36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
16.09.2008 р. Справа №21/241
за позовом Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, вул. Зигіна, 1, м. Полтава, 36000
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільпо-67", пр. 50 років Жовтня, 13-А, м. Кременчук, Полтавська область, 39610
про стягнення 50147,62 грн.
Суддя Тимченко Б.П.
Секретар судового засідання Коломієць Є.Є.
Представники:
від позивача: Фищук В.В., дов. № 04-1/1 від 08.01.08р.
від відповідача: 1. Удовицький В.В., дов. б/н від 06.06.08р.
2. Федоричко Н.А., дов. б/н від 06.06.08р.
Сторони після перерви: ті ж самі
Справа слухається після перерви, оголошеної в судовому засіданні 08.08.2008р., відповідно до ст. 150 КАС України.
Суть спору: Розглядається позовна заява про стягнення грошових коштів в розмірі 50147,62 грн.
Представник позивача на позові наполягає з мотивів, наведених у позовній заяві.
Представники відповідача проти позову заперечують.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив:
Згідно ст.19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" (в редакції від 06.10.05р. Закон № 1960-ІV) для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.
Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою ст.19 і забезпечують працевлаштування інвалідів.
Відповідно до статті 20 Закону України ( в редакції від 06.10.2005 року Закон № 2960-ІV) "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інваліди фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю. У відповідності до ч.2 ст.20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" порушення термінів сплата адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.
Водночас ст. 18 Закону України ( в редакції від 06.10.2005 року Закон № 2960-ІV) "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", зазначає, що забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості, а підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Обов'язки підприємства стосовно забезпечення прав інвалідів на працевлаштування визначені частиною 3 статті 18 Закону України ( в редакції від 06.10.2005 року Закон № 2960-ІV) "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", а саме:
- виділення та створення робочих місць для працевлаштування інвалідів, у тому числі робочих місць;
- створення для інвалідів умов праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації;
- надання державній службі зайнятості інформації, необхідної для організації працевлаштування інвалідів;
- звітування Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та праце-влаштування інвалідів у порядку установленому Кабінетом Міністрів України.
В 2007 році усі зазначені обов'язки Відповідачем були виконані, а саме:
- проведені усі необхідні заходи щодо виділення та створення робочих місць для інвалідів і про створені вакантні робочі місця для інвалідів щомісячно повідомлявся Кременчуцький Центр зайнятості (звіт про наявність вакансій по формі №3-ПН);
- про наявність вакансій для інвалідів протягом 2007 року публікувались оголошення в місцевих ЗМІ, про що свідчать акти виконаних робіт та копії цих оголошень;
- в порядку і терміни, передбачені чинним законодавством, державним органам подавалися відомості про середню річну заробітну плату, середньооблікову численність штатних працівників та кількість працюючих інвалідів у вигляді звіту форми 10ПІ;
- начальнику Кременчуцького центру зайнятості міста Кременчука направлялися листи з проханням допомогти в пошуку та працевлаштуванню інвалідів у зв'язку зі створенням робочих місць для працевлаштування інвалідів.
Згідно ст. 19 Закону України ( в редакції від 06.10.2005 року Закон № 2960-ІV) "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" підприємство зобов'язане працевлаштовувати інвалідів з урахуванням вимог ст. 18 цього Закону, тобто у тому разі, якщо інваліди направляються для працевлаштування державними органами або звертаються на підприємство самостійно. Крім того, згідно з положень Конвенції про професійну реабілітацію та зайнятість інвалідів №159, ратифікованої Законом України "Про ратифікацію Конвенції про професійну реабілітацію та зайнятість інвалідів №159" органи державної влади повинні сприяти працевлаштуванню інвалідів шляхом:
- сприяння можливостям зайнятості інвалідів на вільному ринку праці (ст.3);
- проведення консультацій з представницькими організаціями підприємців і трудящих щодо здійснення зазначеної політики, в тому числі заходів, яких слід вжити з метою сприяння співробітництву та координації державних і приватних органів, що займаються професійною реабілітацією, консультації з представницькими організаціями інвалідів і у справах інвалідів (ст.5);
- вжиття заходів з метою організації й оцінки служб професійної орієнтації, професійного навчання, працевлаштування, зайнятості, а також інших пов'язаних з ними служб, щоб інваліди мали можливість отримувати, зберігати роботу та просуватися по службі; наявні служби для трудящих е цілому використовуються там, де це можливо та доцільно, з потрібною адаптацією (ст.7).
Протягом 2007 року ТОВ "Сільпо-67" були працевлаштовані 22 інваліди. Жодній особі не було відмовлено у працевлаштуванні з ініціативи підприємства.. Таким чином, норматив щодо працевлаштування інвалідів не був виконаний Відповідачем не з його вини, останнім вжито всі необхідні заходи для працевлаштування інвалідів.
Відповідач не може примушувати інвалідів до праці. Відповідно до Конституції України, інвалід, як і будь-яка інша особа, має право самостійно обирати місце роботи, а згідно зі ст.1 Закону України ( в редакції від 06.10.2005 року Закон № 2960-ІV) "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" - дискримінація інвалідів забороняється і переслідується за законом.
Враховуючи вище викладене, керуючись Законом України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", Законом України "Про ратифікацію конвенції про професійну реабілітацію та зайнятість інвалідів №159, ст.ст. 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. В задоволенні позову відмовити.
2. Копії постанови надіслати сторонам по справі за адресами, вказаними у вступній частині постанови.
Суддя Тимченко Б.П.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.