ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 5011-23/6183-2012 12.06.12
За позовом закритого акціонерного товариства «Київський суднобудівний-
судноремонтний завод»
до товариства з обмеженою відповідальністю «Гірниче машинобудування та
інжиніринг»
про зобов'язання підписати акти здачі-приймання робіт
Суддя Кирилюк Т.Ю.
Представники:
позивача: представник ОСОБА_1 (довіреність № 190/41 від 16.06.2011 року)
представник ОСОБА_2 (довіреність № 189/41 від 16.06.2011 року)
відповідача: не з'явились
Закрите акціонерне товариство «Київський суднобудівний-судноремонтний завод»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про зобов'язання товариство з обмеженою відповідальністю «Гірниче машинобудування та інжиніринг»підписати акти здачі-приймання робіт № 117.12 від 12.03.2012 року згідно договору № 02/П від 12.12.2011 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.05.2012 року порушено провадження у справі № 5011-23/6183-2012 та призначено її розгляд на 29.05.2012 року.
Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладався.
Через відділ діловодства Господарського суду міста Києва 08.06.2012 року від Позивача надійшла заява про зміну позовних вимог. Відповідно до поданої заяви Позивач просить суд зобов'язати Відповідача підписати акти здачі-приймання робіт згідно договору № 02/П від 12.12.2011 року.
Представник Позивача у судовому засіданні 12.06.2012 року підтримав вимоги, викладені в заяві про зміну позовних вимог та просив їх задовольнити у повному обсязі.
Представник Відповідача у судове засідання 12.06.2012 року не з'явився, письмовий відзив на позов не надав, у судовому засіданні 05.06.2012 року по суті заявлених вимог пояснень не надав.
Судом у відповідності з вимогами статті 811 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.
У судовому засіданні 12.06.2012 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Заслухавши пояснення представника Позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, господарський суд міста Києва, -
Позивачем та Відповідачем 12.12.2011 року укладено договір № 02/П, відповідно до якого Позивач зобов'язався доопрацювати втулки кількістю три штуки та встановити їх на штатні місця згідно креслень Відповідача, а останній прийняти та оплатити роботи.
Відповідно до пункту 1.3 договору № 02/П від 12.12.2011 року загальна вартість робіт склала 18 149, 00 грн.
Статтею 837 Цивільного Кодексу України визначено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Відповідно до частини 4 статті 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.
Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.
З матеріалів справи вбачається, що 22.03.2012 року супровідним лисом № 16/5-74/12 від 22.03.2012 року Позивач надіслав Відповідачу два примірника актів № 117.12 від 12.03.2012 року виконаних робіт для підписання. У зазначеному листі Позивач запропонував Відповідачу підписати один примірник акту та на протязі трьох днів повернути Позивачу.
Доказів підписання акту виконаних робіт № 117.12 від 12.03.2012 року та надання мотивованої відмови від його підписання матеріали справи не містять та Відповідачем не надано.
Статтею 15 Цивільного кодексу України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Відповідно до частини 2 статті 16 Цивільного кодексу способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Дана норма кореспондується з положеннями статі 20 Господарського кодексу України, в якій передбачено, що держава забезпечує захист прав та законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів у спосіб та порядок, що визначається цим Кодексом та іншими законами України.
Отже, чинним законодавством не передбачено такого способу захисту права, як зобов'язання підписати акт прийняття виконаних робіт. Оскільки відсутній механізм примусового виконання такого рішення, його прийняття не призведе до поновлення порушеного права, а відтак - не може бути самостійним предметом позову.
Відповідно до статей 15 та 16 Цивільного кодексу України, статті 20 Господарського кодексу України у суду відсутня правова можливість для задоволення позовних вимог, оскільки обраний Позивачем спосіб судового захисту не відповідає встановленим законом правовим вимогам та відсутністю фактичних підстав для застосування права, встановленого пунктом 2 частиною першою статті 83 Господарського процесуального кодексу України.
Слід зазначити, що предметом позову може бути матеріально-правова чи немайнова вимога Позивача до Відповідача, відносно якої суд повинен прийняти рішення. Предметом позову не можуть бути обставини, які виступають доказами у справі, зокрема, підписання актів приймання виконаних робіт, оскільки такі акти підтверджують наявність або відсутність юридичних фактів, які входять до підстав позову. Захист майнового або немайнового права чи законного інтересу відбувається шляхом прийняття судом рішення про примусове виконання Відповідачем певних дій або зобов'язання утриматись від їх вчинення.
Отже, зобов'язання Відповідача підписати акт приймання виконаних робіт за договором № 02/П від 12.12.2011 року не тільки суперечить встановленим діючим законодавством способам захисту цивільних прав, а також є втручанням у господарську діяльність суб'єкта господарювання, що, як наслідок, призводить до порушення його вільного волевиявлення.
Розгляд справи господарським судом ґрунтується на принципі диспозитивності, тобто, законом надано право сторонам самостійно розпоряджатися своїми матеріальними та процесуальними правами та враховуючи, що обрання способу захисту порушених прав, визначення предмету і підстав позову, які (в свою чергу) визначають межі судового дослідження, залежить виключно від волевиявлення Позивача, суд відмовляє у задоволенні позову повністю.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору при відмові в позові покладаються на Позивача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України господарський суд міста Києва, -
1. У задоволенні позову відмовити повністю.
Повне рішення складено: 13.06.2012 року
Суддя Т.Ю. Кирилюк