Копія
Ухвала
Іменем України
Справа № 2а-107/11/0118
14.05.12 м. Севастополь
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Щепанської О.А.,
суддів Привалової А.В. ,
Омельченка В. А.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Сімферопольського районного суду Автономної Республіки Крим (суддя Биховець М.О.) від 05.01.2011 у справі № 2а-107/11/0118
за позовом ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, 97578)
до Управління праці та соціального захисту населення Сімферопольської районної державної адміністрації (вул. Ракетна, 34, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95018)
про стягнення недоотриманої суми допомоги по догляду за дитиною
Позивач 01.12.2010 звернулася до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Сімферопольської районної державної адміністрації про стягнення недоотриманої суми допомоги по догляду за дитиною, в якому просила визнати дії відповідача, що призвели до зменшення виплат та невиконання вимог діючого законодавства, неправомірними та незаконними, стягнути з відповідача допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з грудня 2009 року по грудень 2010 року у розмірі 9327,52 грн.
Ухвалою Сімферопольського районного суду Автономної Республіки Крим від 03.12.2010 позовні вимоги за період з 21.12.2009 по 30.06.2010 залишено без розгляду.
Постановою Сімферопольського районного суду Автономної Республіки Крим від 05.01.2011 в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
На зазначене судове рішення від відповідача надійшла апеляційна скарга, в якій ставиться питання про його скасування та ухвалення нового рішення.
Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи.
Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження згідно зі статтею 197 КАС України.
Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач є матір'ю дитини - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.7), та перебуває на обліку в Управління праці та соціального захисту населення Сімферопольської районної державної адміністрації.
ОСОБА_2 призначено допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку як працюючій жінці.
Згідно з матеріалами справи позивачу виплачувалась зазначена допомога у 2010 році у розмірі 130 грн. щомісячно.
Відповідно до ст. 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, обумовленими народженням та похованням" допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованим особам у формі матеріального забезпечення у період відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку і частково компенсує втрату заробітної плати (доходу) у період цієї відпустки.
Відповідно до ст. 14 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується щомісячно з дня призначення допомоги по догляду за дитиною по день досягнення дитиною вказаного віку включно.
Згідно зі ст. 43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" застрахованій особі надається допомога по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку у розмірі, встановленому правлінням Фонду, але не менш розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Стаття 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" встановлює, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень.
Відповідно до ст. 5 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", всі види державної допомоги сім'ям з дітьми, крім допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами жінкам, зазначеним у частині 2 статті 4 цього Закону, призначають і виплачують органи соціального захисту населення за місцем проживання батьків (усиновителів, опікуна, піклувальника).
Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності відповідно до Постанови КМУ № 32 від 16.01.2007 у 1 кварталі 2007 року виплачував спірну допомогу за рахунок субвенцій, що перераховувалися УПСЗН на рахунки Фонду, а починаючи з 2 кварталу 2007 року, не здійснює виплату допомоги. Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 9 та абз. 1 ч. 2 ст. 19 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народження та похованням" Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності належить до цільових позабюджетних страхових фондів. Кошти загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності не включаються до Державного бюджету України.
Отже з прийняттям змін у законодавстві, що регулює правовідносини, які виникли між сторонами, Фонд вже не виконує функції щодо виплати допомоги по догляду за дитиною до трьох років застрахованим особам. Спірна допомога виплачується за рахунок держави і саме держава узяла функцію такі виплати здійснювати.
Статтею 45 Закону України "Про державний бюджет на 2010 рік" встановлено, що у 2010 році "допомога при народженні дитини по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" та Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" призначається і здійснюється в розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України".
Слід зазначити, що правові норми Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" в редакції станом на 2010 рік у часі прийнятті пізніше за ст. 43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народження та похованням", вони повністю узгоджуються з іншими нормативними актами, які визначають порядок сплати допомоги і джерела фінансування цих виплат, а тому, аналізуючи викладені обставини, враховуючи, що законодавством функція виплати допомоги по догляду за дитиною визначена як державна, судова колегія вважає необхідним в даному випадку застосовувати і щодо застрахованих осіб і щодо незастрахованих осіб положення про розмір спірної допомоги, які визначені лише ст.15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми".
Тобто, допомога по догляду за дитиною у 2010 році виплачується за рахунок коштів державного бюджету. Виходячи з того, що Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народження та похованням" передбачена лише сплата відповідної допомоги за рахунок фонду соціального страхування, то виплата коштів, які передбачені для виплати щомісячної допомоги по догляду за дитиною має проводиться відповідно до Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", якій передбачає покриття витрат на виплату державної допомоги сім'ям з дітьми за рахунок коштів Державного бюджету України у вигляді субвенцій до місцевих бюджетів.
Постановою Кабінету Міністрів України №57 від 22.02.2008 "Питання призначення і виплати допомоги сім'ям з дітьми внесено зміни до Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 №1751. Пунктом 22 Постанови №57 від 22.02.2008 визначено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між: з 1 січня 2008 року -50 відсоткам, з 1 січня 2009 року -75 відсоткам, з 1 січня 2010 року -100 відсоткам від прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні 6 місяців, але не менш 130 грн.
Згідно ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Положення Закону України "Про державний бюджет на відповідний рік" неконституційними не визнавалися, тому відповідач правомірно виплачував позивачу у 2010-2011 роках допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Судова колегія зауважує, що відповідно до пп. 3 п. 22 Постанови №57 від 22.02.2008 року, для призначення допомоги у розмірі, що перевищує мінімальний, подається в установленому порядку довідка про склад сім'ї та декларація про доходи та майновий стан (заповнюється на підставі довідок про доходи кожного члена сім'ї).
Матеріали справи не містять доказів про звернення ОСОБА_2 до відповідача, у встановленому законодавством порядку, з метою реалізації своїх прав на отримання допомоги у підвищеному розмірі (по доходам).
Враховуючи зазначене, Управлінням праці та соціального захисту населення Сімферопольської районної державної адміністрації спірна допомога виплачувалась у розмірі та порядку передбаченому чинними законодавством, відповідач діяв у відповідності до положень Конституції України та у межах наданих йому повноважень, а отже судом першої інстанції вірно встановлена відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Правова оцінка, яку суд першої інстанції дав обставинам справи, не суперечить вимогам процесуального і матеріального права, а доводи апеляційної скарги щодо їх неправильного застосування є необґрунтованими.
Судове рішення є законним і обґрунтованим та не може бути скасовано з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.
Все вищенаведене дає судовій колегії право для висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.
Керуючись статтями 195, 197, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
1. Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.
2. Постанову Сімферопольського районного суду Автономної Республіки Крим від 05.01.2011 у справі № 2а-107/11/0118- залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.
Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя підпис О.А.Щепанська
Судді підпис А.В.Привалова
підпис В.А.Омельченко
З оригіналом згідно
Головуючий суддя О.А.Щепанська