Копія
Ухвала
Іменем України
Справа № 2а-1041/11/0109
08.06.12 м. Севастополь
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Цикуренка А.С.,
суддів Горошко Н.П. ,
Лядової Т.Р.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м.Сімферополя АР Крим на постанову Київського районного суду м. Сімферополя (суддя Гуріна О.В. ) від 03.03.11 у справі № 2а-1041/11/0109
за позовом ОСОБА_2 (АДРЕСА_1)
до Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м.Сімферополя АР Крим (вул. Київська, 125-б, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим,95034)
про стягнення недоотриманої суми допомоги особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи
Постановою Київського районного суду м. Сімферополя від 03.03.2011 позовні вимоги ОСОБА_2, - задоволено.
Не погодившись з даною постановою суду Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Сімферополь Автономної Республіки Крим звернулось з апеляційною скаргою в який просить скасувати постанову Київського районного суду м. Сімферополя від 03.03.2011 в позовних вимогах позивачу, - відмовити.
Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
Справа розглядається в порядку письмового провадження відповідно до статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно зі статтею 197 Кодексу адміністративного судочинства України, cуд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження, якщо подано апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції, які прийняті у порядку скороченого провадження за результатами розгляду справ, передбачених пунктами 1, 2 частини першої статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Розглянувши справу в порядку статей 195,197 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи позивач є інвалідом другої групи, постраждалим внаслідок аварії на Чорнобильської АЕС першої категорії, що підтверджується відповідним посвідчення. (а.с.3, 4)
Позивач звернувся до Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м.Сімферополь АР Крим з заявою про перерахунок пенсії, однак отримав мотивовану відмову з посиланням на відсутність правових підстав для проведення перерахунку пенсії.
Відповідно до статті 50 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах: - інвалідам I групи - 100 процентів мінімальної пенсії за віком; - інвалідам II групи - 75 процентів мінімальної пенсії за віком; - інвалідам III групи, дітям-інвалідам, а також хворим внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу - 50 процентів мінімальної пенсії за віком.
Частиною 4 статті 54 цього Закону передбачено, що у всіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: по I групі інвалідності - 10 мінімальних пенсій за віком; по II групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком; по III групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком; дітям-інвалідам - 3 мінімальних пенсій за віком.
Таким чином, у позивача, на підставі зазначених норм виникло право на перерахунок та виплату призначеної державної пенсії по інвалідності в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком.
Посилання відповідача на Постанову Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008р., відповідно до якої розмір щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю складає інвалідам ІІ групи -20% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, на думку судової колегії, є помилковими з наступного.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з положеннями частини четвертої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні розміру пенсій позивачеві застосуванню підлягають частина перша статті 50 та частина четверта статті 54 Закону № 796-XII, а не постанова КМУ № 530, яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав.
Зі статей 50 та 54 Закону № 796-XII випливає, що під час визначення розміру пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, за основу їх нарахування береться мінімальна пенсія за віком.
За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими частиною першою статті 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання пенсії і щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено статтями 50 та 54 Закону № 796-XII.
Доводи апеляційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи порушено норми чинного законодавства.
Судова колегія дійшла до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.
Керуючись статтями 183-2, 195, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м.Сімферополя АР Крим залишити без задоволення.
Постанову Київського районного суду м. Сімферополя від 03.03.11 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя підпис А.С. Цикуренко
Судді підпис Н.П.Горошко
підпис Т.Р.Лядова
З оригіналом згідно
Головуючий суддя А.С. Цикуренко