Київської області
01032, м. Київ - 32, вул. Комінтерну, 16тел. 230-31-77
Іменем України
"25" листопада 2008 р. Справа № А9/179-08
Господарський суд Київської області в складі судді Євграфової Є.П.,
при секретарі Ілюк Н.В., розглянувши справу
за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Обрій”, с. Улянки, Кагарлицький район,
до Кагарлицької районної державної адміністрації, м. Кагарлик,
про визнання протиправним та нечинним розпорядження,
за участю представників:
позивача:Висоцька Т.А., довір. б/н від 01.04.2008р.,
Денисенко А.Ю., довір. б/н від 19.09.2008р.,
відповідача:Івашко С.І., довір. № 01-28-0853 від 10.06.2008р.,
Менюк С.А., довір. № 01-28-0324 від 29.02.2008р.,
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 25.11.2008р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладалося на 01.12.2008р. на 14 год. 00 хв., про що повідомлено в судовому засіданні після проголошення вступної та резолютивної частини постанови з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.
Обставини справи:
Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю „Обрій” (далі -позивач, СТОВ „Обрій”) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Кагарлицької районної державної адміністрації (далі відповідач, Кагарлицька РДА) з позовом про визнання протиправним та нечинним розпорядження № 437 від 12 серпня 2005 року Кагарлицької районної державної адміністрації.
Позовні вимоги мотивовані тим, що за відсутності державної реєстрації, Розпорядження № 437 та затверджені ним Положення в силу пункту 15 Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів є нечинними і не можуть застосовуватись в якості нормативно-правових актів. Вважає, що була порушена процедура підготовки та затвердження Розпорядження №437. Зазначає, що всупереч частині 6 статті 16 Закону України «Про оренду землі», статті 51 Водного кодексу України встановлений Розпорядженням № 437 порядок надання в оренду земель водного фонду передбачає набуття права оренди земельних ділянок виключно за конкурсом, а в Положенні про порядок надання в оренду земель водного фонду на конкурентних засадах відсутні критерії оцінки конкурсних пропозицій. Також стверджує, що підпункт 4 пункту 5 Положення про порядок надання в оренду земель водного фонду на конкурентних засадах суперечить частині другій статті 24 Конституції України, частині другій статті 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», а тому є незаконним (протиправним). В обґрунтування порушення свого права зазначає, що оскаржуваним Розпорядженням № 437 Позивач був позбавлений права отримати відповідну земельну ділянку (ставок площею 18,8 га на території Балико-Щучинської сільської ради Кагарлицького району Київської області) в порядку, встановленому частиною першою п'ятою статті 16 Закону України «Про оренду землі». Позивач був змушений приймати участь у конкурсі на набуття права оренди земельної ділянки, підставою для проведення якого стало незаконне і протиправне Розпорядження № 437 та затверджене ним Положенням про порядок надання в оренду земель водного фонду на конкурентних засадах.
В додаткових обґрунтуваннях до позову зазначає, що Представництво Держкомпідприємництва у Київській області листом від 13.08.2008 № 1-21-10/669 повідомило, що оскаржуване розпорядження не подавалось на погодження до Представництва, чим РДА порушено ст.ст. 21. 25 Закону України „Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності”. Листом від 18.08.2008 № 661-08-24 Міністерство юстиції України повідомило, що оскаржуване розпорядження відповідно до частини четвертої статті 41 Закону України „Про місцеві державні адміністрації” підлягало державній реєстрації у Кагарлицькому районному управлінні юстиції відповідно до Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.92 № 731.
Ухвалою господарського суду Київської області від 31.03.2008р. відкрито провадження в адміністративній справі. Під час підготовчого провадження судом були витребувані від осіб, які беруть участь у справі документи та інші матеріали, проведено попереднє судове засідання. Ухвалою господарського суду від 07.05.2008р. справу призначено до судового розгляду на 20.05.2008р. За клопотанням сторін розгляд справи двічі відкладався. Ухвалою від 27.06.2008р. розгляд справи за ініціативою суду зупинено до вирішення справи 9/460-07. Ухвалою від 10.11.2008р. провадження у справі поновлено, розгляд справи призначено 25.11.2008р.
Відповідач проти позову заперечує. У відзиві на позов зазначає, що постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 06.09.2007 року по справі № 2-а-194/07, яку Київський апеляційний адміністративний суд залишив без змін, було відмовлено Микитась О. В. у задоволені позову до Кагарлицької районної державної адміністрації про скасування Розпорядження № 437. Зазначені судові рішення набули законної сили. Оскільки, Кагарлицька районна державна адміністрація була стороною по справі № 2-а-194/07 та предметом спору було також Розпорядження Кагарлицької районної державної адміністрації № 437 від 12.08.2005 р., обставини встановлені по цій справі не підлягають доказуванню при розгляді справи № А9/179-08. Вважає, що оскаржуване розпорядження не підлягає державній реєстрації та не потребує офіційного оприлюднення ще й з огляду на те, що воно приймалось на виконання розпорядження голови Київської обласної державної адміністрації, а, відповідно до п.5 Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.1992 р. № 731, на державну реєстрацію не подаються акти спрямовані на організацію виконання рішень вищестоящих органів, що не мають нових правових норм. Також зазначає, що законодавством не передбачено переважного права на отримання земельної ділянки особою, яка отримала дозвіл на замовлення технічної документації. Така позиція відповідає висновкам Київського апеляційного адміністративного суду у справі № 22а-12124/07 (№ 2-а-194/07). Крім того, стверджує, що відповідно до Розпорядження Кагарлицької районної державної адміністрації № 552 від 30.08.2007 року оскаржуване розпорядження втратило чинність, тобто відсутній акт, чинність якого оскаржується, та, відповідно, предмет спору.
В судовому засіданні 25.11.2008р. представники позивача позов підтримали в повному обсязі з підстав викладених в позовній заяві та просили врахувати додаткові пояснення подані в судовому засіданні.
Представники відповідача позов заперечили з підтяв викладених у відзиві на позов та доповненнях до нього.
Дослідивши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення повноважних представників позивача та відповідача, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:
Відповідно до Розпорядження Київської обласної державної адміністрації № 343 від 21 червня 2005 року „Про додаткові заходи щодо реалізації в Київській області державної політики у сфері земельних відносин” у зв'язку із численними системними недоліками в реалізації державної політики у сфері регулювання земельних відносин, використання та охорони земель, масовими порушеннями земельного, водного та лісового законодавства, виявленими комплексною перевіркою, що проводилася на виконання розпорядження Президента України від 20.04.2005 № 985 “Про комплексну перевірку додержання вимог законодавства, реалізації державної політики у сфері регулювання земельних відносин, використання та охорони земель”, відповідно до Закону України “Про місцеві державні адміністрації” (із наступними змінами), Земельного, Лісового, Водного Кодексів України та з метою забезпечення надходження до бюджетів коштів за використання земель Райдержадміністраціям та міськвиконкомам (міст обласного значення) наказано (пункт 1.5) для збереження та раціонального використання водних об'єктів, збільшення сум надходжень до бюджету укладати договори оренди земель водного фонду виключно на конкурентних засадах. Усунути та не допускати випадків використання водних об'єктів без укладення відповідних договорів.
Кагарлицькою районною державною адміністрацією 12.08.2005р. прийнято Розпорядженням від №437 „Про запровадження порядку надання в оренду земель водного фонду виключно на конкурсних засадах”. Відповідно до тексу розпорядження на виконання розпорядження голови Київської обласної державної адміністрації від 21.06.2005р. №343, з метою збереження та раціонального використання водних об'єктів, збільшення сум надходжень до бюджету, у відповідності до Законів України „Про місцеві державні адміністрації” та „Про оренду землі” -1) запроваджено порядок надання в оренду земель водного фонду, що розташовані за межами населених пунктів, виключно на конкурентних засадах з 15.08.2005р.; 2) утворено районну комісію щодо надання в оренду земель водного фонду згідно додатку1; 3) затверджено Положення про районну комісію щодо надання в оренду земель водного фонду згідно додатку 2; 4) затверджено Положення про порядок надання в оренду земель водного фонду на конкурентних засадах (додаток 3).
Перевіряючи відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України чи прийняте оскаржуване позивачем розпорядження на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку, суд дійшов висновку про відсутність підстав для визнання розпорядження протиправним та нечинним з огляду на таке:
Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України «Про місцеві державні адміністрації»місцеві державні адміністрації в межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці забезпечують, зокрема, 1) виконання Конституції, законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, інших органів виконавчої влади вищого рівня.
Згідно ст. 6 цього ж Закону, на виконання Конституції України, законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, власних і делегованих повноважень голова місцевої державної адміністрації в межах своїх повноважень видає розпорядження, а керівники управлінь, відділів та інших структурних підрозділів - накази. Розпорядження голів місцевих державних адміністрацій, прийняті в межах їх компетенції, є обов'язковими для виконання на відповідній території всіма органами, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами та громадянами.
Відповідно до ст. 7 зазначеного Закону місцеві державні адміністрації у своїй діяльності керуються Конституцією України, цим та іншими законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, органів виконавчої влади вищого рівня, а районні державні адміністрації в Автономній Республіці Крим - також рішеннями та постановами Верховної Ради Автономної Республіки Крим, рішеннями Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їх повноважень.
Відповідно до ст. 33 Закону України «Про місцеві державні адміністрації»обласні державні адміністрації в межах своїх повноважень спрямовують діяльність районних державних адміністрацій та здійснюють контроль за їх діяльністю.
Відповідно до п. 7 статті 13 Закону України «Про місцеві державні адміністрації»до відання місцевих державних адміністрацій належить вирішення питань використання землі, природних ресурсів, охорони довкілля.
Згідно статті 21 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», місцева держава адміністрація в галузі використання та охорони земель, природних ресурсів і охорони довкілля розробляє та забезпечує виконання затверджених у встановленому законом порядку програм раціонального використання земель, лісів, підвищення родючості ґрунтів, що перебувають у державній власності; розпоряджається землями державної власності відповідно до закону.
Отже, оспорюване розпорядження прийнято відповідачем в межах встановленої Законом компетенції, на виконання обов'язкового до виконання розпорядження органу виконавчої влади вищого рівня (розпорядження голови Київської обласної адміністрації) відповідно до наданих Законом повноважень.
Державна реєстрація нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, які виступають суб'єктами нормотворення, здійснюється відповідно до Указу Президента України від 3 жовтня 1992 р. „Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади” та Положення про державну реєстрацію нормативних актів міністерств та інших органів державної виконавчої влади”, що затверджене Постановою КМ України №731 від 28.12.1992р.
Відповідно до п.п. 4-5 зазначеного Положення (в редакції станом на час прийняття оспорюваного розпорядження) державній реєстрації підлягають нормативно-правові акти будь-якого виду (постанови, накази, інструкції тощо), якщо в них є одна або більше норм, що: а) зачіпають соціально-економічні, політичні, особисті та інші права, свободи й законні інтереси громадян, проголошені й гарантовані Конституцією та законами України, встановлюють новий або змінюють, доповнюють чи скасовують організаційно-правовий механізм їх реалізації; б) мають міжвідомчий характер, тобто є обов'язковими для інших міністерств, органів виконавчої влади, органів господарського управління та контролю, а також підприємств, установ і організацій, що не входять до сфери управління органу, який видав нормативно-правовий акт.
На державну реєстрацію не подаються акти: а) персонального характеру (про склад комісій, призначення на посаду і звільнення з неї, заохочення працівників тощо); б) дія яких вичерпується одноразовим застосуванням, крім актів про затвердження положень, інструкцій та інших, що містять правові норми; в) оперативно-розпорядчого характеру (разові доручення); г) якими доводяться до відома підприємств, установ і організацій рішення вищестоящих органів; д) спрямовані на організацію виконання рішень вищестоящих органів і власних рішень міністерств, інших органів виконавчої влади, органів господарського управління та контролю, що не мають нових правових норм;
Отже, оспорюване розпорядження не підлягає держаній реєстрації оскільки спрямовано на організацію виконання рішення вищестоящого органу - розпорядження Київської обласної державної адміністрації №№343 від 21.06.2005р. Така ж сама оцінка оспорюваному розпорядженню надана в рішенні господарського суду Київської області від 21.12.2007р. у справі №9/460-07, що залишено в силі Постановою Верховного Суду України від 10.06.2008р.
За таких обставин, суд погоджується з думкою відповідача, що оскільки оскаржуване розпорядження не підлягає державній реєстрації та не потребує офіційного оприлюднення, воно є чинним, а вказана підстава позову є необґрунтованою.
Твердження позивача, що Положення про порядок надання в оренду земель водного фонду на конкурентних засадах та Положення про конкурсну комісію щодо надання в оренду земель водного фонду не містять перелік критеріїв оцінки конкурсних пропозицій учасників конкурсу, що створює нерівні умови для учасників конкурсу є безпідставними.
Однак, у пункті 5 Положення про порядок надання в оренду земель водного фонду на конкурентних засадах, зазначений перелік вимог до конкурсних пропозицій та критерії їх оцінки. Крім того, у частині 26 Положення зазначено, що конкурсні пропозиції оцінюються конкурсною комісією за критеріями, встановленими у конкурсній документації.
Отже, ця підстава позову є також необґрунтованою.
Стосовно порушення прав позивача оспорюваним Розпорядженням № 437 суд виходить з наступного.
Позивач стверджує, що відповідно до Розпорядження № 218 від 20.04.05 він мав першочергове право на отримання в оренду спірної земельної ділянки та Розпорядженням № 437 був позбавлений права отримати відповідну земельну ділянку в порядку, встановленому статтею 16 Закону України «Про оренду землі».
Так, матеріалами справи підтверджується, що розпорядженням голови Кагарлицької РДА від 20.04.2005 р. № 218 позивачу надано дозвіл на замовлення технічної документації із землеустрою щодо надання в довгострокову оренду земель водного фонду на території Балико-Щучинської сільської ради.
В подальшому, на виконання Розпорядження голови Київської обласної державної адміністрації від 21.06.2005 р. №343 «Про додаткові заходи щодо реалізації в Київській області державної політики у сфері земельних відносин», відповідно до якого районна державна адміністрація повинна укладати договори оренди земель водного фонду виключно на конкурентних засадах, оскаржуваним розпорядженням було запроваджено порядок надання в оренду земель водного фонду виключно на конкурентних засадах.
Отже, із зміною порядку надання в оренду земель водного фонду та впровадженням виключно конкурсної процедури, реалізувати право щодо набуття земельної ділянки в оренду позивач міг виключно через конкурс, оскільки законодавством не передбачено переважного права на отримання земельної ділянки особою, яка отримала дозвіл на замовлення технічної документації.
Як підтверджується матеріалами справи розпорядженням №828 виконуючого обов'язки голови Кагарлицької РДА від 27.12.2006 р. на підставі Закону України «Про місцеві державні адміністрації»розпорядження № 218 від 20.04.2005 р. скасовано, оскільки протягом одного року та восьми місяців зазначене розпорядження позивачем не виконано. Позивач в подальшому, 23.04.2007р., приймав участь у конкурсі, щодо набуття права оренди, проте, не став його переможцем. За результатами конкурсу, як вбачається з матеріалів справи, право оренди набув інший суб'єкт господарювання - ТОВ «Оксамит-сервіс.
Крім того, відповідно до Розпорядження Кагарлицької районної державної адміністрації № 552 від 30.08.2007 року, із подальшими змінами від 22.04.2008р. №321, оспорювань розпорядження втратило чинність в частині пунктів 2, 3., 4 та додатків до розпорядження. Отже чинним на час вирішення справи є лише пункт 1 розпорядження, відповідно до якого, запроваджено порядок надання в оренду земель водного фонду, що розташовані за межами населених пунктів, виключно на конкурентних засадах з 15.08.2005р.
Проте, у суду відсутні підстави для висновків щодо протиправності зазначеного положення, оскільки, відповідач є органом уповноваженим державою реалізувати право державної власності на землю та обрати спосіб визначення майбутніх орендарів земель, що перебувають у її розпорядженні, в тому числі виконуючи розпорядження вищого органу виконавчої влади.
Відповідно до ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є, в тому числі, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Відповідно до ст. 71 КАСУ кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Доводи позовної заяви відповідачем на переконання суду спростовані в повному обсязі.
Щодо порушення переважного права позивача на набуття земельної ділянки в оренду суд вважає за необхідне звернути увагу на наступне.
Частиною 1 ст. 393 ЦК України передбачено, що правовий акт органу державної влади, органу влади АРК або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові та порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується. Відповідно до ч. 2 цієї статті власник майна, права якого порушені внаслідок видання правового акта, має право вимагати відновлення того становища, яке існувало до видання цього акта. У разі неможливості відновлення попереднього становища власник має право на відшкодування майнової та моральної шкоди.
Зі змісту статті випливає, що такий спосіб захисту порушеного права, як визнання незаконнім акта суб'єкта владних повноважень, не є універсальним і його застосування можливе у двох випадках: коли може бути відновлено те становище, яке існувало до видання акта, або коли за відсутності цієї можливості вимога про визнання незаконним акта суб'єкта владних повноважень поєднана з вимогою про відшкодування майнової та моральної шкоди.
Оскільки відновлення того становища, яке існувало до прийняття розпорядження відповідачем, неможливе у зв'язку з передачею земельної ділянки в оренду іншому суб'єкту господарюванню на підставі цивільно-правової угоди, позовні вимоги є безпідставними та не підлягають задоволенню.
Судові витрати розподіляються відповідно до ст. 94 КАС України.
Враховуючи викладене та керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 9, 17, 86, 158, 160, 161, 162, 163, ч.4 ст. 167 та п. 6 Прикінцевих та Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд -
В позові відмовити повністю.
Дана постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження або апеляційної скарги в порядку, встановленому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Дана постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку: заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України -з дня складання в повному обсязі, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження (ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України).
Суддя
01.12.2008р.Є.П. Євграфова