33013, м. Рівне, вул. Набережна, 26А
"11" червня 2012 р. Справа № 5019/481/12
За позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Юніонтрейд»
до товариства з обмеженою відповідальністю «Рокитнівський спецкар'єр»
про стягнення 112 345, 43 грн.
суддя Гудзенко Я.О.
Представники:
від позивача: ОСОБА_1 (дов. № 384 від 1.12.2011 р.)
від відповідача: не з'явився
Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніонтрейд»(далі - Позивач) звернулося до відкритого акціонерного товариства «Рокитнівський спецкар'єр»про стягнення 440 414, 88 рос. руб., з яких 403 680, 00 рос. руб. основна сума боргу, 36 734, 88 рос. руб. пені.
Ухвалою від 29.03.2012 року порушено провадження у справі № 5019/481/12 розгляд якої призначено на 18.04.2012 року.
18.04.2012 року, 10.05.2012 року, 28.05.2012 року розгляд справи відкладався.
28.05.2012 р. Позивач подав клопотання про заміну відповідача його правонаступником - ТОВ «Рокитнівський спецкар'єр»та клопотання про продовження строку розгляду справи.
Згідно наданого позивачем витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців правонаступником Відповідача є ТОВ «Рокитнівський спецкар'єр». За таких обставин, суд в порядку ст. 25 ГПК України, здійснює заміну відповідача його правонаступником -ТОВ «Рокитнівський спецкар'єр».
28.05.2012 р. розгляд справи відкладено на 11.06.2012 року.
01.06.2012 р. Позивачем через канцелярію суду було подано заяву про зменшення позовних вимог, в якій Позивач просить стягнути з Відповідача 340 368, 01 рос. руб., що в перерахунку на гривні складає 92 940, 89 грн., з яких 300 000, 01 рос. руб. основна сума боргу, 40 368, 00 рос. руб. пені. До заяви додано докази надіслання її копії Відповідачу у справі. Заяву прийнято судом до розгляду.
В судовому засіданні 11.06.2012 р. Позивач підтримав позовні вимоги у повному обсязі.
Відповідач відзиву на позовну заяву, а також доказів повернення Позивачу коштів у повному обсязі не подав, в судові засідання не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час і місце проведення судових засідань був повідомлений належним чином, про що свідчать наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення № 33013 0377 226, № 33013 0383 2700, № 33013 0387 8310.
Згідно з п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»від 26.12.2011 року № 18 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог ч. 1 ст. 64 та ст. 87 ГПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається за повідомленою сторонами господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.
Враховуючи те, що нез'явлення Відповідача в судове засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, відповідач не скористався своїм процесуальним правом на надання відзиву та направлення представника для участі в судове засідання, суд вважає за можливе розглянути спір у відсутності представників сторін за наявними у справі матеріалами згідно із ст. 75 ГПК України.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд Рівненської області, -
26 липня 2011 року між Позивачем та Відповідачем було укладено контракт № 32/11 на поставку щебеню гранітного із природного каменю (далі - Контракт).
Відповідно до п. 1.1 Контракту Відповідач зобов'язався поставити товар в обумовленій в контракті кількості та якості, а Позивач прийняти та оплатити його в порядку і за ціною відповідно до Контракту.
Згідно п. 2.1 Контракту валютою контракту є російський рубль.
Пунктом 2.4 Контракту передбачена 100 % передплата за кожну нову поставку товару.
Як вбачається з матеріалів справи, згідно заявок № 303 від 04.08.2011 р. (а.с. 21), № 308 від 10.08.2011 р. (а.с. 22), № 309 від 10.08.2011 р. (зареєстрованих в журналі реєстрації вихідної кореспонденції Позивача) відповідно умов Контракту Позивачем були виконані прийняті на себе зобов'язання, а саме на перераховано розрахунковий рахунок Відповідача платіжним дорученням № 531 від 03.08.2011 р. 331 200 рос. руб. (а.с. 19). 09.08.2011 р. Відповідач поставив Позивачу товар на суму 252 240 рос. руб. Платіжним дорученням № 561 від 10.08.2011 р. Позивачем сплачено Відповідачу 660 000 рос. руб. (а.с. 20), а Відповідач 16.08.2011 р. поставив Позивачу товар на 167 760 рос. руб. та 167 520 рос. руб.
Таким чином, Позивачем було перераховано Відповідачу грошові кошти в загальній сумі 991 200 рос. руб., однак Відповідачем фактично було поставлено товар на 587 520 рос. руб.
Відповідно до п. 3.2 Контракту Товар вважається поставленим по кількості у відповідності до ваги, вказаної в залізничних накладних, а по якості -у відповідності до сертифікату якості товару, виданим підприємством -виробником.
Кількість відвантаженого Позивачу Товару підтверджується дорожніми відомостями на відвантаження, а саме: 1 051 тонн відповідно до рахунку-фактури № 81 від 09.08.2011 р. (а.с. 28), 699 тонн відповідно до рахунку-фактури № 82 від 16.08.2011 р. (а.с. 31), 698 тонн відповідно до рахунку-фактури № 83 від 16.08.2011 р. (а.с. 38).
Враховуючи вказане вбачається, що Відповідач порушив прийняті на себе за контрактом зобов'язання, а саме не поставив Позивачу Товар на суму 403 680 рос. руб.
12 жовтня 2011 року Позивачем на адресу Відповідача було направлено лист № 358, в якому Позивач посилаючись на акт звірки взаємних розрахунків за період з 01.08.2011 р. по 12.10.2011 р. (підписаний Позивачем та Відповідачем та скріплений відбитками їх печаток), просив повернути кошти в сумі 403 680 рос. руб. Однак, відповіді на даний лист Позивачем отримано не було.
Судом встановлено, що 15.05.2012 р. Відповідачем на розрахунковий рахунок Позивача було перераховано 103 679, 99 рос. руб., тому станом на 01.06.2012 р. основний борг по Контракту перед Позивачем становить 300 000, 01 рос. руб.
Акт звірки взаємних розрахунків станом на 22.05.2012 р. за період з 01.08.2011 р. по 22.05.2012 р. також підтверджує заборгованість Відповідача перед Позивачем в сумі 300 000, 01 рос. руб.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 Кодексу.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
У відповідності до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 1 ст. 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Згідно із ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до п. 2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання сплаченого товару чи повернення суми попередньої оплати.
Пунктом 4 ст. 55 ГПК України визначено, що у позовах про стягнення іноземної валюти ціна позову визначається в іноземній валюті та у карбованцях відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним банком України на день подання позову.
Оскільки днем подання позову до суду вважається день його вручення суду, в разі відправлення поштою -дата штемпеля на конверті поштового відправлення місця відправлення, тобто 23.03.2012 р., слід застосовувати в розрахунках курс гривні до російського рубля який станом на 23.03.2012 р. становив: 1 грн. = 0,27306 рос. руб.
За приписами ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. При цьому ст. 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до п. 7.2 Контракту у випадку невиконання чи неналежного виконання однією із сторін умов Контракту, винна сторона сплачує на користь іншої сторони пеню в розмірі 0,1 % від суми невиконаних зобов'язань за кожен календарний день прострочки до моменту повного виконання зобов'язань. Загальна сума пені не може перевищувати 10 % від суми невиконаних зобов'язань.
Відповідно до заяви Позивача про зменшення вимог і розрахунку пені викладеному в ній, за період з 20.12.2011 р. по 01.05.2012 р. сума пені нарахована Позивачем згідно умов вказаного пункту Контракту становить 40 368 рос. руб., що в еквіваленті до гривні складає 11 022, 89 грн.
Однак, Позивачем не враховано того, що розрахунок пені має бути обчислений на підставі такої формули: пеня = (сума боргу * подвійна облікова ставка НБУ) / к-сть днів в році * к-сть днів прострочення). Судом встановлено, що пеня обчислена на підставі подвійної облікової ставки Національного банку України дорівнює 22 671, 15 рос. руб. (із врахуванням зміни 23.03.2012 р. облікової ставки, та кількості днів в лютому -29 (в 2012 році 366 днів), тобто разом 134 дні прострочення).
Відповідно до Постанови Національного банку України від 09.08.2010 р. № 377 розмір облікової ставки з 20 грудня 2011 р. по 19 березня 2012 р. становив 7,75%, а з 20 березня по 1 травня 2012 р. - 7,5 %. Відповідно розмір подвійної облікової ставки Національного банку України дорівнює 15,5% з 20 грудня 2011 р. по 19 березня 2012, та 15% з 20 березня 2012 р. по 1 травня 2012 р., заборгованість Відповідача перед Позивачем за період здійснення розрахунку становила 403 680 рос. руб, тому в перерахунку розмір пені складає:
(403 680 рос. руб.*15,5%)/366*91 = 15 557, 12 рос. руб.
(403 680 рос руб.*15%)/366*43 = 7 114, 03 рос. руб.,
що разом дорівнює 22 671, 15 рос. руб.
Відповідно до інформаційного листа Вищого господарського суду України від 27.02.2012 р. № 01-06/224/2012 за прострочення платежу за договором може бути стягнуто лише пеню, сума якої не перевищує ту, що обчислена на підставі подвійної облікової ставки Національного банку України.
Розмір пені обчислений Позивачем на підставі п. 7.2 Контракту в сумі 40 368 рос. руб (11 022, 88 грн.) є більшим ніж нарахований на підставі подвійної облікової ставки Національного банку України за вказані вище періоди.
Таким чином, розрахунок проведений Позивачем є невірним, у зв'язку з чим позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають частковому задоволенню в сумі 22 671, 15 рос. руб., що в еквіваленті до гривні складає 6 190, 58 грн.
Згідно ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові в разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Статтею 524 ЦК України визначено, що зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.
Відповідно до ст. 533 ЦК України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.
Отже, положення чинного законодавства хоч і визначають національну валюту України як єдиний законний платіжний засіб на території України, однак не містять заборони на вираження у договорі грошових зобов'язань в іноземній валюті, визначення грошового еквівалента зобов'язання в іноземній валюті, а також на здійснення перерахунку грошового зобов'язання у випадку зміни Національного банку України курсу національної валюти України по відношенню до іноземної валюти.
У відповідності до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
З наданих Позивачем доказів вбачається, що Позивач прийняті на себе зобов'язання виконав належним чином, проте Відповідач поставку за контрактом провів лише частково, доказів на обґрунтування своїх заперечень, а також доказів перерахування Відповідачу коштів у повному обсязі суду не надано.
Враховуючи викладене вище, докази надані Позивачем на підтвердження заявлених вимог, - вимоги Позивача підлягають задоволенню.
Відповідно ч.ч. 1, 5 ст. 49 ГПК України судові витрати в розмірі 1 762, 16 грн., покладаються на Відповідача.
Керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Рокитнівський спецкар'єр» (34208, Рівненська обл., Рокитнівський р-н, с. Рокитне, вул. І. Франка, 101, код ЄДРПОУ 03443838) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Юніонтрейд» (117545, м. Москва, 1-й Дорожній проїзд, буд. 4, корп. 1 код 5087746617602) 322 671 (триста двадцять дві тисячі шістсот сімдесят один) рос. руб 16 коп., що в еквіваленті до гривні складає 88 108 (вісімдесят вісім тисяч сто вісім) грн. 59 коп., з яких 300 000 (триста тисяч) рос. руб. 01 коп. основна сума боргу, що в еквіваленті до гривні складає 81 918 (вісімдесят одна тисяча дев'ятсот вісімнадцять) грн., 22 671 (двадцять дві тисячі шістсот сімдесят один) рос. руб. 15 коп. пені, що в еквіваленті до гривні складає 6 190 (шість тисяч сто дев'яносто) грн. 58 коп., а також 1 762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 16 коп. судового збору.
3. Повернути товариству з обмеженою відповідальністю «Юніонтрейд»(117545, м. Москва, 1-й Дорожній проїзд, буд. 4, корп. 1 код 5087746617602) з державного бюджету України зайво сплачений судовий збір у розмірі 570 (п'ятсот сімдесят) грн. 90 коп.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Повний текст рішення підписано 15.06.2012 року.
Суддя Гудзенко Я.О.