"05" листопада 2008 р. Справа № 4/500/07-НР
за позовом відкрите акціонерне товариство енергопостачальна компанія
“Миколаївобленерго», вул. Громадянська, 40, м. Миколаїв, 54017
До відповідача товариство з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське
підприємство “Нібулон», вул. Фалеєвська, 9-Б, м. Миколаїв, 54030
третя особа на стороні
позивача без самостійних
вимог відокремлене підприємство “Держенергонагляд у Південному регіоні»,
вул. І.Франка, 55, м. Одеса, 65049
про: зобов'язання відповідача до укладення з позивачем додатку № 5 до договору № 43/123 від 14.01.2004р. з урахуванням протоколу розбіжностей до додатку № 5 до договору № 43/123 від 14.01.2004р,-
Суддя ГоробченкоД.М.,
при секретарі судового засідання Сербіні К.Л.,
Представники:
Від позивача: Дворянова О.І., довіреність № 023/07-998 від 28.12.2007р., Капітонов С.В., довіреність № 01/33-58 від 02.10.2008р.,
Від відповідача: Грінченко В.В., дор. № 318 від 20.03.2007р.
Від 3-ї особи: не з»явився.
СУТЬ СПОРУ: позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить зобов»язати відповідача укласти з ВАТ ЕК “Миколаївобленерго» Додаток № 5 до договору про постачання електричної енергії та про технічне забезпечення електропостачання споживача № 43/123 від 14.01.2004р. з урахування протоколу узгодження розбіжностей до Додатку № 5 до вищезазначеного договору.
Позивач підтримує позовні вимоги.
Відповідач позов не визнав.
В судовому засіданні за згодою сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, господарський суд, встановив:
14.01.2004р. між ВАТ ЕК “Миколаївобленерго» в особі директора філії Снігурівськго району та Снігурівською філією ТОВ СП “Нібулон» укладено договір № 43/123 про постачання електричної енергії та про технічне забезпечення електропостачання споживача.
На виконання п.3.1. Методики обчислення плати за перетоки реактивної електроенергії між електропередавальною організацією та її споживачами, затвердженою наказом Міністерства палива та енергетики України від 17.01.2002р. (даді - Методика), позивачем на адресу відповідача було направлено пропозицію щодо внесення змін до договору від 14.01.2004р. у вигляді Додатку № 5 “Про порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії».
03.05.2007р. позивачем отримано підписаний Додаток № 5 з протоколом розбіжностей від 26.04.2007р., відповідно до якого відповідачем запропоновано п.17 Додатку №5 викласти в наступній редакції: “Кошти оплати за перетікання реактивної електроенергії перераховуються споживачем на поточний рахунок ЕО протягом 10 днів від дня отримання розрахункових документів», а також запропоновано додати п. 19 наступного змісту: “Шкала нарахувань плати П по рокам: 2007р. - 0,25*П; 2008р. - 0,5*П; 2009р. - 0,75*П; 2010р. - 1,0*П.»
15.05.2007р. позивачем надіслано протокол узгодження розбіжностей, відповідно до якого він погодився з редакцією п.17 Додатку та відхилив пропозицію щодо включення до Додатку № 5 п. 19. Останнє обгрунтовано позивачем положеннями роз»яснення Державної інспекції України з нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії від 20.06.2006р. № 02/11-799, відповідно до якого всі споживачі (крім населення) з сумарним середньомісячним споживанням активної електроенергії за всіма точками обліку на одній площадці 5000 кВт.год. та більше повинні повністю розрахуватись за перетікання реактивної електроенергії без врахування коефіцієнтів поступової корекції результатів розрахунку.
Враховуючи недосягнення згоди між сторонами щодо внесення зазначених змін до договору № 43/123 від 14.01.2004р. позивачем спір відповідно до п. 4 ст. 188 ГК України передано на вирішення господарського суду.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про необгрунтованість позовних вимог з огляду на наступне.
Відповідно до п.3.1 Методики, розрахунки за перетікання реактивної електроенергії з мережі електропередавальної організації та за генерацію в її мережу згідно з відповідними додатками до договорів, передбаченими Правилами користування електричною енергією, затвердженими постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.07.96р. № 28 та зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 02.08.96р. здійснюються з усіма споживачами (крім населення), які мають сумарне середньомісячне споживання активної електроенергії за всіма точками обліку на одній площадці 5000 кВт.год. та більше.
Відповідно до п.5.9 Методики, для споживачів, які вперше розпочинають розрахунки, згідно з п.3.1, плата за споживання та генерацію реактивної електроенергії нараховується з поступовою корекцією результату за формулою (3.1) протягом трьох років з моменту введення розрахунків за реактивну електроенергію, з урахуванням коефіцієнта: перший рік -0,25, другий -0,5, третій -0,75, надалі -1,0.
Відповідно до абз. 2 п.3.1 Методики, площадками називаються територіально відокремлені (розташовані за різними адресами) об'єкти споживача (цехи, підрозділи тощо), які не мають внутрішніх електричних зв'язків між собою.
Як видно з матеріалів справи (договір № 43/123 від 14.01.2004р., Додатки до нього, відзив відповідача) Снігурівська філія відповідача є територіально відокремленим об»єктом споживача, тобто, в розумінні пункту 3.1 Методики, є площадкою, а в розумінні п.5.9 Методики, є споживачем, який вперше розпочинає розрахунки за реактивну електроенергію, оскільки до направлення на її адресу Додатку № 5 до договору № 43/123 від 14.01.2004р. розраховувалась відповідно до умов зазначеного договору за активну електроенергію.
Таким чином, на Снігурівську філію відповідача поширюється дія п.5.9 Методики, тобто поступова корекція плати за споживання та генерацію реактивної електроенергії, що і було передбачено відповідачем в п.19 Додатку до договору № 43/123.
Посилання позивача на положення Роз»яснення Державної інспекції України з нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії від 20.06.2006р. № 02/11-799 судом до уваги не приймаються з огляду на наступне.
Відповідно до п.1.4 Порядку подання нормативно-правових актів на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України та проведення їх державної реєстрації, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 12.04.2005 N 34/5, нормативно-правовий акт - офіційний письмовий документ,прийнятий уповноваженим на це суб'єктом нормотворення у визначеній законодавством формі та за встановленою законодавством процедурою,спрямований на регулювання суспільних відносин, що містить норми права, має неперсоніфікований характер і розрахований на неодноразове застосування.
Таким чином, зазначений документ не є нормативно-правовим актом і не підлягає застосуванню господарським судом при вирішенні господарських спорі відповідно до ч. 2 ст. 4 ГПК України.
Враховуючи викладе, позовні вимоги задоволенню не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд -
В задоволенні позову відмовити.
Суддя