"12" червня 2012 р. Справа № 5015/4501/11
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого судді:Запорощенка М.- доповідач
суддів:Акулової Н.
Алєєвої І.
розглянув касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Автовантажмаш", м.Львів
на рішення господарського суду Львівської області від 28.10.11р.
та постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 15.02.2012р.
у справі№5015/450/11 господарського суду Львівської області
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Автовантажмаш", м.Львів
до1. Львівської міської ради 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Ваги АКСІС Україна", м.Львів
проВизнання незаконною та скасування ухвали 3-ї сесії 6-го скликання Львівської міської ради від 30.06.11р. № 629
за участю представників сторін:
від позивача:не з"явились
від відповідача-1 від відповідача-2ОСОБА_4, за довіреністю ОСОБА_5, за довіреністю
Рішенням Господарського суду Львівської області від 28.10.2011р. у справі №5015/4501/11 (суддя Матвіїв Р.І.) відмовлено в задоволені позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Автовантажмаш"(м. Львів) до Львівської міської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю "Ваги АКСІС України"(м. Львів) про визнання незаконною та скасування Ухвали 3-ї сесії 6-го скликання від 30.06.2011 року №629.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 15.02.2012р. у справі №5015/450/11 рішення Господарського суду Львівської області від 28.10.2011р. у справі залишено без змін, апеляційну скаргу -без задоволення.
Не погодившись з прийнятими у справі судовими актами, Товариство з обмеженою відповідальністю "Автовантажмаш" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права, просить скасувати рішення господарського суду Львівської області від 28.10.11р. та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 15.02.2012р. у справі №5015/450/11та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов повністю.
В обґрунтування заявлених вимог , скаржник посилається на те , що суди попередніх інстанцій неправильно застосували ст.ст. 120, 141 Земельного кодексу України, не врахували приписи ст.ст. 116,149 Земельного кодексу України, ст. 56 Закону України "Про землеустрій". Крім того, скаржник посилається на те , що. Всупереч ч.3 ст.82, ч.2 ст.99 і ст.111-28 ГПК України, суд апеляційної інстанції не привів свою судову практику у відповідність із постановою Верховного Суду України від 14.11.11р. №3-119гс11.
Розглянувши матеріали справи, касаційні скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку, що касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Автовантажмаш", м.Львів підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Як було встановлено судами попередніх інстанцій, відповідно до п. 1.1. Статуту Відкритого акціонерного товариства по розробці конструкції і виготовленню партій вантажопідіймальних машин АТ "Автовантажмаш"ВАТ "Автовантажмаш"засноване згідно з рішенням Міністерства машинобудування, військово-промислового комплексу та конверсії України від 16.12.1994 року №1593 шляхом перетворення державного підприємства НВП "Автовантажмаш"у ВАТ відповідно до Указу Президента України від 15.06.1993 р. №-210/93 про корпоратизацію державних підприємств.
Згідно з п. 4 Статуту засновником Товариства є держава в особі Міністерства машинобудування, військово-промислового комплексу та конверсії України.
Відповідно до п. 1.2.Статуту ТзОВ "Автовантажмаш"Товариство створене шляхом реорганізації (перетворення) відкритого акціонерного товариства по розробці конструкції і виготовленню партій вантажопідіймальних машин АТ "Автовантажмаш" та є правонаступником його прав та обов'язків.
Згідно з п. 1.2 Статуту ТзОВ "Автовантажмаш" воно і є правонаступником АТ "Автовантажмаш".
Судом апеляційної інстанції, під час апеляційного провадження було встановлено факт переходу усіх прав та обов'язків Державного науково-виробничого підприємства по розробці конструкції і виготовленню дослідних партій вантажопідіймальних машині вантажозахоплюючих пристроїв НВП "Автовантажмаш"до Товариства з обмеженою відповідальністю "Автовантажмаш".
Також, Львівським апеляційним господарським судом було встановлено, що власником спірної земельної ділянки є територіальна громада м. Львова в особі Львівської міської ради, яка наділена повноваженнями для здійснення розпорядчих функцій стосовно землі в межах м. Львова.
Ухвалою Львівської міської ради № 629 було вирішено: 1) Припинити ТзОВ "Автовантажмаш"право користування земельною ділянкою площею 0,8 га на вул. Т. Шевченка. 323; 2) Передати ТзОВ "Ваги АКСІС Україна"земельну ділянку площею 0,8 га на вул. Т. Шевченка. 323 в оренду терміном на 10 років для обслуговування лабораторного корпусу за рахунок земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення за функцією використання - землі промисловості; 3) ТзОВ "Ваги АКСІС Україна"у місячний термін укласти з Львівською міською радою договір оренди та провести його реєстрацію; 5) Департаменту містобудування внести відповідні зміни у земельно-кадастрові дані.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 28.10.2011р. у справі №5015/4501/11 (суддя Матвіїв Р.І.) відмовлено в задоволені позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Автовантажмаш"(м. Львів) до Львівської міської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю "Ваги АКСІС України"(м. Львів) про визнання незаконною та скасування Ухвали 3-ї сесії 6-го скликання від 30.06.2011 року №629.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 15.02.2012р. у справі №5015/450/11 рішення Господарського суду Львівської області від 28.10.2011р. у справі залишено без змін, апеляційну скаргу -без задоволення.
Приймаючи вищеозначені рішення, суди попередніх інстанцій виходили з того , що, з моменту укладення договору купівлі-продажу нерухомого майна право користування спірною земельною ділянкою перейшло до відповідача 2 та припинилося у позивача. Також, суди виходили з відсутності в матеріалах справи доказів виділення в натурі Позивачу саме тієї частини земельної ділянки, яка не зайнята набутим у власність Відповідачем-2 нерухомим майном. Дійшли до висновку, що міською радою як власником земельної ділянки були належним чином реалізовані повноваження, передбачені чинним законодавством щодо розпорядження належною їй на праві власності земельною ділянкою, а позивачем не доведено порушення означеним оспореним Актом органу місцевого самоврядування його прав.
Акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин. Залежно від компетенції органу, який прийняв такий документі, і характеру та обсягу відносин, що врегульовано ним, акти поділяються на нормативні і такі, що не мають нормативного характеру, тобто індивідуальні. Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогами чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову.
Таким чином , предметом доказування в даній справі є відповідність рішення Львівської міської ради законодавству та наявність порушеного права Товариства з обмеженою відповідальністю "Автовантажмаш", м.Львів.
Колегія суддів вважає висновки судів попередніх інстанцій передчасними з оглядом на наступне.
По-перше, предметом даного спору є саме Акт органу місцевого самоврядування, як то Ухвала Львівської міської ради за № 629 від 30.06.11р., проте, вирішуючи даний спір суди попередніх інстанцій не врахували приписів ст.ст. 33,34 Господарського процесуального кодексу України щодо належності та допустимості доказів у справі, оскільки матеріали даної справи вміщують в собі лише копію оскарженого Акту не завірену належним чином, також в жодному оскарженому судовому акті відсутні позначки щодо вивчення або огляду оригіналу цього документу судом.
По-друге, дійшовши до висновку, що оскаржена Ухвала ради не порушує прав позивача, суди попередніх інстанцій не встановили та не надали належної правової оцінки наступним обставинам:
- на підставі яких правовстановлюючих документів здійснювалося землекористування позивача та земельною ділянкою якої площі до укладення з відповідачем 2 договору купівлі-продажу нерухомого майна, що належало позивачу на праві власності. При цьому, судами попередніх інстанцій не з"ясовувалось, яким чином встановлено правомірність припинення права користування земельною ділянкою саме певної площі;
- чи здійснювалися перевірки дотримання Позивачем земельного законодавства в частині належного користування та які результати цих перевірок.
По-третє, суд апеляційної інстанції, встановивши факт переходу усіх прав та обов'язків Державного науково-виробничого підприємств по розробці конструкцій і виготовленню дослідних партій вантажопідіймальних машин і вантажозахоплюючих пристроїв НВП "Автовантажмаш" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Автовантажмаш", не встановив факту передачі земельної ділянки та її фактичної площі на час перетворення підприємства.
По-четверте, встановивши , що власником спірної земельної ділянки є територіальна громада м. Львова в особі Львівської міської ради, суд апеляційної інстанції не послався на жодний офіційний документ, що підтверджує цей факт.
Крім того, жодний оскаржений процесуальний документ не пояснює встановлених фактів зменшення площі земельної ділянки за Державним Актом на право користування землею від 16.05.1969р. та не встановлює її фактичну площу на дату прийняття оскарженого акту органу місцевого самоврядування.
Також, суди попередніх інстанцій не дослідили документи, на підставі яких приймалася спірна Ухвала, а саме, звернення ТОВ "Ваги АКСІС Україна" від 08.04.11р. № 5-4028 та технічну документацію на землекористування, а також порядок та процедуру прийняття спірної Ухвали.
У відповідності до ст.1117 Господарського процесуального кодексу України перегляд у касаційному порядку судового рішення здійснюється касаційною інстанцією на підставі встановлених фактичних обставин справи, зі здійсненням перевірки застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Враховуючи, що господарський та апеляційний господарський суди у розгляді даної справи припустився неправильного застосування приписів частини першої статті 4-7 Господарського процесуального кодексу України щодо прийняття судового рішення суддею за результатами обговорення усіх обставин справи та частини першої статті 43 названого Кодексу стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, то прийняте по суті справи рішення ґрунтується на неповно з'ясованих обставинах, які входять до предмету доказування, а отже неможливо зробити висновок про правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права.
Порушення судами попередніх інстанцій вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України щодо повноти з'ясування обставин справи, неповне дослідження предмету і правової природи позову унеможливило правильне застосування приписів матеріального і процесуального законодавства і є підставою скерування справи для нового розгляду судом першої інстанції.
При новому розгляді даної справи суду першої інстанції слід врахували вищеозначені недоліки та вирішити питання щодо залучення до участі у справі в якості третьої особи Управління земельних ресурсів для встановлення фактичних обставин справи щодо розміру та кутів розташування спірної земельної ділянки.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, п. 3 ст. 111-9, 111-10, 111-11, 111-12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України.
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Автовантажмаш" задовольнити частково.
Рішення господарського суду Львівської області від 28.10.11р. та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 15.02.2012р. у справі №5015/450/11 - скасувати, а справу передати на новий розгляд до господарського суду Львівської області .
Головуючий суддя:М. Запорощенко
Судді: Н.Акулова І. Алєєва І.Алєєва