"08" червня 2012 р.Справа № 5017/431/2012
За позовом: приватного багатопрофільного підприємства "Агросвіт"
до відповідачів: 1) сільськогосподарського виробничого кооперативу "ЛАД-АГРО"
2) Кілійської районної державної адміністрації Одеської області
за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів:
відділу Держкомзему у Кілійському районі Одеської області
про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, розпорядження та зобов'язання вчинити певні дії
та
за зустрічним позовом: Кілійської районної державної адміністрації одеської області
до відповідачів: 1) приватного багатопрофільного підприємства "Агросвіт"
2) Трудівської сільської ради Кілійського району Одеської області
за участю третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:
1) сільськогосподарського виробничого кооперативу "ЛАД-АГРО"
2) Трудівської сільської ради Кілійського району Одеської області
3) відділу Держкомзему у Кілійському районі Одеської області
та
за позовом третьої особи із самостійними вимогами на предмет зустрічного позову: сільськогосподарського виробничого кооперативу "ЛАД-АГРО"
до відповідачів: 1) приватного багатопрофільного підприємства "Агросвіт"
2) Трудівської сільської ради Кілійського району Одеської області
Суддя Цісельський О.В.
За участю представників сторін:
від позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом, відповідача 1 за позовом 3 особи): не з'явився;
від відповідача 1 за первісним позовом (третьої особи 1 за зустрічним позовом):
ОСОБА_1 - довіреність від 18.05.2012р.
від відповідача 2 за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом):
ОСОБА_2 - довіреність від 10.01.2012р.
від третьої особи на стороні відповідача за первісним позовом (третьої особи 3 за зустрічним позовом): ОСОБА_3 - довіреність від 04.05.2012р.
від третьої особи 2 на стороні позивача за зустрічним позовом (відповідача 2 за позовом 3 особи): ОСОБА_4 - довіреність від 15.02.2012р.
Відповідно до ст. 77 ГПК України в судовому засіданні оголошувалася перерва з 09.04.2012р. до 14год.30хв. 11.04.2012р.
Суть спору: Позивач, приватне багатопрофільне підприємство "Агросвіт" (надалі -ПБП "Агросвіт"), звернулося до господарського суду Одеської області із позовною заявою до сільськогосподарського виробничого кооперативу "ЛАД-АГРО" (СВК "ЛАД-АГРО") та до Кілійської районної державної адміністрації Одеської області (Кілійська РДА) в якій просить суд визнати недійсним договір оренди земельної ділянки, укладений 18.09.2009р. між Кілійською РДА та СВК "ЛАД-АГРО", зареєстрований Кілійським районним відділом Одеської регіональної філії Центру державного земельного кадастру у Державному реєстрі земель 18.09.2009р. за № 04095220000; визнати недійсним розпорядження Кілійської РДА № 173 від 09.04.2009р та зобов'язати відповідачів відновити стан спірної земельної ділянки, якій існував до порушення прав позивача.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 14.02.2012р. позовна заява № 615/2012 була прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 5017/431/2012, до участі у розгляді справи в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів було залучено Відділ Держкомзему у Кілійському районі Одеської області та розгляд справи призначено в судовому засіданні.
Розпорядженням голови господарського суду Одеської області від 12.03.2012р. за № 5017/431/2012 у зв'язку із находженням судді Цісельського О.В. у відрядженні з 12.03. 2012р. по 23.12.2012р. керуючись рішенням зборів суддів господарського суду Одеської області від 29.11.2011р. (протокол № 17-24/11 від 29.11.2011р.) справу № 5017/431/2012 було передано на розгляд судді Власової С.Г.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 12.03.2012р. справу № 5017/431/2012 прийнято до свого провадження суддею Власовою С.Г. та справу призначено до розгляду в засіданні суду.
Приймаючи до уваги, що суддя Цісельський О.В. повернувся з відрядження, розпорядженням голови господарського суду Одеської області від 26.03.2012р. за № 5017/431/2012, керуючись рішенням зборів суддів господарського суду Одеської області від 29.11.2011р. (протокол 3 17-24/11 від 29.11.2011р.) справу № 5017/431/2012 було передано на розгляд судді Цісельському О.В.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 26.03.2012р. справу № 5017/431/2012 прийнято до свого провадження суддею Цісельським О.В. та справу призначено до розгляду в засіданні суду.
09.04.2012р. від Кілійської РДА на адресу суду надійшла зустрічна позовна заява (вх. № 1630/2012) в якої Кілійська РДА просить суд визнати недійсним Державний акт на право постійного користування землею від 02.03.1998р., зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею № 2, виданий Трудівською сільською радою народних депутатів та усунути перешкоди у здійсненні права користування та розпорядження з боку ПБП "Агросвіт" земельною ділянкою загальною площею 945,8 га.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 09.04.2012р. зустрічну позовну заяву Кілійської РДА прийнято для спільного розгляду із первісним позовом у справі № 5017/431/2012, залучено у якості третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача за зустрічним позовом -СВК "ЛАД-АГРО", Трудівську сільську раду чілійського району Одеської області та Відділ Держкомзему у Кілійському районі Одеської області.
11.04.2012р. від позивача за первісним позовом -ПБП "Агросвіт" надійшли уточнення позовних вимог (вх. № 10947/2012), відповідно до яких він уточнив номер договору оренди земельної ділянки, якій слід визнати недійсним, а також заява (вх. № 10945/2012) про застосування строків позовної давності до зустрічних позовних вимог Кілійської РДА.
19.04.2012р. від третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача за зустрічним позовом - СВК "ЛАД-АГРО" надійшла позовна заява третьої особи що заявляє самостійні позовні вимоги за зустрічним позовом (вх. № 1833/2012), в якій вона просить суд відновити строк позовної давності на подання позовної заяви та просить визнати недійсним Державний акт на право постійного користування землею серії ОД № 000821 від 02.03.1998р., зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею № 2, виданий Трудівською сільською радою народних депутатів.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 20.04.2012р. позовну заяву третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору за зустрічним позовом -СВК "ЛАД-АГРО" прийнято для спільного розгляду у справі № 5017/431/2012, залучено у якості третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача за зустрічним позовом -СВК "ЛАД-АГРО", Трудівську сільську раду чілійського району Одеської області та Відділ Держкомзему у Кілійському районі Одеської області.
23.04.2012р. від Кілійської РДА надійшла заява (вх. № 12313/2012) про відновлення строку позовної давності на подання зустрічного позову у справі № 5017/431/2012.
27.04.2012р. від третьої особи із самостійними вимогами на предмет спору за зустрічним позовом - СВК "ЛАД-АГРО" надійшла уточнена позовна заява третьої особи що заявляє самостійні позовні вимоги за зустрічним позовом (вх. № 13229/2012), в якій вона додатково просить суд залучити до участі у справі в якості співвідповідача за позовом третьої особи із самостійними вимогами на предмет спору за зустрічним позовом -Трудівську сільську раду та визнати недійсними пункти 2 і 3 рішення 11 сесії ХХІІ скликання Трудівської сільської ради народних депутатів від 28.10.1997р.
07.05.2012р. ухвалою господарського суду Одеської області до участі у справі № 5017/431/2012 в якості співвідповідача за позовом третьої особи із самостійними вимогами на предмет спору за зустрічним позовом було залучено Трудівську сільську раду чілійського району Одеської області.
Позивач за первісним позовом -ПБП "Агросвіт", був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання, яке відбулося 08.06.2012р., що підтверджується протоколом судового засідання від 23.05.2012р., але в судове засідання не з'явився, про поважність підстав неявки суд не повідомив, як вбачається із наданих суду письмових заперечень, проти зустрічного позову Кілійської РДА та позову третьої особи із самостійними вимогами на предмет спору за зустрічним позовом заперечує у повному обсязі, просить суд у їх задоволені відмовити.
Як зазначено у другому абзаці п.3.9.1. Постанови Пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.2011р., у разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (п.4. ч. 2 ст. 81-1 ГПК України), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.
Відповідач 1 за первісним позовом -СВК "ЛАД-АГРО", проти позову ПБП "Агросвіт" заперечує, просить в його задоволенні відмовити, свої позовні вимоги як третьої особи із самостійними вимогами на предмет спору за зустрічним позовом підтримує просить суд їх задовольнити, своєї позиції щодо вимог Кілійської РДА, заявлених у зустрічному позові суду не надав.
Відповідач 2 за первісним позовом -Кілійська РДА, проти позову ПБП "Агросвіт" заперечує, просить в його задоволенні відмовити, свої позовні вимоги за зустрічним позовом підтримує просить суд їх задовольнити, письмової позиції щодо позовних вимог третьої особи із самостійними вимогами на предмет спору за зустрічним позовом суду не надав.
Відповідач за позовом третьої особи із самостійними вимогами на предмет спору за зустрічним позовом -Трудівська сільрада, відповідно до наданих суду пояснень (вх. № 13786/2012) позовні вимоги Кілійської РДА та СВК "ЛАД-АГРО" визнала в повному обсязі, проти позову ПБП "Агросвіт" заперечує, просить у їх задоволенні відмовити.
Третя особа -Відділ Держкомзему в Кілійському районі, згідно наданих суду заперечень (вх. № 11046/2012) просить суд позовні вимоги ПБП "Агросвіт" відхилити в повному обсязі, щодо позовних вимог Кілійської РДА та СВК "ЛАД-АГРО" своєї письмової позиці суду не навела.
В процесі розгляду справи учасниками процесу були надані додаткові докази, які оглянуті судом та залучені до матеріалів справи.
Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянута за наявними в ній матеріалами.
Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Розглянувши в відкритому судовому засіданні матеріали справи, надані сторонами докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:
28.10.1997р. рішенням 11 сесії ХХІІ скликання Трудівської сільської ради Кілійського району Одеської області сільськогосподарському підприємству "Трудове" (надалі - СГП "Трудове") було передано: п.1 у колективну власність землю на загальній площі 3860,0 га згідно додатку 1; п.2 у постійне користування землю на загальній площі 945,8 га згідно додатку 1; п. 3 вирішено видати СГП "Трудове" державні акти на право колективної власності на землю та постійного користування.
02.03.1998 р. Трудівською сільською радою Кілійського району Одеської області, відповідно до рішення 11 сесії ХХІІ скликання Трудівської сільської ради від 28.10.1997р., було видано колективному сільськогосподарському підприємству "Трудове" (далі - КСП "Трудове") державний акт серії І-ОД №000821 на право постійного користування земельною ділянкою площею 945,8 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Згідно Статуту ПБП "Агросвіт", зареєстрованого Кілійською райдержадміністрацією 17.03.2000 р. (зі змінами 27.05.2009 р.), воно є унітарним приватним підприємством, яке утворене в результаті реорганізації шляхом злиття з КСП "Трудове", є повним правонаступником КСП "Трудове".
Як вбачається із доповнення до статуту ПБП "Агросвіт", зареєстрованого Кілійською державною адміністрацією 17.03.2000р., ПБП "Агросвіт" є повним правонаступником КСП "Трудове" всі майнові права та боргові зобов'язання КСП "Трудове" бере на себе ПБП "Агросвіт".
Загальними зборами пайщиків КСП "Трудове" було прийнято рішення, яке оформлене протоколом від 29.04.2000 р., відповідно до якого було вирішено вважати ПБП "Агросвіт" (код ЄДРПОУ 30819743) правонаступником КСП "Трудове" (код ЄДРПОУ 05406178) та було вирішено передати господарству -правонаступнику все майно (т.с. 1, а.с. 37-38), однак, як вбачається із довідки Головного управління статистики в Одеській області за № 01-02-111-182 від 29.01.2008р. (т.с. 1, а.с 91-92) у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України визначена дата ліквідації КСП "Трудове" - 07.02.2002 р., а підстава ліквідації -у зв'язку із реорганізацією.
Як зазначає позивач - ПБП "Агросвіт", за актом приймання-передачі майна без номеру та дати складання (т.с. 2, а.с.27) колективне сільськогосподарське підприємство "Трудове" передало ПБП "Агросвіт" прийняло наступне майно та зобов'язання: основні засоби за виключенням зносу, незавершені капіталовкладення, дольову участь, запаси та витрати, дебітори, кредитори, відстрочену заборгованість. Разом по активу та пасиву на суму 9914 згідно розподільчому балансу.
Проте, як встановлено судом, з наданої позивачем посвідченої копії акту приймання-передачі майна, зазначений акт не підписаний головою КСП "Трудове" та на акті відсутня печатка КСП "Трудове".
15.04.2005р. рішенням Трудівської сільської ради за № 113-ІV-ХХІV (т.с. 1, а.с. 66) було вирішено клопотати перед Кілійською РДА про: виділення земельних ділянок в оренду СВК "ЛАД-АГРО", надати землі із земель резерву -145 га, незатребуваних паїв -48 га, укласти договір оренди на 5 років та встановити орендну плату в розмірі ставки земельного податку на 2 роки із подальшим переглядом суми орендної плати.
10.06.2005р. розпорядженням Кілійської РДА за № 343 було надано згоду СВК "ЛАД-АГРО" на виготовлення проекту відведення земельної ділянки площею 145 га ріллі в оренду терміном на 5 років для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель резерву на території Трудівської сільської ради.
18.04.2007р. розпорядженням Кілійської РДА за № 303 було внесено зміни в п.1 розпорядження Кілійської РДА за № 343 від 10.06.2005р. та викладено його в редакції, відповідно до якої було надано згоду СВК "ЛАД-АГРО" на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 133,95 га га ріллі в довгострокову оренду терміном на 49 років для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за рахунок земель сільськогосподарського призначення, що перебувають в запасі Трудівської сільської ради.
На підставі зазначеного розпорядження Кілійської РДА СВК "ЛАД-АГРО" було замовлено у ФОП ОСОБА_5 проект землеустрою щодо відведення СВК "ЛАД-АГРО" земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в довгострокову оренду терміном на 49 років, загальною площею 133,95 га ріллі за рахунок земель запасу сільськогосподарського призначення Трудівської сільської ради (за межами населеного пункту).
09.04.2009р. розпорядженням Кілійської РДА за № 173 було затверджено проект землеустрою щодо відведення СВК "ЛАД-АГРО" земельної ділянки загальною площею 133,95 га ріллі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в довгострокову оренду терміном на 49 років із земель державної власності на території Трудівської сільської ради, вирішено передати СВК "ЛАД-АГРО" земельну ділянку площею 133,95 га ріллі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в довгострокову оренду терміном на 49 років із земель державної власності на території Трудівської сільської ради.
На підставі розпорядження Кілійської РДА № 173 від 09.04.2009р. СВК "ЛАД-АГРО" було замовлено у ФОП ОСОБА_5 Технічну документацію про перенесення в натуру проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки СВК "ЛАД-АГРО" для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Трудівської сільської ради Кілійського району Одеської області.
18.09.2009р. між Кілійською РДА (орендодавець) та СВК "ЛАД-АГРО" (орендар) було укладено договір оренди землі за № 181, складено та підписано Акт приймання-передачі земельної ділянки в оренду та складено та підписано Акт встановлення в натурі меж земельної ділянки та передачі довгострокових межових знаків на зберігання.
Договір оренди землі № 181 було зареєстровано у Кілійському районному відділі Одеської регіональної філії ЦДЗК про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 18.09.2009р. за № 040952200001.
Як встановлено судом, та не заперечується позивачем до земельної ділянки, площею 945,8 га, яка зазначена у державному акті серії І-ОД №000821 на право постійного користування земельною ділянкою площею 945,8 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, виданому КСП "Трудове", входить також земельна ділянка Дракулівського водосховища площею 168,13 га, яка розташована на території Трудівської та Мирнівської сільських рад.
Як зазначив у письмових поясненнях представник Трудівської сільської ради та не заперечує представник ПБП "Агросвіт" у 2007 р. у господарському суді Одеської області розглядався позов Кілійського управління водного господарства до Трудівської сільської ради та ПБП "Агросвіт" про визнання договору №5 від 17.03.2000р. про оренду Дракулівського водосховища в оренду терміном на 20 років в розмірі 119,7 га, укладеного між Трудівською сільською радою Кілійського району Одеської області та Приватним багатопрофільним підприємством "Агросвіт", недійсним.
Рішенням господарського суду Одеської області від 21.11.2007р. по справі № 32/225-07-7044 залишеним в силі постановою Одеського апеляційного господарського суду від 17.01.2008р. визнано договір №5 від 17.03.2000р. про оренду Дракулівського водосховища, укладений між Трудівською сільською радою Кілійського району Одеської області та ПБП "Агросвіт" недійсним на майбутнє.
Як встановлено судом із матеріалів справи, а саме постанови Одеського апеляційного господарського суду від 06.12.2011р. по справі № 25/17-3125-2011 (т.с 1, а.с.93-95), у 2011р. ПБП "Агросвіт" зверталося до господарського суду Одеської області із позовом до Кілійської РДА за участю Кілійського управління водного господарства в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача в якому просило суд визнати недійсним розпорядження Кілійської районної державної адміністрації Одеської області №628 від 03.12.2010 р. "Про надання дозволу Кілійському управлінню водного господарства на розробку проекту землеустрою щодо відведення в постійне користування земельної ділянки для нагляду за водним об'єктом (Дракулівське водосховище) з гідротехнічними спорудами та прибережною захисною смугою із земель водного фонду за межами населених пунктів на територіях Мирнівської та Трудівської сільських рад".
Рішенням господарського суду Одеської області від 24.10.2011р. по справі № 25/17-3125-2011 у задоволені позову ПБП "Агросвіт" було відмовлено в повному обсязі.
В обґрунтування рішення суд зазначив, що ПБП "Агросвіт" як правонаступник КСП "Трудове" не набуло право постійного користування земельною ділянкою площею 945,8 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходилася у постійному користуванні КСП "Трудове" на підставі державного акту серії І-ОД №000821 на право постійного користування земельною ділянкою від 02.03.1998 р.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 06.12.2011р., залишеного в силі постановою Вищого господарського суду України від 10.04.2012р. рішення господарського суду Оденської області по справі № 25/17-3125-2011 було скасовано, позов ПБП "Агросвіт" було задоволено, визнано недійсним розпорядження Кілійської районної державної адміністрації Одеської області від 03.12.2010р. №628 "Про надання дозволу Кілійському управлінню водного господарства на розробку проекту землеустрою щодо відведення в постійне користування земельної ділянки для нагляду за водним об'єктом (Дракулівське водосховище) з гідротехнічними спорудами та прибережною захисною смугою із земель водного фонду за межами населених пунктів на територіях Мирнівської та Трудівської сільських рад".
При цьому апеляційна інстанція обґрунтовуючи своє рішення зазначила, що ПБП "Агросвіт" є правонаступником КСП "Трудове", державний акт серії І-ОД №000821 на право постійного користування земельною ділянкою площею 945,8 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, виданий КСП "Трудове" 02.03.1998р. на час розгляду справи № 25/17-3125-2011 є чинний, зміни в нього не вносилися, що приписи ст. 141 Земельного кодексу України прийнятого 25.10.2001 р., не передбачають припинення права землекористування, оскільки вказаною нормою як підставу припинення права користування земельною ділянкою визначено припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ, організацій, а не всіх без виключення юридичних осіб, як це зазначив суд першої інстанції. КСП "Трудове" не було релігійною організацією чи підприємством, установою, організацією, заснованою на праві державної або комунальної власності, а тому його припинення шляхом реорганізації не тягне за собою припинення права користування земельною ділянкою, посвідчене державним актом серії І-ОД №000821 від 02.03.1998 р.
Позивач, вважаючи, що він є повновладним користувачем земельною ділянкою площею 945,8 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на підставі державного акту серії І-ОД №000821 на право постійного користування земельною ділянкою площею 945,8 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, виданого КСП "Трудове" 02.03.1998р. правонаступником якого він є, звернувся до господарського суду Одеської області із відповідним позовом так як вважає, що оспорюваний договір оренди землі № 181, укладений 18.09.2009р. між Кілійською РДА та СВК "ЛАД-АГРО", зареєстрований Кілійським районним відділом Одеської регіональної філії Центру державного земельного кадастру у Державному реєстрі земель 18.09.2009р. за № 04095220000 та розпорядження Кілійської РДА № 173 від 09.04.2009р. порушають його права та охоронювані законом інтереси.
Кілійська РДА, вважая що ПБП "Агросвіт" не є правонаступником КСП "Трудове", а при оформленні державного акту серії І-ОД №000821 на право постійного користування земельною ділянкою площею 945,8 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, виданого КСП "Трудове" 02.03.1998р. було порушено приписи законодавства України, чим порушуються права Кілійської РДА як розпорядника землями державної власності також звернулася до суду із зустрічним позовом для захисту своїх прав.
СВК "ЛАД-АГРО", вважая що його права як законного землекористувача не визнаються ПБП "Агросвіт" з підстав того, що як зазначає ПБП "Агросвіт" він є правонаступником КСП "Трудове" та в нього виникло право постійного користування землею на підставі державного акту серії І-ОД №000821 на право постійного користування земельною ділянкою площею 945,8 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, виданого КСП "Трудове" 02.03.1998р. згідно з рішенням 11 сесії ХХІІ скликання Трудівської сільської ради Кілійського району Одеської області від 28.10.1997р. також звернувся до господарського суду Одеської області із самостійними позовними вимогами на предмет зустрічного позову.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, проаналізувавши норми чинного законодавства суд дійшов наступних висновків:
Відповідно до приписів ст.ст.13, 41 Конституції України від імені Українського народу права власності здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією, і усі суб'єкти права власності рівні перед законом. Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.
Стаття 14 Конституції України визначає, що територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності; затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку і контролюють їх виконання; затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання; встановлюють місцеві податки і збори відповідно до закону; забезпечують проведення місцевих референдумів та реалізацію їх результатів; утворюють, реорганізовують та ліквідовують комунальні підприємства, організації і установи, а також здійснюють контроль за їх діяльністю; вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції.
Обласні та районні ради затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку відповідних областей і районів та контролюють їх виконання; затверджують районні і обласні бюджети, які формуються з коштів державного бюджету для їх відповідного розподілу між територіальними громадами або для виконання спільних проектів та з коштів, залучених на договірних засадах з місцевих бюджетів для реалізації спільних соціально-економічних і культурних програм, та контролюють їх виконання; вирішують інші питання, віднесені законом до їхньої компетенції.
Стаття 144 Конституції України визначає, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території. Рішення органів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції чи законам України зупиняються у встановленому законом порядку з одночасним зверненням до суду.
Згідно із ст. 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" в редакції 1997р. сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Обласні та районні ради є органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст, у межах повноважень, визначених Конституцією України, цим та іншими законами, а також повноважень, переданих їм сільськими, селищними, міськими радами.
У відповідності до ст. 25 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" в редакції 1997р. Сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.
Стаття 26 зазначеного Закону встановлює, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання, зокрема: 34) вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.
Згідно із приписами ч. 2 ст. 3 Земельного кодексу України (в редакції 1991р. із змінами та доповненнями) розпоряджаються землею Ради народних депутатів, які в межах своєї компетенції передають землі у власність або надають у користування та вилучають їх.
У відповідності до ст. 9 зазначеного кодексу до відання сільських, селищних і міських районного підпорядкування Рад народних депутатів у галузі регулювання земельних відносин на їх території належить, зокрема: 1) передача земельних ділянок у власність, надання їх у користування, в тому числі на умовах оренди, у порядку, встановленому статтями 17 і 19 цього Кодексу; 2) реєстрація права власності, права користування землею і договорів на оренду землі; 3) вилучення (викуп) земель відповідно до статті 31 цього Кодексу; 4) справляння плати за землю; 5) ведення земельно-кадастрової документації; 9) припинення права власності або користування земельною ділянкою чи її частиною; 13) вирішення інших питань у галузі земельних відносин у межах своєї компетенції.
Стаття 19 ЗК України в редакції 1991р. визначає, зокрема, що сільські, селищні Ради народних депутатів надають земельні ділянки у користування для всіх потреб із земель сіл, селищ, а також за їх межами для будівництва шкіл, лікарень, підприємств торгівлі та інших об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням населення (сфера послуг), сільськогосподарського використання, ведення селянського (фермерського) господарства, особистого підсобного господарства, індивідуального житлового, дачного і гаражного будівництва, індивідуального і колективного садівництва, городництва, сінокосіння і випасання худоби, традиційних народних промислів.
Районні, міські, в адміністративному підпорядкуванні яких є район, Ради народних депутатів надають земельні ділянки за межами населених пунктів: із земель запасу для сільськогосподарського використання; із земель лісового і водного фонду у випадках, передбачених статтями 77 і 79 цього Кодексу; для ведення селянського (фермерського) господарства, у разі відмови в наданні земельної ділянки сільською, селищною Радою народних депутатів.
Обласні Ради народних депутатів надають земельні ділянки: із земель усіх категорій за межами населених пунктів для будівництва шляхів, ліній електропередачі та зв'язку, трубопроводів, осушувальних і зрошувальних каналів та інших лінійних споруд; в усіх інших випадках, крім передбачених частинами першою, другою, третьою і п'ятою цієї статті.
Стаття 78 ЗК України в редакції 1991р. встановлює, що до земель водного фонду належать землі, зайняті ріками, озерами, водоймами, болотами, гідротехнічними та іншими водогосподарськими спорудами, а також землі, виділені по берегах водойм під смуги відведення. Землі в смугах відведення надаються органам водного господарства та іншим організаціям для спеціальних потреб і використовуються ними для лісопосадок, ремонту споруд, будівництва переправ, виробничих приміщень, складів тощо. Зони охорони встановлюються навколо водойм, водних джерел і гідротехнічних споруд для виконання комплексу санітарних, протиерозійних заходів і створення захисних лісонасаджень з метою збереження і поліпшення водних ресурсів.
Згідно зі ст. 79 ЗК України в редакції 1991р. на землях водного фонду забороняється будь-яка діяльність, що суперечить їх цільовому призначенню. Землі водного фонду, що є в користуванні водогосподарських підприємств і організацій, можуть надаватися за рішенням районної, міської, в адміністративному підпорядкуванні якої є район, Ради народних депутатів у тимчасове користування для сінокосіння і риборозведення. Порядок використання земель водного фонду визначається законодавством України.
Відповідно до ст. 5 Водного кодексу України в редакції 1996р. до водних об'єктів загальнодержавного значення належать: 1) внутрішні морські води та територіальне море; 2) підземні води, які є джерелом централізованого водопостачання; 3) поверхневі води (озера, водосховища, річки, канали), що знаходяться і використовуються на території більш як однієї області, а також їх притоки всіх порядків; 4) водні об'єкти в межах територій природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, а також віднесені до категорії лікувальних.
До водних об'єктів місцевого значення належать: 1) поверхневі води, що знаходяться і використовуються в межах однієї області і які не віднесені до водних об'єктів загальнодержавного значення; 2) підземні води, які не можуть бути джерелом централізованого водопостачання.
Положення ч.1 ст.85 Водного кодексу України в редакції 1996р. визначають, що порядок надання земель водного фонду в користування та припинення права користування ними встановлюється земельним законодавством.
У постійне користування землі водного фонду надаються водогосподарським спеціалізованим організаціям, іншим підприємствам, установам і організаціям, в яких створено спеціалізовані служби по догляду за водними об'єктами, прибережними захисними смугами, смугами відведення, береговими смугами водних шляхів, гідротехнічними спорудами та підтриманню їх у належному стані. (ч.2 ст.85 Водного кодексу України в редакції 1996р.).
Згідно до ч.1 ст.88 Водного кодексу України в редакції 1996р. з метою охорони поверхневих водних об'єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм в межах водоохоронних зон виділяються земельні ділянки під прибережні захисні смуги.
Положеннями ч.ч.1, 2 ст.89 Водного кодексу України передбачено, що прибережні захисні смуги є природоохоронною територією з режимом обмеженої господарської діяльності. У прибережних захисних смугах уздовж річок, навколо водойм та на островах забороняється: розорювання земель (крім підготовки ґрунту для залуження і залісення), а також садівництво та городництво; зберігання та застосування пестицидів і добрив; влаштування літніх таборів для худоби; будівництво будь-яких споруд (крім гідротехнічних, гідрометричних та лінійних), у тому числі баз відпочинку, дач, гаражів та стоянок автомобілів; миття та обслуговування транспортних засобів і техніки; влаштування звалищ сміття, гноєсховищ, накопичувачів рідких і твердих відходів виробництва, кладовищ, скотомогильників, полів фільтрації тощо.
Як встановлено матеріалами справи, та не заперечується учасниками судового процесу, до складу земель, що надавалися КСП "Трудове" рішенням 11 сесії ХХІІ скликання Трудівської сільської ради Кілійського району Одеської області від 28.10.1997р. у постійне користування, увійшли землі що відносилися до території Мирнівської сільської ради Кілійського району Одеської області та землі Дракулівського водосховища, які відносяться до земель водного фонду, тобто приймаючи рішення щодо надання КСП "Трудове" земельної ділянки площею 945,8 га у постійне користування Трудівська сільська рада перевищила свої повноваження, передбачені чинним на той час законодавством України, щодо розпорядження землями іншої територіальної громади -Мирнівської селищної ради та щодо розпорядження землями водного фонду -Дракулівським водосховищем.
Стаття 11 ЦК України встановлює, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.
Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема: визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Згідно ст. 393 ЦК України правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується. Власник майна, права якого порушені внаслідок видання правового акта органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, має право вимагати відновлення того становища, яке існувало до видання цього акта. У разі неможливості відновлення попереднього становища власник має право на відшкодування майнової та моральної шкоди.
Відповідно до ч. 2 ст. 152 чинного Земельного кодексу України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, зокрема: г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; д) застосування інших, передбачених законом, способів.
Частина 1 ст. 155 ЗК України встановлює, що у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.
З урахуванням наведеного суд вважає, що позовні вимоги СВК "ЛАД-АГРО" щодо визнання недійсним п.2, 3 рішення 11 сесії ХХІІ скликання Трудівської сільської ради Кілійського району Одеської області від 28.10.1997р. є обґрунтованим, законним та таким що підлягає задоволенню.
В частині вимоги СВК "ЛАД-АГРО" про визнання недійсними Державного акту на право постійного користування землею від 02.03.1998р., зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею № 2, виданого Трудівською сільською радою народних депутатів, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 3 ст. 126 Земельного кодексу України право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою.
Згідно з п.3.10 Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорі оренди землі, затвердженої наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 04.05.99р. № 43 (в редакції чинній на час розгляду справи), у випадку припинення права власності чи користування земельною ділянкою документ, який посвідчує це право, повертається до архіву державного органу земельних ресурсів, де зберігається другий примірник цього документа.
Таким чином, враховуючи наведені положення, які є чинними при визнанні п.2, 3 рішення 11 сесії ХХІІ скликання Трудівської сільської ради Кілійського району Одеської області від 28.10.1997р. недійсними, Державний акт на право постійного користування землею від 02.03.1998р., зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею № 2, виданий Трудівською сільською радою народних депутатів КСП "Трудове" підлягає поверненню органу, що його видав.
Зважаючи на те, що право постійного користування у КСП "Трудове" виникло на підставі рішення 11 сесії ХХІІ скликання Трудівської сільської ради Кілійського району Одеської області від 28.10.1997р. п.2,3 якого визнано недійсними, оспорюваний державний акт підлягає визнанню недійсним.
Як зазначено у п.2.3. рекомендацій президії Вищого господарського суду України від 02.02.2010р. № 04-06/15 "Про практику застосування господарськими судами земельного законодавства" щодо позовних вимог про визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку, то така вимога, як правило, заявляється яв відновлення права з наслідками, передбаченими законодавством, а тому вирішення такого питання є похідним від встановлення права власності (права користування) спірною земельною ділянкою. Отже, при визнанні недійсним рішення, розпорядження, угоди тощо, на підставі якої виданий акт, останній підлягає поверненню органу, що його видав (п.3.10. Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорі оренди землі, затвердженої наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 04.05.99р. № 43). З урахуванням цього визнання акта незаконним в судовому порядку не вимагається. Оцінка цих обставин має міститись не в резолютивній, а в мотивувальній частині рішення.
Разом з тим Вищий господарський суд України не виключає можливості визнання у судовому порядку недійсним державного акта на право власності (постійного користування) на землю.
Зокрема, у постанові від 20.10.2010 № 18/186-09 Вищий господарський суд України зазначив, що відповідно до ст. 11 ЦК України, ст.ст. 116, 125, 126 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають право власності на земельні ділянки за рішенням органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування або на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, при цьому таке право виникає з моменту його державної реєстрації та посвідчується державним актом, виданим на підставі відповідного рішення органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування або суду.
Таким чином, розгляд позовних вимог про визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку залежить від обставин, які були підставами для видачі відповідного акту, тобто, є похідним від них. Аналогічне за змістом твердження міститься і у п. 2.3 вищезазначених рекомендацій Президії Вищого господарського суду України.
Зазначене свідчить про те, що позовні вимоги про визнання недійсним державного акту на право постійного користування земельною ділянкою можуть бути предметом судового розгляду. Це не суперечить змісту ст. 12 ГПК України, якою передбачено, що господарським судам підвідомчі, зокрема, справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав.
Порушені права землекористувачів підлягають захисту способами, передбаченими статтею 152 ЗК України, з обов'язковим дотриманням норм чинного законодавства. Відповідно до вказаної норми захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання прав, визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, а також застосування інших, передбачених законом, способів, у тому числі шляхом поновлення прав юридичних і фізичних осіб, порушених внаслідок прийняття неправомірних рішень, дій чи бездіяльності державних органів або посадових осіб органів місцевого самоврядування (частина 2 статті 77 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").
На думку суду, обраний СВК "ЛАД-АГРО" спосіб захисту в даному випадку спрямований на поновлення порушених прав, оскільки враховуючи те, що при розгляді справи № 25/17-3125-2011 та винесені постанови Одеським апеляційним господарським судом від 06.12.2011р., залишеної в силі постановою Вищого господарського суду України від 10.04.2012р. було встановлено правонаступництво ПБП "Агросвіт" від СВК "Трудове" та визнане за ПБП "Агросвіт" право постійного користування земельною ділянкою, зазначеною у Державному акті на право постійного користування землею серії І-ОД №000821 від 02.03.1998р. серії , зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею № 2, виданого Трудівською сільською радою народних депутатів, при визнанні недійсним п.2, 3 рішення 11 сесії ХХІІ скликання Трудівської сільської ради Кілійського району Одеської області від 28.10.1997р. та Державного акта на право постійного користування землею серії І-ОД №000821 від 02.03.1998р., зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею № 2, виданого Трудівською сільською радою народних депутатів, підлягає поновленню порушене внаслідок прийняття неправомірного рішення Трудівською сільською радою, право Кілійської РДА щодо спірної земельної ділянки, а як слід й право СВК "ЛАД-АГРО" на користування земельною ділянкою, отриманою в оренду на підставі розпорядження Кілійської РДА. Крім того, обраний спосіб захисту узгоджується з встановленим способом захисту щодо визнання відсутності прав статтею 20 ГК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 16 ЦК України, суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. За таких обставин, встановлений Господарським кодексом України спосіб захисту прав може бути застосований з огляду на норми ч. 2 ст. 16 ЦК України.
Зазначену позицію висловив Вищий господарський суд України в своєї постанові від 15.11.2011р. №50/175.
Враховуючи те, що оспорюваний державний акт був виданий КСП "Трудове" правонаступником якого є ПБП "Агросвіт" на підставі п.2, 3 рішення 11 сесії ХХІІ скликання Трудівської сільської ради Кілійського району Одеської області від 28.10.1997р., які судом визнано недійсним, як такі що прийняті з порушенням чинного на той час законодавства України, оформлення права постійного користування КСП "Трудове" відбулося з порушенням норм чинного законодавства, а тому заявлені позовну вимогу щодо визнання недійсним Державного акта на право постійного користування землею серії І-ОД №000821 від 02.03.1998р. серії , зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею № 2, виданого Трудівською сільською радою народних депутатів суд визнає таким, що підлягає задоволенню.
Щодо заяви ПБП "Агросвіт" про застосування строків позовної давності до позовних вимог Кілійської РДА та СВК "ЛАД-АГРО" суд зазначає наступне.
Відповідно до приписів ст. 256 чинного Цивільного кодексу України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Стаття 257 ЦК України встановлює, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Стаття 267 ЦК України визначає, що особа, яка виконала зобов'язання після спливу позовної давності, не має права вимагати повернення виконаного, навіть якщо вона у момент виконання не знала про сплив позовної давності. Заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.
Згідно зі ч. 4 ст.268 ЦК України позовна давність не поширюється, зокрема: на вимогу власника або іншої особи про визнання незаконним правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, яким порушено його право власності або інше речове право.
З урахуванням наведеного, а також враховуючи те, що рішенням 11 сесії ХХІІ скликання Трудівської сільської ради Кілійського району Одеської області від 28.10.1997р., яке на час розгляду справи є чинним, порушуються права СВК "ЛАД-АГРО", суд дійшов до висновку,що підстав для застосування позовної давності до позовних вимог СВК "ЛАД-АГРО" не має.
Саме цю правову позицію висловив Пленум Вищого господарського суду України у п. 2.8. своєї постанови № 6 від 17.05.2011р. "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин".
Натомість, щодо позовних вимог Кілійської РДА суд, з у рахуванням матеріалів справи та наявності доказів того, що Кілійська РДА ще у 2008р. знала про існування оскаржуваного державного акту та у встановленому порядку не навела суду поважність підстав пропуску строку позовної давності, суд не визнає поважними причини пропущення позовної давності Кілійська РДА.
Крім того Кілійською РДА у встановленому законом порядку не надано належних та припустимих доказів того, що ПБП "Агросвіт" створює перешкоди Кілійській РДА у здійсненні права користування та розпорядження земельною ділянкою 945,8 га, натомість, як вбачається із матеріалів справи, а саме з пояснень відділу Держкомзему у Кілійському районі Одеської області (т.с.2, а.с.123-127) за результатами перевірки, проведеної фахівцями відділу фактичного користування ПБП "Агросвіт" земельними ділянками на території Трудівської сільради площею 945,8 га, вказаних у державному акті серії І-ОД №000821 на право постійного користування земельною ділянкою від 02.03.1998 р. огороджених територій, обробки полів тощо виявлено не було. А тому суд вважає що у задоволені позовних вимог Кілійської РДА слід відмовити повністю.
Згідно ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст.43 ГПК України).
З приводу наведеного судом не приймаються до уваги заперечення ПБП "Агросвіт" щодо неможливості розгляду судом позовної заяви СВК "ЛАД-АГРО" як третьої особи із самостійними вимогами на предмет зустрічного позову, оскільки, по-перше, відповідно до ст. 4-2 ГПК України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.
По-друге, СВК "ЛАД-АГРО" є відповідачем за первісним позовом ПБП "Агросвіт", у заявленому Кілійською РДА зустрічному позові СВК "ЛАД-АГРО" зазначено як третя особа без самостійних вимог на предмет спору.
Стаття 4-3 ГПК України зазначає, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 18 ГПК України до складу учасників судового процесу входять: сторони, треті особи, прокурор, інші особи, які беруть участь у процесі у випадках, передбачених цим Кодексом.
Згідно із ст. 21 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу. Позивачами є підприємства та організації, що подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є підприємства та організації, яким пред'явлено позовну вимогу.
Стаття 26 ГПК України визначає, треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, можуть вступити у справу до прийняття рішення господарським судом, подавши позов до однієї або двох сторін. Про прийняття позовної заяви та вступ третьої особи у справу господарський суд виносить ухвалу. Треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, користуються усіма правами і несуть усі обов'язки позивача.
Враховуючи наведене, суд вважає заперечення ПБП "Агросвіт" щодо безпідставності розгляду позовної заяви СВК "ЛАД-АГРО" як третьої особи із самостійними вимогами на предмет зустрічного позову необґрунтованими та незаконними.
Підсумовуючи вищенаведене, проаналізувавши норми законодавства України що регулюють спірні правовідносини, а також те що суд дійшов до висновку, щодо визнання недійсними п.2, 3 рішення 11 сесії ХХІІ скликання Трудівської сільської ради Кілійського району Одеської області від 28.10.1997р. та Державного акта на право постійного користування землею серії І-ОД №000821 від 02.03.1998р., зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 2, виданого Трудівською сільською радою народних депутатів, а позовні вимоги ПБП "Агросвіт" обґрунтовані саме порушенням його прав як землекористувача на підставі правонаступництва від КСП "Трудове", суд дійшов до висновку, що у ПБП "Агросвіт" відсутні будь-які права на земельну ділянку, передану Кілійською РДА в оренду СВК "ЛАД-АГРО", і як слід, його права розпорядженням Кілійської РДА № 173 від 18.09.2009р. та договором оренди земельної ділянки № 181 від 18.09.2009р., укладеним між Кілійською РДА та СВК "ЛАД-АГРО" не порушувалися, а тому суд відмовляє у задоволені позовних вимог ПБП "Агросвіт" як безпідставних, не відповідаючих закону та спростованих матеріалами справи.
Керуючись ст. ст.32,33,44,49,75,82- 85 Господарського процесуального кодексу України суд, -
1. У задоволенні позову приватного багатопрофільного підприємства "Агросвіт" - відмовити повністю.
2. У задоволенні зустрічного позову Кілійської районної державної адміністрації - відмовити повністю.
3. Позов сільськогосподарського виробничого кооперативу "ЛАД-АГРО" -задовольнити.
4. Визнати недійсним недійсними пункти 2 і 3 рішення 11 сесії ХХІІ скликання Трудівської сільської ради Кілійського району Одеської області від 28.10.1997р.
5. Визнати недійсним Державний акт на право постійного користування землею серії І-ОД №000821 від 02.03.1998р., зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 2, виданий Трудівською сільською радою народних депутатів.
Рішення суду набирає чинності в порядку ст. 85 ГПК України.
Повний текст рішення складено 13.06.2012р.
.
Суддя Цісельський О.В.