ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 5011-14/5701-2012 06.06.12
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СП УДТ"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Віндор Плюс"
про стягнення 538 896,91 грн.
Суддя Мельник С.М.
Представники сторін:
від позивача: ОСОБА_1 -за довіреністю;
від відповідача: не з'явився.
Товариство з обмеженою відповідальністю "СП УДТ" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Віндор Плюс" про стягнення 538 896,91 грн., з яких 520 288,81 грн. заборгованості та 18 608,10 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором поставки від 11.08.11 р. № 0108/11.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 07.05.12 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 06.06.12 р.
31.05.12 р. від позивач надійшло документи на виконання вимог суду, зокрема, розрахунок ціни позову, з якого вбачається про нарахування відповідачу 5 423,38 грн. 3 % річних, 7 005,19 грн. пені та 0,00 грн. інфляційних втрат.
В судове засідання 06.06.12 р. представник відповідача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, жодних заяв чи клопотань через відділ діловодства суду від відповідача не надходило.
Враховуючи наявність у матеріалах справи доказів належного повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними в ній матеріалами у відповідності до вимог ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.
Представник позивача в судовому засіданні підтримала позов у повному обсязі.
В судовому засіданні 06.06.12 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши наявні у справі матеріали,заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
11.08.11 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "СП УДТ" (надалі -позивач, Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Віндор Плюс" (надалі -відповідач, Покупець) було укладено договір поставки № 0108/11 (надалі -Договір).
Згідно з п. п. 1.1., 1.2. Договору, в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця товар, а Покупець в порядку та на умовах, визначених цим Договором, зобов'язується прийняти й оплатити замовлений товар, зазначений в п. 1.2. даного Договору. Найменування, кількість та ціна товару зазначається в Специфікаціях, які є невід'ємною частиною Договору.
Відповідно до п. п. 2.6.1., 2.6.2., 2.6.3., 2.6.4. Договору оплата за товар здійснюється протягом 15 банківських днів з дня прийому-передачі товару.
Зобов'язанням, згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ч. 1 ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно зі ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено обов'язковість договору для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
На виконання умов договору позивачем за видатковими накладними, копії яких наявні в матеріалах справи, було поставлено відповідачу товар на загальну суму 903 828,45 грн.
Як вбачається з матеріалів, наявних на час розгляду справи судом, відповідач свої зобов'язання за договором щодо оплати повної вартості відвантаженого товару у встановлений строк не виконав, сплативши за поставлений товар 383 539,64 грн., у зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 520 288,81 грн.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Пунктом 5.2. Договору сторони встановили, що Покупець за порушення обов'язку, визначеного у п. 4.1.1. цього Договору, за вимогою Постачальника зобов'язаний сплатити, зокрема, пеню у розмірі 0,5 % від простроченої суми за кожний день прострочення.
За приписами ст. 549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
У відповідності до ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочу платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань").
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно з розрахунком позивача, який не спростовано належним чином відповідачем, останній за порушення зобов'язань за Договором має сплатити суму пені у розмірі 7 005,19 грн., а також 5 423,38 грн. 3 % річних.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
В порядку, передбаченому ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача 520 288,81 грн. заборгованості, 5 423,38 грн. 3 % річних та 7 005,19 грн. пені обґрунтованими, підтвердженими наявними в матеріалах справи доказами та не спростованими належним чином відповідачем, а відтак такими, що підлягають задоволенню.
Оскільки відповідно до розрахунку позивача до стягнення заявлено 12 428,57 грн. (5 423,38 грн. 3 % річних + 7 005,19 грн. пені), а у позовній заяві вказано суму нарахувань у розмірі 18 608,10 грн., в частині стягнення 6 179,53 грн. (18 608,10 грн. -12 428,57 грн.) належить відмовити.
Відповідно до приписів ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, при частковому задоволенні позову судовий збір покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 43, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Віндор Плюс" (03142, м. Київ, вул. Ак. Кримського, 4-А; код ЄДРПОУ 32558401) на користь Товариства з обмеженою відповідальність "СП УДТ" (01042, м. Київ, бул. Дружби Народів, 9; код ЄДРПОУ 24744047) 520 288 (п'ятсот двадцять тисяч двісті вісімдесят вісім) грн. 81 коп. заборгованості, 7 005 (сім тисяч п'ять) грн. 19 коп. пені, 5 423 (п'ять тисяч чотириста двадцять три) грн. 38 коп. 3 % річних та 10 654 (десять тисяч шістсот п'ятдесят чотири) грн. 34 коп. судового збору.
3. В решті позову відмовити.
4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Повне рішення складено 11.06.12 р.
Суддя С.М. Мельник