"11" червня 2012 р. Справа № 16/17-4992-2011
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючогоСаранюка В.І. -доповідача у справі
суддівКролевець О.А. Попікової О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Промтоварний ринок"
на рішення від та на постанову відгосподарського суду Одеської області 09.02.2012 р. Одеського апеляційного господарського суду 03.04.2012 р.
у справі господарського суду№ 16/17-4992-2011 Одеської області
за позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_4
доТовариства з обмеженою відповідальністю "Промтоварний ринок"
прозобов'язання вчинити певні дії та визначення строку дії договору
за участю представників сторін
від позивача - від відповідача - ОСОБА_4 Яковлев Д.Л.
Фізична особа -підприємець ОСОБА_4 звернулась до господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промтоварний ринок" про зобов'язання відповідача виконати прийняті на себе зобов'язання за укладеним між сторонами договором ¹ 618 від 29.08.2001 р. на обслуговування та охорону контейнера на контейнерному комплексі Товариства з обмеженою відповідальністю "Промтоварний ринок" щодо продовження строку дії даного договору строком на 10 років, а також зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Промтоварний ринок" за власний рахунок повернути належний Фізичній особі -підприємцю ОСОБА_4 контейнер на його попереднє місцезнаходження за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, територія Товариства з обмеженою відповідальністю "Промтоварний ринок", вул. Поперечна, 1, місце НОМЕР_1, поновити фундамент та укріпити контейнер для безпеки здійснення підприємницької діяльності, зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Промтоварний ринок" не чинити перешкод у здійсненні права власності на вказаний контейнер, в тому числі у використанні даного майна у підприємницькій діяльності.
У процесі провадження у справі Фізична особа -підприємець ОСОБА_4 подала заяву про уточнення позовних вимог, в якій просила зобов'язати відповідача виконати раніше взяті на себе зобов'язання за договором від 29.08.2011 р. ¹ 618 щодо продовження з 29.08.2011 р. строку дії договору на наступні 10 років; визнати, що строк дії укладеного між сторонами договору від 29.08.2011 р. ¹ 618 на контейнерному комплексі Товариства з обмеженою відповідальністю "Промтоварний ринок" продовжений на наступні 10 років до 29.08.2021 р., інша частина позовних вимог підтримана позивачем в первісній редакції. Вказана заява була прийнята господарським судом до розгляду.
Рішенням господарського суду Одеської області від 09.02.2012 р. (суддя Желєзна С.П.) позовні вимоги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 задоволені частково, а саме: визнано договір ¹ 618 на обслуговування та охорону контейнера на контейнерному комплексі Товариства з обмеженою відповідальністю "Промтоварний ринок", що укладений 29.08.2001 р. між сторонами у справі, пролонгованим на той самий строк та на тих самих умовах, на який його було укладено; зобов'язано відповідача за власний рахунок повернути належний позивачу контейнер на його попереднє місцезнаходження за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, територія Товариства з обмеженою відповідальністю "Промтоварний ринок", вул. Поперечна, 1, місце НОМЕР_1 та зобов'язано відповідача не чинити Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_4 перешкоди у здійсненні права власності на контейнер, розташований за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, територія Товариства з обмеженою відповідальністю "Промтоварний ринок", вул. Поперечна, 1, місце НОМЕР_1, в тому числі у використанні даного майна у підприємницькій діяльності Фізичною особою-підпримцем ОСОБА_4, стягнуто з відповідача на користь позивача суму судового збору в розмірі 941, 00 грн., в решті частині позову відмовлено.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 03.04.2012 р. (колегія суддів у складі: головуючого -судді Головея В.М., суддів: Мирошниченко М.А., Шевченко В.В.), за наслідками розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Промтоварний ринок", рішення господарського суду Одеської області від 09.02.2012 р. залишено без змін, апеляційну скаргу -без задоволення.
У касаційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю "Промтоварний ринок", посилаючись на неправильне застосування та порушення судами норм матеріального і процесуального права, просить скасувати прийняті у справі судові рішення та прийняти нове рішення, яким у позові вдмовити.
Заслухавши представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку встановлених обставин справи, а також правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція перевіряє застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи.
Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.
25.01.2001 р. виконавчим комітетом Одеської міської ради було зареєстровано Фізичну особу -підприємця ОСОБА_4, про що було видано відповідне свідоцтво серії В01 № 345008.
29.08.2001 р. між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Промтоварний ринок" було укладено договір ¹ 618 на обслуговування та охорону контейнера на контейнерному комплексі Товариства з обмеженою відповідальністю "Промтоварний ринок", згідно з умовами якого Товариство з обмеженою відповідальністю "Промтоварний ринок" надає Фізичній особі -підприємцю ОСОБА_4 місце НОМЕР_1 на вул. Поперечна, 1 для встановлення на контейнерному комплексі промринку трьохфутового контейнера, а Фізична особа -підприємець ОСОБА_4 зобов'язалась використовувати контейнер для зберігання товару та здійснення торгівельної діяльності.
Умовами зазначеного договору передбачено, що місце для торгівлі обмежується територією контейнера та ділянкою перед контейнером до лінії відкритих дверей контейнера.
Також за умовами договору Товариство з обмеженою відповідальністю "Промтоварний ринок" зобов'язалось надати Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_4 на контейнерному комплексі місце для встановлення контейнера, забезпечити благоустрій контейнерної ділянки, її освітлення, прибирання, дотримання громадського порядку та зовнішньої охорони контейнера в період від закінчення роботи ринку до початку наступного робочого дня, не чинити перешкод Фізичній особі -підприємцю ОСОБА_4 у користуванні контейнером, завезенні та вивезенні товару.
Пунктами 3.1, 3.2 зазначеного договору передбачено, що Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 оплачує послуги Товариства з обмеженою відповідальністю "Промтоварний ринок" за встановленими тарифами шляхом внесення грошових коштів до каси або у безготівковий спосіб. Оплата здійснюється щомісячно до 10 числа за поточний місяць.
Строк дії угоди встановлено тривалістю у десять років з моменту її укладення. При виконанні зобов'язань за договором Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 має переважне право на його продовження на наступні десять років (п. 5.3 вказаного договору).
Заявою від 12.07.2011 р. Фізична особа -підприємець ОСОБА_4 пропонувала Товариству з обмеженою відповідальністю "Промтоварний ринок" вирішити питання про продовження строку дії договору ¹ 618 від 29.08.2001 р. на наступні десять років.
На вказану заяву відповідачем було надано відповідь, оформлену листом від 28.07.2011 р. за вих. № 774, якою Товариство з обмеженою відповідальністю "Промтоварний ринок" запропонувало позивачу надати для ознайомлення з метою встановлення особи позивача та її дієздатності оригінали наступних документів: документ, що посвідчує реєстрацію як фізичної особи підприємця; документ, що відповідно до законодавства посвідчує особу громадянина; документ, що посвідчує присвоєння ідентифікаційного коду фізичній особи; документ, що посвідчує сплату податків фізичною особою підприємцем; оригінал договору ¹ 618 від 29.08.2001 р.
В подальшому, Фізична особа -підприємець ОСОБА_4 звернулась до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промтоварний ринок" із заявою від 13.08.2011 р., в якій було висловлено вимоги, зокрема, про видачу з 29.08.2011 р. примірнику договору ¹ 618 від 29.08.2001 р., строк дії якого продовжено на десять років, направлення на адресу позивача двох примірників вказаної угоди для ознайомлення та прийняття рішення про складання протоколу розбіжностей, а також про забезпечення охорони та обслуговування належного позивачу контейнера НОМЕР_1 до вирішення спірних питань, пов'язаних із пролонгацією вищезазначеного договору. При цьому, Фізична особа -підприємець ОСОБА_4 наголошувала на відмові у наданні в розпорядження відповідача витребуваних ним оригіналів документів.
За наслідком розгляду даної заяви відповідачем було надано відповідь, оформлену листом від 23.08.2011 р. за вих. № 871, в якій Товариство з обмеженою відповідальністю "Промтоварний ринок" мотивувало необхідність витребування вищезазначених документів та запропонувало позивачу надати їх копії. Відповідач у даному листі наголошував, що у зв'язку із припиненням строку дії договору ¹ 618 від 29.08.2001 р., який не було у встановленому порядку пролонговано, відсутні правові підстави для перебування належного позивачу майна на території ринку..
10.09.2011 р. позивачем було подано до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промтоварний ринок" заяву, в якій позивач повідомив про внесення плати за послуги відповідача, які є предметом договору ¹ 618 від 29.08.2001 р., за період з серпня по вересень 2011 р., а також наголошено на небажанні укладати договір про співпрацю на умовах, відмінних від тих, що були передбачені договором ¹ 618 від 29.08.2001 р.
Листом від 17.09.2011 р. за вих. № 962 відповідачем було повідомлено позивача про відсутність між сторонами по справі договірних відносин через припинення строку дії договору ¹ 618 від 29.08.2001 р. та відмову позивача від укладення договору на забезпечення здійснення підприємницької діяльності на території Товариства з обмеженою відповідальністю "Промтоварний ринок" на запропонованих останнім умовах. Крім того, відповідач наголосив на безпідставності перебування належних позивачу контейнерів на території Товариства з обмеженою відповідальністю "Промтоварний ринок" та запропонував у п'ятнадцятиденний строк з моменту відправлення даного листа укласти договір на обслуговування торговельних місць або самостійно звільнити безпідставно зайняту територію відповідача.
19.11.2011 р. в присутності трьох представників та за участю позивача було складено акт вилучення товару з контейнерів № № НОМЕР_2, 93300, 618, згідно з яким товар, який знаходився у контейнерах, був вилучений позивачем, а вказані контейнери були зачинені на 2 замки кожний та опломбовані пломбами Товариства з обмеженою відповідальністю "Промтоварний ринок".
Листом від 24.11.2011 р. за вих. № 1254 Товариство з обмеженою відповідальністю "Промтоварний ринок" повідомило Фізичну особу -підприємця ОСОБА_4, що контейнери, які раніше були розміщені на торгівельних місцях № НОМЕР_1, НОМЕР_2 на території КП № 2 ТСК № 1, на теперішній час знаходяться на території господарського двору № 2 Товариства з обмеженою відповідальністю "Промтоварний ринок". Крім того листом від 14.12.2011 р. за вих. № 1321 відповідачем було повторно запропоновано позивачу отримати належні йому контейнери, які зберігаються на території господарського двору № 2 Товариства з обмеженою відповідальністю "Промтоварний ринок", а також сплатити послуги відповідача зі зберігання майна.
23.01.2012 р. позивач звернувся до відповідача із заявою про продовження строку дії договору ¹ 618 від 29.08.2001 р. на наступні десять років та про повернення за рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Промтоварний ринок" контейнеру НОМЕР_1 на його попереднє місцезнаходження. До вказаної заяви позивачем було додано копії свідоцтва про державну реєстрацію її як суб'єкта підприємницької діяльності, власного паспорту та правовстановлюючих документів на належні йому контейнери.
За наслідком розгляду даної заяви відповідачем було запропоновано позивачу підписати договір про надання послуг по здійсненню торговельної діяльності НОМЕР_1 від 26.01.2012 р., які позивач підписати відмовився, вважаючи, що запропоновані для підписання Товариством з обмеженою відповідальністю "Промтоварний ринок" угоди суттєво відрізняються за змістом від умов договору ¹ 618 від 29.08.2001 р. та залишають неврегульованими питання щодо повернення за рахунок відповідача належних позивачу контейнерів на їх попереднє місцезнаходження.
Посилаючись на наявність переважного права на продовження договору ¹ 618 від 29.08.2001 р. на наступні 10 років, належне виконання зобов'язань за договором та на самовільне переміщення належного позивачу контейнера на інше місце, Фізична особа -підприємець ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом про зобов'язати відповідача виконати зобов'язання за договором від 29.08.2001 р. ¹ 618 щодо продовження з 29.08.2001 р. строку дії договору на наступні 10 років; визнати, що строк дії договору від 29.08.2001 р. ¹ 618 продовжений на наступні 10 років до 29.08.2021 р., зобов'язання відповідача за власний рахунок повернути контейнер на його попереднє місцезнаходження та не чинити перешкод у здійсненні права власності на вказаний контейнер, що і є предметом розгляду у даній справі.
Суд першої інстанції, з яким погодився і апеляційний господарський суд, задовольняючи позовні вимоги, виходив, зокрема, з того, що ст. 764 Цивільного кодексу України, ст. 284 Господарського кодексу України, умовами договору встановлено можливість автоматичної пролонгації договору та позивач має переважне право на продовження договору на наступні 10 років.
Проте колегія суддів вважає такі висновки господарських судів передчасними.
Так, відповідно до ст. 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.
Строк дії договору визначається сторонами на їх власний розсуд, за винятком випадків, коли законом передбачено конкретний строк дії того чи іншого виду договорів.
Відповідно, для правильного вирішення спору у даній справі необхідно надати повну юридичну оцінку як домовленостям сторін за договором від 29.08.2001 р., так і правовій природі самого договору.
Як вбачається з оскаржуваних судових актів, дослідивши умови договору від 29.08.2001 р., суди дійшли висновку, що дана угода є змішаним договором, оскільки містить у собі елементи як договору про надання послуг, так і договору найму (оренди). Відповідно, суди зазначили про наявність підстав для застосування до спірних правовідносин норм законодавства, які регулюють відносини найму (оренди), та задоволення позовних вимог з підстав, визначених ст. 764 ЦК України.
Однак, встановивши, що договір за своєю правовою природою є змішаним, суди попередніх інстанцій залишили поза увагою положення ч. 2 ст. 628 Цивільного кодексу України, згідно з якою до відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
Проте, судами до спірних правовідносин не застосовано норми чинного законодавства, що врегульовують питання строку договору про надання послуг.
Крім того, судами не надано належної правової оцінки умові договору щодо його строку.
Так, задовольняючи позовні вимоги та пролонговуючи спірний договір, господарські суди дійшли висновку про те, що умовами договору передбачено його автоматичну пролонгацію за загальними правилами продовження строку дії договорів оренди, визначеними ст. 764 Цивільного кодексу України.
Втім, у зв'язку з наведеним слід зазначити, що чинне законодавство розрізняє інститут продовження договору на той же строк та на таких самих умовах (автоматична пролонгація договору), передбачений ст. 764 ЦК України, ст. 284 ГК України, який реалізується внаслідок мовчазної згоди сторін, та інститут переважного права добросовісного орендаря на продовження договору оренди на новий строк, що встановлений ст. 285 ГК України, ст. 777 ЦК України.
Водночас, суди попередніх інстанцій не врахували, що за своїм змістом п. 5.3. договору передбачає переважне право позивача на продовження договору на наступні 10 років, яке може бути реалізоване лише переважно перед іншими претендентами на оренду та за інших рівних умов, а не внаслідок автоматичного і беззаперечного продовження договору оренди. При цьому для набуття переважного права на укладення договору на новий термін недостатнім є належне виконання орендарем своїх обов'язків за попереднім договором оренди, оскільки іншими передумовами для реалізації такого права законодавство чітко визначає необхідність досягнення сторонами домовленості щодо умов нового договору та рівність умов (пропозицій) особи, яка наділена переважним правом, з умовами (пропозиціями) іншого претендента на оренду.
Щодо мотивів про задоволення позовних вимог про визнання строку договору продовженим, слід також зазначити таке.
Згідно зі ст. 764 ЦК України якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму (оренди), то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.
Дана норма кореспондується з приписами ст. 284 Господарського кодексу України, відповідно до якої строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Зі змісту правових норм слідує, що після закінчення строку договору оренди він може бути продовжений на такий самий строк, на який цей договір укладався за умови, якщо проти цього не заперечує орендодавець та орендар. Істотне значення у даному випадку має зміст заяви про припинення договору, яка обов'язково повинна бути спрямована на припинення або зміну умов договору оренди, та направлення такої заяви іншій стороні до або протягом місяця після закінчення строку дії договору.
Водночас судами першої та апеляційної інстанцій не надано належної правової оцінки змісту листа відповідача від 17.09.2011 р. № 962, в якому зазначається про припинення дії договору від 29.08.2001 р. ¹ 618 у зв'язку із закінченням строку, на який він був укладений та про звільнення торгівельного місця від належного позивачу майна, що безпосередньо може свідчити про наявність чи відсутність пролонгації договору від 29.08.2001 р.
Касаційна інстанція також звертає увагу на те, що у судових рішеннях попередніх інстанцій відсутнє мотивування щодо позовних вимог в частині зобов'язання відповідача продовжити дію договору на новий термін, які є відмінними від вимог про визнання договору продовженим. Так, зобов'язання відповідача продовжити дію цього договору на новий термін може мати місце при реалізації переважного права позивача у разі закінчення строку дії договору, тоді як його продовження відбувається внаслідок мовчазної згоди обох сторін угоди.
При цьому при вирішенні спору в частині вимог про зобов'язання відповідача продовжити дію договору на новий термін слід враховувати положення ст. ст. 3, 6, 627 Цивільного кодексу України щодо свободи договору, а саме, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору.
Крім того, вирішуючи спір на підставі норм ст. 764 Цивільного кодексу України, ст. 284 Господарського кодексу України, суди не надали належної правової оцінки вимогам позивача в частині відповідності вимог про визнання продовженим строку договору визначеним законом способам захисту порушеного права
За змістом ст. 84 Господарського процесуального кодексу України рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального та процесуального права, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки повинні бути вичерпними, відповідати дійсності і підтверджуватися достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Вищого господарського суду України, викладених у пункті 1 постанови від 23.03.2012 р. № 6 "Про судове рішення" рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.
Колегія суддів приходить до висновку, що рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів у даній справі зазначеним вимогам не відповідають, оскільки в порушення ст. ст. 43, 65, 84 і 105 Господарського процесуального кодексу України прийняті без повного та всебічного з'ясування всіх суттєвих обставин справи та належної юридичної оцінки доказів, що мають значення для її розгляду і вирішення спору по суті.
Передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями чи відхилені ними, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх.
Правова оцінка обставин та достовірності доказів по справі є виключною прерогативою першої та апеляційної інстанцій.
За таких обставин, рішення господарського суду Одеської області від 09.02.2012 р. та постанова Одеського апеляційного господарського суду від 03.04.2012 р. у даній справі підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до місцевого господарського суду.
Під час нового розгляду справи господарському суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, і в залежності від встановленого, визначити норми матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, та прийняти законне і обґрунтоване судове рішення.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Промтоварний ринок" задовольнити частково.
Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 03.04.2012 р. та рішення господарського суду Одеської області від 09.02.2012 р. у справі № 16/17-4992-2011 скасувати.
Справу № 16/17-4992-2011 направити на новий розгляд до господарського суду Одеської області.
Головуючий В.І. Саранюк
Судді О.А. Кролевець
О.В. Попікова