19 листопада 2008 р.
№ 35/51
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого
Подоляк О.А.
суддів :
Барицької Т.Л.,
Козир Т.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
ВАТ "ЕК "Дніпрообленерго"
на постанову
від 09.04.2008 р. Дніпропетровського апеляційного господарського суду
за скаргою
Корпорації "Верітас"
на дії
ДВС Дніпропетровської області
(надалі -ДВС)
у справі
№ 35/51
за позовом
Корпорації "Верітас"
(надалі -Корпорація)
до
ВАТ "ЕК "Дніпрообленерго"
(надалі -Товариство)
про
стягнення 85415,49 грн.
за участю представників:
від позивача
- не з'явились
від відповідача
- Підуст О.М.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 05.03.2008 р. (суддя Юзіков С.Г.) скаргу Корпорації "Верітас" на дії органу державної виконавчої служби відхилено.
При прийнятті ухвали господарський суд виходив із правомірності зупинення відділом ДВС виконавчого провадження на підставі п. 15 ч. 1 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження" у зв'язку з внесенням боржника до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу".
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 09.04.2008 р. (судді: Голяшкін О.В., Білецька Л.М., Науменко І.М.) ухвалу скасовано, скаргу на дії ДВС задоволено: визнано недійсною та скасовано постанову відділу ДВС від 08.01.2008 р., зобов'язано відділ ДВС поновити виконавче провадження.
Постанова апеляційного господарського суду вмотивована тим, що наказ Міністерства палива та енергетики України від 10.11.2005 р. "Про затвердження переліку підприємств" підлягає державній реєстрації Міністерством юстиції України, а оскільки відповідної державної реєстрації не здійснювалося, наказ є таким, що не набрав чинності і тому обов'язковому виконанню не підлягає.
Не погоджуючись з постановою, Товариство звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову скасувати, а ухвалу залишити без змін, мотивуючи скаргу порушенням і неправильним застосуванням апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши пояснення представника відповідача, розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи із наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 31.03.2006 р. у дані справі з урахуванням змін, внесених постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.06.2006 р., позов Корпорації задоволено частково, стягнуто з Товариства на користь позивача 50435,03 грн. заборгованості, 4278,41 грн. інфляційних витрат, 1436 грн. річних, 4778, 20 грн. пені.
На виконання рішення господарським судом Дніпропетровської області 16.06.2006 р. було видано наказ.
Відділом примусового виконання рішень ДВС Дніпропетровської області 01.08.2006 р. відкрито виконавче провадження з виконання наказу № 35/51.
В подальшому постановою державного виконавця відділу ДВС від 08.01.2008 р. виконавче провадження зупинено на підставі п. 15 ч. 1 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження" з огляду на те, що боржника внесено до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу".
Скасовуючи ухвалу господарського суду апеляційний господарський суд прийшов до висновку про те, що положення наказу Міністерства палива та енергетики України від 10.11.2005 р. № 568 мають неперсоніфікований та міжвідомчий характер, а тому є обов'язковими не лише для юридичних осіб, що входять до сфери управління Міністерства палива та енергетики України, а також для органів виконавчої служби. Також, положення даного наказу є обов'язковими та зачіплюють права та інтереси усіх кредиторів підприємств, які увійшли до затвердженого наказом переліку. А тому вказаний наказ підлягає державній реєстрації Міністерством юстиції України, а оскільки відповідної державної реєстрації не здійснювалося, наказ є таким, що не набрав чинності і тому обов'язковому виконанню не підлягає.
Проте зазначений висновок слід визнати безпідставним та необґрунтованим.
Згідно п. 3 Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.1992 р. на державну реєстрацію подаються нормативно-правові акти, прийняті уповноваженими на це суб'єктами нормотворення у визначеній законодавством формі та за встановленою законодавством процедурою, що містять норми права, мають неперсоніфікований характер і розраховані на неодноразове застосування, незалежно від строку їх дії (постійні чи обмежені певним часом) та характеру відомостей, що в них містяться, у тому числі з грифами "Для службового користування", "Особливої важливості", "Цілком таємно", "Таємно" та іншими, а також прийняті в порядку експерименту.
Відповідно до підпункту б пункту 5 зазначеного положення на державну реєстрацію не подаються акти дія яких вичерпується одноразовим застосуванням, крім актів про затвердження положень, інструкцій та інших, що містять правові норми.
Виходячи з аналізу зазначених правових норм колегія суддів дійшла висновку про те, що наказ Міністерства палива та енергетики України від 10.11.2005 р. "Про затвердження переліку підприємств" не підлягає обов'язковій державні реєстрації оскільки він не містить жодної правової норми, що зачіпає права, свободи й законні інтереси громадян, а лише одноразово встановлює перелік підприємств що приймають участь у процедурі погашення заборгованості.
Відповідно до підпункту Д, пункту 5 "Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.1992 р., на державну реєстрацію не подаються акти спрямовані на організацію виконання рішень вищестоящих органів і власних рішень міністерств, інших органів виконавчої влади, що не мають нових правових норм.
Згідно преамбули наказу Міністерства палива та енергетики України від 10.11.2005 р. № 568 цей наказ видано на виконання підпункту 3.2.6 п. 3.2 ст. 3 Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу".
Тобто зазначений наказ не підлягає державні реєстрації оскільки виданий на організацію виконання Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу".
У зв'язку із вищевикладеним колегія суддів вважає, що приймаючи оскаржувану постанову, апеляційний господарський суд надав невірну юридичну оцінку обставинам справи, порушив і неправильно застосував норми матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а рішення місцевого господарського суду -залишенню в силі.
Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11110, 11111 ГПК України, суд
Касаційну скаргу ВАТ "ЕК "Дніпрообленерго" задовольнити.
Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 09.04.2008 р. у справі № 35/51 скасувати.
Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 05.03.2008 р. у даній справі залишити без змін.
Головуючий, суддя О. Подоляк
С у д д і Т. Барицька
Т. Козир