Копія
Постанова
Іменем України
Справа № 2а-2996/11/0109
18.05.12 м. Севастополь
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Щепанської О.А.,
суддів Привалової А.В. ,
Омельченка В. А.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м.Сімферополя Автономної Республіки Крим на постанову Київського районного суду м. Сімферополя (суддя Тихопой О.О.) від 10.03.2012 у справі № 2а-2996/11/0109
за позовом ОСОБА_2 (АДРЕСА_1 Крим, 95000)
до Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м.Сімферополя Автономної Республіки Крим (вул. Київська, 125-б, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95034)
про нарахування та виплату підвищення до пенсії "Дітям війни",
Постановою Київського районного суду м. Сімферополя від 10.03.2012 адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії відповідача щодо недоплати підвищення до пенсії позивачу.
Зобов'язано відповідача нарахувати і виплатити позивачу 1180,8 грн. недоотриманої щомісячної соціальної грошової допомоги як дитині війни за період з серпня 2010 року по лютий (включно) 2011 року.
Судом вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
На зазначене судове рішення від відповідача надійшла апеляційна скарга, в який ставиться питання про його скасування та ухвалення нового рішення.
Враховуючи наявні у справі матеріали, судова колегія розглядає справу в порядку письмового провадження, без виклику сторін.
Колегія суддів, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції безперечно встановлено, що позивач має статус дитини війни відповідно до статті 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", згідно з якою дитиною війни є особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (02.09.1945) Другої світової війни було менше 18 років, у зв'язку з чим має право на всі пільги та соціальні гарантії, передбачені цим Законом, в тому числі право на отримання підвищення у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, що передбачено статтею 6 зазначеного Закону.
За даними позивача відповідачем підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, виплачувалось не в повному обсязі.
Право на отримання підвищення у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, встановленого статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" № 2195-IV від 18.11.2004, не залежить від розміру доходів отримувача чи наявності фінансування з бюджету, а має безумовний характер.
Слід зазначити, що відповідно до статті 7 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" фінансове забезпечення державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок Державного бюджету України, а не за рахунок бюджету Пенсійного фонду України. За умови відсутності у державному бюджеті коштів на виплату щомісячних надбавок дітям війни це створює ситуацію правової невизначеності стосовно джерела коштів, з яких має виплачуватися зазначена надбавка. Разом з тим, на думку судової колегії вказані обставини не можуть бути підставою для порушення прав громадян на соціальний захист, в тому числі й на отримання надбавки до пенсії, яка прямо передбачена законом.
Реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання органів державної влади на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань судовою колегією не приймається до уваги.
Положення статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) до обрахування інших пенсій чи доплат пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першою цієї статті мінімального розміру пенсії за віком і невизначеність на законодавчому рівні іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови у реалізації конституційної гарантії.
Враховуючи те, що позивач є дитиною війни та наділений державою певним правовим статусом, який включає в себе й право на додаткові елементи соціального захисту, зокрема, право на отримання зазначеного підвищення.
Відповідно до ч.2 статті 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України.
Згідно абз.1 пункту 1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2002 №121/2001, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади. Відповідно до зазначеного Положення на Пенсійний фонд України покладено обов'язок щодо: призначення пенсії; підготовки документів для її виплати; забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій. Пунктом 1.1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002 №8-2 управління Пенсійного фонду України у районах, містах і районах у містах є органами Пенсійного фонду України, підвідомчими відповідно головним управлінням цього фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, що разом з цими управліннями утворюють систему органів Пенсійного фонду України та мають завданням - забезпечення призначення та виплати пенсії.
Отже, обов'язок по нарахуванню та виплати доплати до пенсії, яка передбачена Законом України "Про соціальний захист дітей війни", покладено саме на органи Пенсійного фонду України.
Неврегулювання на законодавчому рівні порядку здійснення підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії особам, які мають статус дітей війни, відсутність коштів для забезпечення виплат підвищення до пенсії, не може бути підставою для невиконання відповідачем завдань, покладених на нього Положенням про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах.
Разом з тим. судова колегія зауважує, що судом першої інстанції позовні вимоги задоволено за період з серпня 2010 року по лютий 2011 року, тоді як позивачем заявлялися вимоги щодо 2010 року та щодо зобов'язання відповідача на майбутнє.
Однак, відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно - правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Виходячи зі змісту наведеної норми, позивач має право звертатись до суду за захистом саме порушеного права, а тому порушення прав особи у майбутньому не може бути підставою для захисту під час розгляду даної справи, оскільки це порушення не може бути умовним, а захисту підлягають лише ті права, свободи та інтереси, які порушені з боку органів державної влади
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Київського районного суду м. Сімферополя від 01.02.2011 позовні вимоги до 28.07.2010 залишено без розгляду.
Однак, спірне підвищення до пенсії, є "щомісячною" соціальною виплатою, право на яку у позивача триває з першого до останнього дня календарного місяця, у зв'язку з чим період має бути зазначений за цілий календарний місяць. А отже, звертаючи увагу, що позивач звернувся з позовом у січні 2011 року, задоволенню підлягають вимоги з липня 2010 року по грудень 2010 року.
Судова колегія вважає, що суд не має права визначати суму недоплаченого підвищення та стягувати його з відповідача, оскільки, суд не може підміняти державний орган, дії чи бездіяльність якого оскаржуються, здійснюючи замість неправомірних дій чи бездіяльності, які визнаються протиправними, інші дії, які б відповідали закону та належали до компетенції такого суб'єкта владних повноважень.
До того ж, відповідно до ч. 3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.
Виходячи з наведеного, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції підлягає зміні шляхом викладення абзаців третього та четвертого її резолютивної частини в іншій редакції.
Керуючись статтями 183-2, 195, 197, 198, 201, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Сімферополя Автономної Республіки Крим - залишити без задоволення.
2. Постанову Київського районного суду м. Сімферополя від 10.03.2012 у справі № 2а-2996/11/0109 змінити, виклавши абзаці третій та четвертий резолютивної частини в наступній редакції:
"Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Сімферополя Автономної Республіки Крим нарахувати та виплатити ОСОБА_2 недоплачене підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, передбаченого статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком встановленого частиною першою статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за період з липня 2010 року по грудень (включно) 2010 року з урахуванням виплаченого.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 1,70 грн."
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя підпис О.А.Щепанська
Судді підпис А.В.Привалова
підпис В.А.Омельченко
З оригіналом згідно
Головуючий суддя О.А.Щепанська