ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 5011-30/4905-2012 31.05.12
За позовом Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Подільського району»
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія Діспомед»»
третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Київська міська рада
про стягнення 722 762 грн. 84 коп.
та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробнича компанія Діспомед»
до 1) Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Подільського району (надалі відповідач-1)
2) Комунального підприємства «Київське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об»єкти нерухомого майна (надалі відповідач-2)
про зобов'язання вчинити певні дії
Суддя Ващенко Т.М.
Представники сторін:
Від позивача за первісним позовом ОСОБА_2 -представник за довіреністю № 168 від 07.03.12.
Від відповідача за первісним позовом ОСОБА_3 - представник за довіреністю № б/н від 14.05.12.
Від третьої особи не з»явився
Від позивача за зустрічним позовом ОСОБА_3 - представник за довіреністю № б/н від 14.05.12.
Від відповідача-1 за зустрічним позовом ОСОБА_2 -представник за довіреністю № 168 від 07.03.12.
Від відповідача-2 за зустрічним позовом ОСОБА_4 -представник за довіреністю № 48335 від 27.10.11.
На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Подільського району»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробнича компанія Діспомед»про стягнення з відповідача на користь позивача заподіяної шкоди в розмірі 722 762,84 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.04.12. порушено провадження у справі № 5011-30/4905-2012, розгляд справи призначено на 15.05.12. о 11-00.
В судовому засіданні 15.05.12. на підставі ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 24.05.12. о 12-10.
16.05.12 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробнича компанія Діспомед»подано зустрічну позовну заяву до Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Подільського району»та до Комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна»про:
- зобов'язання Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Подільського району»утриматись від вчинення дій, спрямованих на збереження за собою права власності на знищене нерухоме майно - нежитлові приміщення площею 80,8 кв. м (кв. №4) та 74,0 кв. м (МЗК) в будинку № 15/1 літ. А по вул. Фрунзе в м. Києві;
- зобов'язання Комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна»скасувати державну реєстрацію об'єктів нерухомого майна нежитлових приміщень площею 80,8 кв. м (кв. №4) та 74,0 кв. м (МЗК) в будинку №15/1 літ. А по вул. Фрунзе в м. Києві, скасувати запис в реєстровій книзі та закрити реєстраційну справу на нерухоме майно - нежитлові приміщення площею 80,8 кв. м (кв. №4) та 74,0 кв. м (МЗК) в будинку № 15/1 літ. А по вул. Фрунзе в м. Києві.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.05.12. № 5011-30/4905-2012 прийнято зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробнича компанія «Діспомед»до розгляду з первісним позовом.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.05.12. залучено до участі у розгляді справи № 5011-30/4905-2012 третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача за первісним позовом, - Київську міську раду; розгляд справи було відкладено на 31.05.12. о 14-40.
В судовому засіданні 31.05.12. позивач за первісним позовом на підставі ст.22 ГПК України надав письмове уточнення до позовної заяви, в якому надав додаткове правове обґрунтування позовних вимог.
Представник відповідача-2 за зустрічним позовом -КП «Київське міьке бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об»єкти нерухомого майна»надав відзив на позовну заяву, відповідно до якого проти зустрічного позову заперечує, зазначаючи, що ним жодним чином не порушені права ТОВ «Виробнича компанія Діспомед».
Представники учасників судового процесу надали пояснення по суті спору, позивач за первісним позовом (відповідач-1 за зустрічним) первісний позов підтримав в повному обсязі, проти зустрічного позову заперечував.
Відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним) проти первісного позову заперечував, зустрічний позов просив задовольнити.
Відповідач-2 за зустрічним позовом проти зустрічного позову заперечував.
Третя особа -Київська міська рада в призначене судове засідання 31.05.12. не з»явилась, заяв, клопотань не подала та не надіслала, поважних причин неявки суд не повідомила хоча належним чином була повідомлена про час і місце судового засідання..
За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд у нарадчій кімнаті, у відповідності до ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ухвалив рішення у справі № 5011-30/4905-2012.
Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -
Між Комунальним підприємством «Оренда»(Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробнича компанія Діспомед»(Орендар) 22.04.08. було укладено договір № 25/08 оренди нерухомого майна (нежилих будівель, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної громади Подільського району м. Києва (далі -Договір).
Відповідно до п.1.1 Договору (з урахуванням змін внесених відповідно до додаткової угоди від 22.04.08) Орендодавець на підставі розпорядження Подільської районної у м. Києві державної адміністрації від 22.04.08 № 638 передає в оренду приміщення 1-го поверху, вартість якого визначена експертним шляхом, по вул.Фрунзе, 15/1 літ. А, площею 80,8 кв.м. (кв. № 4) та площею 74,0 кв.м. (МЗК) для розміщення підприємства.
Згідно з п.6.2 Договору строк його дії встановлений з 22.04.08. по 21.04.11.
Відповідно до розрахунку орендної плати, що є невід'ємною частиною договору, та погоджений уповноваженими представниками Орендаря та Орендодавця вартість 1 кв.м. приміщення складає 4669,03 грн.
Згідно з п.4 рішення Подільської районної ради м.Києва від 07.12.07. № 240 «Про удосконалення структури управління житловим господарством Подільського району»передано на баланс та закріплено за Комунальним підприємством «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Подільського району»на праві господарського відання житловий та нежитловий фонд територіальної громади Подільського району м. Києва без права передачі під заставу.
Відповідно до рішення Київської міської ради від 09.09.10. № 7/4819 «Про питання організації управління районами в місті Києві»у зв'язку з ліквідацією районних у м.Києві рад, майно територіальних громад районів (в тому числі і орендовані приміщення) було передано до власності територіальної громади м.Києва.
Розпорядженням Подільської районної у м.Києві державної адміністрації від 16.11.11. № 917 вирішено припинити Комунальне підприємство «Оренда»шляхом приєднання до Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Подільського району м. Києва».
Відповідно до п. 3.1 Статуту позивача за первісним позовом підприємство створене з метою забезпечення утримання в належному стані та ефективної експлуатації жилих і нежилих приміщень, будинків, споруд та іншого майна комунальної власності територіальної громади Подільського району м.Києва.
Згідно з п.3.2 Статуту Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Подільського району» до предмета діяльності підприємства, зокрема, належить: управління від імені засновника жилою нерухомістю, виконання комплексу послуг із забезпечення функціонування жилого та нежилого нерухомого майна (поточне обслуговування та ремонт, контроль систем опалення та кондиціювання, прибирання та загальний догляд за приміщеннями; здійснення контролю за санітарно-технічним станом будівель, споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, утримання ліфтів, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо).
Відповідно до ст. 10 Житлового кодексу України громадяни зобов'язані дбайливо ставитись до будинку, в якому вони проживають, використовувати жиле приміщення відповідно до його призначення, додержуватись правил користування жилими приміщеннями.
Згідно зі ст. 177 Житлового кодексу України громадяни зобов'язані забезпечувати схоронність жилих приміщень, бережно ставитись до санітарно-технічного обладнання.
Житлово-експлуатаційні організації забезпечують схоронність житлового фонду і належне його використання, а також контролюють додержання громадянами правил користування жилими приміщеннями, утриманням житлового будинку та прибудинкової території (ст. 24 Житлового кодексу України).
Таким чином, позивач, відповідно до своїх статутних завдань та чинного законодавства, забезпечує обслуговування житлових будинків, здійснює контроль за утримання квартир, місць загального користування, вбудованих нежитлових приміщень.
Відповідно до ст.136 Господарського кодексу України визначено, що право господарського відання є речовим правом суб'єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника. Власник майна, закріпленого на праві господарського відання за суб'єктом підприємництва, здійснює контроль за використанням та збереженням належному йому майна безпосередньо або через уповноважений ним орган. Щодо захисту права господарського відання застосовуються положення закону, встановлені для захисту права власності. Суб'єкт підприємництва, який здійснює господарську діяльність на основі права господарського відання, має право на захист своїх майнових прав також від власника.
Спір у справі виник у зв'язку із тим, що позивачем за первісним позовом було виявлено факт проведення відповідачем за первісним позовом робіт (без відповідного проекту та дозволів), які призвели до руйнування об'єкту оренди, внаслідок чого, на думку позивача, йому було завдано збитки в розмірі 722765,84 грн.
В свою чергу, позивач за зустрічним позовом не заперечує факту руйнування орендованих приміщень та не заперечує проти відшкодування позивачу за первісним позовом вартості орендованого приміщення, але зазначає, що необхідно вирішити питання про скасування державної реєстрації права власності позивача за первісним позовом на зруйновані приміщення.
Оскільки позивач за первісним позовом не вчинив жодних дій з припинення права власності на орендовані приміщення, позивач за зустрічним позовом вважає, що не скасування державної реєстрації на зруйновані приміщення, порушує його права та охоронювані законом інтереси.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, господарський суд вважає, що первісні позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, в зустрічному позові слід відмовити, з наступних підстав.
Відповідно до п.2.5 договору оренди № 25/08 від 22.04.08 Орендар зобов'язаний забезпечити належне збереження, експлуатацію і санітарне утримання орендованого будинку (приміщення), прибудинкових територій та запобігати його пошкодженню та псуванню.
Згідно з п.4.3 Договору Орендар не має права без дозволу Орендодавця переобладнувати об'єкт оренди, зводити на території нові будинки, прибудови, надбудови тощо. Роботи по переобладнанню та відновленню об'єкта оренди можуть проводитись тільки з дозволу орендодавця та при погодженні з балансоутримувачем проектно-кошторисної документації. Витрати, понесені орендарем, при цьому компенсації не підлягають.
Як вбачається з матеріалів справи, в порушення умов договору оренди, відповідач без відповідного проекту та дозволів провів роботи, що призвели до повного руйнування нежитлових приміщень площею 80,8 кв.м. та 74,0 кв.м. в буд. № 15/1 літ. А по вул. Фрунзе в м. Києві, що підтверджується наявним в матеріалах справи актом від 21.12.11. та не заперечується сторонами.
Пунктом 5.4 договору встановлено, що Орендар відшкодовує Орендодавцю збитки, спричинені неналежним ремонтом або експлуатацією орендованого приміщення. При погіршенні стану або знищенні об'єкта оренди з вини орендаря він відшкодовує орендодавцю збитки в розмірі вартості ремонту або відновлення майна.
Комунальне підприємство «Київське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна»повідомило суд, що згідно даних реєстрових книг за адресою: м. Київ, вул. Фрунзе, 15/1 літ. А відсутня реєстрація на об'єкт нерухомого майна -нежитлові приміщення площею 80,8 кв.м. (кв. № 4) та 74,0 кв.м. (МЗК).
Відповідно до норм статті 349 Цивільного кодексу України право власності на майно припиняється в разі його знищення. У разі знищення майна, права на яке підлягають державній реєстрації, право власності на це майно припиняється з моменту внесення за заявою власника змін до державного реєстру.
Таким чином, з урахуванням інформації Комунального підприємства «Київське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна»про відсутність реєстрації права власності на нежитлові приміщення площею 80,8 кв.м. (кв. № 4) та 74,0 кв.м. (МЗК), суд приходить до висновку, що право власності територіальної громади м.Києва на вказані нежитлові приміщення припинено у зв'язку зі знищенням вказаних приміщень.
Відповідно до ст. 779 Цивільного кодексу України наймач зобов'язаний усунути погіршення речі, які сталися з його вини. У разі неможливості відновлення речі наймодавець має право вимагати відшкодування завданих йому збитків. Наймач не відповідає за погіршення речі, якщо це сталося внаслідок нормального її зношення або упущень наймодавця.
Згідно з ч. 1-3 ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також: витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
У відповідності до ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення відповідно до ст. 225 Господарського кодексу України, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною.
У пункті 1 роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 01.04.94. N 02-5/215 "Про деякі питання практики вирішення спорів пов'язаних з відшкодуванням шкоди" (в редакції рекомендацій президії Вищого господарського суду України від 29.12.2007 N 04-5/239) зазначено, що, вирішуючи спори про стягнення заподіяних збитків, господарський суд перш за все повинен з'ясувати правові підстави покладення на винну особу зазначеної майнової відповідальності. При цьому господарському суду слід відрізняти обов'язок боржника відшкодувати збитки, завдані невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання, що випливає з договору (статті 623 Цивільного кодексу України), від позадоговірної шкоди, тобто від зобов'язання, що виникає внаслідок завдання шкоди (глава 82 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Позивач за первісним позовом до збитків у розмірі 722765,84 грн. відносить вартість знищених внаслідок неправомірних дій відповідача за первісним позовом приміщень площею 80,8 кв.м. (кв. № 4) та 74,0 кв.м. (МЗК) в в буд. № 15/1 літ. А по вул. Фрунзе в м. Києві. Розмір збитків було розраховано позивачем наступним чином: 154,8 кв.м. (загальна площа орендованих приміщень) х 4669,03 грн. (вартість 1 кв.м. визначена експертним шляхом) = 722 765, 84 грн.
Стаття 614 Цивільного кодексу України зазначає, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
У пункті 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.92. N 6 "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" зазначено, що, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.
Враховуючи, що факт проведення відповідачем за первісним позовом робіт, які призвели до повного знищення об'єкту оренди, сторонами не заперечується, доказів надання необхідних дозволів на проведення відповідного обсягу робіт суду не надано, крім того, відповідач за первісним позовом не надав суду належні та допустимі докази на спростування обставин, викладених в позові, так само як і власного розрахунку суми збитків, суд вважає, що первісні позовні вимоги підлягають задоволенню на суму 722765,84 грн.
Стосовно зустрічного позову суд зазначає наступне.
Відповідно до зустрічної позовної заяви ТОВ «Виробнича компанія Діспомед»просить суд зобов'язати Комунальне підприємство «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Подільського району»утриматись від вчинення дій, спрямованих на збереження за собою права власності на знищене нерухоме майно - нежитлові приміщення площею 80,8 кв. м (кв. №4) та 74,0 кв. м (МЗК) в будинку № 15/1 літ. А по вул. Фрунзе в м. Києві; зобов'язати Комунальне підприємство «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна»скасувати державну реєстрацію об'єктів нерухомого майна нежитлових приміщень площею 80,8 кв. м (кв. №4) та 74,0 кв. м (МЗК) в будинку №15/1 літ. А по вул. Фрунзе в м. Києві, та скасувати запис в реєстровій книзі та закрити реєстраційну справу на нерухоме майно - нежитлові приміщення площею 80,8 кв. м (кв. №4) та 74,0 кв. м (МЗК) в будинку № 15/1 літ. А по вул. Фрунзе в м. Києві.
Зважаючи на те, що згідно даних Комунального підприємства «Київське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна»відсутня державна реєстрація права власності на нежитлові приміщення площею 80,8 кв.м. (кв. № 4) та 74,0 кв.м. (МЗК), суд приходить до висновку, що слід відмовити в зустрічних позовних вимог щодо зобов'язання скасування державної реєстрації.
Крім того, суд зазначає, що позивач за зустрічним позовом не надав суду доказів, на підтвердження вчинення відповідачем-1 за зустрічним позовом дій, спрямованих на збереження за ним права власності на знищені приміщення.
Статтею 15 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, скориставшись при цьому належним способом захисту, зокрема, наведеними статтею 16 Цивільного кодексу України: визнання права, визнання правочину недійсним, припинення дії, яка порушує право та ін.
Матеріали справи не містять посилань на фактичне порушення прав та законних інтересів позивача за зустрічним позовом з боку відповідачів за зустрічним позовом.
Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору (ст. 32 Господарського процесуального кодексу України).
Ці дані встановлюються письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ст. 33 ГПК України).
Це стосується позивача за зустрічним позовом, який мав довести наявність тих обставин, на підставі яких він звернувся до господарського суду з позовними вимогами.
Таким чином, суд визнає зустрічні позовні вимоги необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.
Витрати по сплаті судового збору за первісним та зустрічним позовом, відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача за первісним позовом.
Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Первісний позов Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Подільського району»задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробнича компанія Діспомед» (01021 м. Київ, пров. Липський, буд. 3, ідентифікаційний код 32250962) на користь Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Подільського району»(04070 м. Київ, вул. Хорива, буд. 36, ідентифікаційний код 35669250) 722 765 (сімсот двадцять дві тисячі сімсот шістдесят п'ять) грн. 84 коп. збитків, 14455 (чотирнадцять тисяч чотириста п'ятдесят п'ять) грн. 30 коп. судового збору.
3. В задоволенні зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробнича компанія Діспомед» відмовити повністю.
4. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.
5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 06.06.12.
Суддя Т.М. Ващенко