ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 5011-69/5164-2012 08.06.12
За позовом Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "Інго-Україна"
до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Страховий капітал"
про відшкодування шкоди в порядку регресу 5 727,00 грн.
Суддя Стасюк С.В.
Представники сторін:
від позивача ОСОБА_1 (дов. № 13 від 03.01.2012 р.)
від відповідача не з'явився
Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 08 червня 2012 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.
Приватне акціонерне товариство "Акціонерна страхова компанія "Інго-Україна" (надалі по тексту - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Страховий капітал" (надалі по тексту - відповідач) про відшкодування шкоди в порядку регресу 5 727,00 грн., а також просить суд покласти на відповідача судові витрати.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 23.05.2011 року у результаті дорожньо-транспортної пригоди (далі по тексту -ДТП) було пошкоджено автомобіль марки "Шевроле", державний номер НОМЕР_1, який застрахований у позивача. Останній виплативши страхове відшкодування, набув прав свого страхувальника до винної особи. Оскільки винним у скоєнні ДТП визнано ОСОБА_2, цивільно-правова відповідальність якого за шкоду завдану майну третіх осіб під час ДТП за участю автомобіля марки "Тойота", державний номер НОМЕР_2 була застрахована Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Страховий капітал", то обов'язок з відшкодування збитків у межах лімітів відповідальності покладається на відповідача.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.04.2012 року порушено провадження у справі № 5011-69/5164-2012, слухання справи призначено на 11.05.2012 року.
Представник відповідача в судове засідання 11.05.2012 року не з'явився, вимоги ухвали Господарського суду м. Києва від 23.04.2012 року не виконав, письмового відзиву на позов не надав, про причини своєї неявки суд не повідомив, про дату та час слухання справи повідомлявся належним чином рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Представник позивача у судовому засіданні 11.05.2012 року надав усні пояснення по суті спору, в яких просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.05.2012 року розгляд справи було відкладено на 29.05.2012 року, у зв'язку з неявкою відповідача та необхідністю подання додаткових доказів у справі.
11.05.2012 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду.
23.05.2012 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшла телеграма про відкладення розгляду справи.
Представник відповідача в судове засідання 29.05.2012 року повторно не з'явився, вимоги ухвали Господарського суду м. Києва від 11.05.2012 року не виконав, письмового відзиву на позов не надав, про дату та час слухання справи повідомлявся належним.
У судовому засіданні 29.05.2012 року представник позивача надав документи, на виконання вимог ухвали суду від 11.05.2012 для огляду.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.05.2012 року розгляд справи було відкладено на 08.06.2012 року, у зв'язку з неявкою відповідача та необхідністю подання додаткових доказів у справі.
У судовому засіданні 08.06.2012 року представник позивача надав усні пояснення по справі, в яких підтримав позовні вимоги у повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання 08.06.2012 року повторно не з'явився.
Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача, не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, відповідач не скористався своїм процесуальним правом на надання відзиву та направлення представника для участі в судове засідання, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши подані позивачем матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд -
01 квітня 2011 року між Приватним акціонерним товариством "Акціонерна страхова компанія "Інго-Україна" (страховик) та Товариством з обмеженою відповідальністю "МСД Україна" (страхувальник) було укладено Поліс страхування засобів наземного транспорту, цивільної відповідальності водія та пасажирів від нещасних випадків № 250523550.11 (надалі по тексту - Поліс № 250523550.11) , відповідно до умов якого страховик зобов'язувався відшкодувати збитки, що могли настати у зв'язку з пошкодженням або знищенням автомобіля марки "Шевроле", державний номер НОМЕР_1.
Як вбачається з матеріалів справи, 23.05.2011 року у м. Києві на пр. Свободи, 80 сталася ДТП за участю автомобіля марки "Шевроле", державний номер НОМЕР_1 та автомобіля марки "Тойота ", державний номер НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_2.
ДТП сталася в результаті порушення водієм ОСОБА_2 Правил дорожнього руху України, останнього визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення згідно з постановою Подільського районного суду міста Києва від 16.06.2011 року у справі № 3-3446/11.
Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 за шкоду завдану майну третіх осіб під час ДТП за участю автомобіля марки автомобіля марки "Тойота ", державний номер НОМЕР_2 була застрахована Приватним акціонерним товариством " Страхова компанія "Страховий капітал", що підтверджується полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/8129790 від 30.09.2010 року.
Внаслідок вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди автомобіль марки "Шевроле", державний номер НОМЕР_1 отримав механічні пошкодження.
Відповідно до Звіту № 38 від 02.08.2011 року про оцінку автомобіля, складеного фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3, вартість матеріального збитку завданого власнику автомобіля марки "Шевроле", державний номер НОМЕР_1, в результаті його пошкодження при ДТП складає 6 332,21 грн.
Позивач, виходячи із Звіту № 38 від 02.08.2011 року та враховуючи умови страхування, визначив розмір страхового відшкодування в сумі 6 237,00 грн., про що склав страховий акт № 59078 від 29.07.2011 року.
Відповідно до умов Полісу № 250523550.11 від 01.04.2011 року, позивачем було здійснено оплату страхового відшкодування на користь страхувальника в сумі 6 237,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 7020 від 12.08.2011 року (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи).
Зважаючи на вищенаведене, 10.01.2010 року позивач, з посиланням на статтю 27 Закону України "Про страхування" та статті 993, 1187, 1188, 1191 Цивільного кодексу України звернувся до відповідача з регресивною вимогою вих. № 6445 на виплату страхового відшкодування в порядку регресу у розмірі 5 727,00 грн.
Проте, відповідач жодним чином не відреагував на зазначену регресну вимогу, на момент подання позовної заяви, відповідачем страхове відшкодування на користь позивача сплачене не було.
Приймаючи до уваги ліміт відповідальності відповідача та розмір франшизи, передбачені полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/8129790 від 30.09.2010 року, позивач просить суд стягнути з відповідача суму страхового відшкодування у розмірі 5 727,00 грн.
Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Матеріалами справи підтверджується, що транспортним засобом "Тойота", державний номер НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_2, спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди застрахованому позивачем автомобілю марки "Шевроле", державний номер НОМЕР_1.
Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Перехід права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика у теорії називається суброгацією. При суброгації відбувається лише зміна особи у вже наявному зобов'язанні зі збереженням самого зобов'язання, тобто нового зобов'язання із відшкодування збитків не виникає - відбувається заміна кредитора: потерпілий (а ним є страхувальник або вигодонабувач) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. У результаті страховик виступає замість потерпілого.
Даної правової позиції зокрема притримується Верховний Суд України у Аналізі судової практики розгляду цивільних справ, що виникають з договорів страхування (схвалений на нараді суддів цивільної юрисдикції Верховного Суду України 11 липня 2011 року; витяг з Аналізу опублікований у журналі "Вісник Верховного Суду України" № 8 (132) за 2011 рік та розміщений на офіційному сайті Верховного Суду України).
Частиною другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Вина водія який керував автомобілем "Тойота", державний номер НОМЕР_2, встановлена у судовому порядку, останнього визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення згідно з постановою Подільського районного суду міста Києва від 16.06.2011 року у справі № 3-3446/11.
Як вбачається з матеріалів справи, цивільно-правова відповідальність власника автомобіля марки "Тойота", державний номер НОМЕР_2 була застрахована відповідачем на підставі полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/8129790 від 30.09.2010 року (тип договору - 1). Вказаним полісом передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 25 500 грн., франшиза -510,00 грн., строк дії полісу з 30.09.2010 року до 29.09.2011 року.
Пунктом 1.4 статті 1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (у редакції чинній на момент укладання полісу № ВС/8129790) передбачено, що особи, відповідальність яких застрахована, - визначені в договорі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності особи, цивільно-правова відповідальність яких застрахована згідно з цим договором, або, залежно від умов договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, будь-які особи, що експлуатують забезпечений транспортний засіб.
Таким чином, відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля марки "Шевроле", державний номер НОМЕР_1 відповідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" в межах, передбачених полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/8129790 від 30.09.2010 року, а до позивача як страховика, який виплатив страхове відшкодування відповідно до умов Полісу № 250523550.11 від 01.04.2011 року, перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до відповідача як особи, відповідальної за завдані збитки.
Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
Враховуючи визначені полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/8129790 від 30.09.2010 року розміри лімітів відповідальності та франшизи, а також встановлену судом вартість відновлюваного ремонту транспортного засобу, суд приходить до висновку, що відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу витрати у розмірі 5 727,00 грн.
Відповідно до статті 202 Господарського кодексу України та статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.
Приймаючи до уваги те, що факт наявності боргу у відповідача перед позивачем згідно з Полісом № 250523550.11 від 01.04.2011 у розмірі 5 727,00 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем, належними доказами, не спростовано, позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "Інго-Україна" про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Страховий капітал" 5 727,00 грн. страхового відшкодування в порядку регресу підлягають задоволенню у повному обсязі.
Витрати з судового збору покладаються на відповідача, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.
Виходячи з вищенаведеного та керуючись статтями 4, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Страховий капітал" (01004, м. Київ, вул. Кропивницького, буд. 6, кв. 2 код ЄДРПОУ 32206908) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем на користь Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "Інго-Україна" (01054, м. Київ, вул. Воровського, 33; код ЄДРПОУ 16285602, р/р № 26500024747600, АКІБ "Укрсіббанк" в м. Харків, МФО 351005) 5 727 (п'ять тисяч сімсот двадцять сім) грн. 00 коп. заборгованості, 1 609 (одну тисячу шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору.
3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя С.В. Стасюк
Дата підписання повного
тексту рішення 13.06.2012 року