ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 5011-55/3716-2012 06.06.12
Господарський суд міста Києва у складі судді Ягічевої Н.І.,
за участю секретаря Іванова О.В. розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовною заявою: Публічного акціонерного товариства «Завод залізобетонних конструкцій ім. Світлани Ковальської», м.Київ
до Відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Київ
про: стягнення заборгованості у розмірі 103 998,89 грн.
за участю уповноважених представників:
від Позивача -ОСОБА_2 -(довір. № 1249 від 28.12.2011р.)
від Відповідача - не з'явився.
Публічне акціонерне товариство «Завод залізобетонних конструкцій ім. Світлани Ковальської», м.Київ (далі -Позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Київ (далі -Відповідач) про стягнення суми основного боргу у розмірі -95422,61 грн., пені у розмірі -6 356,73грн., інфляційні витрати у розмірі -762,49 грн., та 3% річних у розмірі -1457,06 грн.
В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем грошових зобов'язань внаслідок чого утворилась стягувана заборгованість.
На підтвердження позовних вимог Позивачем до позовної заяви було додано наступні документи: розрахунок суми основного боргу, розрахунок пені, розрахунок інфляційних втрат, розрахунок трьох відсотків річних, Акт узгодження по ФОП ОСОБА_1, накладну №647574 від 08.08.11р., номера перепусток (ТТН), по переліку вказаному у накладній, накладна №651302 від 26.08.11р., номера перепусток (ТТН), по переліку вказаному у накладній, накладна №651304 від 27.08.11р., номера перепусток (ТТН), по переліку вказаному у накладній, накладна №656699 від 23.09.11р., номера перепусток (ТТН), по переліку вказаному у накладній, копія Акту №689 наданих послуг від 18.10.11р.,копія Акту №729 наданих послуг від 30.12.11р., копія договору №608 про виготовлення та поставку товару від 10.11.08р., копія фіскального чеку №3057 від 08.11.11р., копія Претензії №39 вих. №891 від 17.10.11р., копія Акту звірки взаєморозрахунків станом на 11.10.11р., копія конверту ПАТ «ЗЗБК ім.С.Ковальської»№0200406 5, копія повідомлення про вручення поштового відправлення №0200406 5 від 08.11.11р., копія витягу №615976 від 17.02.12р., копія свідоцтва №НОМЕР_1 про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця від 20.06.2000р., копія Довідки №2517/29-106 від 09.09.08р., копія довідки №1561/К/17-5/2 від 29.04.2011р., копія Свідоцтва про державну реєстрацію №372606 від 22.03.2011р., копія частини Статуту ПАТ „ ЗЗБК ім. С. Ковальської", копія довідки Головного міжрегіонального управління статистики у м. Києві АА № 369946 від 23.03.2011р., копія наказу № 88-к від 25.06.2008р. про обрання на посаду Голови Правління Головаша В.П., докази відправлення позовної заяви з додатками на адресу Відповідача (касовий чек і опис вкладення у поштове відправлення), доказ сплати судового збору (платіжне доручення з відміткою банку № 7025 від 19 березня 2012 р.), копія листа №1478 від 22.03.2012р., лист №193 від 22.03.2012р., копія наказу №273 від 18 квітня 2011р.
Провадження у справі за вказаними вимогами порушено ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.03.2012 р., розгляд якої було призначено на 18.04.2012р.
12.04.2012р. від Головного управління державної казначейської служби України надійшло підтвердження зарахування сплаченого Позивачем судового збору до державного бюджету України.
18.04.2012р. через канцелярію суду від Позивача надійшли для залучення до матеріалів справи додаткові документи, а саме: копія Витягу №619876 Серія АЖ від 17.04.2012р., копія Витягу №619877 Серія АЖ від 17.04.2012р., копія фіскального чеку №3356 від 17.04.12р., копія супровідного листа №282 від 17.04.12р., копія Акту звірки від 17 квітня 2012р., копія Акту узгодження по ФОП ОСОБА_1, копія розрахунку суми основного боргу, протокол про проведення взаємозаліку заборгованості від 30 вересня 2011р., копія Довідки №30/2-03-1/181 від 11.05.11р., копія Довіреності №1249 від 28 грудня 2011р.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.04.2012р. розгляд справи було відкладено на 23.05.2012р. у зв'язку з неявкою в судове засідання представника Відповідача.
03.05.2012р. через канцелярію суду від Позивача надійшло клопотання про витребування судом у ДПІ у Оболонському районі копію реєстру отриманих та виданих податкових накладних Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 за серпень, вересень, жовтень, грудень 2011р. Крім того, представник Позивача надав для залучення до матеріалів справи додаткові документи, а саме: розрахунок пені нарахованої ФОП ОСОБА_1, розрахунок інфляційних втрат, розрахунок трьох відсотків річних, копія податкової накладної №284 від 09.08.2011р., копія податкової накладної №819 від 31.08.2011р., копія податкової накладної №869 від 30.09.2011р., копія податкової накладної №402 від 18.10.2011р., копія податкової накладної №875 від 30.12.2011р., роздруківка веб-сайту ДПСУ від 26.04.2012р., копія Довіреності №1249 від 28 грудня 2011р.
В судовому засіданні 23.05.2012р. представник Позивача надав клопотання про продовження строку розгляду справи на 15 днів.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.05.2012р. продовжено строк розгляду справи на 15 днів на підставі ст.69 Господарського процесуального кодексу України, відкладено розгляд справи на 06.06.2012р.
23.05.2012р. Господарським судом міста Києва було направлено лист до Державної податкової інспекції у Оболонському районі ста Києва із вимогою надати документи на вимогу ухвали суду від 23.05.2012р.
В судовому засіданні 06.06.2012р. від Позивача надійшли для залучення до матеріалів справи додаткові документи, а саме: копія податкової декларації з податку на додану вартість ФОП ОСОБА_1 за серпень 2011р., копія розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів ФОП ОСОБА_1С за серпень 2011р., копія реєстру податкових накладних ОСОБА_1 за серпень 2011р., копія податкової декларації з податку на додану вартість ФОП ОСОБА_1 за вересень 2011р., копія розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів ФОП ОСОБА_1 за вересень 2011р., копія реєстру податкових накладних ОСОБА_1 за вересень 2011р., копія податкової декларації з податку на додану вартість ФОП ОСОБА_1 за жовтень 2011р., копія розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів ФОП ОСОБА_1 за жовтень 2011р., копія реєстру податкових накладних ОСОБА_1 за жовтень 2011р., копія податкової декларації з податку на додану вартість ФОП ОСОБА_1 за грудень 2011р., копія розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів ФОП ОСОБА_1 за грудень 2011р., копія реєстру податкових накладних ОСОБА_1 за грудень 2011р., розрахунок пені нарахованої ФОП ОСОБА_1
В судовому засіданні 06.06.2012р. представник Позивача надав усні пояснення по суті спору, просив суд задовольнити позов у повному обсягу.
Відповідач у судові засідання не з'являвся, відзиву та доказів сплати заборгованості не надав, хоча належним чином повідомлявся про судові засідання шляхом своєчасного надсилання ухвал за адресою, визначеною за матеріалами справи та за свідоцтвом про державну реєстрацію Відповідача.
З матеріалів справи вбачається, що вказана судова кореспонденція не отримана Відповідачем, у зв'язку з відсутністю Відповідача за його юридичною адресою: 04212, АДРЕСА_1.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.97 р. N 02-5/289 із змінами "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").
Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007 р. N 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" (пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).
Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.
У пункті 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 р. N 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.
З матеріалів справи вбачається, що ухвали суду надсилались відповідачу за адресою, зазначеною в позовній заяві та за свідоцтвом про державну реєстрацію Відповідача.
В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.
Таким чином, судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення Відповідача про місце, дату та час проведення судового засідання, шляхом надсилання поштової кореспонденції на його юридичну адресу.
Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позов та витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Зважаючи на достатність представлених Позивачем документів, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.
Клопотання щодо фіксації судового процесу Позивачем не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, долучивши до матеріалів справи надані Позивачем докази та заслухавши в засіданні пояснення представника Позивача, суд
10.11.2008р. між ВАТ "Завод залізобетонних конструкцій ім. С.Ковальської" (Виконавець) та ФОП ОСОБА_1 (Замовник) був укладений Договір № 608 про виготовлення та поставку товару.
Відповідно до п.1.1. Договору Виконавець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором, виготовити Замовнику замовлений товар, (бетон, бетонні вироби і конструкції, інший товар, відповідно до прайс-листа Виконавця, далі товар) по узгодженню Сторін виконати його доставку, а Замовник зобов'язується своєчасно прийняти замовлений товар та здійснити його оплату на умовах даного Договору.
Згідно до п.2.1 Договору, кількість товарів, що підлягають виготовленню та поставці, їх часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами визначаються у заявках Замовника, рахунках-фактурах Виконавця та накладних (товарно-транспортних, фактичних або видаткових).
Як вбачається з п.2.2 Договору, загальна кількість товару, що поставляється за цим Договором, визначається на підставі письмових заявок Замовника, в яких вказується: дата поставки, кількість товару, номенклатура товару, точна адреса доставки, при необхідності погодинний графік поставок.
Пунктом 5.2 Договору встановлено, що товар вважається поставленим Замовнику з моменту його отримання у пункті призначення згідно замовлення, представником одержувача, який вказується Замовником на підставі товарно-транспортних накладних.
Відповідно до п.5.3 Договору, Замовник письмово повідомляє Виконавцю перелік осіб, уповноважених приймати товар.
Згідно з п.5.5 Договору, Доставка товарів, може здійснюватись Замовником самостійно власним (найманим) транспортом, при наявності письмового дозволу з печаткою Замовника або уповноваженої особи одержувача. Товар вважається переданим з моменту одержання товару на складі Виконавця. Підтвердженням отримання є перепустка на виїзд з території Виконавця та довіреність на отримання товару.
Як вбачається з п.7.4 Договору, оплата здійснюється Замовником на підставі цього Договору та рахунків-фактур, виставлених Виконавцем на вартість партії товару.
Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2008р., а в частині взаєморозрахунків -до повного розрахунку між Сторонами. (п.9.1 Договору).
Позивачем вказується що отримання товару та транспортних послуг Відповідачем підтверджується накладними на фактичний відпуск виробів, товарно-транспортними накладними, а саме: накладною №647574 від 08.08.11р. Номера перепусток (ТТН), по переліку вказаному у накладній на загальну суму 23554,44 гривень; накладною №651302 від 26.08.11р. Номера перепусток (ТТН), по переліку вказаному у накладній на загальну суму 59903,04 гривень; накладною №651304 від 27.08.11р. Номера перепусток (ТТН), по переліку вказаному у накладній на загальну суму 15696,72 гривень; накладною №656699 від 23.09.11р. Номера перепусток (ТТН), по переліку вказаному у накладній на загальну суму 5746,96 гривень; Актом №689 наданих послуг від 18 жовтня 2011 року, на суму 558,88 грн., Актом №729 наданих послуг від 30 грудня 2011 року, на суму 153,01 грн.
Обґрунтовуючи викладену у позові позицію Позивач зазначає, що Позивачем було поставлено Відповідачу продукцію в період з 08.08.11р. по 14.03.12р. на загальну суму 105 613,05 гривень. Відповідач за цей же період сплатив 9319,56 грн. Переплата станом на 08.08.11р. складала 870,88 грн. Отже, як зазначено Позивачем станом на 14.03.2012 року заборгованість Відповідача складає 95422,61 грн.
08.11.2011р. Відповідачу Позивачем була направлена претензія №39 за вихідним номером №891 від 17.10.2011р. щодо сплати заборгованості, та акти звіряння взаємних розрахунків, що підтверджується фіскальним чеком №3057 від 08.11.2011р.
Вказана претензія Відповідачем за адресою -АДРЕСА_1 отримана не була, у зв'язку з чим Позивач звернувся з позовом до суду.
Відповідач процесуальними правами, передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористався, хоча належним чином повідомлявся про судові засідання шляхом своєчасного надсилання ухвал за адресою, визначеною за матеріалами справи.
Дослідивши матеріали справи суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що не підлягають задоволенню в повному обсягу, враховуючи наступне:
Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного позову полягає у примусовому спонуканні Відповідача до виконання грошових зобов'язань за договором виготовлення та постачання товару та застосуванні наслідків їх невиконання у вигляді стягнення пені, інфляційних нарахувань, та 3% річних.
Враховуючи статус сторін, характер правовідносин між учасниками договору, останні (правовідносини) регулюються насамперед відповідними положеннями Господарського і Цивільного кодексів України та умовами укладеного Договору.
Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.
Беручи до уваги правову природу укладеного договору, кореспондуючі права та обов'язки його сторін, оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватися судом з урахуванням приписів законодавства, які регламентують правовідносини з поставки.
Як встановлено ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України та ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за поставлену продукцію покупець зобов'язаний сплатити постачальнику певну грошову суму.
В силу приписів ч. 6 ст. 265 Господарського кодексу України та ч. 2 ст.712 Цивільного кодексу України до правовідносин постачання застосовуються норми Цивільного кодексу України про купівлю-продаж, які (ст.655, ч.1 ст.691) також передбачають обов'язок покупця сплатити за придбаний товар певну суму грошових коштів.
Отже, в контексті зазначених норм укладений між Позивачем та Відповідачем договір про виготовлення та поставку товару № 608 є належною підставою для виникнення у останнього грошових зобов'язань, визначених його умовами.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як встановлено ч.ч.1, 2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або законодавством не встановлений інший строк оплати товару.
При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.
Таким чином, Відповідач не мав жодних підстав для ухилення від виконання обов'язку із здійснення платежу за поставлену продукцію відповідно до умов Договору № 608 від 10.11.2008р.
Разом із тим, виходячи із змісту п.п.2.1,2.2,5.2,5.3 та 5.4 Договору виникнення у Відповідача відповідного грошового зобов'язання перед Позивачем поставлено у залежність від виконання останнім свого зобов'язання з постачання товару за цим договором.
Між тим, оскільки жоден з наданих Позивачем до матеріалів справи документів, які опосередковують господарську операцію з постачання -видаткові та податкові накладні, акти наданих послуг, товарно-транспортні накладні перепустки - не відповідають вимогами, що зазвичай ставляться до первинних документів такі документи не можуть бути кваліфіковані як докази у розумінні ч. 1 ст. 32 та ч. 1 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України виконання Позивачем своїх зобов'язань перед Відповідачем саме за вказаним договором.
При цьому, надані Позивачем накладні у якості достатнього доказу здійснення постачання за Договором № 608, не приймаються судом до уваги, оскільки не підписані з боку Відповідача щодо отримання товару, а з перепусток, на підставі яких ніби то здійснювалось постачання товару Відповідачу, містять підпис не встановленої особи, унеможливлює встановлення їх приналежності Відповідачу та відношення до договору № 608 взагалі.
Пунктом 5.2 Договору встановлено, що товар вважається поставленим Замовнику з моменту його отримання у пункті призначення згідно замовлення, представником одержувача, який вказується Замовником на підставі товарно-транспортних накладних.
Відповідно до п.5.3 Договору, Замовник письмово повідомляє Виконавцю перелік осіб, уповноважених приймати товар.
Позивачем не надано суду вказаного у п.5.3 Договору переліку осіб, уповноважених приймати товар, а підписи проставлені на накладних та товарно-транспортних накладних, унеможливлюють встановлення чи були віднесені до осіб, які підписали вказані документи приймати товар по Договору № 608.
До того ж, з наданих для залучення до матеріалів справи податкових накладних, податкових декларацій на додану вартість, розшифровок податкових зобов'язань не можливо встановити суму заборгованості Відповідача перед Позивачем саме за Договором № 608, період у якому виникла заборгованість та суму цієї заборгованість.
Таким чином, суд дійшов висновку про недоведеність Позивачем факту постачання Відповідачу товару саме за Договором № 608 як правової підстави (факту постачання) заявлених вимог, з якою положення цього договору пов'язують виникнення грошового зобов'язання перед Позивачем.
Враховуючи викладене вище, суд зазначає, що Відповідач не є боржником, а Позивач -кредитором щодо суми стягуваної заборгованості, на яку нарахована стягувана пеня, інфляційні нарахування та 3% річних саме за Договором № 608 від 10.11.2008р. При цьому, ч. 1 ст. 19 Конституції України встановлено, що ніхто не може бути примушений роботи те, що не передбачено законодавством. Відповідно до ч. 2 ст. 14 Цивільного кодексу України цей принцип стосується і виконання цивільних обов'язків.
Відсутність належних підстав для виникнення грошових зобов'язань у Відповідача за Договором № 608 від 10.11.2008р. зумовлює об'єктивну відсутність у Позивача прав вимагати застосування наслідків у розмінні ст.ст. 611, 625 Цивільного кодексу України такого невиконання (нарахування та стягнення заборгованості і штрафних санкцій), і неможливість порушення Відповідачем зазначених відсутніх прав, що, в свою чергу, зумовлює відмову у задоволені позову у повному обсягу.
Дійсно, виходячи із змісту ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України, ст. 20 Господарського кодексу України та ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, застосування певного способу судового захисту вимагає доведеності належними доказами сукупності таких умов:
- наявність у позивача певного суб'єктивного права (інтересу);
- порушення (невизнання або оспорювання) такого права (інтересу) з боку Відповідача;
- належність обраного способу судового захисту (адекватність наявному порушенню та придатність до застосування як передбаченого законодавством).
В розглядуваному ж випадку суд дійшов висновку про відсутність у Позивача суб'єктивного права вимагати стягнення з Відповідача грошових коштів саме за Договором № 608 від 10.11.2008р. у зв'язку із здійсненим постачання товару за наданими видатковими, товарно-транспортними та податковими накладними, актами наданих послуг.
Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати підлягають віднесенню на рахунок Позивача у повному обсягу.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,
1. Відмовити у задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Завод залізобетонних конструкцій ім. Світлани Ковальської»(код ЄДРПОУ: 05523398) у повному обсягу.
У судовому засіданні 06.06.2012р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Повний текст рішення підписаний 11.06.2012р.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду скарги апеляційним господарським судом.
Суддя Н.І. Ягічева