ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 5011-4/3490-2012 24.05.12
За позовомСуб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1
До Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Надра»
Простягнення 272 014,02 грн.
Суддя Борисенко І.І.
Представники:
Від позивача ОСОБА_1
від відповідачів Шабанов С.В.
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача -Відкритого акціонерного товариства Комерційного банку «Надра»238 764 грн. орендної плати за липень 2010 -грудень 2011р., 9119,28 грн. інфляційних, 7956,82 грн. пені, 6618,36 грн. 3% річних, 5439,83 грн. інфляційних та 3% річних 4115,73 грн. за несвоєчасне виконання рішення суду, заборгованості за договором оренди від 25.09.2008р..
В процесі розгляду справи представник позивача надав заяву про збільшення позовних вимог, в яких просить стягнути з відповідача 268 609,50 грн. орендної плати з 01.07.2010р. по грудень 2011р., 10 444,44 грн. інфляційних витрат, 6 754,24грн. -3% річних, 7956,82 грн. пені, 9555,56 грн. інфляції та 3% річних за прострочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 11.05.2010р. по справі №15/174-33/131, а всього 303 320,56 грн. заборгованості за договором оренди від 25.09.2008р.
Відповідно до ч.4 ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення у справі, зокрема збільшити розмір позовних вимог.
Під збільшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну (у бік збільшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, в тому числі ціна позову.
Згідно з ч.3 ст. 55 ГПК України ціну позову вказує позивач.
Отже, позивач збільшив позовні вимоги, просить стягнути з відповідача загальну суму заборгованості у розмірі 303 320,56 грн., тому має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір.
Відповідач позовні вимоги не визнає, свої заперечення виклав у письмовому відзиві на позовну заяву від 26.04.2012р.
Розгляд справи на прохання сторін неодноразово відкладався, тому за клопотанням сторін, спір вирішено у більш тривалий строк, ніж встановлено частиною першою ст.69 ГПК України.
Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
25.09.2008 р. між Суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 та Відкритим акціонерним товариством "Комерційним банком "Надра" укладено договір оренди, за умовами якого, орендодавець передав орендарю, а орендар прийняв від орендодавця в платне, тимчасове користування на умовах оренди 1/10 частку нежилого приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2
Відповідно до умов договору, орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове, платне користування приміщення в будівлі, загальною площе. 95,9 кв.м., вартістю 728 741,60 грн. (відповідно до експертної оцінки), про що був підписаний акт прийому-передачі майна в оренду від 25.09.2008р.
Відповідно до п. 3.1. договору строк оренди становить - 10 років - з дня передачі орендованого майна орендарю, яким є дата підписання "Акту прийому-передачі майна в оренду". В цьому акті зазначається: опис орендовано майна, технічний стан (коефіцієнт зносу), недоліки орендованого майна та інше.
Згідно з п. 4.1. договору орендна плата за користування орендованим майном перераховується у безготівковій формі на поточний рахунок орендодавця, зазначений у цьому Договорі або в інших формах, що не суперечать вимогам чинного законодавства України, при цьому такі розрахунки оформляються додатковими договорами (Витрати по сплаті орендної плати за даним Договором відносяться до витрат Кіровоградської філії банку).
Пунктом 4.2. договору передбачено, що розмір орендної плати за перші шість місяців становитиме - 9 850 грн. 00 коп. в місяць, а починаючи з сьомого місяця розмір орендної плати становитиме - 14 922 грн. 75 коп. в місяць.
Відповідно до п. 4.3. договору орендна плата сплачується орендарем щомісячно до 25 числа поточного місяця, за наступний на підставі рахунку, виставленого орендодавцем. Орендодавець щомісячно до 25 числа поточного місяця зобов'язується надавати акт приймання-передачі послуг оренди за звітний період. Орендар звільняється від відповідальності за несвоєчасну оплату за цим Договором у випадку несвоєчасного виставлення "орендодавцем рахунку.
Згідно з п. 4.5. договору у випадку прострочення орендарем сплати орендної плати орендодавцю, більше ніж на місяць, орендар сплачує пеню в розмірі 0.02 % річних від належної до сплати суми за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України на день сплати. Сплата пені не звільняє орендаря від проведення передбачених Договором розрахунків.
Пунктом 5.1. договору сторони домовились, що прийом-передача орендованого майна здійснюється на підставі Акту прийому-передач підписаного уповноваженими представниками Сторін.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідач належним чином не виконав умови договору оренди від 25.09.2008 р. щодо сплати орендних платежів, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість з орендної плати в розмірі 268 609,50 грн. за період з 01.07.2010 по 01.12.2011р.
Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково, з наступних підстав:
Згідно ст. 19 Закону України «Про оренду державного і комунального майна»орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності, строки внесення орендної плати зазначаються у договорі.
Відповідно до ч.3 ст. 285 Господарського кодексу України орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі вплачувати орендну плату.
Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (п. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України).
Договір оренди є одним з видів зобов'язального майнового найму, правовідносини за яким регламентуються загальними нормами зобов'язального права та майнового найму.
Своєчасне внесення орендної плати за користуванням майном є одним з основних обов'язків наймача (Орендаря), належне виконання якого вимагається законом.
Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язаний передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
За користування майном з наймодавця справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч.1 ст. 762 Цивільного кодексу України).
Як встановлено ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.
Так, між Суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 та Відкритим акціонерним товариством "Комерційним банком "Надра" 25.09.2008 р. укладено договір оренди, за умовами якого, орендодавець передав орендарю, а орендар прийняв від орендодавця в платне, тимчасове користування на умовах оренди 1/10 частку нежилого приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2
Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Матеріалами справи доведено, що відповідачем не виконано зобов'язання за договором в частині своєчасної сплати орендної плати в повному обсязі.
Факт наявності боргу у Відповідача за договором оренди від 25.09.2008р. за період з 01.07.2010р. по 01.12.2011р. у розмірі 268609,50 грн. Позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і Відповідачем не спростований, і тому ця сума має бути стягнута з відповідача.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з п. 4.5. договору у випадку прострочення орендарем сплати орендної плати орендодавцю, більше ніж на місяць, орендар сплачує пеню в розмірі 0.02 % річних від належної до сплати суми за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України на день сплати. Сплата пені не звільняє орендаря від проведення передбачених Договором розрахунків.
Отже, порушення відповідачем строків оплати за оренду, передбачених п. 4.5 Договору оренди від 25.09.2008р., є порушенням зобов'язання, що відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України тягне за собою правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплату неустойки.
Тому, Позивачем також правомірно заявлена вимога про стягнення з відповідача пені за неналежне виконання зобов'язання, відповідно до договору.
Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання, зокрема в разі прострочення.
Таким чином, за прострочення терміну платежу з відповідача належить стягнути пеню у сумі 7956,82 грн., відповідно до розрахунку Позивача з яким суд погоджується та вважає обґрунтованим.
З огляду на наявність прострочення грошового зобов'язання, позивач також правомірно нарахував відповідачу суму боргу з урахуванням 3% річних від простроченої суми та боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, відповідно до ст. 625 ЦК України.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений за договором або законом.
Згідно здійсненого позивачем розрахунку з відповідача підлягає стягненню 6 754,24 грн. 3% річних, відповідно до ст. 625 ЦК України, з яким суд погоджується та вважає обґрунтованим.
Згідно здійсненого позивачем розрахунку з відповідача підлягає стягненню 10 444,44 грн. індекс інфляції, відповідно до ст. 625 ЦК України.
Але, судом при перевірці зазначеного розрахунку позивача встановлено, що позивачем не вірно розрахований розмір індексу інфляції, тому вимога про стягнення з Відповідача боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення підлягає стягненню в сумі 8640,63 грн. В решті частини вимоги про стягнення індексу інфляції слід відмовити.
Вимога Позивача про стягнення з Відповідача 9 555,56грн. інфляційних витрат та 3% річних за період з 11.06.2010р. по 07.02.2012р., оскільки за його твердженням, відшкодування неустойки в розмірі 77 598,30грн., витрат по сплаті мита в сумі 775,98грн. та 236,00грн. витрат на ІТЗ судового процесу по справі № 15/174-33/131, було виконане тільки 07.02.2012р., не задовольняється судом в зв'язку з недоведеністю. В матеріалах справи відсутні докази з якої дати рішення Господарського суду міста Києва № 15/174-33/131 набрало законної сили та відсутні докази виконання рішення по справі № 15/174-33/131 саме 07.02.2012р. Тому, суд не має можливості визначити вірний період для стягнення за цією вимогою.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.
Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Виходячи з вищенаведених норм закону, відповідачем належним чином протягом розгляду справи не було надано належних доказів по справі на спростування позовних вимог.
В судовому засіданні, допустимими доказами, які знаходяться в матеріалах справи позивач довів, що його вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню частково в сумі 268 609,50 грн. основного боргу, пені в сумі 7956,82 грн., індекс інфляції в сумі 8640,63 грн. та 6754,24 грн. 3% річних. В решті частини позову слід відмовити, з підстав вищезазначених.
Витрати по оплаті судового збору згідно ст. 49 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Надра»(04053, м. Київ, вул. Артема, 15, код ЄДРПОУ 20025456) на користь Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 (25015, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) 268 609 (двісті шістдесят вісім тисяч шістсот дев'ять) грн.. 50 коп. основного боргу, пеню 7956 (сім тисяч дев'ятсот п'ятдесят шість) грн.. 82 коп., індекс інфляції в сумі 8640 (вісім тисяч шістсот сорок) грн.. 63 коп., 6754 (шість тисяч сімсот п'ятдесят чотири) грн.. 24 коп. 3% річних, 5 839 (п'ять тисяч вісімсот тридцять дев'ять) грн.. 22 коп. судового збору.
Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.
В решті частини позову відмовити.
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя І.І.Борисенко
Повне рішення складено: 11.06.2012р.