"12" червня 2012 р.Справа № 5017/1195/2012
Позивач: Фізична особа -підприємець ОСОБА_1
Відповідач: Відкрите акціонерне товариство „Енергопостачальна компанія „Одесаобленерго"
Про стягнення
Суддя Рога Н.В.
Представники:
Від позивача: ОСОБА_2 - довіреність від 11.10.2011р.
Від відповідача: ОСОБА_3 - згідно довіреності № 46 від 30.12.2011р.,
ОСОБА_4 -згідно довіреності № 5 від 30.12.2011 р.
В засіданні брали участь:
Від позивача: ОСОБА_2 - довіреність від 11.10.2011р.
Від відповідача: ОСОБА_4 -згідно довіреності № 5 від 30.12.2011 р.
Суть спору: Позивач - Фізична особа -підприємець ОСОБА_1 (далі - підприємець ОСОБА_1.), звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до Відкритого акціонерного товариства „Енергопостачальна компанія „Одесаобленерго" (далі - ВАТ „ЕК „Одесаобленерго") про стягнення з відповідача збитків у сумі 36 543 грн. 93 коп., а також витрат на послуги адвоката у сумі 4 000 грн. та витрат по сплаті судового збору у сумі 1609 грн. 50 коп.
Представник позивача позовну заяву підтримує, наполягає на задоволенні позову.
Відповідач проти позову заперечує з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:
ОСОБА_1 є суб'єктом підприємницької діяльності, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця Серія НОМЕР_1.
З метою здійснення підприємницької діяльності, 07 вересня 1995р. між Ізмаїльськими електричними мережами (Енергопостачальна організація) та підприємцем ОСОБА_1 (Абонент) був укладений Договір №418 на користування електричною енергією, згідно якого Енергопостачальна організація зобов'язується відпускати Абоненту електричну енергію відповідно до умов Договору. Даний Договір є чинним на підставі п.15 Договору.
12 травня 2011р. Кілійським РЕС ВАТ „ЕК „Одесаобленерго" був складений Акт про порушення №015633, згідно якого Споживач - ОСОБА_1 допустила порушення: „не працює прилад обліку. Електроенергію споживається, електроприладом не обліковується". Засідання комісії постачальника електроенергії з розгляду складеного акту про порушення призначено на 16.05.2011р.
Згідно Протоколу засідання комісії постачальника електроенергії з розгляду акту №015633 від 12.05.2011р. про порушення Правил користування електричною енергією споживачем, за результатами проведення експертизи електролічильника Споживачу вручено рахунок №418/А від 16.06.2011р. на оплату у сумі 2 378 грн. 12 коп.
Згідно повторного протоколу №80 засідання комісії по розгляду актів про порушення ПКЕЕ від 07.12.2011р., при повторному розгляді акту №015633 від 12.05.2011р. про порушення Правил користування електричною енергією споживачем, розрахунок по акту проведено по п.6.20 ПКЕЕ від 02.02.1996р. (із змінами від 04.02.20110р. №1045), нарахована сума по акту складає 267 грн. 86 коп. Зазначену суму підприємцем ОСОБА_1 було оплачено квитанцією №44 від 13.12.2011р.
Позивач зазначає, що у зв'язку із непогодженням з Протоколом засідання комісії постачальника електроенергії з розгляду акту №015633 від 12.05.2011р. про порушення Правил користування електричною енергією споживачем, до господарського суду Одеської області ним було подано позовну заяву до ВАТ „ЕК „Одесаобленерго" про відміну застосованих оперативно-господарських санкцій у розмірі 2 378 грн. 12 коп. та зобов'язання відновити подачу електроенергії. Провадження у справі №3/17-4341-2011 було припинено ухвалою суду від 21.12.2011р. на підставі п.1-1 ст.80 ГПК України, у зв'язку із відсутністю предмету спору, а саме: відновленням подачі електроенергії та втратою чинності оперативно-господарських санкцій у розмірі 2 378 грн. 12 коп.
Позивач зазначає, що в ході розгляду справи №3/17-4341-2011 ним було подано до суду уточнення позовних вимог щодо стягнення з відповідача матеріальної шкоди у сумі 11 500 грн., відшкодування витрат на юридичні послуги у сумі 3 500 грн. та судових витрат. Зазначені уточнення не були розглянуті судом, як такі, що були заявлені після початку розгляду справи по суті.
Позивач також зазначає, що з метою захисту свого порушеного права він звернувся за кваліфіковано юридичною допомогою до адвоката та 09.10.2011р. уклав договір про надання юридичних (адвокатських) послуг, на підставі якого квитанцією №4 від 30.01.2012р. було сплачено 4 000 грн. Крім того, з метою подачі позовної заяви до ВАТ „ЕК „Одесаобленерго" до господарського суду м.Одеси, повторної подачі позовної заяви, участі у судових засіданнях по справі №3\17-4341-2011, у судовому засіданні в Одеському апеляційному господарському суді адвокат -представник підприємця ОСОБА_1 шість разів приїжджав до м.Одеси, у зв'язку з чим позивач сплатив йому 15 000 грн., що підтверджується квитанціями прибуткового касового ордеру від 19.11.2011р. на суму 7 500 грн., від 09.12.2011р. №30 на суму 3 000 грн., від 20.12.2011р. №34 на суму 2 500 грн., від 23 .01.2012р. №2 на суму 2 500 грн. Представник підприємця ОСОБА_1 також був присутній на повторному засіданні комісії по розгляду актів про порушення ПКЕЕ від 07.12.2011р., за що позивач сплатив йому 500 грн., які включені до суми, що була сплачена згідно квитанції прибуткового касового ордеру від 09.12.2011р. №30 на суму 3 000 грн.
За таких обставин, позивач зазначає, що за послуги адвокату було сплачено 15 500 грн.
Позивач також зазначає, що відключення його від постачання електроенергії сталося у зв'язку із несплатою нарахованих ВАТ „ЕК „Одесаобленерго" оперативно-господарських санкцій у розмірі 2 378 грн. 12 коп., але, відповідно даних акту перевірки метрологічних характеристик лічильника електроенергії від 02.06.2011р., який був встановлений на об'єкті позивача, факту втручання підприємця ОСОБА_1 у засіб вимірювання під час його роботи виявлено не було, перевіркою встановлено, що при підключенні навантаження лічильник не працює. За таких обставин, позивач вважає, що ним не було допущено порушень Правил користування електричною енергією, у зв'язку з чим відключення постачання електричної енергії було безпідставним.
У зв'язку із відключенням від електропостачання позивачем було придбано бензогенератор вартістю 3 440 грн., що підтверджується накладною №4 від 18.10.2011р. Бензогенератор був запущений 19.10.2011р. та працював до 20.12.2011р. (підключення електропостачання відбулося 20.12.2011р.) по 18 годин на добу, отже - 1134 години. Для забезпечення роботи бензогенератора позивачем було придбано паливо -бензин А-95. Вартість бензину зазначеної марки за даними позивача складала станом на жовтень - грудень 2011р. 11 грн. 29 коп. за 1 літр. За таких обставин, за розрахунком позивача, для забезпечення роботи бензогенератора ним було витрачено палива на суму 17 603 грн. 93 коп.
Позивач зазначає, що відповідачем було порушено приписи Правил користування електричною енергією, п.7.5 яких передбачає вичерпний перелік порушень, за які постачальник електричної енергії зобов'язаний припинити поставку електроенергії споживачу, адже, на думку позивача, ним не було допущено жодного з перелічених у даному пункті Правил порушення. Крім того, позивач зазначає, що він не був попереджений про припинення подачі електропостачання до магазину.
Витрати на придбання бензогенератора та придбання палива для забезпечення його роботи позивач також вважає своїми збитками, понесеними з вини відповідача, у зв'язку з чим просить суд стягнути їх з ВАТ „ЕК „Одесаобленерго".
В обґрунтування позову позивач посилається на ч. 1 ст. 224 Господарського кодексу України, згідно якої учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною.
Крім того, позивач зазначає, що відповідно до ст.. 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, зокрема, додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною.
За приписами п.8.3 Правил користування електричною енергією постачальник електричної енергії за регульованим тарифом несе відповідальність у порядку, передбаченому законодавством України, за завдані споживачу збитки внаслідок порушення ним умов договору про постачання електричної енергії та Правил користування електричною енергією. Згідно п.8.4. Правил у разі переривання електропостачання, спричиненого діями (бездіяльністю) постачальника електричної енергії за регульованим тарифом, він несе відповідальність перед споживачем електричної енергії згідно з законом. Збитки споживача внаслідок перерви в електропостачанні та недотримання порядку переведення на аварійну (екологічну) броню з вини постачальника електричної енергії за регульованим тарифом відшкодовуються останнім відповідно до законодавства України. Постачальник електричної енергії за регульованим тарифом несе відповідальність за дотримання умов договору та цих Правил щодо припинення або часткового обмеження електропостачання.
На підставі зазначеного позивач просить суд стягнути з відповідача збитки у сумі 36 543 грн. 93 коп.
Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що відшкодування збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності і для застосування такої міри відповідальності необхідна наявність всіх елементів складу правопорушення, а саме: протиправної поведінки, дії чи бездіяльності особи; шкідливого результату такої поведінки (збитків), наявності та розміру понесених збитків; причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками; вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного з елементів відповідальність у вигляду відшкодування збитків не наступає.
Виходячи з норм законодавства, що регулюють поняття збитків, порядок, підстави та умови їх стягнення, відповідач вважає, що витрати, понесені підприємцем ОСОБА_1 на оплату послуг адвоката по розгляду справи №3/17-4341-2011 є судовими витратами та мали відшкодовуватися в межах зазначеної справи на підставі ст..49 ГПК України.
Стосовно витрат на придбання бензогенератора (3 440 грн.) та палива до нього на суму 17 603 грн. 93 коп. відповідач зазначає, що відключення позивача від постачання електричної енергії відбулося у повній відповідності до Правил користування електричною енергією, адже, 16.06.2011р. підприємець ОСОБА_1 отримала до сплати рахунок - фактуру №418/А від 16.06.2011р. на суму 2 378 грн. 16 коп., за яким повинна була здійснити оплату строк до 16.07.2011р. Але, у зазначений строк оплату здійснено не було.
Згідно п.7.5 Правил користування електричною енергією постачальник електричної енергії (електропередавальна організація або основний споживач за погодженням постачальника електричної енергії) зобов'язаний, попередивши споживача не пізніше ніж за три робочих дні, припинити повністю або частково постачання йому електричної енергії (передачу або спільне використання технологічних електричних мереж), у тому числі на виконання припису представника відповідного органу виконавчої влади, у разі, зокрема, несплати за недовраховану електричну енергію, визначену відповідно до законодавства. Відповідач зазначає, що підприємця ОСОБА_1 було попереджено про припинення постачання електроенергії, що підтверджується Попередженням, яке було відправлено на адресу споживача 26.08.2011р. Відключення позивача від електропостачання було здійснено 13.10.2011р., що підтверджується заявкою про відключення №193. Оплату оперативно-господарських санкцій у розмірі 267 грн. 86 коп. ( згідно повторного протоколу №80 засідання комісії по розгляду актів про порушення ПКЕЕ від 07.12.2011р.), підприємцем ОСОБА_1 було оплачено квитанцією №44 від 13.12.2011р. 20 грудня 2011р. позивача було підключено до електропостачання, про що свідчить заявка на підключення №204.
За таких обставин, відповідач вважає, що ним не було допущено порушень Правил користування електричною енергією при відключенні позивача від електропостачання.
Відповідач також вважає необґрунтованою та безпідставною заявлену позивачем суму витрат на послуги адвоката (4 000 грн.), посилаючись на відсутність доказів надання адвокатом послуг саме на цю суму.
Розглянув матеріали справи, на підставі чинного законодавства України, суд доходить до такого висновку:
Згідно ст.15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Відповідно до ст..16 цього ж Кодексу кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним з способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Статтею 22 Цивільного кодексу України визначено поняття збитків, яке поділяється на дві частини (види): реальні збитки і упущена вигода. Реальні збитки - це втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також втрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права. Упущена вигода - це доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене.
Визначення поняття збитків наводяться також у ч. 2 ст. 224 Господарського кодексу України, відповідно до якої під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Відповідно до ст. 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Отже, відшкодування збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності і для застосування такої міри відповідальності необхідна наявність всіх елементів складу правопорушення, а саме: протиправної поведінки, дії чи бездіяльності особи; шкідливого результату такої поведінки (збитків), наявності та розміру понесених збитків; причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками; вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного з елементів відповідальність у вигляду відшкодування збитків не наступає.
Як вбачається з матеріалів справи, 07 вересня 1995р. між Ізмаїльськими електричними мережами (Енергопостачальна організація) та підприємцем ОСОБА_1 (Абонент) був укладений Договір №418 на користування електричною енергією, згідно якого Енергопостачальна організація зобов'язується відпускати Абоненту електричну енергію відповідно до умов Договору .
Відповідно до умов Договору з усіх питань, не обумовлених договором, сторони зобов'язуються керуватися чинними Правилами користування електричною та тепловою енергією, відповідними рішеннями та постановами Уряду.
Станом на дату слухання справи чинними є Правила користування електричною енергією, затверджені Постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики №28 від 31.07.1996р. (із змінами та доповненнями).
Відповідно до п.6.20 зазначених Правил у разі тимчасового порушення розрахункового обліку електричної енергії не з вини споживача обсяг електричної енергії, використаної споживачем від дня порушення розрахункового обліку до дня відновлення розрахункового обліку, за згодою сторін, може бути визначений на підставі показів технічних (контрольних) засобів обліку або розрахований постачальником електричної енергії за середньодобовим обсягом споживання електричної енергії попереднього розрахункового періоду до порушення розрахункового обліку або наступного після відновлення розрахункового обліку періоду.
У разі заміни та/або повірки приладів обліку електричної енергії, трансформаторів струму чи напруги, за умови споживання електричної енергії впродовж строку виконання зазначених робіт, обсяг спожитої електричної енергії визначається за фактичним середньодобовим споживанням попереднього розрахункового періоду.
На підставі зазначеного пункту Правил користування електричною енергією, згідно повторного протоколу №80 засідання комісії по розгляду актів про порушення ПКЕЕ від 07.12.2011р., підприємцю. Оплату оперативно-господарських санкцій у розмірі 267 грн. 86 коп. (згідно), підприємцем ОСОБА_1 було оплачено квитанцією №44 від 13.12.2011р.
Відповідно до ч.1 ст.275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергія) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Статтею 235 Господарського кодексу України передбачено, що за порушення господарських зобов'язань до суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції -заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов'язання, що використовуються самими сторонами зобов'язання в односторонньому порядку. До суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, застосування яких передбачено договором.
За приписами ч.2 ст.236 Господарського кодексу України перелік оперативно-господарських санкцій, встановлений у ч.1 цієї статті, не є вичерпним. Сторони можуть передбачити у договорі також інші оперативно-господарські санкції.
Отже, зі змісту наведених положень законодавства України, вбачається, що рішення постачальника електричної енергії про нарахування вартості недорахованої спожитої енергії є саме оперативно-господарською санкцією.
У даному оплату підприємцем ОСОБА_1 оперативно-господарських санкцій у розмірі 267 грн. 86 коп. слід вважати погодженням з нарахуванням санкції. Саме оплата цієї санкції стала підставою для підключення магазину до електропостачання.
За таких обставин, на думку суду відсутня вина відповідача, який діяв у повній відповідності до Правил користування електричною енергією, у спричиненні підприємцю ОСОБА_1 збитків у зв'язку із відключенням від електропостачання.
Крім того, позивач під збитками в даному випадку визначає реальні збитки -додаткові витрати, а саме: оплату послуг адвоката у розмірі 15 500 грн., придбання бензогенератора вартістю 3 440 грн. та витрати на придбання палива до бензогенератора на суму 17 603 грн. 93 коп.
Але, витрати на оплату послуг адвоката в ході розгляду справи №3/17-4341-2011 не є збитками у розумінні наведених вище норм матеріального права, а відносяться до судових витрат, відшкодування яких передбачено ст.ст. 44, 48,49 ГПК України.
Що стосується витрат у сумі 3 440 грн. на придбання бензогенератора, то матеріалами справи належним чином не підтверджено понесення позивачем витрат у цій сумі, адже, до матеріалів справи надано лише копію накладної №4 від 18.10.2011р., згідно якої ОСОБА_1 отримала від ПП ОСОБА_5 бензогенератор вартістю 3 440 грн., але доказів оплати цієї суми до матеріалів справи не надано.
Крім того, зазначений бензогенератор до цього часу є власністю позивача та може використовуватися у подальшому у господарській діяльності або бути проданий іншій особі, у зв'язку з чим розмір витрат підприємця ОСОБА_1 може змінитися.
За таких обставин. суд вважає необґрунтованою та безпідставною заявлену позивачем суму збитків у розмірі 3 440 грн.
Що стосується витрат на придбання палива до бензогенератора на суму 17 603 грн. 93 коп., то позивачем до матеріалів справи не надано доказів придбання палива на зазначену суму, отже, не надано доказів понесення збитків у цій сумі.
Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності , керуючись законом.
За таких обставин, на думку суду, позовна заява підприємця ОСОБА_1 є необґрунтованою, матеріалами справи не підтверджена, у зв'язку з чим не підлягає задоволенню.
На підставі зазначеного, керуючись ст.ст. 82-85 ГПК України, суд -
1. У задоволенні позову фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 14 червня 2012р.
.
Суддя Рога Н. В.