Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
07 червня 2012 р. № 2-а- 4206/12/2070
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Заічко О.В.,
при секретарі судового засідання - Демченко В.В.
за участю представників сторін:
позивача - Бондарєвої О.О.
відповідача - Лисенко М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "ПІЛОТ М"
до Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Державної податкової служби
про скасування податкового повідомлення-рішення ,
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю " ПІЛОТ М " звернувся до Харківського окружного адміністративного суду, з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Харкова, в якому просить суд скасувати податкове повідомлення - рішення відповідача від 13.03.2012р. № 0001201520.
Позивач вважає, що висновки ДПІ у Ленінському районі м. Харкова за результатами проведеної перевірки та при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, рішення прийнятне без урахування усіх обставин справи, що мають значення для прийняття рішення, оскільки у відповідача не має законних підстав вважати, що у контрагента позивача відсутні необхідні умови для досягнення результатів відповідної фінансово - господарської діяльності. За таких обставин позивачем зазначається, що у відповідності до мотивувальній частині акту перевірки від 21.02.2012р. за № 228/15-214/35247842 податковим органом зазначається, що підприємство позивача мало взаємовідносини з ТОВ «Промбуд-Монтажінвест». Відповідач ґрунтував свої висновки, викладені в акті перевірки позивача, що в ході проведення перевірки ДПІ у Жовтневому районі м.Харкова по ТОВ «Промбуд-Монтажінвест» було встановлено, що необхідних умов для досягнення результатів відповідної фінансово-господарської діяльності, в силу відсутності технічного персоналу, основних засобів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, що дає змогу ставити під сумнів факт здійснення суб'єктом господарювання, задекларованого основного виду діяльності.
Позивач зазначає, що у відповідача не було законних підстав вважати, що у контрагентів позивача відсутні необхідні умови для досягнення результатів відповідної фінансово - господарської діяльності, оскільки, відповідно до Закону України №1775 від 01.06.2000р. «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», Постанови №1396 від 05.12.2007р. «Про ліцензування певних видів господарської діяльності у будівництві», а також Наказу № 47 від 27.01.2009р. «Про затвердження Ліцензійних умов провадження будівельної діяльності» ТОВ «Промбуд-Монтажінвест» діяло на підставі ліцензій для провадження діяльності, яка пов'язана з будівництвом будівель, видану Міністерством будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України. Отже, відповідач при складанні акту перевірки та прийнятті на його підставі оскаржуваного повідомлення-рішення, вийшов за межі своїх повноважень і самостійно, поза судовою процедурою, визнав вищезазначені договори, укладені між ТОВ "ПІЛОТ М" - з одної сторони та ТОВ «Промбуд-Монтажінвест» - з другої сторони, недійсними.
Ухвалою суду від 07.06.2012 замінено відповідача - Державну податкову інспекцію у Ленінському районі міста Харкова, його правонаступником - Західною міжрайонною Державною податковою інспекцією м. Харкова Харківської області державної податкової служби.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити та зазначив, що акт перевірки підприємства позивача складено з порушеннями вимог діючого законодавства України, спірне податкове повідомлення-рішення є незаконним та необ'єктивним та таким, що підлягає скасуванню.
Відповідач - ДПІ у Ленінському районі м. Харкова, проти позову заперечував, надав письмові заперечення проти позову (а.с. 156), в яких зазначив, що відповідачем отримано акт перевірки ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова від 13.09.2011р. №12/23-02-09/36987611 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Промбуд-Монтажінвест» щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків та зборів ТОВ „Техноспецмаркетинг" (код за ЄДРПОУ 37366942), їх реальності та повноти відображення в обліку за червень 2011р., відповідно до якого, згідно з висновком ВПМ ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова, встановлена відсутність факту реального здійснення господарської діяльності суб'єкта господарювання ТОВ «Промбуд-Монтажінвест». Таким чином, за результатами опрацювання первинних бухгалтерських документів та матеріалів (доказової бази), наданих ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова, ТОВ «ПІЛОТ М» не підтверджена реальність здійснення господарських відносин з ТОВ «Промбуд-Монтажінвест» на загальну суму сформованого податкового кредиту 3171,00 грн.
Відповідач вважає оскаржуване рішення законним, обґрунтованим та просив у задоволенні позову відмовити.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечував з підстав, викладених у письмових запереченнях, просив у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
Суд, вивчивши доводи позову та заперечень проти нього, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.
Як вбачається з матеріалів справи, фахівцем ДПІ у Ленінському районі міста Харкова здійснена позапланова невиїзна перевірка ТОВ «ПІЛОТ М»" по взаємовідносинам із ТОВ „Промбуд-Монтажінвест" (код ЄДРПОУ 36987611) за червень 2011 року, за результатами якої складено акт від 13.09.2011 року №12/23-02-09/36987611 (а.с. 27-32).
Вищезазначеним актом перевірки ТОВ «ПІЛОТ М» встановлені порушення: п.198.3, п. 198.6. ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-УІ, із змінами та доповненнями, в результаті чого завищено податковий кредит на загальну суму 3171,0 грн., що в свою чергу призвело до заниження суми ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет на загальну суму 3171,00 грн., в тому числі в червні 2011р. на суму 2289,00 грн., в липні 2011р. на суму 882,00 грн.
На підставі вищезазначеного акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 13.03.2012р. за №0001201520 на загальну суму 3392, 50 грн. (а.с. 33).
Статтями 75, 76 Податкового кодексу України встановлено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Пунктом 75.1.2 статті 75 Податкового кодексу України встановлено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.
Згідно підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.
З матеріалів справи судом з'ясовано, що в ході проведення перевірки встановлено, що позивачем сформовано податковий кредит від ТОВ «Промбуд-Монтажінвест» внаслідок укладеного договору від 01.06.2011 № 0106/1 (а.с.39-42), згідно умов якого ТОВ «Промбуд-Монтажінвест» зобов'язується провести поточний ремонт стель першого поверху будівлі за адресою : Харківський район, пос. Васищево, вул. Промислова, 16, а ТОВ «ПІЛОТ М» прийняти роботу та сплатити за неї. Загальна вартість робіт складає 19028,83 грн., в тому числі ПДВ 3171,47 грн.
Відповідно отриманих первинних документів, на виконання умов договору ТОВ «Промбуд Монтажінвест» виконані роботи в червні на користь підприємства позивача, про що виписана податкова накладна № 303 від 30.06.2011 року на суму 19028,83, в т.ч. ПДВ 3171,47 грн.
Відповідно наданих пояснень керівника підприємства позивача ремонтні роботи проводились з використанням будівельних матеріалів підрядчика. Ремонтні роботи було закрито актом приймання виконаних робіт від 30.06.2011. В бухгалтерському обліку сума по акту виконаних робіт була віднесена на збільшення балансової вартості основних засобів, в податковому обліку сума по акту не відображалась та амортизація на валові витрати не відносилась. Як зазначається відповідачем в акті перевірки (а.с.30), підприємством позивача за ремонтні роботи було проведено часткову оплату платіжним дорученням від 13.07.2011 року на суму 810,00 грн. Залишок заборгованості ТОВ «Промбуд- Монтажінвест» станом на 16.02.2012 року складає 18218,83 грн.
В основу висновку про порушення позивачем п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України фахівцями ДПІ у Ленінському районі м. Харкова покладено відомості отриманого акту перевірки ТОВ «Промбуд-Монтажінвест» від 13.09.2011р. №12/23-02-09/36987611, складеного ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова.
Як вбачається з акту перевірки, підставою для збільшення податковим органом суми податку на додану вартість, яка підлягала до сплати в бюджет, стало встановлення завищення суми сформованого податкового кредиту за червень, липень 2011 року, у зв'язку із тим, що на підставі актів перевірок безпосереднього контрагента позивача - ТОВ «Промбуд-Монтажінвест» встановлені порушення діючого законодавства України.
Так, відповідачем отримано акт за результатами перевірки ТОВ «Промбуд-Монтажінвест» за червень 2011 року, складеного ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова 13.09.2011р. №12/23-02-09/36987611, з якого вбачається, що за результатами проведених заходів відносно діяльності ТОВ «Промбуд-Монтажінвест» встановлено, що правочини, укладені та такі, що виконувались від імені ТОВ «Промбуд-Монтажінвест» з постачальниками та покупцями, не спричиняють реального настання правових наслідків та суперечать інтересам держави та суспільства.
Крім того, за результатами проведених оперативних заходів відносно діяльності ТОВ «Промбуд-Монтажінвест» встановлено, що за юридичною адресою: м. Харків, вул. Конєва, 10/2 вищезазначене підприємство не знаходиться, в результаті чого були складені довідки : № 562/2 -12 від 07.06.2011 р. та № 625/26-12 від 25.06.2011 про не встановлення місцезнаходження платника податків (а.с. 31).
Відповідачем зазначається, що згідно наданих звітів за червень 2011р. встановлений обсяг оподаткованих операцій з ПДВ склав більше 1 млн. грн. Статутний фонд складає 1,5 тис. грн. Директор, та бухгалтер (одна особа) громадянка - ОСОБА_3. Стан підприємства 9 (направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням). Згідно інформації 1-ДФ, наданої до ДПІ в Жовтневому районі м. Харкова ТОВ «Промбуд-Монтажінвест» кількість працюючих на підприємстві - 80 осіб.
За результатами висновків акту, перевіряючими зазначено про відсутність факту реального здійснення господарської діяльності у ТОВ «ПІЛОТ М» з ТОВ «Промбуд-Монтажінвест».
Відповідно до ст. 16 Податкового кодексу України, обов'язки платника податків, зокрема, пп. 16.1.2, 16.1.3, 16.1.4, зобов'язують платника податків: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно з пп. 20.1.1., 20.1.4., 20.1.6., 20.1.8. п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право: запрошувати платників податків або їх представників для перевірки правильності нарахування та своєчасності сплати податків та зборів, дотримання вимог іншого законодавства, здійснення контролю за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.
В ході здійснення оперативних заходів співробітниками ВПМ ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова 22.09.2011 року було опитано директора підприємства ТОВ «Промбуд-Монтажінвест» - ОСОБА_3 Згідно наданих пояснень було встановлено, що з обставинами здійснення господарської діяльності з контрагентами вона обізнана лише в загальних рисах. На питання з 18 по 36, визначених у переліку наказу ДПС України від 08.08.2011р №475-ДСК, щодо змісту господарських операцій, обставин укладання угод, місць прийому передачі товарів (робіт,послуг), їх транспортування та зберігання - надавати пояснення відмовилась.
За таких обставин податковим органом робиться висновок, що ухиляючись від надання повних пояснень щодо проведених операцій між контрагентами ТОВ «Промбуд-Монтажінвест», директор ОСОБА_3 є необізнаною у веденні своїх господарських операцій, що свідчить про відсутність факту реального здійснення господарської діяльності за липень 2011 року (а.с. 158, зворот).
З метою з'ясування фактичного ведення господарської діяльності ТОВ «Промбуд- Монтажінвест», співробітниками ВПМ ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова було проведено опитування робітників зазначеного підприємства, згідно наданих пояснень на підприємстві вони не працювали, з директором не знайомі (заперечення а.с.156, зворот; а.с. 158) .
Господарська діяльність у розумінні приписів статті 3 Господарського кодексу України від 16.01.2003 № 436-IV, із змінами та доповненнями, підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, є здійснення її суб'єктами господарювання у сфері суспільного виробництва; вона спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг; результати зазначеної діяльності - продукція, роботи чи послуги - мають вартісний характер і цінове вираження.
В результаті проведення заходів, спрямованих на вивчення фактичного руху товарів, проведених операцій та наданих послуг встановлено, що у ТОВ «Промбуд-Монтажінвест» з моменту реєстрації по теперішній час матеріальна база відсутня, а саме: відсутні, будь які виробничі потужності, автотранспортні засоби для доставки товару та надання послуг. Вищеначедене свідчить, що ТОВ «Промбуд-Монтажінвест» не могло виконувати роботи по монтажу, ремонту будівництву на адресу покупців, та відповідно ці підприємства не могли його придбати та поставити цей товар на адресу інших підприємств.
Таким чином, відповідачем зазначається, що за червень, липень 2011 року TOB «Промбуд-Монтажінвест» не підтвердило жодним первинним документом здійснення господарської діяльності, руху активів у процесі господарських операцій та реальності змін майнового стану платника податків.
Перевіряючи цей висновок і прийняте на його підставі спірне податкове повідомлення рішення на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, суд виходить з наступного.
Статтями 626, 629 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) передбачено, що договором є домовленість двох спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. При цьому договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу (ч. 1). Договір підряду може укладатися на виготовлення, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові (ч. 2). Для виконання окремих видів робіт, встановлених законом, підрядник (субпідрядник) зобов'язаний одержати спеціальний дозвіл.
Позивачем під час розгляду справи зазначалось, що ТОВ «Промбуд-Монтажінвест» діяло на підставі ліцензій для провадження діяльності, пов'язаної з будівництвом будівель, видану Міністерством будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України.
Згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
При цьому відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
В судовому засіданні не було підтверджено належного виконання сторонами договорів, реальності укладених правочинів, оскільки представником позивача не надано до суду доказів щодо сплати коштів ТОВ „ПІЛОТ-М" за виконання підрядних робіт ТОВ «Промбуд-Монтажінвест», які виконувалися на підставі договору підряду від 01.06.2011р. № 0106/1.
Статтею 1 розділу 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зазначено, що первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
У відповідності до п. 1 ст. 9 цього Закону України підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення.
Відповідно до п.п. 2.1. п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 травня 1995 року № 168/704, первинні документи це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.
Згідно з вимогами ст. 4 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», одним із принципів бухгалтерського обліку є превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.
Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.
Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.
Проведення будь-якої господарської операції фіксується та підтверджується первинними документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік. В свою чергу, відповідно з частиною 2 статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік ті фінансову звітність в Україні» за даними бухгалтерського обліку формуються фінансова, податкова, статистична та інші види звітності. Тобто первинні документи по відображенню господарських операцій є основою для податкового обліку.
В судовому засіданні представником позивача не надано пояснень з приводу проведення розрахунків за проведені ремонтні роботи ТОВ «Промбуд-Монтажінвест». І хоча матеріали справи містять довідку щодо кошторису виконаних ремонтних робіт (а.с.58), акт приймання виконаних робіт та розрахунок до нього (а.с.59-63), підсумкову відомість (а.с.64-65), а також договори оренди приміщення за адресою : Харківська обл.., Харківський район, смт. Васищево, вул. Промислова, 16, укладені ТОВ «ПІЛОТ М» з ТОВ «Уніпак». Однак, матеріалами справи не було підтверджено фактичне використання позивачем придбаних послуг від ТОВ «Промбуд-Монтажінвест» у власній господарській діяльності, не надано доказів відповідної сплати за надані послуги за договором підряду №0106/11 від 01.06.2011 року.
Порядок обчислення і сплати податку на додану вартість платниками податку визначений Податковим кодексом України. Згідно п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188 ПК України об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку, окрім іншого, з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України. Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, або дата відвантаження товарів. База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.
Згідно п. 201.1, 201.4, 201.6 ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну. Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця та є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.
Пунктом 200.1 ст. 200 ПК України встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
В свою чергу, право на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно п.198.1 ст. 198 виникає, окрім іншого, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. При цьому, відповідно до п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Відповідно з п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
З огляду на викладені положення, для отримання права сформувати податковий кредит із сум ПДВ, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.
Таким чином, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на податковий кредит можуть мати лише реально вчинені господарські операції з придбання товарів, послуг чи основних фондів із метою використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, а не саме лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на поточних рахунках платників податку.
Разом з тим суд зазначає, що відповідно до п. 14.1.181 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього кодексу.
При цьому, згідно пп. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).
Таким чином, податкова накладна є документом, який підтверджує факт сплати покупцем податку на додану вартість у ціні товару.
Положеннями п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Таким чином, при наявності таких первинних документів, як податкові накладні, не було встановлено фактичне виконання умов договору підряду.
Отже, виходячи із системного аналізу вказаних норм, для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Тобто, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. При цьому, оцінюватись при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.
Згідно з ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України від 16.01.2003 № 436-IV, із змінами та доповненнями, господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.
Відповідно до п.2 ст. 215 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 № 435-IV, із змінами та доповненнями, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Згідно п.1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Згідно п.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою га шостою статті 203 цього Кодексу.
Згідно ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, {встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Вочевидь є те, що правочин, укладений з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства, суперечить і моральним засадам суспільства.
Згідно з частиною 1 ст. 216 Цивільного кодексу недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Нікчемний правочин є недійсним на підставі закону, а тому також не створює інших наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
Суд не погоджується з твердженнями позивача, що, оскільки, ТОВ «Промбуд-Монтажінвест» діяло на підставі ліцензій для провадження діяльності, пов'язаної з будівництвом будівель, видану Міністерством будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України, а також доказів анулювання вказаних ліцензій відповідачем в акті перевірки не надано, то за таких обставин у відповідача не має законних підстав вважати, що у контрагентів позивача відсутні необхідні умови для досягнення результатів відповідної фінансово - господарської діяльності.
Суд зазначає, що наявність відповідного дозволу сама по собі не є належним доказом щодо неможливості встановлення порушення вимог законодавства. Крім того, копії зазначених ліцензій та дозволів позивачем не надано до суду.
Із врахуванням встановлених обставин, суд вважає, що рішення відповідача №0001201520 від 13.03.2012 року відповідає вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, а позовні вимоги позивача щодо скасування вказаного податкового повідомлення-рішення є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
На підставі викладеного керуючись ст.ст. 9, 71, 159, 160-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ПІЛОТ М" до Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Державної податкової служби. про скасування податкового повідомлення - рішення - відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови виготовлено 12.06.12р.
Суддя Заічко О.В.