Копія
Справа № 2270/509/12
12 квітня 2012 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд
в складі:головуючого-суддіПетричковича А.І.
розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Фізичної особи ОСОБА_2 до Красилівської міжрайонної державної податкової інспекції, про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0027181700/0 від 16.11.2010 року, -
11.01.2012 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом в якому вказує, що 08.11.2010 року в приміщенні Красилівської міжрайонної державної податкової інспекції Хмельницької області, на підставі п.1 ст.11-1 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" була проведена невиїзна документальна перевірка з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2008 року по 31.07.2008 року, щодо нього.
16.11.2010 року на підставі Акту перевірки №670/17-2398502755 від 08.11.2010 року Красилівською міжрайонною державною податковою інспекцією було винесено податкове повідомлення-рішення №0027181700/0, в якому встановлено порушення п.п "ж" п.1.3 ст.1; п.п. 4.2.6 п. 4.2 ст. 4, п. 8.2.1. п. 8.2 ст.8 ЗУ "Про податок з доходів фізичних осіб", у зв'язку з чим визначено суму податкового зобов'язання позивача по податку з доходів фізичних осіб від продажу рухомого майна в розмірі 1441,95 гривень.
Вважає, що податкове повідомлення-рішення є незаконним та необгрунтованим і у позові, посилаючись на Конституцію України, ЗУ "Про податок з доходів фізичних осіб", ЗУ "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", ЗУ "Про систему оподаткування", "Про оподаткування прибутку підприємств", ЦК України, ПК України, просить визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0027181700/0 від 16.11.2010 року.
Сторони до суду не з"явились, однак надіслали заяви, про розгляд справи за їх відсутності, тому розгляд проводиться у порядку письмового провадження.
Дослідивши докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, враховуючи наступне.
На підставі п.1 ст.11-1 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", відповідачем проведена невиїзна документальна перевірка фізичної особи ОСОБА_2, з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2008 року по 31.07.2008 року, про що складено акт перевірки №670/17-2398502755 від 08.11.2010 року.
Красилівською міжрайонною державною податковою інспекцією було винесено податкове повідомлення-рішення №0027181700/0, в якому встановлено порушення п.п "ж" п.1.3 ст.1; п.п. 4.2.6 п. 4.2 ст. 4, п. 8.2.1. п. 8.2 ст.8 ЗУ "Про податок з доходів фізичних осіб", у зв'язку з чим визначено суму податкового зобов'язання позивача по податку з доходів фізичних осіб від продажу рухомого майна в розмірі 1441,95 грн.
Згідно Свідоцтва про реєстрацію ТЗ, автомобіль ВАЗ 21061, номер кузова НОМЕР_1 належить ОСОБА_3
Відповідно до договору комісії №5018 від 18.07.2008 року, укладеного СП ТОВ "Арсенюк і Штефанік" в інтересах ОСОБА_2 від імені ОСОБА_3 та ОСОБА_4 уклали договір, про надання послуг та консультацій по продажу та оформленню автомобіля ВАЗ 21061, номер кузова НОМЕР_1, державний номер (транзитний) НОМЕР_2. Заявлена вартість автомобіля 100 гривень.
На виконання окремого доручення суду, Окружний адміністративний суд м. Києва 29.03.2012 року допитав в якості свідка ОСОБА_3, який пояснив, що за автомобіль ВАЗ 21061, номер кузова НОМЕР_1 отримав 8000 гривень від ОСОБА_2, якому дав довіреність на цю машину.
В матеріалах справи є письмове пояснення ОСОБА_4, дане податковому органу, яким він стверджує, що купив згаданий автомобіль в 2008 році у ОСОБА_2 за 1200 доларів США.
Товарознавчим дослідженням стверджується, що автомобіль марки ВАЗ 21061, номер кузова НОМЕР_1, державний (транзитний) номер НОМЕР_2, має ринкову вартість 9713,00 грн.
Підсумовуючи наведене, суд дає критичну оцінку висновку податкового органу, що ОСОБА_2 за продаж автомобіля, який до речі йому не належить, отримав дохід у розмірі 9613 гривень (9713 грн. - 100 грн.) (стор.4 акту перевірки), адже фактично реалізуючи автомобіль ОСОБА_3 він заплатив власнику 8000 гривень з пояснень останнього, тому якщо користуватися логікою відповідача його дохід міг бути 1613 грн. (9613 грн. - 8000 грн.). Тобто, податковий орган фактично не встановив реальний розмір доходу позивача від реалізації чужого автомобіля, однак визначив йому податкове зобов"язання, виходячи із своїх припущень і не врахував, що позивач є фізичною особою, а не підприємцем, що вказує також на неправомірність його дій по винесенню податкового повідомлення - рішення.
У відповідності до п.п. 8.2.1. п.8.2, ст.8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» платник податку, що отримує доходи, нараховані особою, яка не є податковим агентом, зобов'язаний включити суму таких доходів до складу загального річного оподатковуваного доходу та подати річну декларацію з цього податку.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 2 статті 71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Позов задовольняється частково, так як суд вважає, що податкове повідомлення-рішення не може бути нечинним, адже у такому разі воно не оскаржується, а як встановлено у суді воно по суті є протиправним (незаконним).
Частиною 2 ст.162 КАС України визначено, що суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод і інтересів людини і громадянина у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб"єктів владних повноважень.
Таким чином, суд приходить до висновку, що суб"єкт владних повноважень, який заперечує проти позову не довів, що діяв у межах Закону, а позивач частково довів свої позовні вимоги, що підтверджено доказами, які перевірено судом.
На підставі викладеного, керуючись Законами України "Про державну податкову службу в Україні", «Про податок з доходів фізичних осіб» і ст.ст. 4 - 15, 70 - 71, 122, 186, 254 КАС України, суд-
Адміністративний позов задовольнити частково.
Скасувати податкове повідомлення-рішення № 0027181700/0 від 16.11.2010 року, визнавши його протиправним.
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України в особі Красилівської міжрайонної державної податкової інспекції на користь ОСОБА_2 судові витрати у розмірі 28,50 гривень (двадцять вісім гривень п"ятдесят копійок).
Копії постанови надати сторонам.
Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.
Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.
Постанова не набрала законної сили.
Суддя/підпис/А.І. Петричкович
"Згідно з оригіналом" Суддя А.І. Петричкович