19 листопада 2008 р.
№ 4/19
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого
Подоляк О.А.
суддів :
Барицької Т.Л.,
Козир Т.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Державного підприємства -
Поліграфічний комбінат по
виготовленню цінних паперів "УКРАЇНА"
та касаційне подання
Заступника прокурора міста Києва
на постанову
від 24.06.2008 р. Київського
апеляційного господарського суду
у справі
№ 4/19
за позовом
Державного підприємства -
Поліграфічний комбінат по
виготовленню цінних паперів "УКРАЇНА"
(надалі -Підприємство)
до
ЗАТ "Холдингова компанія
"Бліц-Інформ"
(надалі -Товариство)
третя особа
Регіональне відділення Фонду
державного майна України по місту
Києву
про
розірвання договору оренди та
звільнення орендованих приміщень
за участю представників:
від позивача
- Карповська Л.В.
від відповідача
- Ковальов Ю.Ю.
від третьої особи
- Коваленко Ю.І.
від прокуратури
- Сахно Н.В.
В грудні 2007 р. Підприємство звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства про розірвання договору оренди та звільнення орендованих приміщень.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням Товариством своїх зобов'язань за договором оренди № 51 від 01.04.2001 р.
Рішенням господарського суду міста Києва від 25.02.2008 р. (суддя Борисенко І.І.) позов задоволено, розірвано договір оренди № 51 від 01.04.2001 р. (надалі -Договір), зобов'язано Товариство звільнити та передати Підприємству за актом приймання-передачі взяте в оренду майно, що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Полярна, 12.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.04.2008 р. (судді Моторний О.А., Кошіль В.В., Шапран В.В.) рішення скасовано, в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з постановою, заступник прокурора міста Києва та Підприємство звернулись до Вищого господарського суду України з касаційним поданням та касаційною скаргою, в яких просять її скасувати, а рішення місцевого господарського суду залишити в силі, мотивуючи скаргу порушенням і неправильним застосуванням судами норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги та касаційного подання, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, касаційна скарга та касаційне подання не підлягають задоволенню, виходячи із наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, 01.04.2001 р. між Підприємством (орендодавець) та Товариством (орендар) було укладено договір оренди нерухомого майна № 51, яке заходиться за адресою: м. Київ, вул. Полярна, 12.
Відповідно до п. 1.1 Договору позивач передає, а відповідач приймає в строкове платне користування нерухоме майно - нежитлові приміщення згідно з переліком, площею 15752,1 кв. м, розміщене за адресою: м. Київ, вул. Полярна, 12, що знаходяться на балансі Підприємства. Вартість майна згідно з звітом експертної оцінки становить 14750400,00 грн.
Згідно з п. 1.1 Договору оренди майно передається в оренду з метою проведення виробничої поліграфічної діяльності орендаря - виданню газет.
Згідно з п. 11.1. Договору строк його дії становить десять років: з 01.04.2001 року по 01.04.2011 року.
Пунктом 11.6 Договору передбачено, що він може бути достроково розірваний на вимогу орендодавця, якщо орендар: користується майном не відповідно до умов договору; навмисно погіршує стан приміщення та іншого обладнання; передає орендоване приміщення (його частину) в суборенду та укладає договори про сумісну діяльність, де внеском сторони є право на оренду, орендованого за цим договором приміщення; не застрахував орендоване приміщення згідно з умовами договору та не надав орендодавцю копію договору страхування; перешкоджає співробітникам орендодавця здійснювати перевірку умов виконання даного договору.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Оцінка порушення договору як істотного повинна здійснюватись судом відповідно до критерію, що встановлений абзацом другим ч. 2 ст. 651 ЦК України, а саме істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Згідно частини третьої ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.
Зазначена норма закону не передбачає обов'язковість розірвання договору оренди в разі порушення орендарем зобов'язань за договором, а надає можливість її застосування в залежності від конкретних обставин справи.
З наведених обставин вбачається, що підставою для розірвання договору може бути належним чином доведений факт невиконання орендарем передбачених законом або договором зобов'язань, що призводить до завдання іншій стороні значної шкоди.
Відповідно до ч. 1 ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Приймаючи рішення про задоволення позову місцевий господарський суд дійшов висновків про наявність істотних порушень умов договору, зокрема: порушення п. 5.1 в зв'язку з нецільовим використанням орендованого майна, неналежне виконання умов п. 5.6 Договору щодо укладання договору страхування орендованого майна, порушення п. 6.2 Договору щодо здійснення реконструкції орендованого майна та будівництва.
Проте, такі висновки місцевого господарського суду слід визнати помилковими.
Висновок місцевого господарського суду про те, що Товариством було порушено п. 5.1 Договору в зв'язку з нецільовим використанням орендованого майна є необґрунтований та безпідставний, оскільки, як правильно зазначив апеляційний господарський суд поліграфічна діяльність включає в себе не лише видання газет але й іншої поліграфічної продукції.
Колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції щодо відсутності порушення Товариством п. 5.1 Договору, щодо здійснення роздрібної торгівлі на території орендованих приміщень, в зв'язку з обмеженим доступом до зазначеного торгівельного закладу сторонніх осіб.
Судами встановлено, що на момент звернення з позовом об'єкт оренди було застраховано, що підтверджується наявним в матеріалах справи договором страхування №1008395 від 19.03.2007 р., отже висновок місцевого господарського суду, з яким правомірно не погодився апеляційний господарський суд, щодо невиконання орендарем умов договору в частині страхування орендованого майна є безпідставним та необґрунтованим.
Посилання позивача на те, що орендарем порушувались умови Договору, щодо страхування орендованого майна в період 2001-2006 р.р., правомірно не прийнято судом апеляційної інстанції, оскільки пропозиція про розірвання договору була направлена відповідачеві лише 15.11.2007 р.
Приймаючи рішення про задоволення позову місцевий господарський суд зазначив, що Товариством без дозволу Підприємства проводяться будівельні роботи. Проте матеріали справи містять листи відповідно до яких Підприємство погодило проектну документацію на реконструкцію орендованих приміщень за умови отримання позитивної комплексної державної експертизи. Зазначений висновок міститься в матеріалах справи.
Отже, висновок суду апеляційної інстанції про те, що позивачем не доведено факту погіршення стану орендованого майна внаслідок неналежного виконання зобов'язань за договором є підставним та обґрунтованим.
Отже Підприємством не було належним чином доведено порушень умов договору та завданої цими порушеннями шкоди, внаслідок яких Підприємство значною мірою було позбавлено того, на що воно розраховувало при укладенні договору.
З урахуванням приписів ст. 26 Закону "Про оренду державного та комунального майна" апеляційний господарський суд з огляду на встановлені ним обставини справи дійшов правильного висновку про відсутність передбачених законом підстав для примусового розірвання Договору.
Враховуючи наведене, судова колегія погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для розірвання договору із зазначених позивачем підстав.
Висновки суду апеляційної інстанції відповідають фактичним обставинам та наявним матеріалам справи, нормам матеріального і процесуального права, є законними та обґрунтованими.
Відповідно до п. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити постанову суду апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що постанова апеляційного господарського суду прийнята з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.
Твердження оскаржувача про порушення і неправильне застосування апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті постанови не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, суд
Касаційну скаргу Державного підприємства - Поліграфічний комбінат "УКРАЇНА" по виготовленню цінних паперів та касаційне подання заступника прокурора міста Києва залишити без задоволення.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.06.2008 р. у справі № 4/19 залишити без змін.
Головуючий, суддя О. Подоляк
С у д д і Т. Барицька
Т. Козир