ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 5011-42/4548-2012 05.06.12
За позовом Публічного акціонерного товариства "Київенерго" м. Києва
до Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" м. Києва
про зобов'язання укласти договір.
Суддя Паламар П.І.
Представники:
від позивача Яговенко І.О.,
від відповідача Іванов П.О.
у березні 2012 року Публічне акціонерне товариство "Київенерго" звернулося в суд з указаним позовом.
Позивач зазначав, що 29 грудня 2011 р. він, надіславши відповідний проект, запропонував відповідачу укласти договір про списання заборгованості відповідно до Закону України від 12 травня 2011 р. № 3319-VІ "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію", предметом якого було списання заборгованості із сплати пені, штрафних та фінансових санкцій у загальному розмірі 37241912,21 грн., нарахованих відповідачем на заборгованість за природний газ, спожитий ним за договорами №№ 06/09-1238ТЕ-41 від 23 вересня 2009 р., 06/09-2374БО-41 від 31 грудня 2009 р., 06/10-1542ТЕ-41 від 14 жовтня 2010 р., щодо стягнення яких розпочата процедура судового врегулювання спору у справах 42/129, 42/134, 51/30.
Посилаючись на те, що всупереч вимог Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" (далі-Зкону), постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку списання заборгованості за природний газ та електричну енергію" № 894 від 8 серпня 2011 р., які передбачають обов'язкове укладення такого договору, відповідач не повернув йому підписаний примірник договору, тим самим безпідставно не погодив запропоновані ним умови договору, позивач просив задовольнити позов та вважати укладеним договір про списання заборгованості за спожитий природний газ у запропонованій ним редакції.
У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги.
Відповідач у відзиві на позовну заяву, його представник у судовому засіданні проти позову заперечував, посилаючись на безпідставність заявлених вимог, оскільки укладення спірного договору з позивачем в силу вимог чинного законодавства не є для нього обов'язковим.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, суд вважає, що у позові слід відмовити з таких підстав.
Судом встановлено, що листом № В06/11595 від 29 грудня 2011 р. позивач запропонував відповідачу укласти договір про списання заборгованості відповідно до Закону України від 12 травня 2011 р. № 3319-VІ "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію".
Згідно з умовами запропонованого договору його предметом є списання заборгованості із сплати пені, штрафних та фінансових санкцій у загальному розмірі 37241912,21 грн., нарахованих відповідачем на заборгованість за природний газ, спожитий позивачем у період з 1 січня 1997 р. по 1 січня 2011 р. за договорами №№ 06/09-1238ТЕ-41 від 23 вересня 2009 р., 06/09-2374БО-41 від 31 грудня 2009 р., 06/10-1542ТЕ-41 від 14 жовтня 2010 р., щодо стягнення яких до набрання чинності Законом розпочата процедура судового врегулювання спору у справах 42/129, 42/134, 51/30
Вказані обставини підтверджуються поясненнями сторін, наявними у справі копіями вищевказаних листа та преокту договору.
Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв'язку з виконанням ними положень Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію".
Відповідно до вимог п. 2.2 ст. 2 цього Закону на умовах, визначених цим Законом, підлягає списанню заборгованість (у тому числі встановлена судовими рішеннями) з пені, штрафних та фінансових санкцій (три відсотки річних та індекс інфляції), які нараховані підприємствам, визначеним у статті 1 цього Закону, на заборгованість за природний газ, спожитий ними у період з 1 січня 1997 року по 1 січня 2011 року, і не сплачена станом на дату набрання чинності цим Законом.
Порядок списання заборгованість за природний газ та електричну енергію затверджений постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку списання заборгованості за природний газ та електричну енергію" № 894 від 8 серпня 2011 р. (далі-Порядок)
Згідно з вимогами Порядку для списання заборгованості кожен учасник процедури списання утворює комісію з питань списання заборгованості, до складу якої обов'язково входить керівник такого учасника як голова комісії та головний бухгалтер і яка визначає обсяг заборгованості, що підлягає списанню, у розрізі контрагентів.
Списання заборгованості проводиться на підставі протоколів зазначеної комісії, затверджених її головою. Датою списання заборгованості є дата затвердження протоколу (п. 6).
Заборгованість із сплати пені, штрафних та фінансових санкцій (3 відсотки річних та індекс інфляції), які нараховані учасникам процедури списання на заборгованість за природний газ, спожитий ними у період з 1 січня 1997 р. по 1 січня 2011 р., щодо стягнення яких до набрання чинності Законом розпочата процедура судового врегулювання спору і відсутнє судове рішення, яке набрало законної сили, визначається у відповідних договорах, що укладаються між учасниками процедури списання відповідно до Цивільного та Господарського кодексів України (п. 7).
Учасники процедури списання подають протягом 10 днів після затвердження зазначеного в пункті 6 цього Порядку протоколу, але не пізніше 31 грудня 2011 р. кредиторам інформацію про суми списаної заборгованості (основної суми заборгованості, пені, штрафних та фінансових санкцій) в розрізі договорів щодо постачання природного газу, а також видів заборгованості (п. 8).
Виходячи з указаних вимог чинного законодавства списання заборгованості, у т.ч із сплати пені, штрафних та фінансових санкцій, проводиться учасниками процедури списання виключно на підставі протоколу відповідної комісії.
Також передбачено, що шляхом укладення договору між учасниками процедури списання може бути визначено заборгованість із сплати пені, штрафних та фінансових санкцій, тобто розмір відповідної суми, що підлягає списанню за загальними правилами на підставі протоколу комісії.
Укладення між учасниками процедури списання договору, предметом якого є не визначення, а списання заборгованості відповідних сум, указаними нормативно-правовими актами не передбачено.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За змістом вимог ст. 649 ЦК України, ст.ст. 179, 181, 187 ГК України розбіжності, що виникли між сторонами при укладенні договору, вирішуються судом у разі, якщо укладення такого договору є обов'язковим для сторін на підставі закону або сторони погодилися передати вирішення такого спору суду.
Закон України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" не встановлює імперативного обов'язку відповідача укладати договір на списання пені, штрафних та фінансових санкцій (3 відсотки річних та індекс інфляції), які нараховані учасникам процедури списання на заборгованість за природний газ.
Таким чином, враховуючи, що обов'язок відповідача на укладення з позивачем спірного договору відсутній, права позивача з цього приводу не порушені, між сторонами по справі не було досягнуто домовленості про вирішення переддоговірного спору судом, то у позові відповідно до вимог ст. 16 ЦК України слід відмовити з цих підстав.
Оскільки у позові відмовлено, понесені по справі господарські витрати стосовно до вимог ст. 49 ГПК України слід покласти позивача.
Керуючись ст.ст. 33, 49, ст. 82-85 ГПК України, суд
у позові Публічного акціонерного товариства "Київенерго" м. Києва відмовити.
Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.
Суддя господарського суду міста Києва П.І.Паламар