05.06.12р. Справа № 17/5005/3034/2012
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "СОДРУЖЕСТВО", смт. Ювілейне Дніпропетровської області
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровський завод бурового обладнання", м. Дніпропетровськ
про стягнення 2 120 037, 24 грн.
Суддя Суховаров А.В.
Представники:
від позивача: ОСОБА_1, довір. б/н від 28.03.12р.;
від відповідача: ОСОБА_2, довір. б/н від 21.09.09р.
Суть спору:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "СОДРУЖЕСТВО" (далі - позивач) звернулось до господарського суду з позовом, у якому, із урахуванням заяви про зміну розміру позовних вимог, просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровський завод бурового обладнання" (далі - відповідач) суму 1 746 939, 41 грн. основного боргу, 82 682, 64 грн. пені, 16 368, 12 грн. 3% річних, 8 734,70 грн. інфляційних втрат, 174 693, 94 грн. штрафу, а всього 2 029 418, 81 грн. заборгованості за порушення виконання грошових зобов'язань по договору № 51 від 21.08.09 р.
Представник позивача наполягав на задоволенні уточнених позовних вимог.
Відповідач позов визнає частково та просить суд відмовити в частині позовних вимог стосовно стягнення з відповідача пені на суму 82 682, 64 грн. та штрафу в розмірі 174 693, 94 грн., оскільки спірний товар був отриманий в період відсутності договірних відносин між сторонами, у зв'язку із чим сторонами не було погоджено конкретний розмір штрафу та пені за невиконання або неналежне виконання зобов'язань, про що зазначено у відзиві на заяву про зміну розміру позовних вимог, яка була надана суду 01.06.12 р.
Ухвалою господарського суду від 29.05.2012 р. строк розгляду спору за клопотанням представника відповідача продовжено до 13.06.2012 р.
В судовому засіданні оголошувалась перерва з 29.05.2012 р. по 05.06.2012 р., згідно ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.
В порядку ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -
встановив:
21.08.2009 року між позивачем (постачальником) та відповідачем (покупцем) було укладено договір поставки товару № 51 (далі - Договір), згідно з умовами якого постачальник зобов'язався поставити, а покупець, в свою чергу, прийняти та сплатити цей товар, найменування, асортимент, кількість, ціна якого зазначена у специфікаціях, які є невід'ємною частиною Договору.
За умовами п. 4.1 цього Договору, покупець зобов'язаний здійснити оплату за товар на протязі 30- ти календарних днів після його отримання на складі постачальника.
Відносини, що виникли між сторонами по справі на підставі договору поставки, є господарськими зобов'язаннями, тому, згідно положень ст.ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.
За умовами ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Вивчивши матеріали справи господарський суд вважає за необхідне задовольнити частково позовні вимоги з огляду на наступне.
Проведений господарським судом детальний аналіз матеріалів справи відображає, що позивачем на виконання умов Договору належним чином за видатковими накладними, наявними в матеріалах справи, поставлено покупцю товар, за який останній розрахувався не повністю, в результаті чого у відповідача перед позивачем утворилась основна заборгованість, станом на час подання позову, в розмірі 1 746 939, 41 грн.
В той же час, сторонами у справі долучені до матеріалів справи докази часткової сплати відповідачем в ході розгляду спору суми 100 000, 00 грн. основного боргу, отже ці грошові зобов'язання, в силу положень ст. 202 Господарського кодексу України, на час розгляду справи судом є припиненими, а тому між сторонами відсутній предмет спору щодо стягнення цих грошових коштів і провадження у справі в цій частині підлягає припиненню, згідно приписів ст. 80 ч. 1 п. 1-1 Господарського процесуального кодексу України.
Таким чином, у відповідача на теперішній час існує основна заборгованість перед позивачем в загальному розмірі 1 646 939, 41 грн. вартості неоплаченого спірного товару.
Згідно положень ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до приписів ст.ст. 525, 526, ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, цивільні та господарські зобов'язання мають бути виконані належним чином і у встановлений договором строк, а одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, крім випадків, передбачених законом.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов'язання, а ст. 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
На час розгляду справи відповідачем не надано господарському суду доказів добровільної сплати спірної суми основного боргу, а обставини на які посилається позивач в обґрунтування позовних вимог не спростовані.
Статтями 610, 611 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання); у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Пунктом 7.2. Договору передбачено, що при не виконанні строків оплати товару покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє в період її нарахування, від вартості товару, строк оплати якого порушено, за кожний день прострочки платежу, а в разі прострочки оплати за товар більш ніж на сім календарних днів, покупець сплачує, окрім пені, постачальнику штраф в розмірі 10% від не перерахованої суми.
На підставі умов п. 7.2 Договору позивачем, у зв'язку із порушення відповідачем оплати вартості спірного товару, на суму основної заборгованості нараховано пеню розмір якої за період з 25.01.12 р. по 17.05.12 р. становить загальну суму 82 682, 64 грн. та штраф в розмірі 174 693, 94 грн.
Посилання відповідача з приводу того, що спірний товар було ним отримано після закінчення дії Договору, а тому у позивача відсутні правові підстава на стягнення як основного боргу так і штрафних санкцій, судом відхиляються з огляду на те, що в видаткових накладних в розділі „Умови продажу" зазначено спірний Договір, тому сторони своїми фактичними діями продовжили строк його дії, на підставі та умовах якого відповідач отримував товар.
Також, за прострочення грошових зобов'язань, на підставі положень ч. 2 ст. 625 ЦК України, позивач нарахував відповідачу 16 368,12 грн. 3% річних за період з 25.01.12 р. по 17.05.12 р., а також 8 734,70 грн. інфляційних втрат за період лютий-березень 2012 р.
Перевіривши здійснені позивачем нарахування суд визнає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до вимог частин 1 і 7 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів; одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається крім випадків, передбачених законом.
Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (ч. 1 ст. 625 ЦК України).
В силу положень ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі та застосуванням штрафних санкцій.
Викладене є підставою для часткового задоволення позову.
Згідно ст. 49 ГПК України, сплата судових витрат покладається на відповідача, оскільки часткова сплата суми основної заборгованості проведена відповідачем після подачі позову до господарського суду.
Керуючись ст.ст. 4, 32, 33, 36, 43, 45, 49, 75, 80, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровський завод бурового обладнання" (49019, м. Дніпропетровськ, вул. Ударників, 27; ЄДРПОУ 32698053) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "СОДРУЖЕСТВО" (52005, смт. Ювілейне Дніпропетровської області, вул. Полтавська, 42; ЄДРПОУ 34245231) суму 1 646 939,41 грн. (один мільйон шістсот сорок шість тисяч дев'ятсот тридцять дев'ять грн. 41 коп.) основного боргу, 82 682,64 грн. (вісімдесят дві тисячі шістсот вісімдесят дві грн. 64 коп.) пені, 8 734,70 грн. (вісім тисяч сімсот тридцять чотири грн. 70 коп.) інфляційних, 16 368,12 грн. (шістнадцять тисяч триста шістдесят вісім грн. 12 коп.) 3% річних, 174 693,94 грн. (сто сімдесят чотири тисячі шістсот дев'яносто три грн. 94 коп.) штрафу, 40 588,37 грн. (сорок тисяч п'ятсот вісімдесят вісім грн. 37 коп.) судового збору.
В решті позовних вимог провадження у справі -припинити.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Суддя А.В. Суховаров
Рішення підписано - ____________________