20 серпня 2008 р.
№ 16/295-11/09-08
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого
Губенко Н.М.,
суддів
Барицької Т.Л.,
Грека Б.М.
розглянувши у
касаційну скаргу
відкритому судовому засіданні
Товариства з обмеженою відповідальністю
"Чиста криниця"
на рішення
та на постанову
господарського суду Харківської області від 31.03.2008 року
Харківського апеляційного господарського суду від 18.06.2008 року
у справі
№16/295-11/09-08
за позовом
Відкритого акціонерного товариства "Облагропостач", м. Полтава
до
Товариства з обмеженою відповідальністю "Чиста криниця", м. Харків
про
зобов'язання укласти договір,
в судовому засіданні взяли участь представники:
- позивача: Ківшик О.П. (голова Правління);
- відповідача: не з'явились;
Розпорядженням заступника Голови Вищого господарського суду України від 19.08.2008, змінено склад колегії суддів, в провадженні якої знаходилась справа № 16/294-11/08-08 та сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий суддя -Губенко Н.М., судді: Барицька Т.Л., Грек Б.М.
У серпні 2007 року Відкрите акціонерне товариство "Облагропостач" звернулось до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Чиста криниця" про зобов'язання укласти договір про надання послуг щодо користування залізничною колією та пропуску вагонів по під'їзній колії в редакції позивача з 01.08.2007 року.
27.03.2008 року позивач, в порядку ст. 22 ГПК України, подав до суду заяву про зміну предмету позову та надав нову редакцію договору про надання послуг щодо користування залізничною колією та пропуск вагонів по під'їзній колії в редакції запропонованій ВАТ "Облагропостач" з 01.08.2007 року.
Рішенням господарського суду Харківської області від 31.03.2008 року у справі №16/295-11/09-08 (суддя: Черленяк М.І.) позов задоволено; зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Чиста криниця" укласти із Відкритим акціонерним товариством "Облагропостач" договір про надання послуг щодо користування залізничною колією та пропуску вагонів по під'їзній колії в редакції, запропонованій ВАТ "Облагропостач" (додаток № 1 до заяви про зміну предмету позову); стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Чиста криниця" на користь Відкритого акціонерного товариства "Облагропостач" 85грн. витрат по оплаті державного мита та 118грн. витрат по сплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 18.06.2008 року у справі №16/295-11/09-08 (колегія суддів у складі головуючого судді: Пушай В.І., судді: Плужник О.В., Барбашова С.В.) рішення господарського суду Харківської області від 31.03.2008 року залишено без змін.
Не погоджуючись з рішенням місцевого суду та постановою суду апеляційної інстанції Товариство з обмеженою відповідальністю "Чиста криниця" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просило рішення господарського суду Харківської області від 31.03.2008 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 18.06.2008р. у справі №16/295-11/09-08 скасувати, та прийняти нове рішення про відмову позивачу в позові. В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник зазначає, що: судом порушено норми процесуального права -ст. 22 ГПК України, яка надає право позивачу змінювати матеріально-правові вимоги, однак заявлені позивачем зміни про предмет позову в частині викладення спірного договору у зміненій редакції не є матеріально-правовою вимогою; запропонований позивачем для укладення в судовому порядку проект договору не відповідає вимогам ст. 181 ГК України; судом не досліджено питання правового статусу спірного майна, а саме, належність чи неналежність вказаного майна на праві власності позивачу.
В судове засідання 20.08.2008 року представники відповідача не з'явилися. Враховуючи, що про час, дату та місце розгляду справи сторони були повідомлені своєчасно та належним чином, Вищий господарський суд України вважає за можливе розглянути касаційну скаргу за їх відсутності.
Відзиви на касаційну скаргу позивача на час розгляду справи в касаційній інстанції суду надані не були, що в силу положень статті 1112 ГПК України не перешкоджає перегляду судових рішень, що оскаржуються.
Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу, заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідно до рішення арбітражного суду Полтавської області від 29.06.2000 року у справі №11/263, реєстраційного посвідчення бюро технічної інвентаризації від 07.03.2003р., технічного паспорту під'їзної залізничної колії Відкрите акціонерне товариство "Облагропостач" володіє майном, яке складає під'їзну колію довжиною 240 м з проїздом через з/д стрілки №№ 19, 21, 23 у с. Руденківка, Н- Санжарського району Полтавської області.
Рішенням адміністративної колегії Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №01/25рш від 12.07.2007 року у справі №01-02-50/17-2007 за заявою СП "Полтавська газонафтова компанія" щодо ознак порушень законодавства про захист економічної конкуренції з боку ВАТ "Облагропостач" при встановленні орендної плати за користування під'їзними залізничними коліями, розташованими біля с. Руденківка Ново-Санжарського району Полтавської області: визнано, що ВАТ "Облагропостач" вчинило порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді встановлення плати за користування під'їзної залізничної колії №12 для одних суб'єктів господарювання і надання в безоплатне користування під'їзної залізничної колії для інших суб'єктів господарювання, а також різної плати за один вагон для СП "Полтавська газонафтова компанія" і ПП "Інтерресурс". Вказаним рішенням зобов'язано ВАТ "Облагропостач" припинити порушення законодавства про захист економічної конкуренції шляхом укладення договорів із всіма контрагентами, які здійснюють перевезення вантажів по належній йому під'їзній залізничній колії із застосуванням однакових умов договору, в тому числі вартості проходження однієї цистерни у розмірі на рівні 120 гривень, у місячний строк з дня одержання рішення.
Рішенням Тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України від 09.10.2007 №10-р/тк, змінено пункт 4 резолютивної частини рішення Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету №01/25рш від 12.07.2007 року у справі №01-02-50/17-2007, та викладено його в наступній редакції: "4. Зобов'язати ВАТ "Облагропостач" припинити порушення законодавства про захист економічної конкуренції, зазначені в пункті 2, шляхом укладення (зміни) договорів на користування під'їзною залізничною колією з усіма суб'єктами господарювання, що здійснюють перевезення вантажів по належній Товариству під'їзній залізничній колії, із встановленням обґрунтованих цін на відповідні послуги для всіх контрагентів до кінця 2007 року".
На виконання вимог рішення адміністративної колегії Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, ВАТ "Облагропостач" листом від 20.07.2007 року, вих. №1-14/30 направило відповідачу ТОВ Чиста криниця" проект договору про надання послуг щодо користування залізничною колією та пропуску вагонів по під'їзній колії. Вказаний проект договору було отримано відповідачем, про що свідчить опис вкладення у цінний лист та підпис уповноваженої особи на поштовому повідомленні.
Згідно із ст.187 ГК України спори, що виникають при укладенні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом.
Згідно з зазначеною статтею спонукання до укладення договору можливе тоді, коли хоча б одна із сторін є зобов'язаною укласти договір на підставі обов'язкового для виконання акту, який видано компетентним органом.
Законом України "Про захист економічної конкуренції" визначено термін "економічна конкуренція" - це змагання між суб'єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб'єктами господарювання, внаслідок чого споживачі, суб'єкти господарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб'єкт господарювання не може визначати умови обороту товарів на ринку.
Відповідно до ст.15 Закону України "Про захист економічної конкуренції" антиконкурентними діями органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю є прийняття будь-яких актів (рішень, наказів, розпоряджень, постанов тощо), надання письмових чи усних вказівок, укладення угод або будь-які інші дії чи бездіяльність органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю (колегіального органу чи посадової особи), які призвели або можуть призвести до недопущення, усунення, обмеження чи спотворення конкуренції.
З метою запобігання монополізації товарних ринків, зловживання монопольним (домінуючим) становищем, обмеження конкуренції органи Антимонопольного комітету України здійснюють державний контроль за концентрацією суб'єктів господарювання. Органами Антимонопольного комітету України є Антимонопольний комітет України, постійно діючі та тимчасові адміністративні колегії Антимонопольного комітету України, державний уповноважений Антимонопольного комітету України, адміністративні колегії територіальних відділень Антимонопольного комітету України.
Частиною 2 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" передбачено, що рішення, розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб. Рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання.
Відповідно до приписів зазначених норм суд першої інстанції дійшов висновку, що укладення відповідного договору про надання послуг щодо користування залізничною колією та пропуску вагонів по під'їзній колії для позивача та відповідача є обов'язковим, оскільки це випливає із рішення адміністративної колегії Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №01/25рш від 12.07.2007 року у справі №01-02-50/17-2007, яке прийняте на підставі Закону України "Про захист економічної конкуренції" і є обов'язковим до виконання.
При цьому суд перевірив зміст договору про надання послуг щодо користування залізничною колією та пропуску вагонів по під'їзній колії, що доданий до заяви про зміну предмету позову, на його відповідність приписам законодавства, та прийшов до висновку, що договір відповідає вимогам чинного законодавства, що регулює відповідні правовідносини, які склались між сторонами - договору про надання послуг, зокрема, главі 63 ЦК України та главі 20 ГК України, тобто містить усі суттєві умови, що висуваються до такого виду договорів Цивільним кодексом України та Господарським кодексом України, в зв'язку з чим є таким, що не суперечить чинному законодавству України.
Суд апеляційної інстанції, залишаючи рішення місцевого суду без змін, зазначив, що відповідач використовує спірну колію в своїй господарській діяльності, проте ухиляється від укладання з позивачем відповідного договору.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Посилаючись на ухилення відповідача від укладення договору, позивач обґрунтував свої доводи доказами і посилався на них при розгляді справи.
За таких обставин суди, врахувавши, те що для позивача і відповідача укладення договору про надання послуг щодо користування залізничною колією та пропуску вагонів по під'їзній колії є обов'язковим, а відповідач ухиляється від укладення такого договору, дійшли правильного висновку про задоволення позову про зобов'язання відповідача укласти спірний договір.
Твердження скаржника про те, що господарський суд апеляційної інстанції, погодившись із судом першої інстанції, який прийняв зміну позивачем предмету позову в частині викладення спірного договору у зміненій редакції, порушив норми процесуального права, а саме: ст. 22 ГПК України, адже зміни предмету позову в частині викладення в зміненій редакції спірного договору не є матеріально-правовою вимогою, колегія суддів відхиляє з огляду на наступне.
Частина 4 ст. 22 ГПК України надає право позивачу до прийняття рішення по справі, зокрема, змінити підставу або предмет позову.
Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача; зміною предмету позову є зміна вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача.
В даному випадку, звертаючись до суду із заявою про зміну предмету позову -викладення спірного договору в зміненій редакції, не тій, яка була запропонована ним раніше, позивач скористався наданим йому ч. 4 ст. 22 ГПК України правом змінити предмет позову (змінити вимогу, з якою відповідач звернувся до відповідача).
Інші доводи, наведені у касаційній скарзі, зводяться до намагань позивача надати перевагу одних доказів над іншими та здійснити переоцінку доказів, що суперечить вимогам ст. 1117 ГПК України, тому до уваги не беруться.
Враховуючи те, що у касаційній інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи у суді першої інстанції за винятком процесуальних дій, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням, прийняті рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції відповідає нормам чинного законодавства, підстав для їх скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Чиста криниця" залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Харківської області від 31.03.2008 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 18.06.2008 року у справі №16/295-11/09-08 залишити без змін.
Головуючий
Н.М. Губенко
Судді
Т.Л. Барицька
Б.М. Грек