Справа № 22а-30/08 (22а-733/07) Головуючий суддя у 1-ій
Категорія статобліку - 47 інстанції - Деревінська Л.В.
2/67
27 травня 2008 року м. Дніпропетровськ
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Туркіної Л.П. ( доповідач),
суддів - Коршуна А.О., Юхименко О. В.,
при секретарі - Гулій О. Г.,
за участі представників сторін:
прокуратури - Цяцька О. В. (посвідчення № 181)
позивача - не прибув
відповідача 1 - не прибув
відповідача 2 - Квашук О. Д. (довіреність № 606/385 від 30.03.2007 р. )
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу заступника прокурора Кіровоградської області, м. Кіровоград
на постанову господарського суду Кіровоградської області від 16.04.2007 року
у справі № 2/67
за позовом: заступника прокурора Кіровоградської області, м. Кіровоград в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції в м. Кіровограді, м. Кіровоград
до відповідача 1 - Приватного підприємства “Агроінвестсервіс », м. Кіровоград
до відповідача 2 - ВАТ “Червона зірка», м. Кіровоград
про визнання господарського зобов'язання недійсним, -
У лютому 2007 р. заступником прокурора Кіровоградської області в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції в м. Кіровограді було подано позов до приватного підприємства «Агроінвестсервіс» (далі - ПП «Агроінвестсервіс»), м. Кіровоград та відкритого акціонерного товариства «Червона зірка» (далі - ТОВ «Червона зірка»), м. Кіровоград про визнання недійсним господарського зобов'язання, яке виникло та виконане на підставі договору без номеру від 25.10.2004 р. на проведення разового консультаційного обслуговування персоналу замовника по фінансовим та економічно-правовим питанням, пов'язаним з виробничою діяльністю на суму 50 000 грн.; зобов'язання ПП «Агроінвестсервіс» повернути на користь ВАТ «Червона зірка» отримані по вказаному у п. 1 договору на виконання робіт від 25.10.2004 р. кошти в сумі 50 000 грн. та зобов'язання ВАТ «Червона зірка» повернути в дохід держави вартість послуг, отриманих від ПП «Агроінвестсервіс» за договором від 25.10.2004 р. в сумі 50 000 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано посиланням на норми ст. ст. 207, 208 ГК України, ст. ст. 203, 215, 234 ЦК України та тим, що прокуратурою Кіровоградської області 18.05.2005 р. порушено кримінальну справу № 80-817 відносно службових осіб ПП «Агроінвестсервіс» за ознаками злочинів, передбачених ч. 4 ст. 190, ст. 227, ч. 2 ст. 205 КК України та відносно службових осіб ПП «Валан-2» за ознаками злочинів, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 366 КК України. В ході проведення досудового слідства по справі, яке проводить управління податкової міліції ДПА в Кіровоградській області, встановлено, що діяльність ОСОБА_1., який діяв від імені ПП «Агроінвестсервіс», а, відповідно, і самого підприємства, мала метою здійснення господарської діяльності поза межами правової відповідальності, тобто була фіктивною.
Таким чином, заступник прокурора Кіровоградської області дійшов висновку, що договір від 25.10.2004 р. було укладено не з метою виконання певних робіт та отримання винагороди за фактично надані послуги, а з метою ухилення від сплати податків та незаконного відшкодування з бюджету податку на додану вартість з боку ВАТ «Червона зірка» в сумі 8 333, 33 грн.
Кошти, які надійшли на рахунок ПП «Агроінвестсервіс» від контрагента за фіктивним договором, слугували підставою для штучного завищення у податковій декларації ВАТ «Червона зірка» суми податкового кредиту, та як наслідок - незаконного відшкодування з державного бюджету податку на додану вартість.
Оскільки договір від 25.10.2004 р. на виконання робіт з консультаційного обслуговування персоналу, укладений між ПП «Агроінвестсервіс» та ВАТ «Червона зірка», є таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства України, а також суперечить інтересам держави та суспільства, просив позовні вимоги задовольнити.
Постановою господарського суду Кіровоградської області від 16.04.2007 р. у задоволенні позову було відмовлено.
Постанова суду мотивована відсутністю доказів на підтвердження умислу ПП «Агроінвестсеріс» при виконанні спірного господарського зобов'язання з метою завідомо суперечною інтересам держави та суспільства.
Зокрема, суд зазначив:
«В обґрунтування позову позивач зробив посилання на наявність протиправного умислу лише у ПП «Агроінвестсервіс». Однак наявність умислу не може бути підтверджена лише фактом порушення кримінальної справи, на який посилається прокурор, та не звільняє господарський суд при розгляді даної справи від встановлення наявності умислу ПП «Агроінвестсервіс» на виконання господарського зобов'язання з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства.
В наданих прокурором та позивачем та зібраних судом доказах відсутні документи на підтвердження того, що спірні господарські зобов'язання вчинені сторонами з метою, яка суперечить інтересам держави і суспільства.»
Заступник прокурора Кіровоградської області, не погодившись з вказаною постановою суду, подав апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Апелянт зазначає, що «Описаний договір від 25 жовтня 2004 року було укладено не з метою виконання певних робіт та отримання винагороди за фактично надані послуги, а з метою ухилення від сплати податків та незаконного відшкодування з бюджету податку на додану вартість з боку ВАТ «Червона зірка» в сумі 8 333, 33 грн.
Кошти, які надійшли на рахунок ПП «Агроінвестсервіс» (тобто фіктивного підприємства, яке не мало метою здійснення будь-якої господарської діяльності) від контрагента за фіктивним договором, слугували підставою для штучного завищення у податковій декларації ВАТ «Червона зірка» суми податкового кредиту, та як наслідок - незаконного відшкодування з державного бюджету податку на додану вартість. Фінансові наслідки «господарської операції» не знайшли свого відображення у податковій звітності ПП «Агроінвестсервіс» внаслідок неподання до податкових органів такої звітності взагалі.
Однією з вимог, додержання яких є необхідним для чинності правочину, є, відповідно до ч. 5 ст. 203 ЦК України, спрямування правочину на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Згідно ч. 1 ст. 215 ЦК України однією з підстав недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені, в тому числі і ч. 5 ст. 203 ЦК України.
Відповідно до ст. 234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлені цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним.»
Посилаючись на вищезазначені обставини та ст. ст. 207, 208 ГК України, апелянт просить скасувати постанову господарського суду Кіровоградської області від 16.04.2007 р. та задовольнити позов.
Відповідач 1 проти апеляційної скарги не заперечив.
Відповідач 2 у письмових запереченнях не апеляційну скаргу, посилаючись на те, що господарським судом повно та правильно з'ясовані обставини справи, а постанова винесена при додержанні норм матеріального та процесуального права, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, постанову суду - без змін.
У судовому засіданні представники прокуратури та відповідача 2 підтримали обґрунтування доводів апеляційної скарги та заперечень на неї.
Представники податкової та відповідача 1 до суду не прибули, про час та місце судового засідання повідомлені відповідно до норм ст. 35 КАС України.
Заслухавши представників прокуратури та відповідача 2, перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як зазначає прокурор, та не спростовують інші учасники процесу, перевіркою податкової встановлено, що 25.10.2004 р. між ПП «Агроінвестсервіс» в особі директора ОСОБА_1. (виконавцем) та ВАТ «Червона зірка» (замовником) в особі голови правління - генерального директора Саінсуса О. Д. укладено договір без номеру на проведення разового консультаційного обслуговування персоналу замовника по фінансовим та економічно-правовим питанням пов'язаним з виробничою діяльністю. Вартість робіт по договору складає 50 000 грн.
Виконання оспорюваного зобов'язання підтверджено актом виконаних робіт від 22.12.2004 р., податковими накладними № 1014 від 22.12.2004 р. на суму 50 000 грн., платіжним документом від 21.12.2004 р. на суму 50 000 грн. про оплату вказаних коштів відповідачем 2.
Прокурор вважає, що описаний договір від 25.10.2004 р. було укладено не з метою виконання певних робіт та отримання винагороди за фактично надані послуги, а з метою ухилення від сплати податків та незаконного відшкодування з бюджету податку на додану вартість з боку ВАТ «Червона зірка» в сумі 8 333, 33 грн.
При цьому прокурор посилається на факт виконання договору обома сторонами та зазначає, що протиправну мету - незаконне ухилення від сплати ПДВ та незаконне відшкодування ПДВ із бюджету на користь ВАТ «Червона зірка» - мав саме керівник ПП «Агроінвестсервіс» ОСОБА_1.
Висновки прокурора обґрунтовано тим, що відносно ОСОБА_1. порушено кримінальну справу за ознаками злочинів, передбачених ч. 4 ст. 190, ст. 227, ч. 2 ст. 205 КК України.
Інших доказів щодо наявності протиправної мети учасників угоди прокурор не зазначив, яким чином ВАТ «Червона зірка» могла протиправно отримувати бюджетне відшкодування без відповідної мети її посадових осіб не вказав, як і не вказав про те, чому угода, виконана сторонами, є фіктивною.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції відносно того, що обставини, на які посилається прокурор, не є доведеними.
Колегія суддів також вважає, що суд першої інстанції, виходячи з принципів, закріплених у ст. 62 Конституції України та ч. 4 ст. 72 КАС України, відповідно до яких особа вважається невинуватою у вчиненні злочину доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду, правомірно не визнав у якості належного доказу письмових пояснень прокурора про наявність кримінальної справи № 80-817 відносно ОСОБА_1.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
За відсутності доказів щодо обставин, на які посилається прокурор, суд першої інстанції правомірно та у відповідності до норм ст. ст. 71, 72, 159 КАС України відмовив останньому у задоволенні позовних вимог, що виключає підстави для скасування судового рішення.
Посилання апелянта на невірне застосування судом норм процесуального та матеріального права не приймається колегією суддів до уваги з викладених вище підстав.
Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206
Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу заступника прокурора Кіровоградської області, м. Кіровоград залишити без задоволення.
Постанову господарського суду Кіровоградської області від 16.04.2007 р. - без змін.
Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України.
Ухвала може бути оскаржена відповідно до ст. 212 КАС України.
Ухвалу виготовлено у повному обсязі 02.09.2008 р.
Головуючий суддя: Туркіна Л.П.
Судді: Коршун А.О.
Юхименко О. В.