка людей.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції вірно виходив з наступного.
Відповідно до ст. 1187 ЦК України визначена відповідальність власника у відшкодуванні шкоди, заподіяної джерелом підвищеної небезпеки, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утримання диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.
Оскільки, зі змісту ст. 1187 ЦК України випливає, що всі домашні тварини не можуть бути віднесені до джерел підвищеної небезпеки, суд дійшов висновку, що корова не є джерелом підвищеної небезпеки, за заподіяння шкоди якою настає відповідальність її власника.
Окрім того, суд першої інстанції вказував на те, що позивачем ОСОБА_2 не надано доказів того, що саме внаслідок дій корови відповідача їй були спричинені тілесні ушкодження, а також не надано доказів для виключення можливості виклику агресивності тварини самою поведінкою позивачок.
В свою чергу, доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції та не підтверджують їх неправомірність належними доказами, вихорячи з наступного.
Поняття джерела підвищеної небезпеки на рівні закону (легальна дефініція) закріплено у ст. 1187 ЦК України, відповідно до якої під джерелом підвищеної небезпеки розуміють діяльність, пов'язану з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для осіб, які цю діяльність здійснюють, та інших осіб.
В свою чергу, норми ст. 1187 ЦК України відносять до джерел підвищеної небезпеки із числа домашніх тварин лише службових собак та собак бійцівських порід, інші домашні тварини не визнаються такими, що створюють підвищену небезпеку.
Враховуючи викладене, судова колегія дійшла висновку про те, що судом першої інстанції з'ясовано всі обставини та надано їх належну правову оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які б могли призвести до зміни чи скасування рішення Новосанжарського районного суду Полтавської області від 20 квітня 2012 року судовою колегією не встановлено.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 -відхилити.
Рішення Новосанжарського районного суду Полтавської області від 20 квітня 2012 року -залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.
Головуючий суддя : /підпис/ В.І. Корнієнко
Судді: /підпис/ Ю.М. Винниченко /підпис/ П.С. Абрамов
Головуючий: В. І. Корнієнко
Судді: