Справа № 22а-315/08 (22а-1897/07) Головуючий суддя у 1-ій
Категорія статобліку - 65 інстанції - Болгар Н.В.
№3/79
09 липня 2008 року м. Дніпропетровськ
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Туркіної Л.П. (доповідач),
суддів - Проценко О.А., Коршуна А.О.,
при секретарі - Піцик Р.В.
за участю представників сторін:
позивача - не прибув
відповідача - не прибув
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Контрольно-ревізійного управління в Кіровоградській області, м. Кіровоград
на постанову господарського суду Кіровоградської області від 11 червня 2007 року
у справі №3/79
за позовом Контрольно-ревізійного управління в Кіровоградській області, м. Кіровоград
до Одеської залізниці, м. Одеса
про зобов'язання вчинити дії, -
Постановою господарського суду Кіровоград
ської області від 11 червня 2007 року у справі № 3/79 відмовлено у задоволенні адмінітративного позову Контрольно - ревізійного управління в Кіровоградській області (далі КРУ) до Одеської залізниці про зобов'язання відповідача виконати вимоги КРУ - звернутися з позовом до суду про відшкодування з винної особи - ОСОБА_1. завданих його противоправними діями збитків у сумі 4 301,41 грн.
Рішення суду першої інстанції обгрунтовано наступним.
У листі позивача від 31.03.06 № 07-14/268 «Про усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності і фінансів», підписаному начальником Знам'янського ОКРВ, викладено вимоги про вжиття заходів щодо відшодування зайво нарахованої заробітньої плати, зайво сплачених платежів до державних цільових фондів, а також вимоги за наслідками ревізії видати наказ, притягнути винних осіб до матеріальної та дисцтплінарної відповідальності.
Про обов'язок відповідача у судовому порядку звернутися до ОСОБА_1. у листі не йдеться, законодавство, на підставі якого такі дії є обов'язковими або можливими, у вищезгаданому листі не викладені.
Відповідно до п.п. 7, 10 ст. 10 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» органи контрольно-ревізійної служби мають право пред'являти керівникам та іншим службовим особам, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності і фінансів, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства; звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів.
Суд першої інстанції вважає, що суб'єкт владних повноважень не довів що виплата ОСОБА_1. 4 310,41 грн є порушеням вимог законодавства відповідачем, а вимога до позивача звернутися до суду за стягненням цієї суми з ОСОБА_1. не є вимогою з питань використання державної власності і фінанасів.
Позивач - КРУ в Кіровоградській області не погодилося з постановою господарського суду Кіровоградської області та подало апеляційну скаргу.
Позивач вважає, що постанову господарського суду Кіровоградської області від 11 червня 2007 року у справі № 3/79 винесено безпідставно та всупереч чинному законодавству України. Таке твердження позивач обгрунтовує наступним.
Висновок суду першої інстанції про відсутність доказів порушення вимог законодавства відповідачем при виплаті 4 301,41 грн ОСОБА_1 та про те, що зобов'язання відповідача звернутися до суду про стягнення цієї суми не є виконанням вимоги з питань використання державної власності і фінансів, суперечить фактичним обставинам справи. З них, на погляд позивача, витікає, що відповідачу пред'являлися 2 вимоги: притягнути до матеріальної та дісциплінарної відповідальності винних осіб, та вимога про відшкодування 4 301,41 грн ОСОБА_1.. Остання вимога відповідачем виконана не була.
Також позивач вважає, що висновок суду першої інстанції щодо того, що вимога про відшкодування 4 301,41 грн з ОСОБА_1. не є вимогою з питань використання державної власності і фінанасів спростовується наступним.
15 червня 2006 року Знам'янським міськрайонним судом Кіровоградсьької області винесено постанову по кримінальній справі про звільнення ОСОБА_1 від кримінальній відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст. 366 КК України у зв'язку зі зіміною обстановки та закриття кримінальної справи.
З цієї постанови позивач доходить висновку про доведеність факту підробки ОСОБА_1. 16 маршрутів форми ТУ - 3а шляхом внесення себе до складу локомотивної бригади.
Посилаючись на норми ст.72 КАС України, позивач доходить висновку про зв'язок підробки документів ОСОБА_1 та незаконної, на погляд позивача, виплати заробітної плати відповідачем, а також вважає, що постанова суду у кримінальній справі встановила не виконання поїздок ОСОБА_1 у якості діючого машиніста.
Позивач вважає хибним висновок суду першої інстанції про те, що вищезгадана постанова у кримінальній справі не є виявленими ревізією фактами порушення законодавства. При цьому, позивач посилається на те, що ревізію проведено на підставі постанови суду, якою було дано дозвіл на її проведення в межах порушеної кримінальної справи відносно ОСОБА_1
Позивач вказує на відсутність заперечень відповідача на акт ревізії.
З названих підстав позивач просить апеляційний адміністративний суд постанову господарського суду Кіровоградської області від 11 червня 2007 року у справі № 3/79 скасувати та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги.
Відповідач - Одеська залізниці подала відзив (заперечення) на апелційну скаргу, в якому з позицією КРУ не погоджується, просить постанову господарського суду Кіровоградської області від 11 червня 2007 року у справі № 3/79 залишити без змін з наступних підстав.
У вимозі про усунення виявлених ревізією порушень не йдеться про обов'язок локомотивного депо ст. Знам'янка звернутися із позовом до суду про стягнення 4301,41 грн. з ОСОБА_1., тому у позивача відсутні підстави стверджувати про невиконання його вимог, ревізією не встановлені факти підробки документів, на підставі яких ОСОБА_1. нараховувалась заробітна плата, а постанова Знам'янського міськрайонного суду від 15.06.2006 р. за результатами кримінальної справи №61П/2006 по звинуваченню ОСОБА_1. не є виявленим ревізією порушеннм законодавства з питань збереження і використання державної власності на фінансів.
Бухгалтерія правомірно виплачувала заробітну плату та робила відповідні відрахування до бюджету, будь-яких збитків державі підприємством та його посадовими особами не нанесено.
У судовому засіданні представникі сторін доводи, заявлені в апеляційній скарзі та запереченнях до неї підтримали повністю.
Вивчивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги та заперечень до неї, вислухавши пояснення представників позивача та відповідача по справі, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про відмову в задоволення вимог апеляційної скарги, керуючись наступним.
Як встановлено судом, Знам'янським об'єднаним контрольно - ревізійним відділом контрольно - ревізійного управління в Кіровоградській області проведено ревізію окремих питань фінансово - господарської діяльності у локомотивному депо ст. Знам'янка, за результатом якої складеноий акт від 29.03.06 р. № 07- 21/29, у якому міститься висновок про те, що машиністам-інструкторам ОСОБА_2 . та ОСОБА_1. зайво нараховано заробітну плату в загальній сумі 5272,96 грн. та зайво сплачено платежі до державних цільових фондів у сумі 1950,99 грн.
Відносно осіб, винних у неправильному розрахунку та завищенню заробітної плати, у акті зазначено наступне.
З боку інженера з організації та нормування праці 1 категорії ОСОБА_3. не здійснювався належний контроль за правильністю нарахування заробітної плати машиністам-інструкторам за виконані поїздки в якості діючих машиністів, що призвело до неправильного нарахування та виплати заробітної плати та порушення п. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. №996-ХІV.
На підставі цього акта позивачем до відповідача 31.03.2006р. направлено листа № 07-14\268 з вимогами здійснити вжиття заходів щодо відшкодування зайво нарахованої заробітної плати в сумі 5272,96 грн та зайво сплачених платежів до державних цільових фондів в сумі 1950,99 грн.; за наслідками ревізії видати наказ; притягнути винних осіб до матеріальної та дисциплінарної відповідальності; до 20.04.2006 р. надати інформацію про виконання вимог.
Отже, ні у акті, ні у листі не міститься вимоги щодо стягнення конкретно з ОСОБА_1 4 301,41 грн. Згідно акта відсутні відомості про вину ОСОБА_1 .
ОСОБА_1 особисто заробітну плату собі не нараховув і не виплачував.
Як свідчать матеріали справи, 21.04.2006 р. до позивача надійшли документи, що свідчать про виконання вимог позивача, які містилися у листі від 31.03.2006 р., а саме: наказ начальника локомотивного депо Знам'янка №50 від 20.04.2006 р. та протокол оперативної наради від 05.04.2006 р.
У наказі зокрема, зазначено: «наказую:
1. Помилково поставлено 50% доплати машиністу при роботі з машиністом-інструктором, що призвело до зайвого нарахування заробітної плати в сумі 659 грн. 11 коп. та зайво сплачених платежів до державних цільових фондів у сумі 243 грн. 87 коп. утримати з заробітної плати операторів ОСОБА_4., ОСОБА_5., ОСОБА_6., ОСОБА_7., ОСОБА_8 . у рівних частинах, але не вище середньомісячного заробітку.
2. Інженеру по організації і нормуванню праці ОСОБА_3 . за порушення п.п. 2.12, 2.15 Посадової інструкції, що призвело до зайво нарахованих сум згідно п. 1 ст. 147 КЗпП України оголосити догану.
3. Начальнику відділу оперативно-технічного обліку Озеряній Ж.Б. за послаблення контролю по обліку чим порушено п. 2.8 Посадової інструкції, згідно п. 1 ст. 147 КЗпП України оголосити догану.
4. Головному бухгалтеру Ковальовій Л.М. розробити заходи щодо усунення недоліків, виявлених під час ревізії.
5. Заступнику начальника відділу кадрів Дякову А.Т. з наказом ознайомити причетних під розпис».
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість позовних вимог КРУ до позивача, який виконав лист-вимогу начальника Знам'янського ОКРВ від 31.03.2006 р. №07-14/268.
Посилання позивача на ту обставину, що лист-вимога містить вимоги щодо ОСОБА_1. особисто, спростовуються змістом акту перевірки та названого листа-вимоги від 31.03.2006 р.
Крім того, слід зазначити, що протягом строку, наданого відповідачу для виконання вимоги (до 20.04.2006 р.), останній не мав права на пред'явлення майнових вимог до ОСОБА_1., що витікає з наступного.
Акт перевірки КРУ, як зазначено вище, висновків про вину ОСОБА_1. не містить.
Як свідчать наказ від 20.04.2006 р. №50 та протокол оперативної наради від 05.04.2006 р. під час службового розслідування причин порушень, вказаних у акті, вини ОСОБА_1. у переплаті також не встановлено.
Отже до 20.04.2006 р. підстави для вжиття заходів щодо відшкодування зайво нарахованої заробітної плати з ОСОБА_1. були відсутні, а лист-вимога у контексті, на який посилається позивач, необґрунтованою та протиправною.
Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Факт підробки ОСОБА_1 маршрутів форми ТУ-3А, був встановлений лише постановою Знам'янського міськрайонного суду 15 червня 2006 року по справі № 61-П\2006, але після цього позивач не направив до відповідача вимоги щодо стягнення з ОСОБА_1 4 301,41 грн. У постанові Знам'янського міськрайонного суду 15 червня 2006 року по справі № 61-П\2006 не встановлено, що ОСОБА_1. завдав шкоду відповідачу, чи державі.
Згідно з нормою, встановленою ст. 130 КЗпП України працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов'язків.
Таким чином, вимога відповідача, щодо стрягнення з ОСОБА_1 збитків на підставі приговору Знам'янського міськрайонного суду 15 червня 2006 року у справі № 61-П/2006, є також не обґрунтованою, оскільки судом не встановлено факту заподіяння ОСОБА_1 . шкоди відповідачу, або державі.
За таких обставин колегія суддів апеляційного адміністративного суду дійшла висновку про законність та обґрунтованість постанови господарського суду Кіровоградської області від 11 червня 2007 року у справі № 3/79, який, належним чином застосувавши норми ст. 10 Закону України «Про контрольно-ревізійну службу в Україні», відмовив позивачу у задоволенні позову. Законність та обґрунтованість рішення виключає підстави для його скасування та задоволення апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст. 195,196,198, 200, 205, 206 Кодексу адмністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Контрольно - ревізійного управління в Кіровоградській області, м. Кіровоград залишити без задоволення.
Постанову господарського суду Кіровоградської області від 11 червня 2007 р. - без змін.
Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України.
Ухвала може бути оскаржена відповідно до ст. 212 КАС України.
Ухвалу виготовлено у повному обсязі 29.08.2008 р.
Головуючий суддя: Л.П. Туркіна
Судді: А.О. Коршун
О.А. Проценко