ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 5011-69/5357-2012 05.06.12
За позовом Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "Інго-Україна"
до Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія "ОРАНТА"
про стягнення 7594,92 грн.
Суддя Стасюк С.В.
Представники сторін:
від позивача ОСОБА_1 (дов. № 25 від 10.01.2012 р.)
від відповідача не з'явився
Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 05 червня 2012 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.
Приватне акціонерне товариство "Акціонерна страхова компанія "Інго-Україна" (надалі по тексту - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія "ОРАНТА" (надалі по тексту - відповідач) про стягнення 7594,92 грн., а також просить суд покласти на відповідача судові витрати.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 09.10.2010 року у результаті дорожньо-транспортної пригоди (далі -ДТП) було пошкоджено автомобіль марки "ВАЗ - 21101", державний номер НОМЕР_1, який застрахований у позивача. Останній виплативши страхове відшкодування, набув прав свого страхувальника до винної особи. Оскільки, цивільно-правова відповідальність власника автомобіля марки "ВАЗ - 21063" державний номер НОМЕР_3 за шкоду завдану майну третіх осіб під час ДТП була застрахована Відкритим акціонерним товариством "Національна акціонерна страхова компанія "ОРАНТА", то обов'язок з відшкодування збитків у межах лімітів відповідальності покладається на відповідача.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.04.2012 року порушено провадження у справі № 5011-69/5357-2012, слухання справи призначено на 22.05.2012 року.
21.05.2012 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва відповідач подав відзив на позов, в якому частково визнає позовні вимоги, та просить суд розгляд даної справи проводити без участі представника відповідача.
Представник відповідача в судове засідання 22.05.2012 року не з'явився, вимоги ухвали Господарського суду м. Києва від 26.04.2012 року виконав частково.
Представник позивача у судовому засіданні 22.05.2012 року надав усні пояснення по суті спору, в яких просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.05.2012 року розгляд справи було відкладено на 05.06.2012 року у зв'язку неявкою відповідача та необхідністю подання додаткових доказів у справі.
22.05.2012 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали від 26.04.2012 року.
Через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли письмові пояснення та додаткові документи по справі.
У судовому засіданні 05.06.2012 року представник позивача на дав усні пояснення по справі, в яких підтримав позовні вимоги у повному обсязі.
Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача, не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, відповідач не скористався своїм процесуальним правом на направлення представника для участі в судове засідання, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши подані позивачем матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд -
05 грудня 2009 року між Приватним акціонерним товариством "Акціонерна страхова компанія "Інго-Україна" (страховик) та ОСОБА_2 (страхувальник) було укладено договір страхування, оформлений полісом № 310599179 страхування засобів наземного транспорту, цивільної відповідальності, водія та пасажирів від нещасних випадків (надалі по тексту - Поліс № 310599179), відповідно до умов якого страховик зобов'язувався відшкодувати збитки, що могли настати у зв'язку з пошкодженням або знищенням автомобіля марки "ВАЗ - 21101", державний номер НОМЕР_1.
Як вбачається з матеріалів справи, 09.10.2010 року у м. Києві на перехресті вул. Братиславська - вул. Ш. Алейхема сталася ДТП за участю автомобіля марки "ВАЗ - 21101", державний номер НОМЕР_1 та автомобіля марки "ВАЗ - 21063" державний номер НОМЕР_3, яким керував ОСОБА_3.
ДТП сталася в результаті порушення водієм ОСОБА_3 Правил дорожнього руху України, останнього визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення згідно з постановою Тетіївського районного суду міста Києва від 30.11.2010 року у справі № 3-1395/2010 р.
Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 за шкоду завдану майну третіх осіб під час ДТП за участю автомобіля марки "ВАЗ - 21063" державний номер НОМЕР_3 була застрахована Відкритим акціонерним товариством "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта", що підтверджується полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/6364047 від 10.11.2009 року.
Внаслідок вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди автомобіль марки "ВАЗ - 21101", державний номер НОМЕР_1 отримав механічні пошкодження.
Відповідно до Звіту № 563 від 18.10.2010 року про оцінку автомобіля "ВАЗ - 21101", державний номер НОМЕР_1, складеного Товариством з обмеженою відповідальністю "Екліс", вартість матеріального збитку завданого власнику автомобіля марки "ВАЗ - 21101", державний номер НОМЕР_1, в результаті його пошкодження при ДТП складає 5 062,80 грн.
Позивач, виходячи із Звіту № 563 від 18.10.2010 року та враховуючи умови страхування, визначив розмір страхового відшкодування в сумі 7 594,92 грн., про що склав страховий акт № 54721 від 04.11.2010 року.
Відповідно до умов Полісу № 310599179 від 05.12.2009 року, позивачем було здійснено виплату страхового відшкодування на користь страхувальника в сумі 7 594,92 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 11152 від 23.11.2010 року (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи).
Зважаючи на вищенаведене, 12.12.2011 року позивач, з посиланням на статтю 27 Закону України "Про страхування" та статті 993, 1187, 1188, 1191 Цивільного кодексу України звернувся до відповідача з заявою за вих. № 4/12-12-11 на виплату страхового відшкодування в порядку регресу у розмірі 7 594,92 грн.
Проте, за твердженням позивача, відповідач жодним чином не відреагував на зазначену регресну вимогу, на момент подання позовної заяви, відповідачем страхове відшкодування на користь позивача сплачене не було.
Приймаючи до уваги ліміт відповідальності відповідача передбачений полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/6364047 від 10.11.2009 року, позивач просить суд стягнути з відповідача суму страхового відшкодування у розмірі 7 594,92 грн.
Відповідач позовні вимоги визнає частково, а саме у розмірі 4 552,80 грн., який останній визначив з урахуванням вартості матеріального збитку завданого власнику автомобіля марки "ВАЗ - 21101", державний номер НОМЕР_1, в результаті його пошкодження при спірній ДТП, зазначену у Звіті № 563 від 18.10.2010 року та з вирахуванням франшизи, передбаченої полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/6364047 від 10.11.2009 року.
Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Матеріалами справи підтверджується, що транспортним засобом "ВАЗ - 21063" державний номер НОМЕР_3, яким керував ОСОБА_3, спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди застрахованому позивачем автомобілю марки "ВАЗ - 21101", державний номер НОМЕР_1.
Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Перехід права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика у теорії називається суброгацією. При суброгації відбувається лише зміна особи у вже наявному зобов'язанні зі збереженням самого зобов'язання, тобто нового зобов'язання із відшкодування збитків не виникає - відбувається заміна кредитора: потерпілий (а ним є страхувальник або вигодонабувач) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. У результаті страховик виступає замість потерпілого.
Даної правової позиції зокрема притримується Верховний Суд України у Аналізі судової практики розгляду цивільних справ, що виникають з договорів страхування (схвалений на нараді суддів цивільної юрисдикції Верховного Суду України 11 липня 2011 року; витяг з Аналізу опублікований у журналі "Вісник Верховного Суду України" № 8 (132) за 2011 рік та розміщений на офіційному сайті Верховного Суду України).
Частиною другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Вина водія який керував автомобілем "ВАЗ - 21063" державний номер НОМЕР_3, встановлена у судовому порядку, останнього визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення згідно з постановою Тетіївського районного суду міста Києва від 30.11.2010 року у справі № 3-1395/2010 р.
Як вбачається з матеріалів справи, цивільно-правова відповідальність власника автомобіля марки "ВАЗ - 21063" державний номер НОМЕР_3 була застрахована у відповідача на підставі полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/6364047 від 10.11.2009 року (тип договору - 3). Вказаним полісом передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 25 500 грн., франшиза -510,00 грн., строк дії полісу з 10.11.2009 року до 09.11.2010 року.
Пунктом 1.4 статті 1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (у редакції чинній на момент укладання полісу № ВА/3606181) передбачено, що особи, відповідальність яких застрахована, - визначені в договорі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності особи, цивільно-правова відповідальність яких застрахована згідно з цим договором, або, залежно від умов договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, будь-які особи, що експлуатують забезпечений транспортний засіб.
Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
Таким чином, відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля марки "ВАЗ - 21101", державний номер НОМЕР_1 відповідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" в межах, передбачених полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/6364047 від 10.11.2009 року, а до позивача як страховика, який виплатив страхове відшкодування відповідно до умов Полісу № 310599179 від 05.12.2009 року, перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до відповідача як особи, відповідальної за завдані збитки у сумі 5 062,80 грн., тобто у розмірі вартості матеріального збитку, встановленого Звітом № 563 від 18.10.2010 року про оцінку автомобіля "ВАЗ - 21101", державний номер НОМЕР_1.
Відповідно до статті 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту. Розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.
Зважаючи на вищезазначене, суд приходить до висновку, що вимога позивача підлягає частковому задоволенню, в зв'язку з тим що позивач не зменшив страхове відшкодування за шкоду, заподіяну майну потерпілого на суму франшизи, яка встановлена полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/6364047 від 10.11.2009 року.
За таких обставин, сума страхового відшкодування становитиме: 5 062,80 грн. (вартість матеріального збитку, розрахованого у порядку, встановленому законодавством) -510,00 грн. (сума франшизи) = 4 552,80 грн.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "Інго-Україна" підлягають частковому задоволенню, а саме, у розмірі 4 552,80 грн.
Витрати з судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись статтями 4, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна Страхова компанія "Оранта" (01032, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 75, код ЄДРПОУ 00034186) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем на користь Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "Інго-Україна" (01054, м. Київ, вул. Воровського, буд. 33, р/р № 26508001304395 в АТ "ОТП Банк") 4 552 (чотири тисячі п'ятсот п'ятдесят дві) грн. 80 коп. заборгованості, 964 (дев'ятсот шістдесят чотири) грн. 82 коп. судового збору.
3. В іншій частині позову відмовити.
4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя С.В. Стасюк
Дата підписання повного
тексту рішення 11.06.2012 року