ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 37/181 05.06.12
За позовом Дочірнього підприємства обласного комунального підприємства "Дніпротеплоенерго"-"П'ятихаткитеплоенерго" Дніпропетрвської області
до Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" м. Києва
про стягнення боргу, ціна позову 160720,55 грн.
Суддя Паламар П.І.
Представники:
від позивача Лаврик О.П.,
від відповідача Іванов П.О.
у квітні 2008 року Дочірнє підприємство Обласного комунального підприємства "Дніпротеплоенерго"-"П'ятихаткитеплоенерго" звернулося в суд з указаним позовом, вимоги за яким уточнив заявою № 154 від 30 травня 2012 р.
Позивач зазначав, що між ним і відповідачем був укладений договір комісії № 12/04-325 від 1 жовтня 2004 р., згідно з яким він за дорученням та за рахунок відповідача від свого імені зобов'язався здійснювати діяльність по продажу теплової енергії, укласти зі споживачами відповідні угоди.
По виконанні доручення на умовах більш вигідних, ніж ті, що були визначені комітентом, додаткова одержана вигоду у розмірі 160720,55 грн., яка повинна належати йому, він перерахував у загальній сумі виконання відповідачем.
Посилаючись на те, що суми додатково одержаної вигоди набуті відповідачем безпідставно, позивач просив стягнути з останнього на свою користь 160720,55 грн., а також понесені ним по справі господарські витрати.
У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги.
Відповідач у відзиві на позовну заяву, його представник у судовому засіданні проти позову заперечував, посилаючись на необґрунтованість заявлених вимог, перебіг строку позовної давності до часу звернення позивача в суд з указаним позовом.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що 1 жовтня 2004 р. між позивачем та відповідачем як правонаступником Дочірнього підприємства "Газ тепло" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" укладено договір комісії № 12/04-325, згідно з яким позивач за дорученням та за рахунок відповідача від свого імені зобов'язався здійснювати діяльність по продажу належної відповідачу теплової енергії, укласти зі споживачами відповідні угоди.
Виконання доручення передбачено проводити особисто позивачем. Останній поручився за виконання споживачами зобов'язань по угодах, укладених на виконання умов спірного договору.
Ціна теплової енергії, яка підлягала передачі відповідачем позивачу для продажу споживачам, погоджена сторонами у розділі 3 цього договору, умови якого змінювалися додатковими угодами №№ 1/1 від 15 жовтня 2004 р., 1/2 від 30 листопада 2004 р., 1/3 від 31 грудня 2004 р., 1/4 від 31 січня 2005 р., 1/5 від 28 лютого 2005 р., 1/6 від 31 березня 2005 р., 1/7 від 30 квітня 2005 р. та становила в залежності від категорії споживачів (без ПДВ) у жовтні 2004 року -для населення, бюджетних установ 130,57 грн./Гкал і для госпрозрахункових підприємств 161,45 грн./Гкал, листопаді 2004 року -відповідно 117,55 грн./Гкал і 138,10 грн./Гкал, грудні 2004 року -119,23 грн./Гкал і 154,06 грн./Гкал, січні 2005 року -119,15 грн./Гкал і 153,66 грн./Гкал, у лютому 2005 року -118,16 грн./Гкал і 151,80 грн./Гкал, у березні 2005 року -118,44 грн./Гкал і 151,70 грн./Гкал, у квітні 2005 року -114,46 грн./Гкал і 145,88 грн./Гкал.
Поясненнями позивача, частково відповідача, актами прийому-передачі теплової енергії між сторонами за договором за жовтень 2004-квітень 2005 років підтверджується факт передачі відповідачем позивачу теплової енергії для реалізації споживачам загальною вартістю 1234780,34 грн.
Звітами комісіонера за жовтень 2004-вересень 2005 років, погодженими попередником відповідача Дочірнім підприємством "Газ тепло" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", стверджується, що одержана на підставі спірного договору теплова енергія була продана позивачем на підставі відповідних угод споживачам на загальну суму 1395500,89 грн., тобто на умовах більш вигідних, ніж ті, що були визначені комітентом. Цими ж доказами підтверджується факт перерахування усіх коштів від реалізації теплової енергії споживачам відповідачу.
Факт реалізації позивачем теплової енергії споживачам на більш вигідних, ніж визначено спірним договором умовах, підтверджується також рішеннями П'ятихатської міської ради Дніпропетровської області про погодження тарифів за використання теплової енергії на 2004-2005 роки, згідно з якими розмір тарифів, по яких споживачі теплової енергії м. Пятихатки здійснювали оплату за спожиту ними теплову енергію, перевищував ціну одиниці теплової енергії, переданої для реалізації у відповідні періоди відповідачем позивачу.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 1014 ЦК України якщо комісіонер вчинив правочин на умовах більш вигідних, ніж ті, що були визначені комітентом, додатково одержана вигода належить комітентові.
З указаними вимогами закону узгоджуються умови п. 4.11 спірного договору між сторонами, які також визначають належність комісіонеру додаткової вигоди від реалізації теплової енергії споживачам за більшою, ніж зазначено у договорі, ціною.
Розмір додатково одержаної вигоди від виконання позивачем спірного договору комісії становить різниця між вартістю переданої для продажу тепловою енергією та сумою одержаної від її реалізації коштів, що складає 160720,55 грн. (1395500,89-1234780,34).
У відповідності до вимог ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно.
Враховуючи, що сума додатково одержаної вигоди, яка належить позивачу, набута відповідачем безпідставно, вона підлягала поверненню потерпілому.
Доказів повернення відповідачем позивачу вказаної суми суду не надано.
За таких обставин з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 160720,55 грн. безпідставно набутих коштів.
Доводи відповідача про перебіг строку позовної давності до часу звернення позивача в суд з указаним позовом є безпідставними. Як вбачається з наявних у справі звітів комісіонера, перерахування на користь відповідача грошових коштів у розмірі, що перевищував вартість переданої ним для реалізації теплової енергії, мало місце починаючи з квітня 2005 року. Про зазначені обставини позивач міг довідатися не раніше часу подачі звітів комісіонера, що містили відповідні відомості, а саме, 30 квітня, 31 травня, 30 червня, 31 липня, 31 серпня та 30 вересня 2005 р.
У суд з указаним позовом позивач звернувся 14 квітня 2008 р., тобто в межах встановленого ст. 257 ЦК України трирічного строку позовної давності.
Оскільки позов задоволено, понесені по справі господарські витрати стосовно до вимог ст. 49 ГПК України слід покласти на відповідача.
Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд
позов Дочірнього підприємства Обласного комунального підприємства "Дніпротеплоенерго"-"П'ятихаткитеплоенерго" Дніпропетрвської області задовольнити.
Стягнути з Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, код 31301827) на користь Дочірнього підприємства Обласного комунального підприємства "Дніпротеплоенерго"-"П'ятихаткитеплоенерго" (52100, Дніпропетровська область, м. П'ятихатки, вул. Л.Гречко, 6, код 20262728) 160720,55 грн. безпідставно набутих коштів, 1607,21 грн. витрат по оплаті державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.
Суддя господарського суду міста Києва П.І.Паламар