"12" червня 2012 р. Справа № 58/500
Вищий господарський суд України у складі: суддя Львов Б.Ю. -головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Харченко В.М.,
розглянувши касаційну скаргу Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Київ,
на постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.04.2012
зі справи № 58/500
за позовом Вишгородської міської ради (далі -Міська рада), м. Вишгород Київської області,
до Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (далі -Відділення)
про визнання рішення недійсним,
за участю представників сторін:
позивача -Фіалко Н.В.,
відповідача -Мангер Н.П.,
Міська рада звернулася до господарського суду міста Києва з позовом про визнання недійсним рішення адміністративної колегії Відділення від 04.08.2011 № 80 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції" (далі -Рішення АМК).
Рішенням господарського суду міста Києва від 21.12.2011 (суддя Блажівська О.Є.) в позові відмовлено. Прийняте місцевим судом рішення з посиланням на приписи статей 7, 20, 31, 32 Закону України від 24.06.2004 № 1875-IV "Про житлово-комунальні послуги" (далі -Закон № 1875), статті 28 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", статей 1, 6, 13, 50, 59 Закону України від 11.01.2001 № 2210-ІІІ "Про захист економічної конкуренції" (далі -Закон № 2210) мотивовано відсутністю передбачених законом підстав для визнання Рішення АМК недійсним.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.04.2012 (колегія суддів у складі: Шипко В.В. -головуючий суддя, судді Борисенко І.В., Остапенко О.М.) зазначене рішення суду першої інстанції частково скасовано та позов Міської ради задоволено частково: визнано недійсними пункти 2 і 3 (повністю), а також пункт 4 (стосовно Вишгородського міського комунального підприємства "Водоканал") Рішення АМК; у решті рішення місцевого господарського суду зі справи залишено без змін. Постанову апеляційного господарського суду з посиланням, зокрема, на статтю 32 Закону № 1875 і пункт 42 Порядку формування тарифів на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2006 № 959, мотивовано прийняттям та введенням Міською радою тарифів на послуги водопостачання і водовідведення з дотриманням встановленої процедури.
У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України Відділення просить постанову апеляційного господарського суду зі справи скасувати внаслідок її прийняття з неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Міська рада подала відзив на касаційну скаргу, в якому зазначила про безпідставність її доводів та просила постанову апеляційного господарського суду зі справи залишити без змін, а скаргу - без задоволення.
Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі -ГПК України) належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.
Перевіривши повноту встановлення попередніми судовими інстанціями обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши представників сторін, Вищий господарський суд України дійшов висновку про необхідність часткового задоволення касаційної скарги з урахуванням такого.
Місцевим та апеляційним господарськими судами в справі встановлено, що:
- Рішенням АМК:
визнано дії виконавчого комітету Міської ради, що полягають у схиленні Комунального підприємства житлового і комунального господарства Міської ради до порушення вимог частини п'ятої статті 32 Закону № 1875, а саме - не дотримання строків повідомлення споживачів про зміну вартості житлово-комунальних послуг, порушенням, що передбачене пунктом 7 статті 50 Закону № 2210 та визначене статтею 17 цього ж Закону, у вигляді дій органу місцевого самоврядування, що полягають у схиленні суб'єкта господарювання до порушення, яке передбачено пунктом 1 частини другої статті 13 Закону № 2210, шляхом встановлення таких цін реалізації товару, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку (пункт 1);
визнано дії виконавчого комітету Міської ради, що полягають у схиленні Вишгородського міського комунального підприємства "Водоканал" до порушення вимог частини п'ятої статті 32 Закону № 1875, а саме - не дотримання строків повідомлення споживачів про зміну вартості житлово-комунальних послуг, порушенням, що передбачене пунктом 7 статті 50 Закону № 2210 та визначене статтею 17 цього ж Закону, у вигляді дій органу місцевого самоврядування, що полягають у схиленні суб'єкта господарювання до порушення, яке передбачено пунктом 1 частини другої статті 13 Закону № 2210, шляхом встановлення таких цін реалізації товару, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку (пункт 2);
зобов'язано виконавчий комітет Міської ради припинити порушення законодавства про захист економічної конкуренції шляхом внесення змін до рішень від 03.07.2008 № 186 "Про встановлення вартості послуг на житлово-комунальні послуги (утримання будинків і споруд та прибудинкових територій)" і від 24.09.2009 № 265 "Про встановлення тарифів на комунальні послуги з централізованого водопостачання та водовідведення" стосовно встановлення тарифів без врахування вимог частини п'ятої статті 32 Закону № 1875, про що повідомити Відділення в двомісячний строк з дня отримання цього рішення. В подальшому утримуватись від дій, які можуть призвести до порушень законодавства про захист економічної конкуренції в частині прийняття розпорядчих документів (пункт 3);
зобов'язано виконавчий комітет Міської ради усунути наслідки порушення законодавства про захист економічної конкуренції шляхом зобов'язання Комунального підприємства житлового і комунального господарства Міської ради та Вишгородського міського комунального підприємства "Водоканал" провести перерахунок всім споживачам за спожиті послуги з врахуванням встановлених частиною п'ятою статті 32 Закону № 1875 термінів, про що повідомити Відділення у двомісячний строк з дня отримання цього рішення (пункт 4);
запропоновано виконавчому комітету Міської ради в подальшому при прийнятті нормативно-правових актів, які стосуються встановлення тарифів на житлово-комунальні послуги, зобов'язувати виконавців (надавачів) послуг вводити в дію тарифи у відповідності до вимог частини п'ятої статті 32 Закону № 1875 (пункт 5);
зобов'язано виконавчий комітет Міської ради оприлюднити за власні за власні кошти офіційну інформацію стосовно рішення, прийнятого адміністративною колегією Відділення за результатами розгляду справи № 536/66-р-02-06-11, у місячний строк з дня отримання цього рішення шляхом розміщення на офіційному веб-сайті Міської ради та в газеті "Вишгород" (пункт 6);
- рішенням виконавчого комітету Міської ради від 03.07.2008 № 186 "Про встановлення вартості послуг на житлово-комунальні послуги (утримання будинків і споруд та прибудинкових територій)" Комунальному підприємству житлового і комунального господарства Міської ради встановлено вартість послуг за надання житлово-комунальних послуг на території міста Вишгород, починаючи з 01.07.2008;
- рішенням виконавчого комітету Міської ради від 24.09.2009 № 265 "Про встановлення тарифів на комунальні послуги з централізованого водопостачання та водовідведення" Вишгородському міському комунальному підприємству "Водоканал" було встановлено тарифи на комунальні послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, які введено в дію з 01.10.2009.
Відповідно до частини п'ятої статті 32 Закону № 1875 у разі зміни вартості житлово-комунальних послуг виконавець/виробник не пізніше ніж за 30 днів повідомляє про це споживача з визначенням причин зміни вартості та наданням відповідних обґрунтувань з посиланням на погодження відповідних органів.
У прийнятті судових рішень зі справи попередні судові інстанції досягли згоди щодо наявності в діях відповідача згаданого порушення конкурентного законодавства у вигляді прийняття названого рішення від 03.07.2008 № 186, яким відповідні тарифи введено в дію (з 01.07.2008), що унеможливлювало своєчасне повідомлення споживачів відповідно до частини п'ятої статті 32 Закону № 1875 (не пізніше ніж за 30 днів).
У цій частині рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів зі справи є законними і обґрунтованими та сторонами не оскаржуються.
Водночас, задовольняючи позов Міської ради в частині, що стосувалася згаданого рішення від 24.09.2009 № 265 (відповідні тарифи введено в дію з 01.10.2009), суд апеляційної інстанції послався на те, що: Вишгородським міським комунальним підприємством "Водоканал" необхідні висновки Державної інспекції з контролю за цінами в Київській області отримано 27.07.2009; проект рішення Міської ради "Про затвердження тарифів на комунальні послуги з централізованого водопостачання та водовідведення" опубліковано в газеті "Вишгород" 08.08.2009; згадане рішення від 24.09.2009 № 265 підлягало офіційному оприлюдненню в газеті "Вишгород"; нові тарифи доводилися до відома населення у відповідних рахунках на сплату комунальних послуг.
Проте, зазначені доводи не можуть бути належним обґрунтуванням правомірності прийнятої апеляційним судом у цій частині постанови зі справи, оскільки вони не спростовують ні доводів Рішення АМК, ані висновків суду першої інстанції щодо недотримання і в даному випадку строків, визначених частиною п'ятою статті 32 Закону № 1875 [відсутні відомості стосовно, навіть, можливості своєчасного (не пізніше ніж за 30 днів) повідомлення споживачів про зміну (затвердження) нових тарифів].
Отже, суд апеляційної інстанції, довільно застосувавши приписи статті 59 Закону № 2210 і не спростувавши висновків місцевого суду, всупереч пунктам 7, 8 частини другої статті 105 ГПК України безпідставно частково скасував законне й обґрунтоване рішення суду першої інстанції.
З огляду на наведене та, беручи до уваги межі заявлених Міською радою позовних вимог (зокрема, стосовно підстав даного позову) і відсутність з боку суду першої інстанції порушень, які могли б бути підставами для скасування прийнятого ним рішення зі справи, касаційна інстанція вважає, що постанова апеляційного господарського суду зі справи має бути змінена згідно з частиною першою статті 11110 ГПК України.
Керуючись статтями 1117, 1119 -11111 ГПК України, Вищий господарський суд України
1. Касаційну скаргу Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України задовольнити частково.
2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.04.2012 зі справи № 58/500 змінити, виклавши її резолютивну частину в такій редакції:
"Рішення господарського суду міста Києва від 21.12.2011 зі справи № 58/500 залишити без змін, а апеляційну скаргу Вишгородської міської ради -без задоволення".
Суддя Б.Львов
Суддя І.Бенедисюк
Суддя В.Харченко