07.06.12р. Справа № 3/5005/3377/2012
За позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Дніпропетровськ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровський автобусний завод", м.Дніпродзержинськ
про стягнення 32 581,70 грн. за договором перевезення вантажу автомобільним транспортом
Суддя Юзіков С.Г.
Представники:
позивача - ОСОБА_2, дов. від 12.11.10р.
відповідача - ОСОБА_3, дов. № 8 від 04.01.12р.
Позивач просить стягнути з Відповідача 32 000,00 грн. - основного боргу, 357,70 грн. - річних, 224,00 грн. - збитків від інфляції, а всього 32 581,70 грн. за договором перевезення вантажу автомобільним транспортом.
22.05.12р. Позивач надав суду заяву про уточнення позовних вимог, у якій просить стягнути з Відповідача борг у розмірі 32 000,00 грн., з яких: 31 418,30 грн. -основний борг, 357,70 грн. - річних, 224,00 грн. - збитків від інфляції.
Відповідач позов заперечує, мотивуючи тим, що надані Позивачем у справу Договір №25.10/2 від 25.10.11р., гарантійний лист від 29.10.11р., акт виконаних робіт від 29.10.11р. не відповідають вимогам п. 2 ст.203 та ч. 2 п. 2 ст. 207 ЦК України, оскільки вони не підписані директором підприємства Відповідача - О.М. Винник та не скріплені печаткою заводу. Договір взагалі не містить жодного підпису Відповідача, а на гарантійному листі та акті виконаних робіт зазначено, що їх підписав ОСОБА_5, який не має права за Статутом підприємства укладати правочини від його імені, довіреність ОСОБА_5 на укладання зазначеного договору Відповідачем не надавалась. Пунктом 8.1.2 Статуту підприємства Відповідача встановлено, що органом управління є директор товариства. У випадку відсутності директора, всі його обов'язки виконує заступник або в.о. директора, який призначається та звільняється з посади наказом директора. У випадках, передбачених законом, повноваження заступника директора підтверджується дорученням простої або нотаріальної форми (п. 9.15 Статуту). Саме директор наділений повноваженнями (п. 9.10.1 та п. 9.10.2) укладати договори та видавати доручення. Крім того, у товарно-транспортних накладних, наданих Позивачем, замовником визначено ТОВ "БУСПОСТАЧ", який і поставив печатку в накладних. Відправником вантажу є ТОВ "Львівський автобусний завод". Спірних послуг з перевезення автомобілів Позивач Відповідачеві не надавав.
Суд витребував у Відповідача - бухгалтерські документи щодо обліку на підприємстві трьох автомобілів швидкої допомоги за актом виконаних робіт від 29.10.11р. та товарно-транспортні накладні про відправку зазначених автомобілів на ТОВ "Львівський автобусний завод" з 25.10.11р. по 29.10.11р.
У судовому засіданні, що відбулось 07.08.12р., представник Відповідача повідомила суду, що бухгалтерські документи щодо обліку на підприємстві трьох автомобілів швидкої допомоги за актом виконаних робіт від 29.10.11р. та товарно-транспортні накладні про відправку зазначених автомобілів на ТОВ "Львівський автобусний завод" з 25.10.11р. по 29.10.11р., не має можливості надати, оскільки такі документи на підприємстві не складались. На підтвердження вказаних обставин Відповідач надав відповідну довідку-повідомлення від 05.06.12р. № 196, підписану директором та головним бухгалтером підприємства-Відповідача. Щодо наданого Позивачем платіжного доручення № ps11388660 від 10.05.12р. на суму 581,70 грн. Представник Відповідача заявила, що підприємство такого платежу не здійснювало, гроші міг собі на рахунок покласти сам Позивач.
Справа, згідно зі ст. 75 ГПК України, розглядається за наявними у ній матеріалами.
У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд
За даними Позивача, 25.10.2011р. сторонами укладено договір перевезення вантажу автомобільним транспортом № 25.10/2 (далі - Договір).
Згідно з п. 1.1 Договору Перевізник (Позивач) зобов'язався доставити ввірений йому відправником автомобіль Renault (3 шт.) загальною вартістю 2 850 000,00 грн. у пункт призначення і видати його уповноваженій на одержання автомобіля особі. А Замовник (Відповідач) зобов'язався сплатити за перевезення автомобілю певну плату.
Відповідно до п. 2.1 Договору Відповідач зобов'язаний своєчасно сплатити вартість проведених Перевізником робіт.
Згідно з п. 4.2 Договору, остаточний розрахунок з перевезення відбувається одразу після надання Перевізником вантажу Замовникові.
Вартість перевезення вантажу складає 32 000,00 грн. (п. 4.1 Договору).
Позивач наполягає, що здійснив перевезення 3-х автомобілів Renault Gamme VU3 PT Master за маршрутом Дніпродзержинськ-Львів-Дніпродзержинськ, тобто виконав зобов'язання належним чином, у повному обсязі в установлений строк, відповідно до умов Договору та норм чинного законодавства України, що підтверджується товарно-транспортними накладними від 28.10.11р. та Актом виконаних робіт від 29.10.11р.
Окрім того, у гарантійному листі б/н від 29.10.11 р., від імені Відповідача, вказано, що Відповідач гарантує здійснити оплату наданих послуг до 02.01.11р.
За даними Позивача Відповідач, порушуючи умови Договору, надані послуги не оплатив. Позивач направив Відповідачеві претензію, однак відповідь на від Відповідача не одержав.
Наведене стало причиною звернення Позивачем до суду з даним позовом.
Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов'язання. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 216-217, 230-231 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання, шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
На прострочений борг Відповідача Позивачем нараховані збитки від інфляції -224,00 грн. та річні -357,70 грн.
22.05.12р. Позивач надав суду заяву про уточнення позовних вимог, у якій просить стягнути з Відповідача борг у розмірі 32 000,00 грн., з яких: 31 418,30 грн. -основний борг, 357,70 грн. - річних, 224,00 грн. - збитків від інфляції.
Відповідно до ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідач позов заперечує, мотивуючи тим, що надані Позивачем у справу Договір №25.10/2 від 25.10.11р., гарантійний лист від 29.10.11р., акт виконаних робіт від 29.10.11р. не відповідають вимогам п. 2 ст.203 та ч. 2 п. 2 ст. 207 ЦК України, оскільки вони не підписані директором підприємства Відповідача - О.М. Винник та не скріплені печаткою заводу. Договір взагалі не містить жодного підпису Відповідача, а на гарантійному листі та акті виконаних робіт зазначено, що їх підписав ОСОБА_5, який згідно зі Статутом підприємства не має права укладати правочини від його імені, довіреність ОСОБА_5 на укладання зазначеного договору Відповідачем не надавалась. Пунктом 8.1.2 Статуту підприємства Відповідача встановлено, що органом управління є директор товариства. У випадку відсутності директора, всі його обов'язки виконує заступник або в.о. директора, який призначається та звільняється з посади наказом директора. У випадках, передбачених законом, повноваження заступника директора підтверджується дорученням простої або нотаріальної форми (п. 9.15 Статуту). Саме директор наділений повноваженнями (п. 9.10.1 та п. 9.10.2) укладати договори та видавати доручення. Крім того, у товарно-транспортних накладних, наданих Позивачем, замовником визначено ТОВ "БУСПОСТАЧ", який і поставив печатку в накладних. Відправником вантажу є ТОВ "Львівський автобусний завод". Спірних послуг з перевезення автомобілів Позивач Відповідачеві не надавав.
На вимогу суду щодо надання відповідної бухгалтерської документації, представник Відповідача повідомила, що бухгалтерські документи щодо обліку на підприємстві трьох автомобілів швидкої допомоги за актом виконаних робіт від 29.10.11р. та товарно-транспортні накладні про відправку зазначених автомобілів на ТОВ "Львівський автобусний завод" з 25.10.11р. по 29.10.11р., не має можливості надати, оскільки такі документи на підприємстві не складались. На підтвердження вказаних обставин Відповідач надав відповідну довідку-повідомлення від 05.06.12р. № 196, підписану директором та головним бухгалтером підприємства Відповідача. Щодо наданого Позивачем платіжного доручення №ps11388660 від 10.05.12р. на суму 581,70 грн. Представник Відповідача заявила, що підприємство такого платежу не здійснювало, гроші міг собі на рахунок покласти сам Позивач.
Відповідно до ч. 3 ст. 145 ЦК України компетенція виконавчого органу товариства з обмеженою відповідальністю, порядок ухвалення ним рішень і порядок вчинення дій від імені товариства встановлюються цим Кодексом, іншим законом і статутом товариства.
Статтею 4 Закону України "Про господарські товариства" визначено, що акціонерне товариство, товариство з обмеженою і товариство з додатковою відповідальністю створюються і діють на підставі статуту, повне і командитне товариство - засновницького договору. Установчі документи повинні містити відомості про вид товариства, предмет і цілі його діяльності, склад засновників та учасників, найменування та місцезнаходження, розмір та порядок утворення статутного (складеного) капіталу, порядок розподілу прибутків та збитків, склад та компетенцію органів товариства та порядок прийняття ними рішень, включаючи перелік питань, по яких необхідна кваліфікована більшість голосів, порядок внесення змін до установчих документів та порядок ліквідації і реорганізації товариства.
У статуті товариства вказуються найменування юридичної особи, органи управління товариством, їх компетенція, порядок прийняття ними рішень, порядок вступу до товариства та виходу з нього, якщо додаткові вимоги щодо змісту статуту не встановлені цим Кодексом або іншим законом (ч. 1ст. 88 ЦК України).
Пунктом 8.1.2 Статуту Відповідача встановлено, що органом управління є директор товариства. У випадку відсутності директора, всі його обов'язки виконує заступник або в.о. директора, який призначається та звільняється з посади наказом директора. У випадках, передбачених законом, повноваження заступника директора підтверджується дорученням простої або нотаріальної форми (п. 9.15 Статуту). Саме директор наділений повноваженнями (п. 9.10.1 та п. 9.10.2) укладати договори та видавати доручення.
Договір №25.10/2 від 25.10.11р., гарантійний лист від 29.10.11р., акт виконаних робіт від 29.10.11р., товарно-транспортні накладні не можуть бути належними доказами надання Позивачем послуг Відповідачеві, оскільки договір не підписаний директором ТОВ "Дніпропетровський автобусний завод" або іншою уповноваженою особою, не скріплено печаткою підприємства; гарантійний лист, акт виконаних робіт підписано ОСОБА_5, який згідно зі Статутом підприємства не мав права укладати правочини від імені Відповідача, довіреність яка б підтверджувала його повноваження на укладання договору відсутня; у товарно-транспортних накладних Відповідач зазначений вантажоодержувачем, замовником (платником) зазначено ТОВ "Буспостач", у цих накладних відсутні будь-які відмітки про одержання вантажу Відповідачем.
За даними Відповідача автобуси за спірними перевезеннями підприємство не одержувало, відповідні документи відсутні.
Щодо наданого Позивачем платіжного доручення № ps11388660 від 10.05.12р. на суму 581,70 грн. представник Відповідача заявив, що підприємство такого платежу не вчиняло.
При цьому, з наданого платіжного доручення вбачається, що платником виступає ПАТ "Укрсоцбанк" Головний офіс, одержувачем платежу виступає Позивач, однак у платіжному документі відсутні будь-які посилання на Відповідача.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що Позивачем не надано належних доказів надання спірних послуг Відповідачеві , у зв'язку з чим, позов задоволенню не підлягає.
Відповідно до ст. 49 ГПК України господарські витрати у справі слід покласти на Позивача.
Керуючись ст. 33, 34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
У позові відмовити.
Господарські витрати у справі покласти на Позивача.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання його повного тексту.
Суддя С.Г. Юзіков
Рішення підписане ____________