07.06.12р. Справа № 27/5005/2897/2012
За позовом підприємства з іноземними інвестиціями у формі закритого акціонерного товариства «Запорізький залізорудний комбінат»(с. Мала Білозерка, Васильківський район, Запорізька область)
до державного підприємства «Придніпровська залізниця»(м. Дніпропетровськ)
про стягнення штрафу
Суддя Татарчук В.О.
Секретар Покулита К.В.
Представники:
від позивача -не з'явився
від відповідача -ОСОБА_1, дов. № 30 від 01.01.12р.
Суть спору:
Підприємство з іноземними інвестиціями у формі закритого акціонерного товариства «Запорізький залізорудний комбінат»звернулось з позовом до державного підприємства «Придніпровська залізниця»та просить стягнути штрафу в розмірі 69932,23грн.
Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем плану перевезень у жовтні, листопаді 2011 року за договором № ПР/ДН-3-09-385НЮп/55 від 25.06.2009.
Відповідач заперечує проти позову та вказує на те, що має місце невідповідність реквізитів договору вказаного в позові реквізитам договору долученого до матеріалів справи. На штраф за невиконання плану перевезень не нараховується податок на додану вартість.
Позивач не забезпечив явку представника у судове засідання 07.06.2012 та надіслав до суду заяву, відповідно до якої просить розглянути справу без участі його представника.
В судовому засіданні 07.06.2012 були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд -
встановив:
25.06.2009р. між державним підприємством «Придніпровська залізниця»(Залізниця) та підприємством з іноземними інвестиціями у формі закритого акціонерного товариства «Запорізький залізорудний комбінат»(Вантажовласник) укладено договір № ПР/ДН-3-09-385/НЮп/55 про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги.
Предметом цього договору є надання залізницею вантажовласнику послуг, пов'язаних з перевезенням вантажів, та проведення розрахунків за ці послуги (п. 1.1 договору).
Згідно п. 2.2 договору залізниця зобов'язується приймати до перевезення та видавати вантажі вантажовласника, подавати під навантаження (вивантаження) вагони (контейнери) згідно із затвердженими планами і заявками вантажовласника та надати йому додаткові послуги, пов'язані з перевезенням вантажів, перелік яких зазначається у тарифному керівництві, затвердженого наказом Мінтрансу України від 26.03.2009 № 317, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 15.04.2009 за № 340/16356 та додатку № 1 до цього договору.
Суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги частково з таких підстав.
Позивач за планом на жовтень, листопад 2011 року заявив до перевезення на експорт 264349 тонн руди залізної у 3869 полувагонах парку Укрзалізниці і залізниця узгодила план перевезення у встановленому розмірі.
Згідно з п. 7.1.2 Правил планування перевезень вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України №873 від 09.12.2002, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.12.2002 за №1030/7318 (далі - Правила), планування перевезень вантажів здійснюється в автоматизованій системі АС МЕСПЛАН на підставі місячних графіків позивача.
Залізницею заповнення облікових карток виконання плану перевезень № 3006 у жовтні 2011 та №№ 11, 187 у листопаді 2011 здійснювалося згідно з п. 6.5.3 вищевказаних Правил з урахуванням місячного графіку.
Загальний план перевезення руди залізної за результатами жовтня, листопада 2011 року відповідачем був виконаний в розмірі 230984,31 тон в 3358 напіввагонах.
Невиконання плану перевезень склало -33364,65 тонн - 487 напіввагонів, в тому числі: 25220,03 т. -369 полувагонів у жовтні 2011; 8144,62 т. -118 напіввагонів у листопаді 2011.
Статтею 20 Статуту залізниць України передбачено, що виконання перевезень, у тому числі на пред'явлення, позапланових, понадпланових та перевезень для надолуження недовантаження протягом минулого місяця враховується в обліковій картці встановленої Правилами форми.
Відповідно до п. 6.1 Правил, облік виконання плану перевезень вантажів здійснюється в обліковій картці за кожним планом, а також за пред'явленням, та за замовленням про надолуження недовантаження за попередній місяць. На підставі цього обліку визначаються розміри матеріальної відповідальності сторін за невиконання плану.
Згідно ст. 106 Статуту залізниць України за незабезпечення залізницею подачі вагонів і контейнерів для виконання плану перевезень та за невикористання вантажовідправником поданих вагонів і контейнерів чи відмову від вагонів і контейнерів для виконання плану перевезень сплачується штраф у таких розмірах:
- за вантажі, перевезення яких планується у тоннах і вагонах, - з тонни по 5 відсотків ставки добової плати за користування вагонами;
- за вантажі, перевезення яких планується тільки у вагонах (контейнерах), - за вагон (контейнер) по дві добові ставки плати за користування вагонами (контейнерами).
Відповідно до п. 6.10 Правил штраф за невиконання місячних планів перевезень вантажів нараховується на залізницю і відправника по закінченні кожної декади, сальдова сума штрафу визначається по закінченні місяця.
В облікових картках виконання плану перевезень за спірний період відповідачем на ст. Дніпрорудна були нараховані штрафи за невиконання плану перевезень на загальну суму 58277грн. без ПДВ, а саме:
- 43817,30грн. -за невиконання плану перевезень руди залізної за жовтень 2011 року згідно облікової картки № 3006;
- 7220,90грн. та 7238,80грн. -за невиконання плану перевезень руди залізної за листопад 2011 року згідно облікових карток відповідно № 11 та № 187.
Також, позивачем нараховано 11655,23грн. ПДВ на суму штрафу.
Відповідачем не надано доказів виконання планів перевезень в період жовтня, листопада 2011 року. Наявність штрафу в розмірі 58277грн. підтверджується підписаним сторонами актом звірки.
Суд не приймає посилання відповідача на невідповідність реквізитів договору вказаного в позові реквізитам договору долученого до матеріалів справи. ДП «Придніпровська залізниця»не доведений факт укладення сторонами іншого договору, ніж договір № ПР/ДН-3-09-385/НЮп/55 від 25.06.2009р.
У зв'язку з викладеним, суд вважає правомірною вимогу позивача про стягнення штрафу в розмірі 58277грн.
Суд відмовляє в задоволенні позову в частині стягнення з відповідача 11655,23грн. ПДВ нарахованого на суму штрафу з огляду на наступне.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Статтею 185 Податкового кодексу України встановлено, що об'єктом оподаткування є операції платників податку з:
а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;
б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;
Відповідно до ст. 188 Податкового кодексу України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів), а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на вартість послуг стільникового рухомого зв'язку).
До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг.
База оподаткування операцій з постачання товарів, ввезених на митну територію України, визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче митної вартості товарів, з якої були визначені податки і збори, що справляються під час їх митного оформлення, з урахуванням акцизного податку та ввізного мита, за винятком податку на додану вартість, що включаються в ціну товарів/послуг згідно із законом.
У разі якщо постачання товарів/послуг здійснюється за регульованими цінами (тарифами), база оподаткування визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за такими цінами (тарифами).
У разі постачання виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг без оплати, з частковою оплатою, у межах обміну, у межах дарування, у рахунок оплати праці фізичним особам, які перебувають у трудових відносинах із платником податку, пов'язаній з постачальником особі, суб'єкту господарювання, який не зареєстрований платником податку, іншим особам, які не зареєстровані платниками податку, база оподаткування визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін.
До бази оподаткування враховується вартість товарів/послуг, які постачаються за будь-які кошти (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платникові податку безпосередньо отримувачем товарів/послуг або будь-якою третьою особою як компенсація вартості товарів/послуг, поставлених таким платником податку.
У разі постачання товарів за договорами фінансового лізингу базою оподаткування є договірна (контрактна) вартість, але не нижче ціни придбання об'єкту лізингу.
У випадках, передбачених статтею 189 цього Кодексу, база оподаткування визначається з урахуванням положень статті 189 цього Кодексу.
Таким чином, штраф за невиконання плану перевезень не є об'єктом оподаткування в розумінні вказаних норм.
Наведене свідчить про необхідність відмови в задоволенні позову в частині стягнення нарахованого на суму штрафу ПДВ в розмірі 11655,23грн.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати по справі покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
вирішив:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з державного підприємства «Придніпровська залізниця»(49600, м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, 108, код ЄДРПОУ 01073828) на користь підприємства з іноземними інвестиціями у формі закритого акціонерного товариства «Запорізький залізорудний комбінат»(71674, Запорізька область, Васильківський район, с. Мала Білозерка, Веселівське шосе, 7км, код ЄДРПОУ 00191218) 58277грн. - штрафу, 1341,20грн. -витрат по сплаті судового збору.
Відмовити в задоволенні позову в частині стягнення з державного підприємства «Придніпровська залізниця»на користь підприємства з іноземними інвестиціями у формі закритого акціонерного товариства «Запорізький залізорудний комбінат» 11655,23грн. - штрафу,
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Суддя В.О. Татарчук
Дата підписання рішення, оформленого у відповідності до ст.84 ГПК України - 12.06.2012