36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
24.01.2012 р. Справа №18/3506/11
за позовом Приватного підприємства "Фіорд-Ф", м.Полтава
до Полтавської міської ради, м.Полтава
про визнання права власності
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: 1.Інспекція Державно-будівельного контролю у Полтавській області, м.Полтава
2.Управління з питань містобудування та архітектури виконавчого комітету Полтавської міської ради, м.Полтава
Суддя Киричук О.А.
Представники:
від позивача: ОСОБА_1, дов. від 14.11.11 р.
від відповідача: ОСОБА_2, дов. № 02-17/2/2457 від 12.11.10 р.
від третіх осіб: 1. не з'явився; 2. не з'явився
Розглядається позовна заява про визнання права власності за позивачем на самовільно побудовану будівлю Н-1 "Чергова" пл. 13,3 кв.м. та перебудовану будівлю "А-4" санвузол - пл. 2,1 в будівлі "А-4".
В обгрунтування позову позивач посилається на те, з метою узаконення та проведення реєстрації в ПП БТІ „Інвентаризатор" самовільної будівлі та переобладнаної кімнати він звернувся до управління з питань містобудування та архітектури, яке повідомило позивача, що з метою визнання права власності на самочинне будівництво необхідно звернутися до суду.
Підставою вимог про визнання права власності на самовільно побудовану та перебудовану будівлі позивач зазначає ст.376 ЦК України, відповідно до якої право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво, якщо це не порушує права інших осіб.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Відповідач у відзиві (вх. № 19356д від 08.12.2011р.) просить у задоволенні позову відмовити повністю, посилаючись на те, що позивачем не надано доказів щодо порушення права власності на спірне нерухоме майно або невизнання цього права будь-якою, в тому числі відповідачем, особою; здійснення будівництва без належного дозволу виконавчого органу місцевого самоврядування та без належно затвердженого проекту.
В судове засідання 24.01.2012р. відповідач через канцелярію суду надав додаткові докази для залучення до матеріалів справи (вх. № 993д).
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив.
Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Інспекція Державно-будівельного контролю у Полтавській області та Управління з питань містобудування та архітектури виконавчого комітету Полтавської міської ради явку повноважних представників в судове засідання не забезпечили. Від третьої особи Інспекції Державно-будівельного контролю у Полтавській області через канцелярію суду надійшли письмові пояснення, в яких Інспекція ДАБК не заперечує проти задоволення позову та просить розглянути справу без участі представника (вх. № 945д від 23.01.2012р.).
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд встановив:
Рішенням від 13.07.2005р. по справі №2/39 Третейським судом при Всеукраїнській громадській організації «Український правовий союз»виділено у натурі як самостійний об'єкт права власності та визнано за приватним підприємством "Фіорд-Ф" право власності на виділене в натурі з нерухомого спільного майна нежитлове приміщення промислові будівлі будинку №17, вул. Серьогіна, м. Полтава, які складають: А-4 -адмін.. будівля пл. 2601,7 кв.м., Б-1 - майстерня пл. 374,5 кв.м., В - крановий майданчик, Д-1 - ангар пл. 544,5 кв.м., Е-1 - гараж пл. 163,2 кв.м., огорожа №3-5, загальною площею 3683,9 кв.м.
Право власності на вказане майно зареєстроване 22.09.2005р. (витяг про реєстрацію права власності доданий до позовної заяви).
11.09.2007р. відповідачем прийняте рішення про оформлення відповідачу в оренду строком на 5 років земельну ділянку пл..1,8587 га по вул..Серьогіна, 17 для експлуатації та обслуговування адмінбудівлі, виробничих приміщень та складу ГСМ. П.3 вказаного рішення передбачає, що забороняється землекористувачам перепрофілювання, реконструкція всіх існуючих споруд, добудова нових об'єктів, зміна меж земельної ділянки без відповідного дозволу міськвиконкому.
25.09.2007р. за договором оренди землі позивач отримав у оренду земельну ділянку для експлуатації та обслуговування адмінбудівлі, виробничих приміщень та складу ГСМ, яка знаходиться за адресою:, вул. Серьогіна, буд. №17, м. Полтава.
У позові позивач вказує, що у зв'язку з виробничою необхідністю він самовільно побудував на вищезазначеній території будівлю Н-1 „чергова" пл. 13,3 кв.м. та перебудував в будівлі „А-4" санвузол - пл. 2,1 кв.м. З метою складання звіту про технічний стан будівельних конструкцій та наявних інженерних мереж об'єкті підприємства на предмет узгодження та прийняття в експлуатацію позивач звернувся до державного підприємства Державний науково-дослідний та проекто-вишукувальний інститут „НДІ проектреконструкція".
Згідно висновків звіту державного підприємства Державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут „НДІ проектреконструкція" від 2011 року у цілому будівля Н-1 „чергова" придатна для експлуатації, щодо приміщення санвузла, то для подальшої експлуатації приміщення слід зробити вентиляцію, прийнятті конструктивні елементи об'єктів та якість їх виконання відповідають діючим державним стандартам та державним будівельним нормам. Зауважень щодо експлуатації будівельних конструкцій даних об'єктів (будівлі чергової) немає.
Згідно довідки позивача № 27 від 14.11.2011р. вартість будівництва добудованого та перебудованого майна становить 2500,00 грн. Звітом № 109/11 про оцінку майна визначена ринкова вартість добудованого та перебудованого майна у розмірі 2589 грн.
Згідно довідки позивача № 1 від 05.01.2012р. будівля Н-1 „чергова" пл. 13,3 кв.м. та будівля „А-4" санвузол - пл. 2,1 кв.м. в експлуатацію не вводились.
Позивач зазначає, що з метою узаконення та проведення реєстрації в ПП БТІ „Інвентаризатор" самовільної будівлі та переобладнаної кімнати він звернувся з листом від 20.10.2011 №23 до управління з питань містобудування та архітектури.
Листом від 04.11.11 №01-10-17/4745 (2794) управління з питань містобудування та архітектури повідомило позивача, що з метою визнання права власності на самочинне будівництво необхідно звернутися до суду.
28.11.11р. позивач звернувся до господарського суду з позовом про визнання права власності на самовільно побудовану будівлю Н-1 "Чергова" пл. 13,3 кв.м. та перебудовану будівлю "А-4" санвузол - пл. 2,1 в будівлі "А-4".
При вирішенні спору суд приймає до уваги наступне.
Відповідно до ст.ст. 316, 317, 319 ЦК України, правом власності є право особи на річ, яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпорядження майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Згідно з частиною 1 статті 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Згідно з ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до ч.ч. 1, 2, ст. 376 ЦК України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.
Частинами 3, 4, 5 ст. 376 ЦК України передбачено, право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.
У відповідності до ч.2 ст.331 Цивільного кодексу України, право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
Обов'язковість прийняття до експлуатації та порядок прийняття до експлуатації закінчених будівельних об'єктів затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 2008 р. N 923.
Відповідно до п. 2 Порядку, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 2008 р. N 923 , прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів здійснюється на підставі сертифіката відповідності, що видається Держархбудінспекцією та її територіальними органами. Сертифікат відповідності-документ, що засвідчує відповідність закінченого будівництвом об'єкта проектній документації, державним будівельним нормам, стандартам і правилам.
Пунктом 3 Порядку передбачено перелік документів, які замовник або уповноважена ним особа подає інспекції для одержання сертифіката відповідності.
Згідно з п. 19 Порядку, експлуатація закінчених будівництвом об'єктів, що не відповідають проектній документації, державним будівельним нормам, стандартам і правилам та не прийнятих у встановленому порядку, забороняється.
Відповідно до п. 20 Порядку сертифікат відповідності є підставою для укладення договорів про постачання на прийняті в експлуатацію закінчені будівництвом об'єкти необхідних для їх функціонування ресурсів - води, газу, тепла, електроенергії тощо, включення даних про такий об'єкт до державної статистичної звітності та оформлення права власності на зазначений об'єкт.
На підставі вищевикладеного судом при розгляді даної справи у позивача ухвалами від 29.11.2011р., 08.12.201р. та 22.12.2011р. були витребувані докази на підтвердження введення в експлуатацію спірного майна.
Згідно довідки позивача № 1 від 05.01.2012р. будівля Н-1 „чергова" пл. 13,3 кв.м. та будівля „А-4" санвузол - пл. 2,1 кв.м. в експлуатацію не вводились.
Крім того, відповідно до пункту 8.1 Тимчасового положення оформлення права власності на нерухоме майно проводиться органами місцевого самоврядування: з видачею свідоцтва про право власності за заявою про оформлення права власності на нерухоме майно фізичним та юридичним особам на новозбудовані, реконструйовані об'єкти нерухомого майна за наявності документа, що посвідчує право на земельну ділянку, та документа, що відповідно до вимог законодавства засвідчує відповідність закінченого будівництвом об'єкта проектній документації, державним будівельним нормам, стандартам і правилам.
Частиною 3 ст. 375 Цивільного Кодексу України передбачено, що право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням.
У відповідності до ст. 10 Закону України "Про пожежну безпеку" виробничі, жилі, інші будівлі та споруди устаткування, транспортні засоби, що вводяться в дію чи в експлуатацію після завершення будівництва, реконструкції або технічного переоснащення, а також технологічні процеси та продукція повинні відповідати вимогам нормативних актів з пожежної безпеки.
Забороняється будівництво, реконструкція, технічне переоснащення приміщень, об'єктів виробничого та іншого призначення, впровадження нових технологій, випуск пожежонебезпечної продукції без попередньої експертизи (перевірки) проектної та іншої документації на відповідність нормативним актам з пожежної безпеки.
Фінансування таких робіт може провадитися лише після одержання позитивних результатів експертизи.
За змістом ст. ст. 11, 12 Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" державній санітарно-епідеміологічній експертизі підлягає проектна документація на відведення земельних ділянок, техніко-економічні обґрунтування і розрахунки, проекти будівництва, розширення, реконструкції об'єктів будь-якого призначення, за винятком тих, для затвердження проектів будівництва яких висновок державної експертизи не є обов'язковим. Державна санітарно-епідеміологічна експертиза проводиться установами та закладами державної санітарно-епідеміологічної служби, а в особливо складних випадках - комісіями, що утворюються головним державним санітарним лікарем.
Згідно ст.ст.1, 9 Закону України "Про архітектурну діяльність" проект -документація для будівництва об'єктів архітектури, що складається з креслень, графічних і текстових матеріалів, інженерних і кошторисних розрахунків, які визначають містобудівні, об'ємно-планувальні, архітектурні, конструктивні, технічні та технологічні рішення, вартісні показники конкретного об'єкта архітектури, та відповідає вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил.
Будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил, місцевих правил забудови населених пунктів у порядку, визначеному Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 20.05.99р. № 687-XIV (зі змінами та доповненнями).
Належним чином затверджений проект та докази в підтвердження дотримання вимог державних стандартів, норм і правил при будівництві та перебудуванні приміщень позивач не надав.
Згідно зі ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, у тому числі це стосується й нерухомого майна.
Стаття 1 ГПК України встановлює право на звернення до господарського суду підприємств, установ організацій, інших юридичних осіб (у тому числі іноземних), громадян, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Відповідно до ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Пункт 1 ч.2 ст.16 ЦК України передбачає, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.
За приписами ст.392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, зокрема, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.
Таким чином, вказаною нормою встановлена обов'язкова умова, за наявності якої власник майна може пред'явити позов про визнання за ним права власності, зокрема це не визнання права його власності особою, яка вказана відповідачем.
Позивачем у позові про визнання права власності може бути будь-який учасник цивільних відносин, який вважає себе власником певного майна, однак не може належним чином реалізувати свої правомочності у зв'язку з наявністю щодо цього права сумнівів або претензій з боку третіх осіб.
Відповідачем у позові про визнання права власності виступає будь-яка особа, яка сумнівається у належності майна позивачеві, або не визнає за ним права здійснювати правомочності володіння, користування і розпорядження таким майно, або має власний інтерес у межах існуючих правовідносин.
Позивач зазначає, що з метою узаконення та проведення реєстрації в ПП БТІ „Інвентаризатор" самовільної будівлі та переобладнаної кімнати він звернувся з листом від 20.10.2011 №23 до управління з питань містобудування та архітектури, яке повідомило позивача, що з метою визнання права власності на самочинне будівництво необхідно звернутися до суду.
Позивачем не наведено обставин оспорення, порушення або невизнання відповідачем його права на спірне майно, не зазначено, чим створено неможливість реалізації свого права у встановленому законом порядку.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Згідно зі ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
З огляду на обставини, які зазначає позивач в обґрунтування своїх вимог, та наявні в матеріалах справи докази, у суду відсутні правові підстави для визнання за позивачем права власності на самовільно побудовану будівлю Н-1 "Чергова" пл. 13,3 кв.м. та перебудовану будівлю "А-4" санвузол - пл. 2,1 в будівлі "А-4".
За даних обставин, вимоги позивача про визнання права власності на самочинно добудоване та перебудоване приміщення задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 43,49, 82-85 ГПК України, суд,
У позові відмовити повністю.
Суддя Киричук О.А.