07.06.12р. Справа № 1/5005/4033/2012
За позовом Публічного акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів", м. Запоріжжя
до відповідача-1: Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ
відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Істек", м. Донецьк
про стягнення 2 381 грн. 28 коп.
Суддя Рудь І.А.
Представники:
від позивача: ОСОБА_1, дов. №18-228 від 26.12.2011р.;
від відповідача-1:ОСОБА_2, дов. №79 від 01.01.2012р.;
від відповідача-2: не з'явився.
Публічне акціонерне товариство "Запорізький завод феросплавів" звернулося до господарського суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з належного відповідача суму нестачі вантажу у розмірі 2 381 грн. 28 коп.
Відповідач-1 позовні вимоги не визнав, у відзиві на позов зазначив, що вина залізниці у нестачі вантажу в спірних вагонах відсутня, оскільки вантажовідправник до навантаження міг бачити непридатність вагонів у комерційному відношенні для перевезення дрібної фракції, про що свідчать акти № 377 та № 378 від 22.11.2011р. про технічний стан вказаних вагонів, але від навантаження не відмовився, у зв'язку із чим відповідальність за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу, що сталися внаслідок несправності рухомого складу, в даному випадку, покладається на відправника. Просив в позовних вимогах до відповідача-1 відмовити.
Відповідач-2 явку свого повноважного представника в призначене судове засідання не забезпечив.
На електронну адресу суду 06.06.12р. надійшов відзив відповідача-2, в якому останній зазначив, що позовні вимоги не визнає. Вважає, що в комерційних актах відсутні претензії щодо комерційного стану спірних вагонів, в них не зафіксовано інформації щодо неправильного завантаження чи розміщення вантажу тощо. Видавши накладну № 51307965, залізниця прийняла вагони до перевезення й таким чином засвідчила, що вагони знаходяться у належному комерційному та технічному стані. Вважає, що відповідальність повинна бути покладена на залізницю, яка не забезпечила схоронність вантажу під час його перевезення, про що свідчить порушення захисного маркування на поверхні вантажу, зафіксоване в комерційних актах. Просив в позовних вимогах до відповідача-2 відмовити.
Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представника відповідача-2, оскільки останній про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення, приєднане до матеріалів справи.
В порядку ст.85 ГПК України, у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача-1, дослідивши та оцінивши надані докази, господарський суд,-
22.11.11р. на адресу позивача від вантажовідправника ТОВ "Істек" у вагонах № 67907667 та № 65335440 по залізничній накладній № 51307965 надійшов вантаж коксового горішку у вологому стані.
Під час видачі вантажу з перевіркою була встановлена вагова недостача продукції: у вагоні № 67907667 в кількості 1 820кг, у вагоні № 65335440 в кількості 1 140кг, ,12 тн., з урахуванням норми недостачі -2 %, у загальній кількості 2 960 кг на суму 2 381 грн. 28 коп.
Недостача продукції документально підтверджена наступними комерційними актами:
- АА № 019700/997 від 22.11.2011р. (вагон № 67907667), згідно якого в комерційному відношенні навантаження вище рівня бортів 20 см, шапкоподібне, вантаж маркований вапном; праворуч над 4-5 люками маркування порушене, наявне поглиблення розміром 100х100х80 см; в технічному відношенні вагон справний, праворуч нещільне прилягання кришки 5 люка до армувального листа поперечної балки, зазор розміром 30х3 см, зазор закладений ганчір'ям; на деталях вагону сліди висипання вантажу, що перевозився; двері цільнометалеві, люка зачинені, протікання вантажу немає.
- АА № 019701/998 від 22.11.11р. (вагон № 65335440), згідно якого в комерційному відношенні навантаження вище рівня бортів 20 см, шапкоподібне, вантаж маркований вапном; праворуч над 1 люком маркування порушене, наявне поглиблення розміром 100х100х80 см; в технічному відношенні вагон справний, праворуч нещільне прилягання кришки 1 люка до армувального листа поперечної балки, зазор розміром 30х3 см, зазор закладений зсередини дошкою, зовні - ганчір'ям; на деталях вагону сліди висипання вантажу, що перевозився; двері цільнометалеві, люка зачинені, протікання вантажу немає.
Завантаження вантажу відбулося засобами відправника ТОВ "Істек".
Рахунок за поставлену продукцію № 11110203 від 20.11.2011р. сплачений позивачем у повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача-1, оцінивши докази, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги, з наступних підстав.
Відповідно до частин 1, 2 статті 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення.
Частинами 1, 2, 3 статті 909 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором перевезення вантажу, одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довіреній їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі.
Згідно зі статтею 920 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).
Частинами 1, 2 статті 924 Цивільного кодексу України встановлено, що перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, недостача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталося внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало.
Перевізник відповідає за втрату, недостачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажів у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що втрата, недостача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти, сталося не з його вини.
Згідно зі статтею 2 Статуту залізниць України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 р. № 457 Статут залізниць України (далі Статут) визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом.
Статтею 6 Статуту встановлено, що накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угодою на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони-одержувача.
Уклавши із залізницею договір перевезення вантажу, відправник визнав тим самим обмеження та особливості, що встановлені Статутом залізниць України, щодо меж відповідальності перевізника і вантажовідправника та погодився з ними.
Відповідно до ст. 105 Статуту залізниці, вантажовідправники, вантажоодержувачі, пасажири, транспортні, експедиторські і посередницькі організації та особи, які виступають від імені вантажовідправника і вантажоодержувача, несуть матеріальну відповідальність за перевезення у межах і розмірах, передбачених Статутом та окремими договорами.
Відповідно до ст. 111 Статуту залізниця звільняється від відповідальності за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу, коли вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо немає ознак втрат, псування або пошкодження вантажу під час перевезення.
Згідно зі ст. 129 Статуту обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення засвідчується комерційними актами або актами загальної форми, які складаються станціями залізниць.
Комерційний акт складається для засвідчення в тому числі невідповідності маси вантажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах.
З комерційного акту АА № 019700/997 від 22.11.11р. вбачається, що в вагоні № 67907667 праворуч над 4-5 люками маркування порушене, наявне поглиблення розміром 100х100х80 см; в технічному відношенні вагон справний, праворуч нещільне прилягання кришки 5 люка до армувального листа поперечної балки, зазор розміром 30х3 см, зазор закладений ганчір'ям; виявлена недостача у розмірі 1 820 кг.
З комерційного акту АА № 019701/998 від 22.11.11р. вбачається, що в вагоні № 65335440 праворуч над 1 люком маркування порушене, наявне поглиблення розміром 100х100х80 см; в технічному відношенні вагон справний, праворуч нещільне прилягання кришки 1 люка до армувального листа поперечної балки, зазор розміром 30х3 см, зазор закладений зсередини дошкою, зовні - ганчір'ям; виявлена недостача у розмірі 1 140 кг.
Крім того, у вказаних вище комерційних актах зазначено, що згідно актів про технічний стан вагону, вантажовідправник не прийняв заходів до усунення несправностей вагону, через що могла статися втрата вантажу.
Одночасно, з зазначених комерційних актів вбачаються ознаки несхоронного перевезення вантажу у вигляді порушення маркування на вантажі та наявності на ньому поглиблень, вказує на вину залізниці в несхоронному перевезенні.
За положеннями статті 31 Статуту залізниця зобов'язана подавати під завантаження справні, придатні до перевезення відповідного вантажу вагони.
Придатність рухомого складу для перевезення вантажу в комерційному відношенні визначається відправником, якщо завантаження здійснюється його засобами, і у разі невідповідності вагону для перевезення вантажу він мав право відмовитися від вагону.
При визначенні справності вагонів встановлюється справність як в технічному, так і в комерційному відношенні. Технічно справні вагони повинні задовольняти вимоги правил технічної експлуатації. Комерційна справність -це такий стан вагонів, який забезпечує збереження вантажів, які перевозяться. Придатність рухомого складу для перевезення даного вантажу в комерційному відношенні означає таку його справність, від якої залежить забезпечення збереження конкретного вантажу.
Загальні підстави для відповідальності за завдану майнову шкоду встановлені статтею 1166 Цивільного кодексу України. Відповідно до зазначеної норми, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовуються в повному обсязі особою, яку її завдала. При цьому особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Враховуючи викладене, відповідальність за недостачу вантажу у спірних вагонах слід покласти на першого і другого відповідачів, які порушили вимоги статті 31 Статуту, а саме, перевізник не забезпечив схоронність вантажу під час перевезення, а вантажовідправник навантажив вантаж у вагон, не перевіривши його у комерційному відношенні.
Судові витрати, згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідачів пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі вищезазначеного, керуючись ст. ст. 4, 32-34, 43, 44, 49, 82-86, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,
Позов задовольнити.
Стягнути з Державного підприємства "Придніпровська залізниця" (49600, м. Дніпропетровськ, пр. К.Маркса, 108, код ЄДРПОУ 01073828) на користь Публічного акціонерного товариства „Запорізький завод феросплавів" (69035, м. Запоріжжя, вул. Діагональна, 11, код ЄДРПОУ 00186542) 1 190 грн. 64 коп. (одну тисячу сто дев'яносто грн. 64 коп.) шкоди, 804 грн. 75 коп. (вісімсот чотири грн. 75 коп.) витрат по сплаті судового збору.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Істек" (83028, м. Донецьк, вул. Майська, 66, код ЄДРПОУ 32510349) на користь Публічного акціонерного товариства „Запорізький завод феросплавів" (69035, м. Запоріжжя, вул. Діагональна, 11, код ЄДРПОУ 00186542) 1 190 грн. 64 коп. (одну тисячу сто дев'яносто грн. 64 коп.) шкоди, 804 грн. 75 коп. (вісімсот чотири грн. 75 коп.) витрат по сплаті судового збору.
Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Суддя І. А. Рудь
Рішення підписано -12.06.12р.