29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"14" червня 2012 р.Справа № 17/5025/497/12
Господарський суд Хмельницької області у складі:
суддя Димбовський В.В., розглянувши матеріали справи
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Золотий Екватор" м. Луцьк
до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м. Хмельницький
про стягнення 35 005,66 грн., з яких 30963,25 грн. -основного боргу, 657,44 грн. -пені, 1748,16 грн. -штрафу, 1543,92 грн. -35% річних, 92,89 грн. -інфляційних втрат
Представники сторін:
позивача: ОСОБА_2 - за довіреністю №1156 від 13.06.2012р.
відповідача: не з'явився
В судовому засіданні відповідно до ч. 2 ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Суть спору: позивач звернувся з позовом до суду про стягнення з відповідача 30963,25 грн. -основного боргу, 657,44 грн. -пені, 1748,16 грн. -штрафу, 1543,92 грн. -35% річних, 92,89 грн. -інфляційних втрат. Позов мотивовано неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором №С20146 купівлі-продажу паливно-мастильних матеріалів з використанням смарт-карт на АЗС від 01.04.2011р. стосовно оплати товару.
Представник позивача в судовому засіданні наполягав на задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що вони обґрунтовані матеріалами справи та підтверджені поданими доказами.
Статтею 59 ГПК України передбачено право відповідача після одержання ухвали про порушення справи надіслати господарському суду відзив на позовну заяву і всі документи в обгрунтування своїх доводів.
Відповідач своїми процесуальними правами не скористався, зокрема, відзив на позов не подав, позовні вимоги по суті не оспорив, в судове засідання не з'явився, поважні причини неявки не сповістив, хоча повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи, про що свідчать поштові повідомлення про вручення.
Враховуючи викладені обставини справи та вимоги чинного процесуального права, суд приймає до уваги, що відсутність відповідача, належним чином повідомленого про дату, час та місце розгляду справи, як і ненадання ним відзиву на позов, не перешкоджає вирішенню спору по суті.
Отже, суд вважає за можливе, згідно ст. 75 ГПК України, розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
Суд оцінивши подані по справі документи рахує їх достатніми для прийняття рішення по суті.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи по суті, суд встановив:
01.04.2011р. між товариством з обмеженою відповідальністю „Золотий Екватор" м. Луцьк (продавець) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 м. Хмельницький (покупець) укладено договір №С20146 купівлі-продажу паливно-мастильних матеріалів з використанням смарт-карт на АЗС, відповідно до умов якого покупець зобов'язався передавати у власність покупця через АЗС, що розміщені на території України з використанням смарт-карт паливно-мастильні матеріали (ПММ), а покупець зобов'язався приймати у власність ПММ та оплачувати їх вартість (п. 2.1.).
В розділі 3 вказаного вище договору сторони визначили умови постачання ПММ, зокрема, згідно п.п. 3.5., 3.7. підтвердженням фактичного отримання покупцем ПММ на АЗС в асортименті, кількості та ціні є чек з РОS-терміналу, що видається покупцю, або спеціальна відомість, або фіскальний чек, або акт приймання-передачі ПММ. Враховуючи періодичність та ритмічність поставок ПММ протягом дії даного договору, накладна на відпуск товарно-матеріальних цінностей та податкова накладна формується продавцем один раз на місяць - останнім числом місяця. При цьому по факту відпуску ПММ продавцем за відповідний період надається покупцю для підписання акт приймання-передачі та видаткова накладна. Акт приймання-передачі підтверджує факт передачі ПММ у власність покупця за відповідний період. Вищевказані документи надаються покупцеві для підписання після 7 робочого числа місяця наступного за звітним.
В розділі 4 договору сторони погодили ціну ПММ та умови оплати, а саме: ціна ПММ визначається на момент поставки (вибірки) згідно зазначеної ціни на кожну марку ПММ в інформаційному табло АЗС. Сторони погодили, що ціна ПММ є узгодженою, коли покупець (довірена особа покупця) здійснили вибірку ПММ з АЗС на умовах даного договору та отримали документ, що визначений у п. 3.5. В ціну ПММ включено ПДВ - 20%. Ціна ПММ відображається в чеку з РОS-термінала, відомості та підтверджується видатковими накладними або актами приймання-передачі. Розрахунки за ПММ здійснюються покупцем в українській національній валюті - гривні, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок продавця, або внесення грошових коштів в касу продавця. При безготівковій формі розрахунків виконанням покупцем умов оплати ПММ вважається момент зарахування грошових коштів на рахунок продавця. Розрахунки за ПММ покупець здійснює періодично на умовах 100% попередньої оплати вартості ПММ. Сума оплати та їх періодичність визначаються покупцем самостійно, або за зверненням покупця на підставі наданого продавцем рахунку. У випадку, якщо ПММ були відпущені покупцю понад суму здійсненої ним попередньої оплати, покупець зобов'язаний самостійно провести повну оплату вартості таких ПММ протягом 1 (одного) календарного дня з моменту отримання (відпуску з АЗС) ПММ (п.п. 4.1., 4.2., 4.4.).
В п.п. 9.2., 9.3. договору сторони передбачили відповідальність покупця в разі непроведення розрахунків у вигляді сплати пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочки, а у випадку непогашення заборгованості протягом більш як 30 календарних днів з моменту виникнення такої заборгованості, покупець зобов'язаний додатково, крім пені, сплатити на користь продавця штраф в розмірі 5% від суми заборгованості. Покупець, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу продавця повинен сплатити проценти в розмірі 35% річних від суми заборгованості за кожен день прострочки згідно зі ст. 625 Цивільного кодексу України.
Договір №С20146 купівлі-продажу паливно-мастильних матеріалів з використанням смарт-карт на АЗС від 01.04.2011р. вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє протягом 1 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань по даному договору (п. 12.1.).
На виконання умов договору №С20146 позивач передав у власність відповідача паливно-мастильні матеріали на загальну суму 40 178,61 грн., про що свідчать видаткова накладна №7265 від 29.02.2012р. та акт приймання-передачі паливно-мастильних матеріалів за період з 01.02.2012р. по 29.02.2012р.
Однак, відповідач, належним чином не виконав свої зобов'язання стосовно повної оплати переданого товару, лише частково розрахувавшись з позивачем на загальну суму 9 215,36 грн., про що свідчать банківські виписки по рахунку.
Крім того, між сторонами був підписаний акт звірки розрахунків станом на 29.02.2012р.
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань згідно договору, на підставі п. п. 9.2., 9.3., ст. 625 ЦК України, позивач нарахував відповідачу 657,44 грн. -пені (за період з 02.03.2012р. по 23.04.2012р.), 1748,16 грн. -штрафу, 1543,92 грн. -35% річних (за період з 02.03.2012р. по 23.04.2012р.) та 92,89 грн. -інфляційних втрат за березень 2012р.
Оскільки, відповідач в добровільному порядку не погасив борг за договором, позивач звернувся до суду про стягнення заборгованості в примусовому порядку.
На момент прийняття рішення в матеріалах справи відсутні будь-які докази погашення спірної заборгованості в добровільному порядку.
Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності, судом приймається до уваги наступне:
Відповідно до ч. 2 п. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Відповідно до п. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Правовідносини між позивачем та відповідачем виникли на підставі договору №С20146 купівлі-продажу паливно-мастильних матеріалів з використанням смарт-карт на АЗС від 01.04.2011р., відповідно до умов якого позивач зобов'язався передавати у власність покупця через АЗС паливно-мастильні матеріали, відповідач - приймати у власність ПММ та оплачувати їх вартість.
Як вбачається з наявних в матеріалах справи видаткової накладної, акту приймання-передачі паливно-мастильних матеріалів, оригінали яких було оглянуто в судовому засіданні, зазначено найменування товару, його кількість та вартість, який був переданий позивачем та прийнятий відповідачем. Вказані накладна та акт підписані та скріплені печатками сторін.
Отже, позивач виконав взяті на себе зобов'язання згідно договору №С20146 від 01.04.2011р.
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).
Необхідно зазначити, що в п. 4.4. сторони погодили строк оплати товару, зокрема, якщо ПММ були відпущені відповідачу понад суму здійсненої ним попередньої оплати, покупець зобов'язаний самостійно провести повну оплату вартості таких ПММ протягом 1 (одного) календарного дня з моменту отримання (відпуску з АЗС) ПММ.
Видаткова накладна №7265 на суму 40178,61 грн. підписана сторонами 29.02.2012р., отже останній строк оплати ПММ настав 01.03.2012р.
Оскільки, відповідач зобов'язання щодо оплати переданого товару, у строк встановлений договором належним чином не виконав, лише частково розрахувавшись з позивачем в сумі 9 215,36 грн., він вважається боржником, що прострочив виконання грошового зобов'язання, і у нього перед позивачем виникла заборгованість, яка підлягає стягненню.
З огляду на викладене, вимога позивача про стягнення з відповідача боргу за поставлений товар в сумі 30 963,25 грн. є правомірною.
Крім суми основного боргу відповідачу нараховано пеню, штраф, 35% річних та інфляційні втрати. Згідно розрахунку позивача розмір пені складає 657,44 грн., яка нарахована за період з 02.03.2012р. по 23.04.2012р., штраф становить 1748,16 грн. (5% від суми боргу 5215,36 грн.), 35% річних - 1543,92 грн. (за період з 02.03.2012р. по 23.04.2012р.) та інфляційні втрати, нараховані за березень 2012р. - 92,89 грн.
У відповідності до п. 3 ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, яка обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частиною другою ст. 551 ЦК України передбачено, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі.
У відповідності до ст. ст. 1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений даним законом, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Зі змісту п. 9.2. договору №С20146 від 01.04.2011р. вбачається, що сторони передбачили відповідальність відповідача в разі непроведення розрахунків у вигляді сплати пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочки, а у випадку непогашення заборгованості протягом більш як 30 календарних днів з моменту виникнення такої заборгованості - додатково, крім пені, сплатити на користь продавця штраф в розмірі 5% від суми заборгованості.
Перевіривши правильність нарахування розміру пені та штрафу, суд погоджується з ними, та приходить до висновку, що позивач обґрунтовано просить стягнути з відповідача 657,44 грн. - пені та 1748,16 грн. -штрафу.
Згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Як вбачається з п. 9.3. договору сторонами були погоджено те, що відповідач, прострочивши виконання грошового зобов'язання, на вимогу позивача повинен сплатити проценти в розмірі 35% річних від суми заборгованості за кожен день прострочки згідно зі ст. 625 Цивільного кодексу України.
Перевіривши поданий позивачем розрахунок 35% річних та інфляційних втрат, суд прийшов до висновку про правомірність їх нарахування.
Враховуючи викладене вище, позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені належними у справі доказами та підлягають задоволенню.
Відповідач доказів, які б спростовували позовні вимоги суду не подав.
Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по оплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, СУД
Позов товариства з обмеженою відповідальністю „Золотий Екватор" м. Луцьк до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м. Хмельницький про стягнення 35 005,66 грн., з яких 30963,25 грн. -основного боргу, 657,44 грн. -пені, 1748,16 грн. -штрафу, 1543,92 грн. -35% річних, 92,89 грн. -інфляційних втрат задовольнити.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (юр. адреса: АДРЕСА_1; поштова адреса: АДРЕСА_2; код НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Золотий Екватор" (Волинська обоасть, м. Луцьк, вул. Кременецька, 38; код 37425075) 30963,25 грн. (тридцять тисяч дев'ятсот шістдесят три гривні 25 коп.) -основного боргу, 657,44 грн. (шістсот п'ятдесят сім гривень 44 коп.) -пені, 1748,16 грн. (одну тисячу сімсот сорок вісім гривень 16 коп.) -штрафу, 1543,92 грн. (одну тисячу п'ятсот сорок три гривні 92 коп.) - 35% річних, 92,89 грн. (дев'яносто дві гривні 89 коп.) -інфляційних втрат, 1609,50 грн. (одну тисячу шістсот дев'ять гривень 50 коп.) -витрат по оплаті судового збору.
Видати наказ.
Суддя В.В. Димбовський
Повне рішення складено 15 червня 2012 року.
Віддруковано 4 примірника:
1 - до справи,
2 - позивачу,
3, 4 - відповідачу (рекомендованим листом з повідомленням про вручення на дві адреси: 29000, АДРЕСА_1 та 29000, АДРЕСА_2) .