Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
Харків
05 квітня 2012 р. № 2-а- 2043/12/2070
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді Панченко О.В.
при секретарі судового засідання Кузьменко Ю.В.
за участю:
представника позивача - Архангельського М.Ю.
представника відповідача - Шляхти В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за адміністративним позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "Мітра-М"
до Індустріальної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби
про скасування податкового повідомлення-рішення ,
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Мітра-М", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Харкова, в якому просить суд скасувати податкове повідомлення - рішення за №0000201520 від 30.01.2012 року.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Харкова було проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з ПДВ ТОВ "Мітра-М" за листопад 2011 року. За результатами проведеної перевірки складено акт від 19.01.2012 року за №71/152-36373241, на підставі якого ДПІ винесено спірне податкове - повідомлення - рішення за №0000201520 від 30.01.2012 року на загальну суму 60.214,50 грн.
На думку позивача, посилання відповідача в акті перевірки на дані сайту ДПА України про відсутність у контрагентів позивача ТОВ «Промспец Консалтинг» та ТОВ «Промбуд-Монтажінвест» свідоцтва платника податку на додану вартість є необґрунтованими та незаконними, оскільки постановами Харківського окружного адміністративного суду від 17.11.2011 року та від 24.11.2011 року визнано протиправними дії ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова щодо анулювання реєстрації платників ПДВ як ТОВ «Промспец Консалтинг», так і ТОВ «Промбуд-Монтажінвест» та зобов'язано ДПІ поновити реєстрацію як платників ПДВ вказаних підприємств шляхом внесення запису про скасування реєстрації до Реєстру платників ПДВ.
Позивач також стверджує, що при веденні господарської діяльності ним було дотримано всіх вимог чинного законодавства України. Укладені позивачем правочини в перевірений період є дійсними, виконані сторонами в повному обсязі, без претензій та зауважень, ніким не оскарженими та у судовому порядку не визнані не дійсними. Фактичне виконання умов договору підтверджується первинними бухгалтерськими та податковими документами, які складені відповідно до п.9.2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансової звітності в Україні». Оскільки законодавство України не ставить в залежність право позивача на формування податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентом податку до бюджету, а також питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб, позивач не згоден з викладеними в акті перевірки висновками, як такими, що зроблені з перевищенням повноважень, та просить суд скасувати податкове повідомлення - рішення №0000201520 від 30.01.2012 року.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на викладені в позові обставини, просив суд ухвалити рішення про задоволення позову.
Ухвалою суду від 28.03.2012 року судом замінено відповідача - ДПІ в Орджонікідзевському районі міста Харкова на відповідача - Індустріальну МДПІ м. Харкова Харківської області ДПС, який позовні вимоги ТОВ "Мітра-М" не визнав.
У письмових запереченнях на позов вказано, що в ході проведеної камеральної перевірки проведеної ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Харкова було встановлено, що ТОВ "Мітра-М" не правомірно віднесено до реєстру виданих та отриманих податкових накладних та відповідно до податкового кредиту листопада 2011р. суми ПДВ по податковим накладним, виписаних ТОВ „Промбуд - Монтажінвест", і.п.н. 369876120357, а саме: ПН від 30.11.2011р. №269 на загальну суму 31871,05 грн., в т.ч. ПДВ - 5311,84 грн. та ПН від 31.10.2011р. №365 на загальну суму 84000,0 грн., в т.ч. ПДВ - 14000,0 грн., та по податковій накладній, виписаної ТОВ „Промспец Консалтинг", і.п.н. 370915420352, а саме: ПН від 01.11.2011р. №18 на загальну суму 124987,88 грн, в т.ч. ПДВ - 20831,31 грн., вказані контрагенти на момент виписки податкових накладних не були платниками ПДВ, чим порушено п.198.3, п.198.6 ст.198 та п.201.8, п. 201.10 ст.201 Податкового кодексу України від 112.10 №2755-VІ із змінами та доповненнями. Зазначене порушення спричинило заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за листопад 2011 року у сумі 40.143,15 грн.
У судовому засіданні представник відповідача заперечував проти задоволення позову, посилаючись на вищевикладені обставини, просив суд ухвалити рішення про відмову у задоволенні позову.
Суд, вивчивши доводи позову та заперечень проти нього, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з наступних підстав та мотивів:
За матеріалами справи, позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Мітра-М" пройшов передбачену чинним законодавством процедуру державної реєстрації, набув правового статусу суб'єкта господарювання - юридичної особи, включений до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України з ідентифікаційним кодом 36373241, на обліку як платник податків, зборів (обов'язкових платежів) знаходиться в Індустріальній МДПІ у м. Харкові Харківської області ДПС, яка є правонаступником ДПІ в Орджонікідзевському районі міста Харкова.
Згідно свідоцтва № 100228468 серії НБ № 183969 ТОВ "Мітра-М" є платником податку на додану вартість (а.с.24).
Позивач має право на здійснення господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури, про що в матеріалах справи свідчить Ліцензія серія АВ №514096 (а.с.26).
Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З положень наведеної норми процесуального закону слідує, що адміністративному суду при вирішенні адміністративного спору належить перевірити, зокрема, обґрунтованість саме тих висновків, стосовно обставин спірних правовідносин, які покладені суб'єктом владних повноважень в основу спірного рішення.
Як вбачається із матеріалів справи, відповідачем було проведено камеральну перевірку підприємства позивача, результати якої оформлені актом № 71/152-36373241 від 19.01.2012 року (а.с.241 - 244).
З посиланням на зазначений акт перевірки, ДПІ в Орджонікідзевському районі міста Харкова прийнято спірне податкове повідомлення - рішення №0000201520 від 30.01.2012 року, яким позивачу визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі - 40.143,0 грн., та накладені штрафні (фінансові) санкції у розмірі - 20.071,5 грн. (а.с.7).
Судовим розглядом встановлено, що фактичною підставою для винесення спірного податкового - повідомлення рішення слугували відображені в акті № 71/152-36373241 від 19.01.2012 року висновки суб'єкта владних повноважень про порушення ТОВ "Мітра-М" п. 198.3, п.198.6 ст.198, пп.201.8, 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України з урахуванням змін та доповнень, в результаті чого підприємству збільшено суму податку на додану вартість на 40.143,00 грн.
Перевіряючи обґрунтованість висновків відповідача, викладених в акті перевірки і винесеного на підставі таких висновків спірного правового акту індивідуальної дії на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд виходить з наступного:
З наявних у справі документів вбачається, що господарські взаємовідносини між ТОВ "Мітра-М" та ТОВ „Промспец Консалтинг" у перевіряємому періоді відбувались на підставі договору купівлі -продажу від 04.01.2011 року №0401-1, предметом якого є передача позивачу у власність товарно - матеріальних цінностей: кабельну - провідникову, електротехнічну продукцію і будматеріали (а.с.28-30).
З матеріалів адміністративної справи вбачається, що видача, оплата та поставка товарно-матеріальних цінностей за договором від 04.01.2011 року №0401-1 укладеного між позивачем та його контрагентом ТОВ „Промспец Консалтинг" підтверджується наступними документами: рахунком-фактурою №ПК-0000012 від 01.11.2011 року на суму з ПДВ 124987,88 грн. (а.с.31), видатковою накладною №ПК-0000012 від 01.11.2011 року на суму з ПДВ 1247987,88 (а.с.32), податковою накладною від 01.11.2011 року №18 на суму 1247987,88 (а.с.33), товарно - транспортною накладною від 01.11.2011 року (а.с.34), платіжними дорученнями №467 від 22.11.2011 року на суму 65770,99 грн. та від 18.11.2011 року №465 на суму 87177,92 грн. (а.с.35-36).
Матеріалами справи підтверджується, що 06.07.2011 року між ТОВ «Австрія» (Замовник) та ТОВ "Мітра-М" (Подрядчик) укладено договір підряду від 0607-1, предметом якого є виконання необхідних робіт, зв'язаних із внутрішніми і електричними мережами та мережами телебачення, телефонізації, провідного радіомовлення, відеонагляду, дистанційного контролю, а також локальних комп'ютерних мереж об'єкта будівництва у відповідності до даного Договору. (а.с.96 - 111).
На підтвердження фактичного здійснення вказаного вище договору позивачем до суду надано: договірну ціну (а.с.112), локальний кошторис №02-001-001 (а.с.113-115), підсумкова відомість ресурсів (а.с.116-117), розрахунок загальновиробничих витрат до локального кошторису №02-001-001 на електромонтажні роботи (а.с.118-120), договірну ціну (а.с.121), локальний кошторис №02-001-001 на електромонтажні роботи (а.с.122-124), підсумкова відомість ресурсів (а.с.125-127), розрахунок загальновиробничих витрат до локального кошторису №02-001-001 на електромонтажні роботи (а.с.128-130), розрахунки №№1-4 (а.с.131-132), довідку про вартість виконаних будівельних робіт/і затрати/ за жовтень 2011 року (а.с.133-134), акт №5 виконаних будівельних робіт за жовтень 2011 року (а.с.135-142), підсумкова відомість ресурсів (а.с.143- 146), ), акт №6 виконаних будівельних робіт за жовтень 2011 року (а.с.147-151), розрахунок загальновиробничих витрат до локального кошторису №02-001-001 на електромонтажні роботи (а.с.152-154), підсумкова відомість ресурсів (а.с.155-158), податкову накладну від 31.10.2011 року №14 на суму 127385,40 грн. (а.с.159), платіжне доручення №338 від 14.11.2011 року на 127385,40 грн. (а.с.160).
Згідно із ч.1, ч. 2 та ч. 3 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. Для виконання окремих видів робіт, встановлених законом, підрядник (субпідрядник) зобов'язаний одержати спеціальний дозвіл.
Частиною 1 ст. 838 ЦК України також передбачено, що підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.
З метою виконання вище зазначеного правочину позивач в подальшому використовував субпідрядні роботи, а саме між ТОВ "Мітра-М" (Підрядник) та ТОВ «Промбуд-Монтажінвест» (субпідрядник) укладено договір підряду №0111-2 від 01.11.2011 року, предметом якого є виконання власними та залученими силами з використанням матеріалів підрядника електромонтажні роботи по створенню мережі внутрішнього електрообладнання і електроосвітлення приміщень багатофункціонального розважального торгового офісного центра з адміністративними приміщеннями і підземним паркінгом за адресою: м. Харків, ул. Тринклера, вугол пр. Правди у відповідності до умов даного Договору (а.с.161-164).
Реальність фактичного здійснення вказаного правочину між позивачем та ТОВ «Промбуд-Монтажінвест» підтверджується: актом №1 виконаних будівельних робіт за листопад 2011 року на суму 31,871,05 грн. (а.с.172-175), актом приймання - передачі матеріалів від 30.11.2011 року на суму 55087,56 грн. (а.с.181-183), актом цільового використання матеріалів від 30.11.2011 року на суму 55087,56 грн. (184-186).
Також до матеріалів справи надано: договірну ціну №1 до договору №0111-2 від 11.11.2011 року на суму 31,87105 грн. (а.с.165), розрахунок №6 на суму 1338,20 грн. (а.с.166), локальний кошторис №16 на суму 76604,28 грн. (а.с.167-169), розрахунок №1-2 загальновиробничих витрат до акту №1 за листопад 2011 року на суму 8105,18 грн. (а.с.176-177), відомість ресурсів до акту прийому №1 за листопад 2011 року (а.с.178-180).
Виконання робіт за договором №0111-2 від 01.11.2011 року підтверджується довідкою про вартість виконаних будівельних робіт/ та затрат за листопад 2011 року на суму 31,87105 грн. (а.с.170-171).
З матеріалів справи вбачається, що субпідрядником - ТОВ «Промбуд-Монтажінвест» на адресу підрядника ТОВ "Мітра-М" виписано податкову накладну від 30.11.2011 року №269 на суму 31871,05 грн. (а.с.187).
Підрядник ТОВ "Мітра-М"» за виконання умов вказаного договору провів розрахунок із субпідрядником - ТОВ «Промбуд-Монтажінвест на суму 85003,43, що підтверджується платіжним дорученням від 26.12.2011 року №523 (а.с.188).
Оглянувши долучені до справи копії первинних документів, що були складені з посиланням на даний правочин, суд відзначає, що оглянуті документи не мають дефектів форми, змісту або походження чи інших недоліків, які згідно з п.п.7.2.1 та п.п.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України "Про ПДВ", ч.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом - Положення) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.
Посилання податкового органу про відсутність у контрагентів позивача ТОВ «Промспец Консалтинг» та ТОВ «Промбуд-Монтажінвест» свідоцтва платника ПДВ на момент складання податкових накладних на адресу позивача суд вважає необґрунтованим, оскільки, постановою Харківського окружного адміністративного суду від 17.11.2011 року та постановою Харківського окружного адміністративного суду від 24.11.2011 року визнано протиправними дії ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова щодо анулювання реєстрації платника ПДВ як ТОВ «Промспец Консалтинг» так і ТОВ «Промбуд-Монтажінвест», зобов'язано поновити реєстрацію згаданих підприємств в якості платників ПДВ шляхом внесення запису про скасування реєстрації до Реєстру платників ПДВ.
Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2012 та ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.03.2012 року постанови Харківського окружного адміністративного суду від 17.11.2011 року та від 24.11.2011 року залишено без змін.
Отже, вказані вище судові рішення набули законної сили та в силу ст. 254 КАС України підлягають виконанню.
Вирішуючи справу, суд вважає необхідним зазначити, що чинним законодавством України на сторону цивільно-правової угоди, яка є платником податків, не покладено обов'язку перевірки відповідності законодавству установчих документів постачальників товару та дотримання ними вимог податкового законодавства. Навіть якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи.
Статтею 61 Конституції України встановлено, що юридична відповідальність має індивідуальний характер. Згідно зі ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Відповідно до ч. 1 ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Чинне законодавство, зокрема Податковий кодекс України не встановлює обов'язку покупця сплачувати ПДВ ще й до бюджету, якщо такий податок не буде сплачено продавцем або іншою особою, з урахуванням суми податку, отриманого від покупця у складі ціни товару. Відповідно до положень Закону про ПДВ сума податку на додану вартість, включена до ціни товару, є податковим зобов'язанням продавця товару, і саме продавець товару (в даному випадку - ТОВ «Промспец Консалтинг» та ТОВ «Промбуд-Монтажінвест») має сплачувати цей податок до бюджету.
На підставі вищевикладеного, посилання відповідача в акті перевірки про відсутність свідоцтва ПДВ, суд до уваги не приймає.
Відповідно до п. 198.1. ст. 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Пунктом 198.2 ст. 198 визначено, - датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату
товарів/послуг;
дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено
податковою накладною.
Згідно з п. 198.3. ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Як зазначалося вище, у ході перевірки перевіряючими досліджувалися податкові накладні, зазначені в акті перевірки, будь-яких сумнівів щодо їх оформлення перевіряючими вказано не було.
Укладені позивачем правочини є дійсними, виконаними сторонами в повному обсязі, без претензій та зауважень, не кім не оскарженими та у судовому порядку не визнані не дійсними.
Таким чином, суд дійшов висновку про те, що ТОВ "Мітра-М" належним чином була підтверджена правомірність віднесення до податкового кредиту суми ПДВ у розмірі 40.143,00 грн., наданими до перевірки належно оформленими податковими накладними.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
В ході судового розгляду справи відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, не доведено правомірності мотивів винесення спірного акту і за правилами ч.2 ст.71 КАС України не подано доказів необґрунтованості вимог позивача.
Оскільки судом встановлений факт порушення прав позивача у спірних правовідносинах, то поданий позов належить задовольнити.
Керуючись ст.ст. 11, 12, 51, 71, ст. 158, ст. 159, ст. 160, ст. 161ст. 162, ст. 163, ст. 167 КАС України, суд, -
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Мітра-М" до Індустріальної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення - рішення - задовольнити.
Скасувати податкове - повідомлення - рішення Орджонікідзевської державної податкової інспекції м. Харкова за №0000201520 від 30.01.2012 року.
Постанова набирає законної сили згідно з ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду згідно з ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: шляхом подачі через Харківський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення (у разі застосування судом ч. 3, ст. 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні -з дня отримання копії постанови, у разі повідомлення суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 цього Кодексу, про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду) апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.
Повний текст постанови буде виготовлено 10 квітня 2012 року.
Суддя Панченко О.В.