ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 5011-10/4643-2012 05.06.12
За позовом Акціонерного товариства Термісіл Склозавод «Воломін», Польща
Termisil Huta Szkla Wolomin S.A., Роlаnd
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрторгбізнес»
третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрексімбізнес»
про зобов'язання вчинити дії
Суддя Котков О.В.
Секретар судового засідання Вільгельм А.Д.
У засіданні брали участь:
від позивача: ОСОБА_1 (довіреність від 244.04.2012р.);
від відповідача: ОСОБА_2 (довіреність № 1-17/10 від 13.12.2011р.).
В судовому засіданні 05 червня 2012 року, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Акціонерне товариство Термісіл Склозавод «Воломін»/Польща Termisil Huta Szkla Wolomin S.A., Роlаnd/ (позивач) подало на розгляд Господарським судом міста Києва позовну заяву б/н від 06.04.2012р. в якій викладені позовні вимоги заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю «Укрторгбізнес»(відповідач) реалізацію продукції виробництва Акціонерного товариства Термісіл Склозавод «Воломін»(Termisil Huta Szkala Wolomin) на території України.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що торгівля відповідачем товарами позивача на території України порушує права як третьої особи, так і позивача, внаслідок чого позивач звертається до суду з вимогами заборонити відповідачу реалізацію продукції виробництва Акціонерного товариства Термісіл Склозавод «Воломін»на території України.
Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву в якому проти позову заперечує та просить суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.04.2012 року прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження по справі, розгляд справи призначено на 15.05.2012 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.05.2012 року розгляд справи, у зв'язку з неявкою представників відповідача було відкладено до 05.06.2012 року.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -
22 січня 2008 року між позивачем (надалі - Виробник) та третьою особою (далі по тексту - Дистриб'ютор) було укладено дистриб'юторський договір № 01/08 (належним чином засвідчена копія договору міститься в матеріалах справи, надалі -Договір або Дистриб'юторський договір), згідно п. 1.1. якого Виробник надає Дистриб'ютору право ексклюзивної діяльності в області реалізації продуктів позивача на території Республіки України.
Пунктом 2 Договору передбачено, що Виробник зобов'язується контролювати і не допускати торгівлі в/у продуктами з Польщі на території України якщо про таке випадки йому стане відомо.
Позивач зазначає, що Виробнику стало відомо, що у торговельній мережі на території Республіки Україна відповідачем здійснюється продаж продукції Виробника, зокрема, посуду скляного жаростійкого.
Позивач вказує, що Виробник не має договірних відносин з відповідачем, і йому не відомо, хто йому поставив товар Виробника для продажу на території України, у зв'язку з чим, позивач просить суд заборонити відповідачу реалізацію продукції виробництва Акціонерного товариства Термісіл Склозавод «Воломін»(Termisil Huta Szkala Wolomin) на території України.
Оцінивши в нарадчій кімнаті наявні в матеріалах справи документи та докази, господарський суд вважає, що позовні вимоги, не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Як вже було встановлено судом, 22 січня 2008 року між позивачем та третьою особою укладено дистриб'юторський договір № 01/08 відповідно до п. 1.1. якого Виробник надає Дистриб'ютору право ексклюзивної діяльності в області реалізації продуктів позивача на території Республіки України.
Положеннями ст. 1 Закону України «Про підтвердження відповідності»передбачено, що постачальник - юридична або фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності, яка вводить в обіг продукцію чи безпосередньо бере в цьому участь.
У відповідності до п. 2 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів»під поняттям введення продукції в обіг розуміється - дії суб'єкта господарювання, спрямовані на виготовлення або ввезення на митну територію України продукції з подальшою самостійною або опосередкованою реалізацією на території України.
В силу вимог п. 20 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів»реалізація - діяльність суб'єктів господарювання з продажу товарів (робіт, послуг).
Таким чином, позивач, з огляду на вимоги ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів»та ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, повинен довести обставини продажу відповідачем товарів Виробника на території України.
Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
У відповідності до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог та заперечень.
Положеннями статті 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Достатніх доказів, що підтверджують факт продажу/самостійної або опосередкованої реалізації відповідачем на території України товарів Виробника до суду не представлено.
Згідно ст. 15 Закону України «Про захист прав споживачів»споживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору. Інформація повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару чи замовлення роботи (послуги). Інформація про продукцію повинна містити, в тому числі, дані про ціну (тариф), умови та правила придбання продукції.
Наявна в матеріалах справи копія роздруківки товару «Termisil»не містить відомостей стосовно даних про ціну, а тому, не є достатнім доказом продажу/самостійної або опосередкованої реалізації відповідачем відповідного товару.
Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Зважаючи на все вищевикладене, позовні вимоги, за викладених в позові б/н від 06.04.2012р. обставин, є недоведеними та такими, що задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
В позові відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя О.В. Котков
Дата підписання повного тексту рішення 11.06.2012р.