83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
12.06.12 р. Справа № 5006/19/22/2012
Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Демідової П.В.
При секретарі судового засідання (помічнику судді) Перекрестній О.О.
Розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», м.Київ
до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Донецьк
про стягнення заборгованості за заявою про відкриття поточного рахунку та картки зі зразками підписів і відбитка печатки №б/н від 21.03.2011р. у розмірі 37 797,62 грн., що складається з 34 080,00 грн. (тіло кредиту та відсотки), 3 717,62 грн. (пеня, комісія, штрафи)
За участю представників сторін:
Від позивача: ОСОБА_2 за довіреністю.
Від відповідача: не з'явився.
Суд перебував в нарадчій кімнаті
12.06.2012р. з 13.32 год. по 13.35 год.
Суть справи:
Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк», м. Дніпропетровськ звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Донецьк про стягнення заборгованості за заявою про відкриття поточного рахунку та картки зі зразками підписів і відбитка печатки №б/н від 21.03.2011р. у розмірі 37 797,62 грн., що складається з 34 080,00 грн. (тіло кредиту та відсотки), 3 717,62 грн. (пеня, комісія, штрафи).
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на невиконання відповідачем кредитних зобов'язань, взятих ним на себе з підписанням заяви про відкриття поточного рахунку та картки зі зразками підписів і відбитка печатки №б/н від 21.03.2011р. в частині повернення грошових коштів, сплати відсотків за користування ними та комісійної винагороди, у зв'язку з чим нараховує до стягнення штрафні санкції.
Ухвалою суду від 25.04.2012р. за вказаним позовом порушено провадження по справі №5006/19/18/2012.
Разом з позовом 30.03.2012р. позивачем було надано заяву про його забезпечення шляхом накладення арешту на все майно та грошові кошти відповідача в межах суми заявлених вимог в розмірі 37 797,62 грн. та обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України до виконання ним своїх зобов'язань.
Відповідно до ст.66 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) забезпечення позову допускається, якщо невжиття заходів до забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Оскільки позивачем не підтверджено ймовірність припущення того, що майно, яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення, та не визначено, на які саме банківські рахунки та майно відповідача має накладатись арешт, що унеможливлює вжиття таких заходів, заява щодо забезпечення позову у справі №5006/19/18/2012 в частині накладання арешту на грошові кошти та майно відповідача не підлягає задоволенню, оскільки є необґрунтовано заявленою.
Стосовно вимог щодо забезпечення позову шляхом обмеження ОСОБА_1 у виїзді за межі України суд наголошує на наступному. Відповідно до ст. 67 ГПК України позов у господарському процесі забезпечується накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору, та інше.
Вимоги позивача щодо обмеження ОСОБА_1 у виїзді за межі України не можуть бути задоволені у господарському процесі, оскільки господарські суди можуть застосовувати заходи забезпечення позову відносно відповідачів, якими є юридичні особи та фізичні особи -суб'єкти підприємницької діяльності (у деяких випадках, зокрема, у корпоративних спорах, стороною в господарському процесі можуть бути фізичні особи). Законом України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України" врегульовано відносини, що стосуються прав громадян України на виїзд з України і в'їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв'язання спорів у цій сфері. Відповідно до ст. 33 Конституції України право перебування на території України та право вільно залишати територію України є конституційним правом саме громадянина України.
Оскільки діючим законодавством розмежований статус фізичної особи, як суб'єкта підприємницької діяльності та фізичної особи, як учасника цивільних відносин та громадянина України (гл.гл.4,5 Цивільного кодексу України, глава 13 ГК України), суд вважає, що заявлені позивачем вимоги, щодо обмеження пересування ОСОБА_1 стосуються її особистих прав та не пов'язані з господарською діяльністю її як суб'єкту підприємницької діяльності. До того ж , питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України врегульоване цивільно-процесуальним законодавством держави (ст.377-1 ЦПК України). Крім зазначеного, відповідно до ст. 6 Закону України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України", тимчасове затримання або вилучення паспорта у випадках встановлених цією статтею здійснюється судом. Нарешті, чинним процесуальним законодавством господарський суд не наділений повноваженнями щодо застосування перелічених заходів.
Відповідно до ст. 6 Конституції України органи судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України. З огляду на вищевикладене, суд відмовляє в задоволенні заяви про забезпечення позову шляхом обмеження ОСОБА_1 у виїзді за межі України.
В судових засіданнях представник позивача підтримував позовні вимоги, відповідач визнав вимоги в повному обсязі. В судове засідання 12.06.2012 року представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи був повідомлений належним чином.
Перед початком розгляду справи по суті представників сторін було ознайомлено з правами та обов'язками, передбаченими ст.22 ГПК України. Судом, відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України, складено протокол, який долучено до матеріалів справи.
У відповідності до п.п.2, 3, 4 ч.2 ст.129 Конституції України, ст.ст.42,43 ГПК, ст.33 ГПК України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. За приписами ст.43 ГПК України суд оцінює докази
за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд -
Встановив:
21 березня 2011р. Суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством Комерційний банк «Приватбанк» було підписано заяву про відкриття поточного рахунку та картки зі зразками підписів та відбитку печатки, за змістом якої клієнт просить банк відкрити наступні рахунках у гривнях: поточний рахунок НОМЕР_2 та картковий рахунок НОМЕР_3. При цьому в разі відсутності або недостатності коштів на рахунку клієнта (в разі перевищення суми платежу над залишками власних коштів), банк може встановити клієнту на рахунок кредитний ліміт: банк за наявності вільних грошових ресурсів здійснює обслуговування кредитного ліміту клієнта за рахунок кредитних коштів і в межах ліміту, про розмір якого банк повідомляє клієнта на власний розсуд або в письмовій формі, або встановленими засобами електронного зв'язку банка та клієнта. Порядок встановлення, зміни ліміту, погашення заборгованості та розміру процентної ставки за використання кредитного ліміту регламентується Умовами та Правилами надання банківських послуг та Тарифами банку, які розміщені на сайті www.privatbank.ua, які разом з цією анкетою (заявою) складають договір банківського обслуговування.
З підписанням заяви від 21.03.2011р. клієнт погодився з Умовами та Правилами надання банківських послуг, в тому числі Умовами і Правилами обслуговування за розрахунковими картками, розміщеними на сайті банку www.privatbank.ua, http://client-bank. privatbank.ua; Тарифами банку, які разом з цією заявою та карткою зі зразками підписів та відбитку печатки складають договір банківського обслуговування; приєднався та зобов'язався виконувати умови, викладені в Умовах та Правилах надання банківських послуг, Тарифах банку - договору банківського обслуговування в цілому.
Відповідно до п.3.18.1.5 Умов обслуговування кредитних лімітів на поточних рахунках корпоративних клієнтів, викладених в п.3.18 Умов та правил надання банківських послуг, кредитний ліміт є сумою грошових коштів, в межах якої банк здійснює оплату розрахункових документів клієнта понад залишку грошових коштів на його поточному рахунку. За змістом п.п.3.18.1.1, 3.18.1.3, кредитний ліміт на поточний рахунок (далі - кредит) надається на поповнення обігових коштів та здійснення поточних платежів клієнта в межах ліміту в обмін на зобов'язання клієнта з повернення кредиту, сплати відсотків та винагороди.
Здійснення платежів клієнта в порядку обслуговування кредитного ліміту провадиться банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання клієнта до Умов та Правил надання банківських послуг, зокрема, в формі заяви про відкриття поточного рахунку та картки зі зразками підписів та відбитку печатки (п.3.18.1.8).
Пунктом 3.18.2.2 визначений перелік обов'язків клієнта, серед яких - сплатити проценти за весь час користування кредитом (п.п.3.18.2.2.2), здійснювати погашення кредиту, отриманого в межах встановленого ліміту, не пізніше строку завершення періоду безперервного користування кредитом - період часу не більше 35 днів, протягом якого безперервно існувало дебетове сальдо на поточному рахунку (п.п.3.18.2.2.3, 3.18.1.11).
За змістом п.3.18.2.2.8, клієнт доручає банку списувати грошові кошти зі всіх своїх поточних рахунків, відкритих як на момент початку обслуговування банком ліміту клієнта, так і відкритих після цього, в валюті кредиту для виконання зобов'язань з погашення кредиту та відсотків за його користування. Відповідно до підпункту 4 п.3.18.2.1.4 за рахунок грошових коштів, які надійшли на поточний рахунок клієнта, в першу чергу здійснюється погашення заборгованості за відсотками, розрахованими відповідно до п.п.3.18.4.1, 3.18.4.2, згідно з якими за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку клієнта при закритті банківського дня клієнт сплачує банку відсотки, виходячи з відсоткової ставки, розмір якої залежить від строку користування кредитом (диференційована ставка).
Порядок розрахунку відсотків встановлений п.п.3.18.4.1.1-3.18.4.2 Умов обслуговування кредитних лімітів на поточних рахунках корпоративних клієнтів. Так, за період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнуління дебетового сальдо в одну з дат з наступного 20-го до 25-го числа місяця (період, в який дебетове сальдо підлягає обнулінню), розрахунок відсотків здійснюється за процентної ставкою в розмірі 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості. При необнулінні дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, протягом 90 днів з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, клієнт сплачує банку за користування кредитом проценти в розмірі 24% річних, починаючи з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню. В разі непогашення кредиту протягом 90 днів з дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнулінню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань клієнт сплачує банку проценти за користування кредитом в розмірі 48% річних від суми залишку непогашеної заборгованості. В разі порушення клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань в при реалізації права банку на встановлення іншого строку повернення кредиту, передбаченого Умовами та правилами надання банківських послуг, клієнт сплачує банку пеню в розмірі 0,1315% від суми залишку непогашеної заборгованості за кожний день прострочки. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов'язань.
Згідно з п.3.18.4.4, клієнт сплачує банку винагороду за використання ліміту відповідно до п.п.3.18.1.6, 3.18.2.3.2 1-го числа кожного місяця в розмірі 0,9% від суми максимального сальдо кредиту, що існував на кінець банківського дня за попередній місяць, в порядку, передбаченому Умовами та правилами надання банківських послуг.
Відповідно до п.3.18.5.8, при порушенні клієнтом строків платежу за будь-яким з грошових зобов'язань за кредитом більше ніж на 30 днів, що спричинило звернення банку в судові органи, клієнт сплачує банку штраф, який розраховується за наступною формулою: 1 000 грн.+5% від суми встановленого ліміту.
Надавши правову кваліфікацію відносинам, що склались між сторонами, суд робить висновок, що вони пов'язані з овердрафтовим кредитуванням відповідача та підпадають під правове регулювання норм §2 глави 71 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та ст.345-346 ГК України.
Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), ст.ст. 525, 526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до Умов обслуговування кредитних лімітів на поточних рахунках корпоративних клієнтів на підставі заяви про відкриття поточного рахунку та картки зі зразками підписів та відбитку печатки позивачем здійснювалось кредитування рахунку відповідача, проте починаючи з 02.06.2011р. дебетове сальдо на вказаному рахунку клієнтом обнулено не було, у зв'язку з чим з 29.06.2011р. банком нараховувались відсотки за користування кредитом за відсотковою ставкою 24% річних, а з 28.09.2011р. - за відсотковою ставкою 48% річних. Водночас, грошові кошти, які надходили на поточний рахунок клієнта (а.с.35-38, 40) шляхом договірного списання були направлені банком на погашення заборгованості за відсотками та винагороди за користування кредитним лімітом відповідно до підпункту 4 п.3.18.2.1.4, п.3.18.2.2.8 Умов обслуговування кредитних лімітів на поточних рахунках корпоративних клієнтів.
З огляду на неналежне виконання клієнтом взятих на себе зобов'язань, банк звернувся до клієнта з претензією №1 від 24.11.2011, в якій повідомив про наявність станом на 24.11.2011р. заборгованості в сумі 34 853,41 грн., яка складається з заборгованості за кредитом в сумі 30 000,00 грн., заборгованості за відсотками в сумі 4 080,00 грн., заборгованості з комісії в сумі 793,41 грн. та пені в сумі 648,13 грн., яку вимагав терміново погасити. Зазначена претензія залишена клієнтом без відповіді та задоволення, доказів протилежного під час судового розгляду справи №5006/19/22/2012 не надано.
Як зазначає позивач та визнає відповідач, наразі у клієнта наявна заборгованість за кредитом в сумі 30 000,00 грн., заборгованість за відсотками в сумі 4 080,00 грн., заборгованість з винагороди за використання кредитного ліміту в сумі 648,13 грн.
Відповідно до ст.ст.611, 612 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, якщо він не приступив до його виконання або не виконав у строк, встановлений договором або законом.
Особливості регулювання відповідальності за порушення грошових зобов'язань у відносинах суб'єктів господарювання визначаються приписами статей 534, 549-552 ЦК України, статей 229-234 ГК України та статей Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".
У відповідності до ст.3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» розмір пені, яка нараховується за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Позивачем на підставі п.3.18.4.1.3 Умов обслуговування кредитних лімітів на поточних рахунках корпоративних клієнтів нараховано до стягнення пеню за ставкою 0,04306% річних за кожний день прострочення, що становить 793,41 грн.
Судом встановлено невідповідність наданого позивачем розрахунку пені чинному законодавству, оскільки передбачена застосована позивачем ставка пені перевищує встановлений законом максимальний розмір пені 0,042% річних за кожний день прострочки у визначений позивачем період.
За правовою позицією Верховного Суду України, що згідно зі ст.111-28 ГПК України носить обов'язковий характер, яким би способом не визначався в договорі розмір пені, він не може перевищувати той розмір, який установлено законом як граничний, тобто за прострочення платежу за договором може бути стягнуто лише пеню, сума якої не перевищує ту, що обчислено на підставі подвійної облікової ставки Національного банку України (постанови від 24.10.2011р. по справі №25/187, від 07.11.2011р. по справі №5002-2/5109-2010).
З урахуванням викладеного, суд робить висновок, що правомірними є позовні вимоги про стягнення пені, розрахованої виходячи з подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочення, тому задовольняє позовні вимоги про стягнення пені в обґрунтованій частині - в сумі 738,90 грн.
Крім того, позивачем на підставі п.3.18.5.8 нараховано до стягнення штраф в сумі 2 276,08 грн., до складу якого, входять фіксована частина в розмірі 500,00 грн. та 5% від суми заборгованості. Судом перевірено наданий позивачем розрахунок штрафу у його співвідношенні з Умовами обслуговування кредитних лімітів на поточних рахунках корпоративних клієнтів та встановлено, що визначена позивачем фіксована частина штрафу не перевищує встановленого п.3.18.5.8 розміру. Разом з цим, процентна частина штрафу, виходячи з наявної заборгованості клієнта за кредитом, що є безпосередньо залежною від кредитного ліміту, складає 1 500,00 грн. З урахуванням викладеного, суд вважає правомірними вимоги про стягнення штрафу в сумі 2 000,00 грн., тому задовольняє їх в обґрунтованій частині.
Стосовно клопотання відповідача про відстрочку сплати заборгованості, заявленого в судових засіданнях 15.05.2012р, 05.06.2012р., суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Виходячи з системного аналізу змісту ч.6 ст.83, ст.121 ГПК України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, у виняткових випадках, залежно від обставин справи, господарський суд може відстрочити або розстрочити виконання рішення. Таким чином, підставою для відстрочки виконання рішення суду можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом.
Оскільки відповідачем не наведено жодного факту в обґрунтування неможливості сплати заборгованості за кредитним договором, як не надано доказів в підтвердження доцільності відстрочення виконання рішення суду, суд відхиляє зазначене клопотання відповідача як необґрунтовано заявлене.
Відповідно до ст.49 ГПК України, судовий збір покладається на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.
Враховуючи викладене та керуючись ст.129 Конституції України, ст.ст. 525, 526, 611, 612, §2 Глави 71 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст.1, 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ст.ст.1, 4, 21-22, 28, 33-34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», м. Дніпропетровськ до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Донецьк про стягнення заборгованості за заявою про відкриття поточного рахунку та картки зі зразками підписів і відбитка печатки №б/н від 21.03.2011р. у розмірі 37 797,62 грн., що складається з 34 080,00 грн. (тіло кредиту та відсотки), 3 717,62 грн. (пеня, комісія, штрафи) - задовольнити частково.
Стягнути Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (83083, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк „Приватбанк" (49094, м.Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитом в сумі 30 000,00 грн., заборгованість за відсотками в сумі 4 080,00 грн., заборгованість з винагороди за користування кредитним лімітом в сумі 648,13 грн., пеню в сумі 738,90 грн. та штраф в сумі 2 000,00 грн., судовий збір в сумі 1 595,42 грн.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили
У судовому засіданні 12.06.2012р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення за правилами ст.ст.84-85 ГПК України підписано 18.06.2012р.
Суддя Демідова П.В.