"14" червня 2012 р. Справа № 16/2/6/71-Н
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого -суддіГрека Б.М., -(доповідача у справі),
суддів :Бондар С.В., Кривди Д.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скаргиКолективного підприємства "Їдальня №33" та Прокуратури міста Хмельницького
на постановуРівненського апеляційного господарського суду від 21.03.12
у справі№16/2/6/71-Н
господарського судуХмельницької області
за позовом Фонду державного майна України
доФедерації профспілок Хмельницької області, Навчально-культурного центру "Побужжя" Федерації профспілок Хмельницької області, Виконавчого комітету Хмельницької міської ради, Комунального підприємства "Хмельницьке бюро технічної інвентаризації", Управління житлово-комунального господарства Хмельницької міської ради
треті особиКолективне підприємство "Їдальня №33", Федерація профспілок України
за участюПрокуратури міста Хмельницького
провизнання недійсним рішення, визнання недійсним свідоцтва про право власності, скасування державної реєстрації та визнання права власності
за участю представників від:
прокуратури Томчук М.О. (посв. №98)
позивачаОСОБА_5 (дов. від 11.11.11)
відповідачівОСОБА_6 (дов. від 05.06.12), ОСОБА_7 (дов. від 05.06.12), Саранчук Ж.В. (директор)
третіх осібДячук Г.Г. (директор), ОСОБА_10 (дов. б/д), ОСОБА_11 (дов. від 28.04.12)
Фонд державного майна України звернувся до господарського суду Хмельницької області з позовом в якому просить: визнати недійсним рішення виконавчого комітету Хмельницької міської ради від 23.03.00 №223-А, скасувати державну реєстрацію права власності, здійснену Комунальним підприємством "Хмельницьке бюро технічної інвентаризації" в реєстровій книзі від 28.03.00 за № 729, визнати право власності за державою в особі Фонду державного майні України на будівлю, що розташована за адресою м. Хмельницький, вул. Соборна, 55.
Позовні вимоги мотивовані тим, що будівництво спірного об'єкту здійснювалось за рахунок державних капіталовкладень. Згідно постанови Секретаріату Хмельницької обласної ради профспілок від 23.07.81 (Протокол № 7) був складений акт від 02.11.81 згідно з яким "облпрофкурси здали, а Хмельницкий трест їдалень прийняв безоплатно приміщення їдальні з вмонтованим обладнанням, а також кухонне обладнання та інвентар їдальні".
Позивач вказує, що 28.03.83 Державне підприємство -Хмельницький трест їдалень був ліквідований, і наказом Мінторгу УРСР від 16.03.83 №87 створено Хмельницьке об'єднання громадського харчування з правами правонаступництва. 07.02.90 Міське об'єднання громадського харчування було ліквідовано з передачею його функцій Хмельницькому обласному виробничо-торговельному об'єднанню громадського харчування. У склад цього об'єднання входили всі заклади громадського харчування, підпорядкування Мінторгу УРСР, тобто державної торгівлі.
Справа розглядалася судами неодноразово.
Рішенням господарського суду Хмельницької області від 05.12.11 (суддя
Магера В.В.), залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 21.03.12 (колегія суддів у складі: головуючого-судді Олексюк Г.Є., суддів:
Гудак А.В., Сініцина Л.М.), відмовлено у задоволенні позову про визнання недійсним рішення виконавчого комітету Хмельницької міської ради від 23.03.00 №223-А, в частині оформлення права власності на будівлю їдальні; визнання права власності за державою в особі Фонду державного майні України на будівлю їдальні; та припинено провадження у справі за позовом Фонду державного майна України до комунального підприємства „Хмельницьке бюро технічної інвентаризації" про скасування державної реєстрації права власності, здійсненої Комунальним підприємством „Хмельницьке бюро технічної інвентаризації" в реєстровій книзі від 28.03.00 за №729.
Відмовляючи у задоволенні позову, суди виходили з того що Фондом Державного майна України не подано доказів перебування спірного приміщення на балансі державного підприємства -Хмельницького тресту їдалень та здійснення будівництва будівлі профкурсів (гуртожитку та їдальні) за рахунок державних коштів. При цьому, прибудова з їдальнею належала до об'єктів права власності профспілок; спірне майно входило до складу майна учбово-методичного центру, який відповідно до договору про закріплення прав по володінню, користуванню і розпорядженню профспілковим майном, затверджено постановою Президії Ради Загальної конфедерації профспілок СРСР №2-1а від 18.11.90, закріплено на праві власності за Федерацією незалежних профспілок України; підстави визнання права власності за державою в особі Фонду державного майна України на будівлю їдальні відсутні. Рішення виконавчого комітету Хмельницької міської ради від 23.03.00 №223-А в частині оформлення права власності за Федерацією профспілок Хмельницької області на 3-х поверхову будівлю їдальні корисною площею 848 кв.м. ухвалене в межах визначених повноважень, у відповідності до вимог чинного законодавства та не порушує прав та законних інтересів як позивача, так і Хмельницької міської ради.
Припиняючи на підставі п.1 ч.1 ст.80 ГПК України провадження у справі в частині позовних вимог про скасування державної реєстрації права власності, яка здійснена Комунальним підприємством „Хмельницьке бюро технічної інвентаризації" в реєстровій книзі від 28.03.00 за № 729, суди вказали, що державна реєстрація права власності є дією, вчиненою на підставі правовстановлюючого документа -рішення виконавчого комітету Хмельницької міської ради, а тому такий спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.
Не погоджуючись із судовими актами у справі, прокуратура та Колективне підприємство "Їдальня №33" звернулися до Вищого господарського суду України з касаційними скаргами, в яких просять судові акти у справі скасувати, позов задовольнити. Скарги мотивовані порушенням судами попередніх інстанцій ст.111-12 Господарського процесуального кодексу України.
Також звертається увага на те, що судами залишено поза увагою наявні у справі зведені фінансові звіти Хмельницької облпрофради за 1980 і 1981 роки та акт від 02.11.81, які вказують на передачу безоплатно саме у цей період приміщення їдальні Хмельницькому тресту їдалень (державної системи торгівлі). Означені докази, спростовують висновки судів про те, що будівля їдальні була передана Федерацією профспілок області профспілковим курсам. У зв'язку з ліквідацією в 1992 році органів управління громадського харчування у місті Хмельницькому будівля, як і інші будівлі громадського харчування, перейшли до Хмельницької міської адміністрації, згідно розпорядження № 207 від 01.09.92 якої на базі цієї їдальні створено державне виробничо-торгівельне підприємство їдальня № 33. Відповідачі протягом тривалого періоду часу не мали ніякого відношення до будівлі їдальні, яка функціонувала як самостійний виробничий комплекс у системі держторгівлі.
Особливу увагу скаржники звертають на те, що будівля їдальні була збудована за державні капіталовкладення, перебуває у державній власності, а працівники їдальні ніколи не перебували у штаті профспілкових курсів чи облпрофради.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційних скарг та відзиву на них, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційні скарги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, виконавчим комітетом Хмельницької міської ради депутатів трудящих 24.03.71 прийнято рішення за №90 „Про відведення земельної ділянки обласній Раді професійних спілок по вул. Лібкнехта,55 під будівництво приміщення професійних курсів".
В 1975 році на замовлення Хмельницької обласної ради профспілок (на даний час Федерація профспілок Хмельницької області -відповідач-1) та з дозволу Укрпрофради (на даний час Федерація професійних спілок України - третя особа на стороні відповідачів без самостійних вимог на предмет спору) розпочато будівництво гуртожитку профспілкових курсів на 140 місць, на що вказує наявна у матеріалах справи копія проекту плану капітального будівництва по Хмельницькій обласній Раді профспілок на 1975 рік.
Рішенням виконкому Хмельницької міської ради від 03.12.76 затверджено акт Державної приймальної комісії від 30.11.76, за яким закінчене будівництво гуртожитку профспілкових курсів на 140 місць по вул. К.Лібкнехта, 55 в м. Хмельницькому прийнято в експлуатацію. В подальшому, згідно рішення Хмельницького міськвиконкому №33 від 04.08.77 Хмельницькій обласній раді професійних спілок надано дозвіл на будівництво їдальні на 140 місць, зблокованої з будинком профкурсів по вул. Лібкнехта, 57.
Як вбачається із титульного списку вишукувальних і проектних робіт по Українській республіканській раді профспілок, довідок про фінансування УКБ Української республіканської ради профспілок за 1978, 1979, 1980 рік, Титулів початкового будівництва на 1979 рік і Титулу перехідного будівництва на 1980 рік, довідок про виконання плану введення об'єктів в експлуатацію в 1980 році , відповідно до яких по об'єкту - прибудова до будівлі профспілкових курсів (їдальні і учбових аудиторій) на 140 місць в м. Хмельницькому план капіталовкладень по проектно-кошторисній документації складав 326,7 тис.руб., джерела фінансування - профбюджет ради профспілок на місці. Зокрема, на 1978 рік на проведення проектних робіт план капіталовкладень складав 9,0 тис.руб., виконано об'єм робіт на 8,0 тис.руб., профінансовано - 9,0 тис.руб.; на 1979 рік на будівництво план капіталовкладень складав 318,6 тис.руб., виконано об'єм робіт на 168,6 тис. руб., профінансовано 180,0тис.руб.; на 1980 рік на будівництво план капіталовкладень складав 150,0 тис. руб., виконано об'єм робіт на 137,5 тис. руб., профінансовано 125,2 тис. руб.
Проектно-кошторисна документація затверджена Президією Хмельницької обласної ради профспілок 25.08.78, проектні роботи виконувала Хмельницька філія інституту „Гіпроцивільпромбуд", а замовником будівництва виступав Відділ капітального будівництва Хмельницької облпрофради. Будівництво прибудови до будівлі профспілкових курсів здійснювала будівельна організація -БМУ „Цивільжитлобуд" комбінату „Хмельницькпромбуд". Закінчене будівництво -прибудова їдальні профкурсів в м. Хмельницькому по вул. К.Лібкнехта, 57 прийнято в експлуатацію, про що державною приймальною комісією 30.06.80 складено акт приймання в експлуатацію державною комісією закінченої будівництвом (реконструкцією) будівлі житлово-цивільного значення, який 30.06.80 затверджений з рішенням виконавчого комітету Хмельницької міської ради №149/Г. При цьому, з боку замовника (забудовника) акт приймання в експлуатацію від 30.06.80 підписаний секретарем "облсофпрофа" ОСОБА_17
Управлінням капітального будівництва "Вінницяноблсофпрофа" прибудова їдальні інвентарною вартістю 311462,83 руб. передана, а "Хмельницьким облсофпрофом" прийнята на баланс та зарахована до складу основних фондів, на що вказують наявні у справі авізо, зведений фінансовий звіт за 1980 рік та розшифровка руху основних фондів: графа "прийнято на баланс".
По фінансовому звіту за 1980 рік в розділі IV „Рух основних засобів" відображена вартість двох будівель загальною вартістю 604 тис.крб. (603981 крб.). Дана сума відображена і по фінансових звітах профкурсів за 1981 - 1991 роки. Згідно фінансових звітів відповідача 2 станом на 01.01.92 вартість будівель склала 603981 крб. (604 тис.крб.), з яких будівля гуртожитку - 322,379 тис.крб., прибудова їдальні з навчальними аудиторіями - 281,601 тис. крб.
З вищевикладених обставин судами зроблений висновок, що фінансування будівництва здійснювалося за рахунок коштів профспілок. При цьому, вказівки Вищого господарського суду України, викладені в постанові від 22.09.11 у даній справі, так і не були виконані судами, а джерело фінансування будівництва встановлено на підставі доказів відповідачів без аналізу та належної оцінки доказів позивачів.
Так, судами не проаналізовано у системному взаємозв'язку з усіма матеріалами справи доводи позивача та третіх осіб, що будівництво здійснювалося за рахунок державних капіталовкладень: згідно з планом підрядної і промислової діяльності комбінату "Хмельницькпромбуд" на 1979 рік на будівництво виділено 250 тис. рублів, в т.ч. Міненергомаш -200 тис.рублів, Мінавіапром -50 тис.рублів.
До того ж, поза увагою судів залишилося те, що обсяги фінансувань будівництва спірного об'єкта в 1978 році були значно меншими (профінансовано 9 тис. рублів), ніж в 1979-1980 роках (профінансовано 305 тис. руб.), в контексті збігу в часі збільшення капітальних у будівництво після того, як мало місце виділення коштів на 1979 рік Міненергомаш -200 тис.рублів, Мінавіапром -50 тис.рублів. При цьому, зважаючи на те, що з боку замовника (забудовника) акт приймання в експлуатацію від 30.06.80 підписаний секретарем "облсофпрофа" ОСОБА_17, а фінансування здійснювалося за державний кошт, то після прийняття в експлуатацію, майно передано державному підприємству -Хмельницького тресту їдалень.
З огляду на викладене необґрунтованим є висновок судів про те, що відсутні докази перебування спірного майна на балансі державного підприємства -Хмельницького тресту їдалень або його правонаступників, з огляду на наявність у матеріалах справи постанови Секретаріату Хмельницької обласної ради профспілок від 23.07.81 (протокол
№ 7), згідно якої був складений акт, за яким облпрофкурси передали, а Хмельницький трест їдалень прийняв приміщення їдальні з інвентарем. На передачу приміщення їдальні також вказує зведений фінансовий звіт за 1980 рік, в якому зазначена сума у розмірі 314,1 тис.руб, яка вибула за звітний період.
Суди також не проаналізували пп. "Г" п.2 розділу "рух основних засобів" зведеного фінансового звіту за 1980 рік ВЦСПС, за яким були прийняті в експлуатацію об'єкти нового будівництва на суму 314134 крб., а у п.3 рядку "передано безоплатно" також вказана означена сума, та як зазначається у довідці до фінансового звіту, дана сума надійшла від Вінницького УКБ: "будівля та обладнання їдальні обласних профспілкових курсів" та зазначає про відсутність означеної позиції у звіті за 1981 рік.
Також судами не проаналізовані посилання позивача на те, що за кошти профспілок (якраз в сумі 318,6 тис. руб., за яких 65 тис. -проектні роботи) фінансувалося будівництво не їдальні, а конференц-залу та гуртожитків.
Крім того, суди не звернули уваги на те, що приміщення їдальні не є окремою будівлею, а займає лише перший та другий поверхи триповерхової будівлі, третій поверх якої займають аудиторії; а відтак, не дали оцінки цій обставині в контексті фінансування будівництва цієї споруди.
Таким чином, склалася ситуація, коли на будівництво комплексу споруд кошти виділялися і з державного бюджету і з профспілкових внесків. Але приміщення побудоване не одне, а декілька, при чому, дати вводу в експлуатацію різні. А оскільки по всім будівлям при прийнятті в експлуатацію замовником вказано "облсофпроф", то в подальшому побудоване майно передавалося на баланс інших осіб, за кошти яких воно і будувалося.
Всилу принципів процесуального законодавства судами належним чином не проаналізовані джерела фінансування будівництва, докази у їх контекстному взаємозв'язку не досліджені, висновки про право власності зроблені на підставі лише доказів, поданих відповідачами без дослідження доказів, наданих позивачем та третьою особою, що є недопустимим.
Вищий господарський суд України вдруге звертає увагу судів на те, що 18.11.90 Загальною конфедерацією профспілок СРСР і Федерацією незалежних професійних спілок України підписано Договір про закріплення прав по володінню, користуванню і розпорядженню профспілковим майном, який затверджено постановою Президії Ради Загальної конфедерації профспілок СРСР №2-1а від 18.11.90. Зазначеним Договором закріплено на праві власності за Федерацією незалежних професійних спілок України майно згідно Переліку, в якому в розділі V „Будинки союзів" під порядковим номером 22 зазначено: Будинок Союзів м. Хмельницький, рік введення в експлуатацію - 1970, балансова вартість - 447,8 тис.руб., а в розділі VІ „Учбово-методичні центри" під порядковим номером 11 зазначено: Учбово-методичний центр м. Хмельницький, рік введення в експлуатацію - 1977, балансова вартість -604,0 тис.руб. В той час, як їдальня введена в експлуатацію у 1980 році, в зазначеному сприску на вказана, тому висновок судів про належність її до профспілкового майна є передчасним.
Припиняючи на підставі п.1 ч.1 ст.80 ГПК України провадження у справі в частині позовних вимог про скасування державної реєстрації права власності, яка здійснена Комунальним підприємством „Хмельницьке бюро технічної інвентаризації" в реєстровій книзі від 28.03.00 за № 729, суди вказали, що державна реєстрація права власності є дією, вчиненою на підставі правовстановлюючого документа -рішення виконавчого комітету Хмельницької міської ради, а тому такий спір не підлягає вирішенню в господарських судах України. Такий висновок судів є помилковим. Вищий господарський суд України повторно зауважує, що за змістом ст.ст. 3, 12 Господарського процесуального кодексу України, спори, пов'язані з визнанням права власності відносяться до компетенції господарських судів.
За таких обставин Вищий господарський суд позбавлений можливості ухвалити рішення по суті спору, так як не всі обставини справи є з'ясованими, а відтак, спір стосується не правозастосування, а встановлення обставин справи, що не відноситься до компетенції Вищого господарського суду України. Тому ухвалені у справі судові акти підлягають скасуванню, а справа -направленню на новий розгляд до місцевого господарського суду.
При новому розгляді, суду слід з'ясувати наведені в цій постанові обставини справи, дослідити наявні у справі докази, дати їм, та доводам сторін належну правову оцінку та ухвалити законне та обґрунтоване рішення. Під час нового розгляду справи суду слід врахувати, що рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального закону і всебічно перевіривши обставини, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, а обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд
Касаційні скарги Колективного підприємства "Їдальня №33" та прокуратури м. Хмельницького задовольнити частково, рішення господарського суду Хмельницької області від 05.12.11 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 21.03.12 у справі №16/2/6/71-Н скасувати, справу направити на розгляд до господарського суду Хмельницької області.
Головуючий - суддя Б. Грек
Судді С. Бондар
Д. Кривда