Рішення від 12.06.2012 по справі 21/5005/2906/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ

12.06.12р. Справа № 21/5005/2906/2012

За позовом Дніпропетровської міжрайонної екологічної прокуратури в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ

до Приватного підприємства "Шанс", м. Дніпропетровськ

про стягнення 132 685,06грн. збитків заподіяних користуванням земельною ділянкою

Суддя Назаренко Н.Г.

Секретар судового засідання Булана Ю.М.

Представники:

прокурор - Міщук Н.П., помічник Дн-вського міжрайонного екологічного прокурора Дніпровської екологічної прокуратури, дов. від 08.02.12р.;

від позивача - ОСОБА_1, дов. № 7/11-2522 від 23.12.11р.;

від відповідача - ОСОБА_2, дов. № 09 від 01.03.12р..

СУТЬ СПОРУ:

Дніпропетровська міжрайонна екологічна прокуратура в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради звернулась до господарського суду з позовом в якому просить суд стягнути з ПП "Шанс" на користь Дніпропетровської міської ради 132 685,06 грн. збитків завданих використанням земельної ділянки.

Позовні вимоги мотивовані тим, що земельна ділянка використовується Відповідачем за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) та за відсутності вчиненого правочину вказаної земельної ділянкибезкоштовне використання землею перешкоджає регулюванню земельних відносин, створенню умов для раціонального використання й охорони земель, поліпшенню навколишнього природного середовища.

Позивач підтримав позовні вимоги прокурора в повному обсязі.

За клопотанням прокурора ухвалою суду від 18.04.12р. строк розгляду справи продовжено до 12.06.2012р.

Відповідач проти позову заперечив та просить припинити провадження у справі у зв'язку з тим, що постановою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 06.04.2012 року у справі № 403/4891/12 (провадження №2а/403/719/2012) визнано протиправними дії Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради, в частині затвердження акту № 2 від 07.02.2012 року складеного комісією з визначення розміру збитків, заподіяних Дніпропетровській міській раді, власникам землі та землекористувачам при використанні земельних ділянок. Також визнано протиправним та скасовано рішення Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради № 49 від 08.02.2012 року про затвердження актів комісії з визначення розміру збитків, заподіяних Дніпропетровській міській раді, власникам землі та землекористувачам при використанні земельних ділянок у частині затвердження акту № 2 від 07.02.2012 року щодо нарахування збитків заподіяних ПП "Шанс".

В ході судового розгляду справи прокурор подав клопотання про зупинення провадження у справі у зв'язку з поданням ним до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду апеляційної скарги у справі № 403/4891/12.

Суд вказане клопотання відхилив.

Клопотання про використання засобів технічної фіксації судового процесу при розгляді цієї справи представниками сторін не заявлялись.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення, згідно зі ст.85 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, заслухавши прокурора та повноважних представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

05.01.2012 року головним спеціалістом сектору з контролю за використанням та охороною земель управління Держкомзему у м. Дніпропетровську Дніпропетровської відповідно до вимог статей 6 і 10 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель»проведена позапланова перевірка з питань дотримання вимог земельного законодавства під час користування земельною ділянкою за адресою: ж/м Перемоги (по фактичному розміщенню літнього кафе).

За результатами цієї перевірки виявлено, що станом 05.01.2012 року, на земельній ділянці площею 0,0648 га, розташованій на березі р. Дніпро по вул. Набережна Перемоги напроти буд. № 58, Жовтневий район м. Дніпропетровська використовується ПП «Шанс»для фактичного розміщення літнього кафе.

Рішенням від 19.08.99р. № 1611 вищезазначена земельна ділянка була надана ПП «Шанс»у тимчасове короткострокове користування для проектування та будівництва літнього кафе та договором на право тимчасового користування землею від 20.06.2001 р. № 1913.

Після закінчення будівництва ПП «Шанс»не було укладено договір оренди зазначеної земельної ділянки з Дніпропетровською міською радою по фактичному розміщенню підприємства громадського харчування (літнього кафе).

Вищезазначена земельна ділянка використовується Відповідачем за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) та за відсутності вчиненого правочину щодо вказаної земельної ділянки. Земельна ділянка використовується без державної реєстрації права власності на земельну ділянку, права постійного користування та права оренди земельної ділянки та документів, що посвідчують право на земельну ділянку, що є порушенням ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України. Відповідальність за скоєне правопорушення передбачено ст.. 53-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та п. «б»ч. 1 ст. 211 Земельного кодексу України.

Відповідач на протязі більш як 3-х років технічну землевпорядну документацію на земельну ділянку не виготовив, для затвердження Дніпропетровській міській раді її не надав, договір оренди земельної ділянки не уклав, а використовує її без правовстановлюючих документів.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням і охороною земель»самовільне зайняття земельних ділянок - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Як зазначає прокурор та представник позивача, порушення полягає в тому, що Відповідач самовільно зайняв та використовує земельну ділянку площею 0,0648 га, розташовану на березі р. Дніпро по вул. Набережна Перемоги напроти буд. № 58, Жовтневий район м. Дніпропетровська використовується ПП «Шанс»для фактичного розміщення літнього кафе. Документи, що посвідчують право власності або право користування в т.ч. на умовах оренди відсутні.

Факт самовільного зайняття та використання спірної земельної ділянки зафіксовано в Акті перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 05.01.2012 року, приписом № 4 від 16.01.2012 року.

Постановою про накладення адміністративного стягнення № 7/23/1 від 16.01.2012 року (винесеної відносно директора ПП «Шанс»ОСОБА_3 за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ст. 53-1 КУпАП) визнано ОСОБА_3 винним у скоєнні адміністративного правопорушення та запропоновано добровільно відшкодувати штраф відповідно до квитанції № 5 від 17.01.2012р. в сумі 340,00 грн..

Копію постанови про накладення адміністративного стягнення № 7/23/1 від 16.01.2012 року отримано ОСОБА_3 та сплачено штраф, що підтверджується квитанцією (а.с.25).

Однак, станом на дату звернення прокурора з позовом, відповідач договір про оренду спірної земельної ділянки не уклав та продовжує користуватися нею без документів на право користування.

Отже, предметом заявленого позову є вимога Дніпропетровської міжрайонної екологічної прокуратури в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради до Приватного підприємства "Шанс" стягнення 132 685,06грн. збитків заподіяної державі порушенням відповідачем земельного законодавства шляхом самовільного зайняття спірної земельної ділянки.

Статтею 13 Конституції України визначено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності українського народу. Від імені українського народу права власника здійснюють органи державної влади та місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Згідно ст. 14 Конституції України - земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Статтею 5 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»встановлено, що земля, як природний ресурс загальнодержавного значення, - підлягає державній охороні і регулюванню на всій території України.

Відповідно до ст. 206 Земельного кодексу України - використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Відповідно до ч. 5 ст. 126 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.

Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права (ст. 125 Земельного кодексу України).

Однак, як встановлено вище, договір оренди спірної земельної ділянки між позивачем та відповідачем укладено не було.

Відповідно до ст. 152 ЗК України, держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.

За змістом ст. 156 Земельного кодексу України, власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок:

а) вилучення (викупу) сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників для потреб, не пов'язаних із сільськогосподарським і лісогосподарським виробництвом;

б) тимчасового зайняття сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників для інших видів використання;

в) встановлення обмежень щодо використання земельних ділянок;

г) погіршення якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників;

ґ) приведення сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників у непридатний для використання стан;

д) неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Частиною 1 статті 157 Земельного кодексу України передбачено, що відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів.

Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України (ч. 2 ст. 157 Земельного кодексу України).

Згідно п. 1 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04 1993р. № 284, із подальшими змінами (далі-Порядок), власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні вилученням (викупом) та тимчасовим зайняттям земельних ділянок, встановленням обмежень щодо їх використання, погіршенням якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей земельних ділянок або приведенням їх у непридатний для використання стан та неодержанням доходів у зв'язку з тимчасовим невикористанням земельних ділянок.

Розміри збитків визначаються комісіями, створеними Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими комітетами міських (міст обласного значення) рад. Результати роботи комісій оформляються відповідними актами, що затверджуються органами, які створили ці комісії (п. 2 Порядку).

Відповідно до ч. 3 Порядку відшкодуванню підлягають, у тому числі, інші збитки власників землі і землекористувачів, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обґрунтовані. При цьому, неодержаний доход - це доход, який міг би одержати власник землі, землекористувач, у тому числі орендар, із земельної ділянки і який він не одержав внаслідок її вилучення (викупу) або тимчасового зайняття, обмеження прав, погіршення якості землі або приведення її у непридатність для використання за цільовим призначенням у результаті негативного впливу, спричиненого діяльністю підприємств, установ, організацій та громадян.

Розміри збитків визначаються в повному обсязі відповідно до реальної вартості майна на момент заподіяння збитків, проведених витрат на поліпшення якості земель (з урахуванням ринкової або відновної вартості). Збитки відшкодовуються власникам землі і землекористувачам, у тому числі орендарям, підприємствами, установами, організаціями та громадянами, що їх заподіяли, за рахунок власних коштів не пізніше одного місяця після затвердження актів комісій (п.п. 4., 5. Порядку).

Відповідно до наведеного Порядку комісією для визначення розміру збитків, заподіяних власнику землі - Дніпропетровській міській раді, створеною рішенням виконкому Дніпропетровської міської ради, визначений розмір збитків, заподіяних відповідачем, що полягають у недоодержаних доходах за час фактичного використання земельної ділянки без оформлення правовстановлюючих документів на право користування землею.

Результати роботи комісії оформлені Актом з розрахунком визначення розмірів збитків, які затверджені рішенням виконкому Дніпропетровської міської ради № 49 від 08.02.12р.

Відповідно до ст. 224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Згідно статті 211 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за такі порушення як, зокрема, самовільне зайняття земельних ділянок.

Статтею 1166 Цивільного кодексу України встановлені загальні підстави відповідальності за задану майнову шкоду. Зокрема, майнова шкода, завдана неправомірними діями майну особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідач у відзиві на позов заперечив проти його задоволення та просить припинити провадження у справі у зв'язку з тим, що постановою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 06.04.2012р. у справі № 403/4891/12 за адміністративним позовом Приватного підприємства „Шанс" до виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради скасовано рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 08.02.12р. № 49, на підставі якого стягуються збитки у господарській справі.

Як зазначив у даній постанові Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська, виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради було нараховано суму збитків на підставі, що не передбачена діючим законодавством; відсутність документів на користування земельною ділянкою за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, в районі буд. 58 є саме бездіяльністю виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради, а ПП „Шанс" постійно намагалося оформити право користування землею.

Даною постановою Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська задовольнив позовні вимоги ПП „Шанс". Визнав протиправними дії Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради, в частині затвердження акту № 2 від 07.02.2012 року складеного комісією з визначення розміру збитків, заподіяних Дніпропетровській міській раді, власникам землі та землекористувачам при використанні земельних ділянок та визнано протиправним та скасовано рішення Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради № 49 від 08.02.2012 року про затвердження актів комісії з визначення розміру збитків, заподіяних Дніпропетровській міській раді, власникам землі та землекористувачам при використанні земельних ділянок у частині затвердження акту № 2 від 07.02.2012 року щодо нарахування збитків заподіяних Приватним підприємством "Шанс" (а.с.63-71).

Нарахування збитків у господарській справі ґрунтується на Акті № 2 комісії з визначення розміру збитків, заподіяних Дніпропетровській міській раді, власникам землі те землекористувачам, при виконанні земельних ділянок від 07.02.2012р., який затверджено рішенням виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 08.02.2012р. № 49 (а.с.26-27).

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

В ході судового розгляду справи прокурор подав клопотання про зупинення провадження у справі у зв'язку з поданням ним до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду апеляційної скарги у справі № 403/4891/12.

Суд вказане клопотання відхилив з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.

Ні прокурор ні позивач докази прийняття апеляційної скарги до розгляду у Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська суду надати не змогли, пояснивши у судовому засіданні, що станом на дату розгляду господарської справи апеляційна скарга до розгляду не прийнята.

В частині 4 ст. 35 ГПК України зазначено, що рішення суду з цивільної справи (адміністративної справи), що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.

Крім того, суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що строк розгляду справ в господарських судах складає 2 місяці, цей строк за клопотанням прокурора продовжувався судом на 15 днів і закінчується саме 12.06.2012р.

Враховуючи вищезазначене та приймаючи до уваги, що постанова Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 06.04.2012р. у справі № 403/4891/12 набрала законної сили 03.05.2012р. у суду відсутні підстави для задоволенні клопотання прокурора про зупинення провадження у справі, на підставі чого, в задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати у справі слід покласти на позивача, однак враховуючи, що позов заявлено прокурором, з нього судові витрати стягненню не підлягають, оскільки заявник у встановленому законом порядку звільнений від їх сплати..

Керуючись ст.ст. 33, 44, 49, 82-85, 87, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Н.Г. Назаренко

Дата підписання рішення, оформленого відповідно до вимог ст. 84 ГПК України, - 13.06.2012р.

Попередній документ
24680113
Наступний документ
24680115
Інформація про рішення:
№ рішення: 24680114
№ справи: 21/5005/2906/2012
Дата рішення: 12.06.2012
Дата публікації: 19.06.2012
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Дніпропетровської області
Категорія справи: