36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
22.05.2012 р. Справа №18/429/12
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфред С.Топфер Інтернешенал (Україна)", вул.Сагайдачного,16А,Київ 34,01034
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер-Агро", вул. Жовтнева, 66, м. Полтава,36014
про cтягнення грошових коштів у сумі 2250430,40 грн.
Суддя Тимощенко О.М.
Представники сторін:
від позивача: Кожушко А.В.
від відповідача: Минець В.І.
У судовому засіданні суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення згідно ст.85 ГПК України та повідомив дату складання повного тексту рішення.
СУТЬ СПРАВИ: розглядається позовна заява про стягнення 2 250 430,40 гривень, з яких: 57 630,00 гривень пені за порушення умов договору №460/2-5253 від 23.05.2011 року та 1892800,40 гривень пені за порушення умов договору №460/2-5254 від 07.06.2011 року.
Позивач на задоволенні позову наполягає, надав додаткові пояснення по справі, у яких наголошує на тому, що сторонами погоджене застосування пені за порушення грошових зобов'язань у розмірі 0,2% від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочення.
Відповідач проти позову заперечує з мотивів, викладених у відзиві на позов від 15.05.2012р. (арк.80-81 справи), зокрема, посилається на невідповідність розрахунку пені, наданого позивачем, вимогам чинного законодавства.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд встановив:
23.05.2011р. між сторонами було укладено договір №460/2-5253 (копія - арк.12 справи, оригінал оглянуто у судовому засіданні).
Згідно умов договору, продавець (позивач) зобов'язується поставити та передати у власність, а покупець (відповідач) - прийняти та оплатити кукурудзу для кормових потреб врожаю 2010 року на умовах, передбачених цим договором. Ціна та загальна вартість товару передбачена розд.3 договору, строки та умови поставки - розд.4, порядок розрахунків - розд.5. Так, згідно п.5.1 договору, покупець здійснює оплату товару шляхом перерахування коштів на банківський рахунок продавця у відповідності до реквізитів, зазначених у рахунку продавця, в строк до 31 травня 2011 року.
У випадку, якщо покупець здійснить оплату пізніше вказаних строків, покупець сплачує продавцеві пеню в розмірі 0,2% від вартості несплаченого товару за кожен день прострочення (п.6.1 справи).
Договір вступає в силу з моменту підписання та діє до повного виконання сторонами зобов'язань, що випливають з договору (п.9.2 договору).
Сторонами не заперечується та матеріалами справи підтверджується факт отримання відповідачем товару. Проте, як вказує позивач, відповідач свої зобов'язання за договором виконав частково та здійснив оплату 1500 тон кукурудзи, натомість вартість 500 тон залишилась неоплаченою.
Враховуючи викладене, на підставі п.6.1 договору, позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 357 630,00 грн. пені за порушення умов договору №460/2-5253 за період з 01.06.2011р. по 30.11.2011р.
Крім того, 07.06.2011р. між сторонами було укладено договір №460/2-5254 (копія - арк.16 справи, оригінал оглянуто у судовому засіданні).
Згідно умов договору, продавець (позивач) зобов'язується поставити та передати у власність, а покупець (відповідач) - прийняти та оплатити кукурудзу для кормових потреб врожаю 2010 року на умовах, передбачених цим договором. Ціна та загальна вартість товару передбачена розд.3 договору, строки та умови поставки - розд.4, порядок розрахунків - розд.5. Так, згідно п.5.1 договору, покупець здійснює оплату товару шляхом перерахування коштів на банківський рахунок продавця у відповідності до реквізитів, зазначених у рахунку продавця, в строк до 20 липня 2011 року.
У випадку, якщо покупець здійснить оплату пізніше вказаних строків, покупець сплачує продавцеві пеню в розмірі 0,2% від вартості несплаченого товару за кожен день прострочення (п.6.1 справи).
Договір вступає в силу з моменту підписання та діє до повного виконання сторонами зобов'язань, що випливають з договору (п.9.2 договору).
Сторонами не заперечується та матеріалами справи підтверджується факт отримання відповідачем товару. Проте, як вказує позивач, відповідач свої зобов'язання за договором виконав частково та здійснив оплату 523,809 тон кукурудзи, натомість вартість 2 476,191 тон залишилась неоплаченою.
Враховуючи викладене, на підставі п.6.1 договору, позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 1 892 800,40 грн. пені за порушення умов договору №460/2-5254 за період з 21.07.2011р. по 21.01.2012р.
Таким чином, загальна сума пені, заявлена до стягнення у даному позові, становить 2250430,40 грн.
При вирішенні спору суд виходить з наступного.
Згідно ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України). Відповідно до ст.631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права та виконати обов'язки відповідно до договору.
Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог , що звичайно ставляться.
Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться.
Згідно ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, встановлених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).
Згідно ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно повинно бути виконане у встановлений строк (термін).
Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 655 ЦК України).
Як встановлено судом, спір між сторонами у справі виник саме з умов договорів поставки №460/2-5253 від 23.05.2011р. та №460/2-5254 від 07.06.2011р., якими передбачений обов'язок покупця повністю оплатити товар до його передання продавцем (до 31 травня 2011р. за договором №460/2-5253 та до 20 липня 2011р. за договором №460/2-5254).
Відповідно до частини 1 статті 693 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу; у разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.
Відповідно до положень ч.3 ст. 538 ЦК України у разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.
Однак, приписи ст. 538 ЦК України не звільняють відповідача від відповідальності за порушення зобов'язання, яке полягає в невиконанні договору в частині внесення передоплати відповідно до узгоджених сторонами умов вищевказаних договорів.
У відповідності до ст.ст. 547-548 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст.549 ЦК).
З огляду на ч.6 ст.232 Господарського кодексу, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Перевіряючи розмір штрафних санкцій, що заявлені до стягнення, суд звертає увагу на наступне:
Відповідно до частини 6 статті 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Згідно з частиною 2 статті 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно ст.1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів (відповідач у цій справі) сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Виходячи зі ст. 3 цього Закону, розмір пені, передбачений статтею 1 Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Наведений вище Закон поширюється на правовідносини, учасниками яких є юридичні особи та фізичні особи підприємці, оскільки згідно з преамбулою Закону, предметом його дії є договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, оскільки суб'єктами правовідносин, що регулюються зазначеним Законом є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності.
Таким чином, яким би способом не визначався розмір неустойки, він не може перевищувати той розмір, який встановлений законом як граничний, оскільки Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" встановлено обмеження розміру пені, що підлягає стягненню за прострочення платежу, а саме - не більше подвійної облікової ставки НБУ. яка діяла в період, за який сплачується пеня (від суми простроченого платежу).
За вказаних підстав, в разі, коли розмір пені, встановлений сторонами, перевищує подвійну облікову ставку НБУ, то слід застосовувати пеню, що дорівнює подвійній обліковій ставці НБУ.
Зазначена правова позиція міститься і у постанові Верховного Суду України від 07.11.2011р. у справі №3-121гс11.
Згідно ст.82 ГПК України, обираючи при прийнятті рішення правову норму, що підлягатиме застосуванню до спірних правовідносин, господарський суд зобов'язаний врахувати висновки Верховного Суду України, які викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 111-16 цього Кодексу.
З урахуванням викладеного, судом здійснено перерахунок пені, яка підлягає стягненню з відповідача, з використанням калькулятора ІПС "Законодавство". За результатами розрахунку, стягненню підлягає 75 935,14 грн. пені за порушення зобов'язань по договору №460/2-5253 від 23.05.2011р. та 401 781,34 грн. пені за порушення зобов'язань по договору №460/2-5254 від 07.06.2011р. (розрахунки - у матер.справи).
Таким чином, загальна сума, що підлягає стягненню з відповідача, становить 477716,48 грн.
Згідно ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи у їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (ст.43 ГПК України).
Відповідно до вимог ст.82 ГПК України, рішення приймається судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками процесу, а також доказів, витребуваних судом, у нарадчій кімнаті.
На підставі матеріалів справи, заслухавши представників сторін, дослідивши та оцінивши наявні у справі докази, суд дійшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог. Доводи відповідача, викладені у відзиві на позов, не можуть бути підставою для відмови у задоволенні позову повністю. Судом здійснено перевірку та перерахунок сум, заявлених до стягнення, у відповідності до норм чинного законодавства.
Судові витрати, понесені позивачем, відшкодовуються йому частково, з урахуванням приписів ст.49 ГПК України.
На підставі матеріалів справи та керуючись ст.ст.33,43,49,82-85 ГПК України, суд, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер-Агро" (36014, м.Полтава, вул.Жовтнева,66, код ЄДРПОУ 31059688, р/р 2600610133936 у АТ "ОТП Банк", м.Київ, МФО 300528) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфред С.Топфер Інтернешенал (Україна)" (04070, м.Київ, вул.Сагайдачного, 16а, ЄДРПОУ 20027449, інші реквізити невідомі) 477716,48 грн. пені, 9 554,33 грн. судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
3. В іншій частині позову - відмовити.
Повне рішення складено 24.05.2012 року
Суддя О.М.Тимощенко
Примітка : Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня прийняття рішення, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією