"05" червня 2012 р.Справа № 5017/1021/2012
За позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1
до відповідача Комунальної установи "Одеський міський центр соціальної реабілітації та адаптації осіб без визначеного місця проживання"
про стягнення 5230,97 грн.
Суддя Панченко О.Л.
Представники:
від позивача ОСОБА_3
від відповідача Гавриленко І.О.
По справі оголошена перерва до 05.06.2012р. згідно зі ст. 77 ГПК України.
Суть спору: Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом та уточненням до нього, в якому просить стягнути з Комунальної установи "Одеський міський центр соціальної реабілітації та адаптації осіб без визначеного місця проживання" заборгованість у сумі 5198,70 грн., інфляційні витрати у сумі 15,60 грн. та 3% річних у сумі 16,67 грн.
Представник відповідача позов не визнає з підстав, викладених у відзиві на позов, а також посилаючись на пропущення позивачем строку позовної давності.
Беручи до уваги, що:
Згідно з накладними від 05.01.2009р. № 05, від 08.01.2009р. № 08, від 10.01.2009р. № 10, від 14.01.2009р., від 17.01.2009р. № 17, від 20.01.2009р. № 20, від 23.01.2009р. № 23, від 24.01.2009р. № 24, від 28.01.2009р. № 28, від 30.01.2009р. № 30, від 01.02.2009р. № 01, від 04.02.2009р. № 04, від 06.02.2009р. № 06, від 09.02.2009р. № 09, від 11.02.2009р. № 11, від 14.02.2009р. № 14, від 17.02.2009р. № 17, від 19.02.2009р. № 19, від 21.02.2009р. № 21, від 25.02.2009р. № 25, від 28.02.2009р. № 28, від 12.03.2009р. № 05, від 13.03.2009р., від 14.03.2009р. № 7, від 17.03.2009р. № 8, від 19.03.2009р. № 9, від 21.03.2009р. № 10, від 25.03.2009р. № 11, від 27.03.2009р., від 30.03.2009р. позивач поставив відповідачу продукти харчування - хліб обідній на загальну суму 5198,70 грн. Посилаючись на те, що відповідач оплату за товар не здійснив, позивач просить стягнути з відповідача суму позову.
Відповідно до ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України від 16.01.2003р. № 435-1У (зі змінами та доповненнями) підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Положеннями ст. 208 Цивільного кодексу України передбачено обов'язкову письмову форму для правочинів між юридичними особами. В свою чергу, відповідно до ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно зі ст. 181 Господарського кодексу України від 16.01.2003р. № 436-1У (зі змінами та доповненнями) господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів. При цьому, відповідно до ст. 180 Господарського кодексу України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов.
Виходячи зі змісту зазначених статей, вищевказані накладні є доказами укладення у спрощений спосіб сторонами по справі договору поставки позивачем Комунальній установі "Одеський міський центр соціальної реабілітації та адаптації осіб без визначеного місця проживання" товару.
Згідно з ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Однак, позивачем не надано до суду доказів звернення до відповідача з вимогою про сплату заборгованості за зазначеними накладними.
Посилання позивача на лист від 22.03.2012р., як на пред'явлення вимоги до відповідача про сплату заборгованості, судом до уваги не приймаються, тому що зазначений лист містить лише прохання провести інвентаризацію розрахунків, під час якої перевірити і документально підтвердити активи та зобов'язання, їх наявність, стан і оцінку, однак не містить вимогу про сплату відповідачем заборгованості за вищевказаними накладними.
Крім того, відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Згідно зі ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Відповідно до ч. 1, ч. 5 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. За зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання. В ч. 4 ст. 267 ЦК України зазначено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Враховуючи, що договір поставки товару був укладений між сторонами в усній формі та строк виконання зобов'язання по оплаті отриманого відповідачем товару не був встановлений, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникло право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання.
Приймаючи до уваги, що Комунальна установа "Одеський міський центр соціальної реабілітації та адаптації осіб без визначеного місця проживання" отримала від позивача товар згідно з накладними від 05.01.2009р. № 05, від 08.01.2009р. № 08, від 10.01.2009р. № 10, від 14.01.2009р., від 17.01.2009р. № 17, від 20.01.2009р. № 20, від 23.01.2009р. № 23, від 24.01.2009р. № 24, від 28.01.2009р. № 28, від 30.01.2009р. № 30, від 01.02.2009р. № 01, від 04.02.2009р. № 04, від 06.02.2009р. № 06, від 09.02.2009р. № 09, від 11.02.2009р. № 11, від 14.02.2009р. № 14, від 17.02.2009р. № 17, від 19.02.2009р. № 19, від 21.02.2009р. № 21, від 25.02.2009р. № 25, від 28.02.2009р. № 28, від 12.03.2009р. № 05, від 13.03.2009р., від 14.03.2009р. № 7, від 17.03.2009р. № 8, від 19.03.2009р. № 9, від 21.03.2009р. № 10, від 25.03.2009р. № 11, від 27.03.2009р., від 30.03.2009р. перебіг строку позовної давності розпочався відповідно з 05.01.2009р., 08.01.2009р., 10.01.2009р., 14.01.2009р., 17.01.2009р., 20.01.2009р., 23.01.2009р., 24.01.2009р., 28.01.2009р., 30.01.2009р., 01.02.2009р., 04.02.2009р., 06.02.2009р., 09.02.2009р., 11.02.2009р., 14.02.2009р., 17.02.2009р., 19.02.2009р., 21.02.2009р., 25.02.2009р., 28.02.2009р., 12.03.2009р., 13.03.2009р., 14.03.2009р., 17.03.2009р., 19.03.2009р., 21.03.2009р., 25.03.2009р., 27.03.2009р. та 30.03.2009р., тобто з моменту відпуску товару відповідачу за накладними.
Враховуючи наведене, позивачем пропущений строк позовної давності.
Посилання позивача на те, що строк позовної давності не пропущений у зв'язку з тим, що перебіг строку позовної давності в даному випадку починається з 22.03.2012р., коли він звернувся до відповідача з листом, що містить прохання провести інвентаризацію розрахунків, під час якої перевірити і документально підтвердити активи та зобов'язання, їх наявність, стан і оцінку, відповідно до ст. 530 ЦК України судом до уваги не приймаються, тому що згідно зі ст. 261 ЦК України за зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання, тобто законодавець пов'язує початок перебігу строку з днем виникнення права на пред'явлення такої вимоги, а не з днем фактичного її пред'явлення.
Зважаючи на вищевикладене, позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 77, 82, 84, 85 ГПК України, суд
Відмовити фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили згідно зі ст. 85 ГПК України.
Повне рішення складено 11.06.2012р.
Суддя Панченко О.Л.